Як ІТ-столиця України переживає війну
Війна безумовно змінила ІТ-ландшафт країни. Київ був головним технологічним хабом, в якому було сконцентровано найбільше співробітників і компаній. В перші місяці війни, коли на вулицях було чутно постріли, а росіяни впритул наближалися до столиці, ІТ-спільнота переїхала у безпечніші локації. Зокрема, за інформацією Forbes, у Львові кількість айтівців на початку війни збільшилася втричі.
Однак для багатьох компаній, в тому числі й для SoftServe, така релокація була вимушеним і тимчасовим кроком, а коли ситуація в Києві почала стабілізуватися, бізнес почав повертатися до столиці. Починаючи з травня, ми фіксували по 10–15 повернень щодня.
Наразі в Києві працює понад 65% від довоєнної кількості працівників. Проте перед нами постали нові загрози: масовані обстріли інфраструктури, відключення електроенергії, можливий наступ з білорусі. Тож у цій статті поговоримо про те, як війна змінила ІТ-столицю України, що відбувається зараз, як київське ІТ переживає нові виклики та що на нас чекає в найближчому майбутньому.
Коли в Київ прийшла війна. Як ми пережили перші місяці вторгнення
У Києві сконцентрована найбільша кількість інженерів з усіх куточків країни. За даними DOU, до війни понад 44% спеціалістів працювали тут, зараз — лише 25,7%. Столиця також має сильні університети, куди з'їжджаються студенти і, як правило, залишаються. Крім того, в Києві сконцентрована найбільша кількість компаній (понад 2000), де студенти можуть почати кар'єру та отримати свій перший комерційний досвід.
Усе це разом із розвиненою інфраструктурою офісів та коворкінгів, прогресивною креативною індустрію та ІТ-ком'юніті робить Київ привабливим місцем для інвестицій і розвитку бізнесу. До війни, SoftServe мав плани відсвяткувати 2000 співробітників у столичному офісі навесні.
В перші місяці після наступу росії понад 80% наших працівників виїхало з Києва у західні області та за кордон. Ми закликали усіх тимчасово релокуватися у безпечніше місце, однак багато наших працівників, і насправді не лише з Києва, відмовлялися. Пам'ятаю, мене дуже вразила фраза нашого співробітника: «Хто ж буде захищати місто, якщо всі виїдуть?». Частина працівників, що лишалася у місті, тимчасово перебралися в один з офісів, де у нас було обладнане бомбосховище. Вони залишалися там цілодобово, працювали, ночували, хтось був із домашніми тваринами. Тож за цей час сформувалося досить сильне ком'юніті. Мабуть, один з небагатьох плюсів з цієї ситуації.

У квітні російські війська завершили відступати з-під Києва і ми зрозуміли, що можна потроху повертатися до звичного режиму роботи. Тоді Київ перейшов з червоної зони в зелену — це був сигнал як для працівників, так і для клієнтів, що тут відносно безпечно. Я теж повернулася додому в травні. Місто тоді ще виглядало досить «суворим», з таким повоєнним настроєм, однак на вулиці буяла весна, і все це додавало Києву живості, а нам усім віри, що скоро нормальне життя відновиться.
Вдома краще. Чому люди повертаються до Києва попри все
Підписуйтеся на наші соцмережі
Зараз більш ніж половина людей повернулася до столиці і цей тренд на повернення зберігається. Наприклад, за жовтень до Києва приїхало понад 80 співробітників. Для багатьох бути вдома спокійніше, навіть попри те, що місто досі залишається ціллю російських терористів.
Наразі в офіси ходить близько 28% співробітників — це десь 330 людей щодня. З початком відключень електроенергії, офіси стали популярнішими, адже навіть коли у місті немає світла, вони працюють. Через високий попит ми навіть відкрили додатковий поверх, який був закритий з початку війни для оптимізації використання площі.
Ще з 2014 року стандартною частиною BCP-плану компанії стала обов'язкова наявність дизельних генераторів в офісах, якраз на випадок таких блекаутів, тож люди можуть прийти сюди попрацювати, зарядити пристрої, скористатися інтернетом. Цього року ми додали ще старлінки. У нас також працює кухня, є кава, доставляється їжа, тож все обладнане для комфорту. Однак в офісі в нас діє правило: під час повітряної тривоги необхідно спускатися в укриття. Так, це часом не дуже зручно для робочого процесу, проте це запорука безпеки, а безпека людей — наш пріоритет.
Крім того, до появи «шахідів» у нашому небі, ми почали проводити офлайн-івенти. Люди скучили за живими подіями ще з часів пандемії, і зустрітися в офісі, побачитися з колегами — це був як ковток свіжого повітря для всіх. Влітку ми провели серію івентів у різних містах України, в тому числі і в Києві, під назвою Underground.
Пізніше ми влаштовували офлайн-лекцію психолога Іллі Полудьонного на тему того, що зараз відбувається з нашою психікою, чого очікувати найближчим часом і як справлятися з емоціями. В результаті вийшов такий собі сеанс колективної психотерапії, де люди ділилися своїми думками, тривогами і знаходили підтримку та отримували знання, що допоможуть рухатися далі.

Наразі в нас планується лекція про поєднання волонтерства та офісні посиділки з сидром. Зважаючи на безпекову ситуацію, ми коригуємо свої плани відповідно до неї, однак все одно намагаємося дати людям можливість зустрітися. Наприклад, ми двічі переносили вакцинацію через обстріли, але попри все, все-таки її провели.
Обстріли, блекаути і погрози з білорусі: нинішні ризики і як до них підготуватися
Ми продовжуємо моніторити ризики і намагаємося підготувати сценарій для кожного з них. У нас є BCP як на рівні компанії, так і на рівні локацій і конкретних команд. Це необхідно, щоб в разі надзвичайної ситуації мати змогу швидко і злагоджено відреагувати, мінімізувавши негативний вплив на бізнес.
Енергетична криза. Це наразі, найбільший виклик, який безпосередньо впливає на нашу роботу. Хоч наші офіси забезпечені резервним джерелом електроенергії, але багато людей з міркувань безпеки чи з особистих причин залишаються вдома. Тому ми працюємо і на рівні працівників, готуємо для них рекомендації щодо того, як подбати про себе в такій ситуації і як бути до неї готовими. Наприклад, розробляємо гайди для Personal BCP: сюди ввійдуть рекомендації по зарядних станціях, павербанках, генераторах, підключенні до інтернету і користування старлінками, а також облаштування домашніх коворкінгів разом з сусідами чи колегами.
Загроза повторного наступу з білорусі. Цей ризик лишався «активним» ще від початку війни, просто в деякі періоди він був менш або більш ймовірним. Як компанія, ми даємо людям можливість переїхати в інші регіони за бажання. Ми вже натреновані першим наступом. Тож якщо ситуація буде дуже критична, певна, ми зможемо оперативно відреагувати, адже мали досвід евакуації у лютому-березні. Зараз ми також уважно моніторимо експертів, і за їхніми оцінками, наразі наступ з боку білорусі малоймовірний, та й Україна до нього добре підготована.
Зі свого боку, ми продовжуємо активно донатити на ЗСУ, зокрема через наш благодійний фонд «Відкриті Очі», який збирає запити від військовослужбовців і передає їм допомогу. Тож ми намагаємося забезпечити надійний тил, щоб вони мали змогу захищати нас. Крім того, у нас в компанії дуже багато волонтерів, які допомагають фонду або ж своїм друзям та колегам в збройних силах.
Чому зараз важливо навчати молоде покоління айтівців
Влітку почалася фінансова регресія у всьому світі, відповідно, замовлень стало менше, однак ми продовжуємо наймати людей, в тому числі в Києві. Звичайно, це не зрівняється з довоєнною кількістю вакансій, проте зараз ми маємо більше 239 вакансій, відкритих в Україні, які закриваються як з ринку, так і з резерву, і частина з них в Києві.
Наразі на ринку праці більший запит саме на досвідчених фахівців. Тому для студентів зараз складно починати свій кар'єрний шлях й отримати перший досвід роботи. Тож, ми активно працюємо над цілим комплексом освітніх рішень, щоб надати молоді можливості для навчання і роботи.
Зокрема, SoftServe співпрацює з 11 університетами в столиці, а також ще з 5 в Житомирі, Вінниці, Черкасах і Кропивницькому. Ми розвиваємо нашу програму для студентів-амбасадорів, надаючи менторську й ресурсну підтримку для реалізації ініціатив, що створюються студентськими організаціями в університетах-партнерах.
Крім того, цього року стартували дві програми з елементами дуальної освіти в Києві для студентів спеціальності 122 «Комп'ютерні науки» — в КНУ імені Тараса Шевченка, на факультеті комп'ютерних наук та кібернетики, та НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», в Інституті атомної та теплової енергетики, де загалом навчається понад 250 студентів. SoftServe бере участь в оновленні освітніх програм, наші експерти викладають авторські курси і, звичайно, ми надаємо можливість проходження практики у київському офісі SoftServe.
Ці програми розраховані на більш довгострокову перспективу, однак вони дають змогу студентам почати свій шлях в ІТ вже зараз і ефективно поєднувати теоретичне навчання із практичними заняттями на базі реальних ІТ-проєктів. Більш того, це інвестиція в майбутнє, в яке ми дивимося з позитивом і віримо в перемогу України.

Зараз наша основна ціль — це продовжувати працювати з нашими поточними клієнтами і підтримувати людей. Навіть якщо на якихось проєктах відбуваються зміни, ми завжди шукаємо співробітникам нові можливості, аби вони мали змогу залишатися в компанії. Також компанія активно залучає нових клієнтів, розуміючи, який у Києві та в Україні в цілому потужний пул талантів.
Я дивлюся в майбутнє з оптимізмом. На мою думку, Київ є дуже привабливим місцем для інвестицій — коли закінчиться війна, дуже ймовірно, що ми матимемо шалений потік нових проєктів і клієнтів. Тож усі, хто зараз пробує себе в ІТ, студенти чи випускники курсів, зможуть себе реалізувати. Доти маємо робити усе від нас залежне, щоб наблизити перемогу. Не можна опускати руки і чекати на кращі часи, ми робимо все можливе, щоб підтримати економіку країни та її майбутнього.