Як ШІ змінює розроблення продуктів: досвід Microsoft

У випуску подкасту на каналі Lenny's Podcast Апарна Ченнапрагада, Chief Product Officer у Microsoft, поділилася баченням трансформації розроблення цифрових продуктів у добу штучного інтелекту. У минулому вона працювала над Google Lens, пошуком, AR і асистентами у Google, керувала продуктом у Robinhood і входить до ради директорів eBay та Capital One. Ми підготували стислий, але глибокий виклад її інсайтів — від нових принципів UX до впровадження агентів і переосмислення ролі менеджера продукту.

Прототипування як нова мова дії

Сучасне розроблення продуктів не терпить довгих рефлексій чи планів без практичного втілення. Саме прототипи стали універсальною мовою, яка дозволяє швидко транслювати ідею в дію і побачити її потенціал. Промпти, візуальні демо, тестові інтерфейси, симуляції — усе це не просто інструменти, а ключовий етап мислення. За допомогою ШІ команди отримали змогу майже миттєво створювати працюючі моделі функціоналу, які раніше потребували тижнів чи навіть місяців ручного розроблення. Але важливо не сплутати швидкість із поверховістю: перші результати лише відкривають шлях, а не визначають повноцінність продукту.

Водночас зросла складність завершального етапу впровадження. Щоб вивести продукт на реальний ринок або інтегрувати його у корпоративну систему, необхідно врахувати безпеку, масштабування, UX-допрацювання, контекстну логіку та готовність користувача. Тобто маємо нову парадигму: етап створення перших версій пришвидшено до максимуму, а етап глибокої реалізації вимагає ще більше часу, ніж раніше. Це створює нову ритміку роботи команд: не лінійний процес, а цикли пришвидшеного дослідження з подальшими фазами доробки й адаптації.

NLX — новий UX

Природно-мовна взаємодія стає домінуючим способом комунікації з цифровими системами. Ідея полягає не просто в тому, щоб спілкуватися з інтерфейсом голосом чи текстом. Йдеться про цілісну зміну уявлення про користувацький досвід. Тепер кожне речення, кожна команда, навіть структура діалогу між користувачем і агентом — частина інтерфейсу. Це не випадкова розмова, а граматично і логічно продумана послідовність, де за лаштунками ховаються нові типи UI-елементів: редаговані плани, кроки виконання, самопрезентація агента, контекстні уточнення та динамічні уточнювальні питання.

Особливе значення має баланс прозорості: користувачі повинні бачити, що саме виконує агент, але не бути перевантаженими технічними деталями. Якщо система мовчить, людина відчуває дискомфорт і втрачає довіру. Якщо пояснень надто багато, виникає плутанина. Саме тому дизайн природньомовного досвіду — це постійна гра між глибиною й простотою, між інформативністю й лаконічністю. Цей UX майбутнього вимагає глибокого розуміння не лише поведінки користувача, а й логіки самої мови, її реактивності та гнучкості.

Агенти: автономія, складність і природність

ШІ-агенти у розумінні Microsoft — це не просто розширення існуючих інструментів, а повноцінні цифрові співробітники, здатні не лише виконувати завдання, а й мислити, планувати й адаптуватися. Вони працюють автономно, розуміють складні багаторівневі завдання, ведуть діалоги, аналізують контекст і самостійно приймають рішення на основі змінних параметрів. Наприклад, такий агент може не лише зібрати інформацію про учасників майбутньої зустрічі, а й на основі їхніх минулих позицій сформулювати найпереконливіший підхід до презентації проєкту.

Ключова відмінність у тому, що ці агенти працюють і в ті моменти, коли користувач не у грі. Вони аналізують фонові дані, будують прогнози, генерують варіанти рішень і готують кроки на майбутнє. Це не про автоматизацію рутин — це про підсилення інтелектуального потенціалу команди. У цьому і полягає справжня «суперсила»: отримання інсайтів і рішень, які складно було б сформулювати самостійно, через обмеження часу або фокусу.

Frontier: компанія, що живе у майбутньому

Підписуйтеся на наші соцмережі

У Microsoft реалізували радикально нову ідею — створення внутрішніх «фейкових компаній», які існують у середовищі майбутнього. Це команди, що щодня тестують продукти й функціональність, які лише готуються до впровадження. Вони живуть з тими ШІ-агентами, інтерфейсами, сценаріями, які з’являться у звичайних користувачів через місяці або роки. Це не експеримент у лабораторії, а живий бізнес-сценарій, вбудований у корпоративний контекст.

Такий підхід дозволяє паралельно розвивати два шляхи: класичний цикл масштабування і швидкий мікроролаут інновацій. Це знижує ризики провалу на масовому ринку та створює умови для зворотного зв’язку ще до фінального запуску. Frontier не лише про технології, це також про зміну мислення всередині організації. Команди, що проходять цей досвід, будують нові навички, розвивають ШІ-інтуїцію й вчаться працювати в умовах постійної змінності.

Бізнес, монетизація й ШІ

Інтеграція ШІ у корпоративні продукти змінює не лише спосіб їхнього створення, а й логіку бізнесу. У класичних підходах було достатньо забезпечити працездатність функції. Сьогодні цього замало. Потрібно гарантувати безпеку, дотримання норм, аудит, прозорість, а також збереження зручності. Це означає, що для кожної функції існує щонайменше два шари: користувацький досвід і внутрішня інфраструктура контролю.

Також трансформується сама модель прибутковості. Замість абонплати за користувача з’являються моделі, де клієнт платить за конкретний результат — наприклад, за скорочення часу обробки заявки або підвищення ефективності продажів. Це вимагає нової аналітики, прозорості в оцінці впливу й довіри до ШІ як частини бізнес-ланцюга. Ті компанії, які навчаються управляти цим рівнем складності, отримують не лише прибуток, а й стратегічну перевагу.

Як змінюється роль PM і команд

Роль менеджера продукту зазнає суттєвих змін. В епоху, коли код генерується за хвилини, основна цінність зсувається до сфери сенсів, пріоритетів і навігації в інформаційному шумі. Важливо не скільки функціоналу ви впровадили, а що з цього справді має значення. Саме PM має відповісти на запитання: чи варто це будувати, чи це відповідає реальній потребі, і як зробити так, щоб користувачі не просто спробували продукт, а інтегрували його у своє життя.

Це нова роль редактора, який визначає «смак» продукту, відсіює зайве, формулює візію й коригує вектор руху команди. Водночас ШІ-інструменти відкривають дорогу інженерам, дизайнерам, дослідникам до повноцінної участі в генерації ідей. Більше немає жорсткої ієрархії, де лише PM мають право на рішення, але саме PM забезпечує узгодженість у середовищі, де з’являється надлишок ініціатив.

Не код мертвий, а абстракція зросла

Хоча ШІ дедалі частіше бере на себе написання коду, потреба у глибокому розумінні принципів програмування нікуди не зникає. Змінюється лише рівень абстракції. Якщо раніше розробник працював на рівні алгоритмів і структур, сьогодні він керує системою через промпти, API та логіку взаємодії. Це не спрощення, а, навпаки, ускладнення відповідальності. Тепер важливо не як саме щось написати, а як воно інтегрується в інші модулі, як взаємодіє з користувачем і як забезпечує стабільність у масштабі.

Це створює нову роль — оператора програмного середовища, людини, яка не просто пише код, а керує складною екосистемою інструментів, моделей і рішень. Водночас знання основ комп’ютерних наук залишається критично важливим. Це дозволяє розуміти внутрішню логіку ШІ, структуру даних, принципи розподілу ресурсів і забезпечення надійності.

Вчимося на провалах: Google Now і передчасність

Досвід Google Now став символом важливого уроку: навіть блискуча ідея може зазнати невдачі, якщо вона випереджає технології. Продукт був технічно витончений, мав вдалий UX, але рівень штучного інтелекту ще не дозволяв реалізувати його обіцянку. Це стало поштовхом до формування філософії solve before scale — спершу потрібно справді вирішити проблему, перш ніж масштабувати рішення.

Ще одна пастка — фіксація на одному рішенні надто рано. Команда Google Lens, наприклад, виявила, що технологія для розпізнавання об’єктів чудово працює в іншому контексті — не для флори, а для перекладу. Гнучкість мислення, готовність змінювати вектор, толерантність до «хаосу» — усе це стає життєво необхідним у процесі створення інновацій. Передчасна стабільність — ворог прориву.

Погляд на «чому саме зараз»

Щоб новий продукт мав шанс на прорив, недостатньо лише інтуїції. Потрібно щонайменше дві з трьох передумов: технологічний прорив, зміна поведінки користувачів або нова бізнес-модель.

Наприклад, Google Lens стала можливою завдяки прориву в комп’ютерному баченні та зміні патернів: люди почали масово фотографувати не лише для естетики, а й для фіксації інформації.

Robinhood виріс на перетині зростання мобільного банкінгу та зміни в очікуваннях нової фінансової аудиторії. Сьогодні LLM і агенти створюють технологічний фундамент, що змінює правила гри в більшості галузей. І саме тому — діяти потрібно зараз.

Майбутнє створення продуктів — це не просто новий набір інструментів, а зміна способу мислення. У центрі — людина, доповнена агентами.

Швидкість, із якою можна створити щось нове, ніколи не була такою високою. Але й ризик втратити фокус — ще ніколи не був таким реальним. Тому важливо не лише вміти будувати, а й розуміти, що варто будувати і чому саме зараз.

Лідери, які здатні делегувати, швидко навчатися й мислити на випередження, мають шанс не просто вписатися в нову реальність, а й створити її.

Глосарій ключових понять

Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.