Як ШІ змінює кіновиробництво: інтерв’ю з очільниками інноваційної студії FILM.UA Design
Євген Санніков та Олена Малкова очолюють інноваційну студію FILM.UA Design, яка однією з перших у Європі успішно впровадила використання нейромереж у кінопродакшені. Євген, артдиректор і креативний директор із понад 20-річним досвідом, очолює департамент досліджень та інновацій у FILM.UA Group і впроваджує новітні технології у кіновиробництво. Олена, продюсерка та сценаристка з понад 15-річним досвідом, керує FILM.UA Design, де всі ідеї та технології втілюються у проєктах.
Наразі Євген і Олена є лекторами програми «Штучний інтелект у кіно та креативних індустріях» Української Кіношколи. SPEKA розпитала їх про те, як штучний інтелект уже сьогодні змінює кіновиробництво, які переваги він дає студіям і чи є ризик, що така автоматизація витіснить творчість із процесу створення кіно.
Пропоную почати з питання етики. Чи бачите ви загрозу для креативності через автоматизацію певних процесів?
Олена Малкова: Так, звичайно, бачу. Проте так було завжди: автоматизація змінює ринок. Але варто розуміти, що разом зі зникненням певних професій з’являться геть нові. Ми вже це бачимо. Тож це прогрес з усіма його плюсами та мінусами.
Євген Санніков: Я думаю, загроза для креативності виникає не від самих інструментів ШІ, а від того, як ми їх використовуємо. Є ризик, що багато хто піде шляхом найменшого опору — просто генерувати контент без творчого осмислення. Окрема проблема — творчий колапс, коли нові моделі ШІ тренуються на синтетичних даних, створених іншими моделями. Це може призвести до поступової деградації якості та втрати зв'язку з оригінальною людською творчістю.
Які ви можете назвати приклади використання штучного інтелекту у реальних кінопроєктах або медіапродуктах (сценарій, візуальні ефекти, дубляж)?
Олена Малкова: Прикладів дуже багато. Найпростіше для мене розповідати про ті, які робимо ми, адже ми з цим працюємо щодня. Це і робота з текстовими матеріалами, і, звичайно, з візуальними. У наших проєктах уже майже немає нічого, де б не використовували ШІ. Серед останніх — омолодження двох головних героїнь в естонсько-українському копродакшн-серіалі. Робили ми це за допомогою технології дипфейку.
Євген Санніков: Так, зараз ШІ активно використовується у великих голлівудських проєктах. Наприклад, у «Мандалорці» технологія deepfake допомогла створити молоду версію Марка Гемілла для ролі Люка Скайвокера. У фільмі «Індіана Джонс і Скрижаль Долі» омолодили Гаррісона Форда для флешбеків. Marvel активно використовує ШІ для спецефектів — від генерації фонів до створення складних візуальних елементів. У менш масштабних проєктах ШІ часто застосовують для постоброблення звуку, колоризації, покращення якості відео.
Чи є дійсно хороші фільми, зняті за допомогою штучного інтелекту? Яка роль ШІ у них?
Олена Малкова: Думаю, що вже дуже великий відсоток проєктів у світі так чи інакше використовують можливості ШІ. Іноді це титри, іноді музика, найчастіше спецефекти, віртуальний продакшн, заміна облич. Але річ не в тому, є там ШІ чи немає. Це загалом поки що не впливає на те, хороший вийде фільм чи не дуже.
Євген Санніков: Я би розділяв проєкти, де ШІ використовують дуже локально для генерування окремих елементів чи в суто технічних процесах (чого ми іноді просто не помітимо), і такі, де твір повністю згенерований. Поки що це здебільшого експериментальні короткі форми, наприклад, AI Film Festival від компанії Runway. І якраз друга форма спричиняє багато дискусій, бо часто такі експерименти виглядають досить сирими з погляду драматургії та режисури.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Хто у кіно- та медіаіндустрії незабаром може втратити роботу через впровадження штучного інтелекту?
Олена Малкова: Важко сказати. Можливо, хвилюватися варто дизайнерам, композиторам, перекладачам, акторам, редакторам. Але це дуже спрощена відповідь. Це все не буде так лінійно. Тут радше про те, наскільки відкритий дизайнер до того, що він може тепер підсилити свої скіли новими можливостями. Чи готовий він навчатися. Тобто для мене це про синергію, а не про тотальну заміну людей на машини.
Євген Санніков: Доречно згадати відому фразу CEO Nvidia Дженсена Хуанга: «Люди, які не використовують ШІ, втратять роботу через людей, які його використовують». І це дуже точно описує ситуацію. Ми бачимо, що зараз відбувається не пряма заміна людей штучним інтелектом, а радше зміна характеру роботи. Наприклад, художник-концептуаліст, який навчився ефективно працювати з Midjourney, може бути продуктивнішим за кількох традиційних художників.
Які саме сервіси штучного інтелекту активно використовують у кіновиробництві?
Євген Санніков: Для роботи із зображенням це насамперед генеративні моделі, як-от Midjourney, Flux та Stable Diffusion, для концепт-арту та референсів, для генерації відео — Runway Gen-2 та Kling. DaVinci Resolve активно впроваджує ШІ для покращення якості відео та ефектів, також є спеціалізовані рішення для трекінгу та ротоскопінгу. Для роботи зі звуком — Rask, для генерації та роботи з голосом — Elevenlabs. Для роботи з текстом, брейнстормінгу ідей та формування текстів — це, звісно, ChatGPT та його аналоги (Claude, Mistral).
Нещодавно OFF Radio Krakоw замінило журналістів на ШІ-ведучих. Незрозуміло, яким буде результат такого експерименту, але чи можливо такими ШІ-акторами замінити реальних людей? Чи будуть глядачі дивитися таке кіно?
Олена Малкова: Думаю, що ви чули про Зловісну долину — ефект, який виникає, коли ти бачиш щось дуже схоже на людину, але не людину. Я хоч і працюю з цими технологіями, але ось прямо зараз не бачу, щоб можна було взяти і просто замінити всіх на цифрових акторів та ведучих. Поки що ми спостерігаємо штучність, надалі її буде ставати все менше і тоді цей ефект може спрацювати.
Євген Санніков: Я відзначив важливий момент: заміна ведучих радіо і заміна акторів у кіно — це різні речі. На радіо головне — чіткість дикції та правильне подання інформації, що вже зараз досить непогано вдається ШІ. Є також чудовий приклад подкаста Discover Daily від Perplexity з генерованим голосом ведучого. А от у кіно все набагато складніше, бо актор — це не просто обличчя і голос. Це складна взаємодія з іншими акторами, тонка емоційна гра, невербальна комунікація — все те, що створює достовірність персонажа. Навіть найсучасніші технології поки що не можуть повністю відтворити цю природність.
Які переваги отримують студії завдяки використанню ШІ?Які переваги отримують студії завдяки використанню ШІ?
Олена Малкова: Насамперед швидкість, яка напряму впливає на бюджет, та, звичайно, нові можливості.
Євген Санніков: Я би виділив три ключові переваги. Перша — суттєве пришвидшення процесів виробництва. Друга — зниження витрат на рутинні операції, як-от базове оброблення матеріалу чи створення субтитрів. І третя — можливість швидко експериментувати з різними творчими рішеннями без значних додаткових витрат. Але це працює, лише коли студія розуміє, де ШІ дійсно потрібен, а де краще використовувати традиційні методи.
А як щодо юридичних або авторських питань використання ШІ у кіно?
Олена Малкова: Для цього потрібне окреме інтерв’ю. Питань багато, буде ще більше. Від матеріалів, на яких тренувалися всі відомі сьогодні моделі, до захисту прав нових об’єктів.
Євген Санніков: Так, це дійсно складне питання, бо законодавство не встигає за розвитком технологій. Зараз ми бачимо перші судові процеси щодо використання творів мистецтва для тренування нейромереж, дискусії про права на згенерований контент. Гостро стоїть питання використання образів акторів: наприклад, нещодавній страйк SAG-AFTRA багато в чому був пов’язаний саме із захистом прав акторів від несанкціонованого використання їхньої зовнішності та голосу в ШІ-системах.
Як ви вважаєте, може ШІ стати основою кіновиробництва чи завжди залишатиметься допоміжним інструментом?
Олена Малкова: Це надто складне питання, я не маю на нього наразі відповіді. Для мене воно лежить у площині того, чи може машина стати людиною. І тут можна надовго зайти у ці філософські роздуми. Я дуже люблю це робити, але відповіді у мене так і немає.
Євген Санніков: Зараз ми спостерігаємо цікавий парадокс: що потужнішими стають ШІ-технології, то чіткіше ми бачимо унікальність людського внеску у творчий процес. ШІ може генерувати величезну кількість варіантів, але вибір правильного варіанту, розуміння контексту, відчуття того, що працює, а що ні, — все це залишається за людиною.
Українська Кіношкола уже вісім років виховує нове покоління українських кінопрофесіоналів. За цей час випустила понад 5000 спеціалістів у різних галузях, більшість із яких працюють в українській та міжнародній кіноіндустрії.
