Як дипфейк допоміг «оживити» загиблого співака Василя Сліпака та зробити лекцію Далі

SPEKA неодноразово розповідала, як росія використовує штучний інтелект та дипфейки для просування антиукраїнської пропаганди. Проте ШІ може бути не тільки зброєю у руках злочинців і терористів. Як штучній інтелект та згенеровані ним відео працюють на користь мистецтва, розповіли продюсерки інноваційної дизайн-студії FILM.UA Design Юлія Мордас і Олена Малкова.

Чорне дзеркало, дипфейки та страйк у Голлівуді

Улітку 2023 року Netflix випустив новий довгоочікуваний сезон «Чорного дзеркала». Творці серіалу вже шість сезонів поспіль переносять глядачів у світ цифрового майбутнього та намагаються передбачити, що ж чекає на людство та як на нас впливають інноваційні технології. І якщо зазвичай їхні прогнози сприймаються як таке, до чого ще треба дожити, то перший епізод шостого сезону «Джоан жахлива» переніс нас у реальність, у якій ми всі майже живемо.

«Джоан жахлива» — це історія звичайної жінки, яка раптом виявляє, що популярний стримінговий сервіс створив серіал, у якому до найменших дрібниць передає її повсякдення, розкриваючи всі особисті таємниці. До того ж її образ у серіалі значно знегативізований. Грає «гіршу версію» жінки Сальма Гаєк. Але й це ще не все. Згодом ми дізнаємося, що це зовсім не Гаєк, а згенерований штучним інтелектом образ зірки — так званий дипфейк.

Останнім часом навколо технології дипфейк точиться чимало дискусій та суперечок, та й загалом питання застосування ШІ дедалі загострюється. Страйк сценаристів та акторів у США цьому очевидне підтвердження, оскільки серед вимог і перших, і других було врегулювання використання ШІ у кіно. Сценаристи виступили проти ШІ для написання/переписування сценарних матеріалів, а актори вимагали право контролювати власні цифрові копії. Власне, останнє — це і є основна колізія в епізоді «Джоан жахлива».

Станом на грудень страйки, що зупинили більшу частину кіно- і телевиробництва на декілька місяців, завершилися, угоди ратифіковані, всі сторони, начебто, залишилися задоволеними. Проте ШІ нікуди не зник, а, навпаки, набирає обертів.

Тож епізод «Чорного дзеркала» виявився дуже своєчасним, втіливши побоювання людей не лише щодо самої технології дипфейк, але й штучного інтелекту загалом. Та чи є дипфейки насправді таким злом, яким їх демонструє «Чорне дзеркало»?

Дипфейк — це насамперед технологія

Звісно, ризики, які несе ця технологія, реальні, та й побоювання зовсім небезпідставні. Інтернет рясніє прикладами негативного використання дипфейків. Беззаперечно, наслідки від фейкових відео можуть бути колосальними. Особливо якщо йдеться про дипфейки як засіб посилення дезінформації, маніпуляції свідомістю людей, шантажу, пропаганди тощо.

Однак, попри невтішну тенденцію негативного застосування дипфейків, важливо пам’ятати, що дипфейк — це передусім технологія. І, як і будь-яка технологія, вона може бути застосована як на шкоду, так і на користь. Тож оскільки скриньку Пандори вже відкрито, можливо, варто навчитися використовувати дипфейки на благо? Навіть більше, це вже роблять. Просто про «хороші» дипфейки ми знаємо значно менше, але їх теж чимало.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Як дипфейки використовують у кіно і на телебаченні

Прикладом позитивного застосування технології дипфейк є сектор кіновиробництва та телебачення. Сьогодні ця технологія може «повернути до життя», «омолодити» чи «зістарити» будь-кого. У кіно вже неодноразово «воскрешали» акторів. Зокрема, у 2015 році, працюючи над «Форсажем-7», творці стрічки «оживили» Пола Вокера, який загинув до завершення зйомок.

У 2016 році вийшов «Бунтар Один. Зоряні Війни. Історія», в якому до ролі Гранд-моффа Таркіна «повернувся» актор Пітер Кушинг, якого «оживили» завдяки накладанню цифрового обличчя покійного актора на лице Гая Генрі.

А у 2022 році, у фіналі 17-го сезону шоу «Америка має талант», «повернувся на сцену» сам король рок-н-ролу Елвіс Преслі. Дипфейк музиканта, створений компанією Metaphysic, виступив на шоу в прямому ефірі.

Дипфейки і музична індустрія

В Україні також мають досвід застосування дипфейк-технології. У 2021 році на сцені стадіону НСК «Олімпійський» під час святкового концерту до Дня Незалежності України разом зі своїм гуртом «виступив» лідер колективу «Скрябін» Андрій Кузьменко. «Воскресити» Кузьму, який загинув у 2015 році в ДТП, вдалося саме завдяки технології дипфейк. Cтворила «цифрового» Кузьму та допомогла долучити його до концерту команда Євгена Саннікова, який є артдиректором FILM.UA Design та директором департаменту досліджень та інновацій FILM.UA Group.

Дипфейки стали звичними у рекламі

Дипфейки знаменитостей почали з’являтися і у рекламі. За допомогою дипфейк-технології у новому рекламному ролику BMW Israel «омолодили» ізраїльську актрису Аєлет Зурер. У ролику Аєлет їде за кермом авто, а поруч із нею молодша на 20 років версія актриси — дипфейк.

Мистецтво та дипфейки

У музеї Сальвадора Далі, що у Флориді, до 115-річчя від дня народження іспанського художника було розміщено інсталяцію з його дипфейком. Проєкт презентувався у межах виставки Dalí Lives. Нейронна мережа проаналізувала 6000 кадрів із Сальвадором Далі. Загалом вдалося відтворити 45 хвилин нових кадрів з митцем. Діпфейк Далі з’являвся перед відвідувачами, коли вони натискали на дверний дзвінок будинку, у якому він жив. Художник розповідав відвідувачам історії про своє життя та спілкувався на різні теми. Творцям вдалося відтворити навіть акцент митця. Дипфейк Далі говорив із характерним художнику акцентом із суміші французької, іспанської та англійської мов. А наприкінці розмови пропонував зробити селфі, ще й одразу надсилав його на телефон.

За допомогою технології дипфейк Євген Санніков та його команда у 2020 році для одного з музеїв України відтворили образ українського оперного співака та воїна-добровольця Василя Сліпака. Його цифровий образ було згенеровано з тих небагатьох відео та фотографій співака, які вдалося відшукати в мережі.

Дипфейки для «порятунку» контенту бібліотек

Завдяки технології дипфейк та силами команди Євгена Саннікова, яка нині є окремим департаментом FILM.UA Design медіагрупи FILM.UA Group, вдалося відновити показ українського серіалу «Метелики» (2013). Тривалий час показ був неможливим, оскільки один з акторів другого плану внесений у «чорний список» Мінкульту України через підтримку анексії Криму. Для того щоб серіал міг знову демонструватися в Україні, обличчя забороненого актора було замінено за допомогою технології дипфейк, і цей унікальний серіал, чи не єдиний художній український продукт про відважних героїв-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, став знову придатним до показу.

Багато людей помилково вважають, що дипфейки — це лише заміна облич. Проте ця технологія допомагає не лише «воскрешати» мертвих чи замінювати обличчя акторів, а й відкриває абсолютно нові можливості для постпродакшену. Адже з її допомогою можна виконати будь-які «операції» з образом актора, як от омолодити його або зістарити, домалювати вуса чи родимку, збрити бороду, затерти тату та багато іншого.

Загалом дипфейк, як і будь-яка інша технологія, постійно розвивається. І це лише декілька прикладів того, як можна використовувати діпфейки з користю. Тож, можливо, нам необхідно не боятися них, а зосередитися на тому, як розпізнавати, регулювати та використовувати з розумом та на благо. 

Попри очевидні ризики, застосування дипфейк-технології, а також цифрових копій акторів — це свого роду революційний прорив для кіноіндустрії, оскільки значно спрощує процес зйомок, відкриває нові можливості постпродакшену, знижує витрати на виробництво, а акторам, навпаки, дозволяє знаходити нові шляхи монетизування свого образу. А за правильного врегулювання цих технологій можна створити нову робочу модель для кіноіндустрії, і не лише для неї.

Інколи, як показує «Чорне дзеркало», новітні технології можуть принести неочікувані та неприємні наслідки. Водночас вони відкривають нові можливості. Час покаже, яким буде наше майбутнє із ШІ, але абсолютно точно можна сказати, що це майбутнє вже майже настало.