Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як ми розуміємо одне одного, або чому розуміння — це (не) проблема

Vira Romanova
Vira Romanova Засновниця і CEO компаній: METHOD4U та Your Personal Growth Hacker
21 травня 2024 9 хвилин читання

Розуміння — основа будь-якого спілкування: дружної розмови, ділових переговорів або наукової дискусії. Але як саме відбувається цей процес? На яких рівнях ми розуміємо чи не розуміємо?

Проблема розуміння: від античності до сьогодення

В античній філософії розрізняли два напрями розуміння: діаною (мислення поняттями) і нус (мислення ідеями). За словами Сократа, розуміти іншого можна, зокрема, ставши на його місце. У середньовіччі філософи трактували розуміння як сприйняття сенсу або ототожнювали його з мисленням у поняттях. Почасти спираючись на біблійні вчення або точні науки, які не протирічили релігії. 

У класичному раціоналізмі розуміння пов'язували з рефлексією, зосереджуючись на очищенні знання від емоцій та вдосконаленні його за допомогою нових інструментів.

Герменевтичний підхід: мова як середовище розуміння

У ХХ столітті поширення в сферах різних гуманітарних наук (психології, лінгвістиці, культурології) отримала герменевтика. Одним із її ключових понять є саме розуміння. Герменевти розглядають розуміння не просто як когнітивний процес, але як спосіб буття людини у світі. Це означає, що ми не просто пізнаємо світ, але й живемо у ньому, розуміючи його значення.

Мова, на думку герменевтів, відіграє ключову роль у процесі розуміння. Вона є середовищем, в якому ми усвідомлюємо себе і світ навколо нас. Ми мислимо мовою, спілкуємося мовою, пізнаємо світ через мову.

Ганс-Георг Гадамер, один із найвідоміших представників герменевтики, вважав, що мова є універсальним середовищем, в якому здійснюється саме розуміння. Згідно з його дослідженнями, ми не можемо вийти за межі мови і розуміти що-небудь поза нею.

Описаний ним процес можна відчути під час читання. Коли ми читаємо, наприклад, книгу, то не просто вбираємо інформацію, але й інтерпретуємо її, порівнюємо з власним досвідом та знаннями. Відтак мова книги є середовищем, в якому відбувається розуміння тексту. Або ж у розмові з другом: ми не просто обмінюємося словами, але й намагаємося зрозуміти одне одного, дізнатися думки та почуття. І саме мова є інструментом, за допомогою якого ми досягаємо (чи ні) взаєморозуміння.

Герменевтичний круг

«Розуміння має циклічний характер, переходячи від цілого до частини і назад», — говорив Ганс-Георг Гадамер.

Герменевтичне коло — концепція, запропонована в герменевтиці, яка детально описує процес інтерпретації. Суть герменевтичного кола полягає в тому, що ми починаємо з цілісного уявлення про текст або явище, а потім аналізуємо його частини, щоб поглибити розуміння. У процесі аналізу наше цілісне уявлення про текст або явище змінюється. І ми повертаємося до цілісного уявлення, але воно вже більш глибоке і багатогранне (а можливо, й зовсім протилежне), ніж було спочатку.

Ключова мета герменевтичного кола — це його розрив. Неможливо осягнути абсолютне розуміння з першого разу. Розуміння — це постійний процес, в якому ми поступово наближаємося до істини. А ще прийняття того факту, що досягнення «повного абсолютного розуміння» — недосяжна ілюзія. Тому що, за герменевтами, розуміння завжди обмежене нашим досвідом та знаннями.

Розуміння — це нелінійний процес, а циклічний, і герменевтичне коло вчить, що розуміння — це не статичний результат, а постійна активність.

Розуміння як мистецтво інтерпретації

«Розуміння — це мистецтво, яке потребує розробки правил інтерпретації, що гарантують правильне сприйняття», — стверджував Фрідріх Шлеєрмахер.

Як вже довели представники герменевтики, розуміння — це не просто пасивний процес отримання інформації. Це активне мистецтво інтерпретації, що вимагає від нас зусиль та вмінь. Але у цього «мистецтва» є досить чіткі правила.

  • Контекст. Іноді він критично важливий для правильної інтерпретації слова та дії співрозмовника.
  • Знання. Хоча це й очевидно, але загальна ерудиція впливає на здатність розуміти про що йдеться.
  • Логіка. Застосування логічного мислення необхідне для коректних висновків з отриманої інформації. 
  • Інтуїція. Останній, але не за значенням, пункт. Інтуїція може допомогти розкрити прихований сенс слів або дій. Хоча в науковому світі її інтерпретують як поєднання знання і логіки.

Шлеєрмахер виділяв два основні типи інтерпретації: нестрогу та строгу. Нестрога базується на інтуїтивному розумінні та здоровому глузді і підходить для щоденного спілкування. Строга ж потребує ретельного аналізу тексту та використання наукових методів і застосовується у науковій діяльності та перекладі.

Пошук значення є ключовим елементом інтерпретації. Що ґрунтовніше опрацьовані методи пошуку значення, то точніше буде розуміння. Це може бути аналіз, коли вивчається структура, слова та вирази. Може бути контент-аналіз з виділенням ключових слів і тем. Може бути порівняльний аналіз, в якому одне порівнюється з іншим з подібною тематикою. Або ж герменевтичний аналіз з розумінням у контексті створення та історії інтерпретації.

Розуміння у сучасному світі (у науці та житті)

Поступово були сформульовані основні типи розуміння: істинне, інтерпретація, застосування. Істинне розуміння як сприйняття значення, інтерпретація — неповне суб'єктивне розуміння, а застосування — розуміння в дії.

Умовно, типізацію розуміння розділено на рівні: коли виникають значущі елементи досвіду (нижчий) і коли формуються стійкі конфігурації значень (вищий). За іншою версією, рівні співвідносяться інакше, і їх удвічі більше. Так, наприклад рівень смислового розуміння визначається уловленням суті, ідеї або мети повідомлення. У той час як розуміння змісту передбачає вже сприйняття інформації, фактів і деталей. Емоційне розуміння становить собою здатність співпереживати почуттям та емоціям, уловлювати настрій, а інтуїтивне розуміння — ні що інше, як так завана “чуйка” або інтуїція, коли ми відчуваємо, що говорить людина, навіть якщо не до кінця (поки чи взагалі) розуміємо смисл.

Отже, у чому проблема?

Незважаючи на згадані вище (і ще добрий десяток не згаданих) досліджень та гіпотез, а також створені категорізації, типізації та поділ на рівні, процес розуміння досі супроводжується проблемами.

Серед найочевидніших — різниця у мовах і культурах. Люди з різних країн або соціальних груп можуть по-різному розуміти одні й ті самі слова та вирази, а отже, рівень їхнього розуміння на перший погляд простих або загальноприйнятих речей-понять-слів може бути (і, безперечно, буде) різним. 

Наступні проблеми розуміння виникають через особистий досвід і цінності, які неухильно впливають на те, як ми інтерпретуємо інформацію. 

Далі можна віднести до складнощів невербальну комунікацію. Адже не секрет, що міміка, жести, інтонація голосу несуть у собі не менше інформації, ніж слова, а їх хибне тлумачення призводить до непорозумінь. 

І, мабуть, однією з найсуттєвіших проблем будь-якого розуміння є  чинники зовнішнього середовища — шум і фізичні перешкоди. Вуличний гамір, поганий зв'язок, низька якість зображення або фізична втома можуть ускладнити розуміння.

Однак більшість проблем у розумінні можна вирішити.

Уважне слухання дасть можливість не лише чути слова, а й уловлювати невербальні сигнали. Уточнення або запитання під час комунікації значно спростять її інтерпретацію. Якщо йдеться про текст або дані, слава цифровій ері, є Google, вікіпедія та ШІ. Перефразування як метод делікатного уточнення також допоможе прояснити, чи всі мають на увазі одне й те саме.

Контекст продовжує відігравати важливу роль у розумінні, так само як і особистість мовця. Поміж цим для розуміння важливо набути навичок збереження відкритості. Це не означає, що відтепер слід або сприймати все на віру, або пропускати повз вуха. Це означає, що існує інша точка зору, яка буде нести не менше сенсу або ясності, просто вона буде відрізнятися, вимагаючи з вашого боку прийняття або неприйняття залежно від мети.

У процесі розуміння задіяна купа чинників: мова, невербаліка, культура, особистий досвід, фізичний і психічний стан. І всі вони впливають на (непо)розуміння.

Як ми уловлюємо сенс слів? Як читаємо думки за виразом обличчя? Як відчуваємо настрій людини, навіть якщо вона нічого не говорить? Усе це також впливає на (непо)розуміння.

Важливо пам'ятати, що розуміння — це складний і двобічний процес, у якому ключову роль відіграє не лише здатність висловлювати свої думки, а й уважно їх сприймати. Усвідомлене ставлення до спілкування точно підвищує якість (взаємо)розуміння, до якого ми прагнемо.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Розвиток блогу та зважена рекламна стратегія: як компенсувати вплив сезонності на трафік

Наталія Раскопа 15 годин тому

Як створити YouTube-оголошення з високою конверсією у 2024 році?

В'ячеслав Юренко 21 червня 2024 19:00

Взаємодія між ключовими стейкхолдерами — запорука ефективної боротьби з піратством та контрафактом

Владислав Миронович 21 червня 2024 18:00

Як просувати бренд за допомогою текстового контенту

Оксана Павлюк 21 червня 2024 15:00

DevOps-курси за донати війську: як працює ініціатива «Навчання за донат»

Аліна Баля 21 червня 2024 12:00