Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як писати про біженців: практичні кейси

Кіра Іванова
Кіра Іванова Керівниця новинної редакції The Page/SPEKA
21 грудня 2022 3 хвилин читання

Як висвітлювати делікатну тему українських біженців і внутрішніх переселенців, зокрема жінок і дітей? Це одне з питань міжнародної конференції «Re:Cover – Як війна Росії в Україні змінює журналістику», яка 9-11 грудня пройшла у Братиславі (Словаччина), розповіли в НСЖУ.

«Я видаляла всі фото з телефону» — Олена Семко з Бердянська

Олена Семко з видання texty.org.ua в травні виїхала з сином з окупованого Бердянська. Далі лишатися там було небезпечно. До Запоріжжя їхали три доби через блокпости та обстріли.

«Я робила фото дуже акуратно, передавала по інтернету і одразу видаляла з телефону, щоб він був чистий. Мені стали писати інші жінки, багатьом хотілося виговоритися».
Олена Семко

Підписуйтеся на наші соцмережі

Попри загальну думку, що виїзд за кордон дозволяє «радіти життю», українські переселенки постійно відчувають такі «емоційні гойдалки» що їх давно чекають психологи, каже Олена, яка сама виїхала далі в Британію.

«Жінки бояться відкрито розповідати історії. Їм треба підлаштовуватися до умов родин-спонсорів, у яких живеш, навіть якщо маєш до них претензії. Хтось, маючи вищу освіту, має працювати прибиральницею на кухні — а це непросто. Не всі історії мають залишатися в душі, бо можна дуже швидко вигоріти. У той же час, треба розуміти: ви несете відповідальність за подальше життя людини, історію якої виклали. Треба бути обережним, щоб не нашкодити»
Олена Семко

Волонтер переносив людей на руках через зруйнований міст в Куп'янську

Ольга Омелянчук, репортерка онлайн журналу «Reporters», керує комунікацією в фонді «Повернись живим». Ольга висвітлювала російсько-українську війну з 2014 року, 24 лютого застало її на Донеччині. Тоді в неї була місія — встигнути у Київ. 

В лютому-березні Ольга, як і багато хто, займалась евакуацією людей з міста та області за кордон. Було багато людей з інвалідністю, тих, хто прикутий до ліжка, не було спеціального транспорту. «Ми вивозили не лише людей, а й тварин – собак, котів, навіть папужку і щура», — згадує Ольга.

«ВПО у нас від 4 до 7 мільйонів. На евакуацію працюють поліція, військові, ДСНС і купа інших установ. Але системи евакуації як такої немає, що робити з людьми, невідомо. Для евакуації треба насамперед мати авто. Якщо ні, тебе може вивезти держава або волонтери. Я потрапила в Куп'янськ через 10 днів після деокупації (в вересні). Коли місто звільнили, то вивозили в основному людей по одну сторону мосту. Куп'янськ фактично розділений на дві частини зруйнованим мостом, і люди, що були по інший бік мосту, залишалися там, попри деокупацію. Тоді ми познайомилися з британцем, якому 56 років, він уже 16 років живе в Україні. У нього лише одне око. Саме він став перевозити людей через міст, фактично руками переносити їх, допомагати їм».
Ольга Омелянчук

Підписуйтеся на наші соцмережі

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Виробник “Леопардів” та “Цезарів” відкрив представництво в Києві

Ангеліна Мусієнко 2 жовтня 2024 17:03

Як ШІ допомагає кенійським фермерам покращити врожай

Ангеліна Мусієнко 1 жовтня 2024 19:21

Два підрозділи, які займалися розробкою IT-проєктів для Сил оборони, розформували

Павло Бартос 1 жовтня 2024 15:31

Як українському бізнесу відмовитися від російського софту: покрокові дії та ініціативи, які вже зараз в роботі

Ірина Алдакімова 30 вересня 2024 17:30

Анналена Бербок вважає, що Україна може бити далекобійною зброєю вглиб росії

Ангеліна Мусієнко 30 вересня 2024 15:47