Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як закон про хмарні послуги може трансформувати Україну. Колонка гендиректора De Novo Максима Агєєва

Максим Агєєв
Максим Агєєв
21 лютого 2022 7 хвилин читання

Минулого тижня Верховна Рада України ухвалила закон «Про хмарні послуги». Хмари відтепер стають не лише технологічним, а й повноправним юридичним терміном в Україні.

Генеральний директор De Novo Максим Агєєв в колонці для SPEKA розповідає, що новий закон означає для української IT-галузі, у чому суть стратегії Cloud First та як вона може змінити державні органи та країну загалом.

Що таке Cloud First

Стратегія Cloud First виникла у 2011-му, уряди США та Великої Британії ухвалили відповідні довгострокові держпрограми. Вона полягає у тому, що держава має перейти на хмарні технології та сервіси, щоб припинити неефективно витрачати гроші на ІТ, підвищити якість та надійність своїх ІТ-систем і цифрових даних, спонукати до розвитку національної екосистеми розробників та сервіс-провайдерів.

В Україні перший проєкт закону про хмарні послуги з'явився 2016 року. Суть його  зводилася до затвердження статусу «всім можна все». Насправді та версія мала зняти бар'єри з розміщення державних ІТ-систем і даних, що містяться у них, у закордонних датацентрах і хмарних середовищах.

Від 2019 року, коли концепція Cloud First почала перетворюватися на реальну можливість для цифрової трансформації країни, тривала робота над новою версією закону. Її депутати й ухвалили минулого тижня.

Що змінює закон

У новому законі можна виділити кілька ключових моментів.

1. Державні інституції не мають права закуповувати комп'ютерне обладнання та ПЗ, якщо завдання можна вирішити за допомогою хмарних сервісів.

2. ІТ-системи держави та їхні дані не можна розміщувати за межами адміністративних кордонів України.

3. Закон «Про хмарні послуги» підпорядковується іншим законам України, які мають ширше застосування. Насамперед ідеться про кібербезпеку, захист персональних даних та національну безпеку.

4. Держава має скласти список вимог та критеріїв для провайдерів хмарних послуг. Ці критерії повинні захистити від ненадійних підрядників та впорядкувати набір хмарних сервісів, придатних для держсектору.

Закон урегулює відносини з міжнародними операторами (насамперед із Microsoft, Google, AWS), які бажають утримувати державні дані України у своїх хмарах. Хочеш заробляти на державі — інвестуй у датацентри в Україні, виконуй регуляторні вимоги та працюй на здоров'я.

Як змусити закон працювати?

Що далі? Тепер розпочнеться найцікавіше. Давно відомо, що наша бюрократична машина може поховати будь-яку інновацію, якщо та загрожує її благополуччю.

Як змусити ухвалений закон працювати — непросте питання.

Для початку: яке відомство буде реалізовувати новий закон? Наважуся припустити, що призначать Мінцифри.

Наскільки мені відомо, у цьому міністерстві просто немає підрозділу або хоча б однієї людини, яка відповідає за роботу з ринком хмарних технологій та сервісів. Досвід Великої Британії засвідчує, що така людина повинна мати екстрависокий рівень повноважень та залізний характер. Адже треба піти на війну з величезною армією любителів купувати багато заліза для нічого. Ці хлопці просто так від звичних бюджетів та схем не відмовляться.

Я б визначив два магістральні напрями щодо впровадження хмарного закону:

  • 1
    Уніфікація та стандартизація хмарних сервісів, створення єдиного сервісного каталогу та набору контрактних документів. Це різко знизить витрати під час вибору та закупівлі необхідної послуги, спростить аналіз відхилень, порушень та помилок. Зрештою, уніфікація має привести до того самого заощадження та підвищення загальної ефективності, заради якої ухвалювався закон.
  • 2
    Створення нормативної бази. Технічні регламенти, опис еталонних архітектур, правила застосування — це величезний шар роботи, виконати яку можуть лише фахівці, що повністю «в матеріалі». Додайте сюди модернізацію регуляторних норм та вимог до безпеки, і масштаб завдання вражає.

Водночас я не сказав би, що готовність до роботи низька. Насправді за останні 5-6 років напрацьований хороший досвід використання хмар, накопичена база помилок та правильних дій, набиті ґулі у процедурах закупівель, сертифікації та багато іншого. Цю школу проходили як оператори сервісів, так і самі споживачі. Я впевнений, що ІТ-служби таких систем, як Prozorro, «Дія», E-Health, можуть додати багато корисного до скарбнички найкращих практик.

Що закон про хмари означає для ІТ-спільноти?

Сьогодні у будь-якій розвиненій країні держава є одним із найбільших замовників, споживачів та постачальників ІТ-сервісів. Я впевнений, що локальний ринок потребує більш інтенсивного розвитку, ніж будь-яка експортна галузь.

Найбільш розвиненою частиною хмарного стеку в Україні є інфраструктурний шар — Infrastructure as a Service (IaaS). На підході ривок на рівні Platform as a Service (PaaS). І зовсім неоране поле у галузі застосунків — Software as a Service (SaaS). У кожному із сегментів рівень насичення послугою досить низький і база для розвитку нових бізнесів величезна.

Сьогодні українські компанії не завжди можуть конкурувати з глобальними постачальниками сервісів. Але приклад інфраструктурних хмар показує, що ми можемо надавати послуги світового класу, при цьому роблячи їх дешевшими і комфортнішими для споживача. Якщо прибрати перешкоди у вигляді мізерного ринку, то у нас є дуже серйозні напрацювання та переваги.

Але не варто чекати, що держава спочатку скаже, чого вона хоче і скільки буде готова за це заплатити, а вже потім приватний сектор почне інвестувати у створення нових хмарних сервісів та компаній-операторів. Тільки навпаки. 

Перед нами величезний досвід США, Великої Британії, країн ЄС. Більшість ідей там уже випробували та реалізували. Треба лише вміти шукати те найкраще, що буде потрібне у нашій країні.

Вимога переходити у хмари спонукатиме до  розвитку CNA — Cloud Native Applications. Ви уявляєте собі обсяг робіт з переробки всіх застосунків та сервісів на базі хмарної архітектури замість безнадійно застарілого програмного мотлоху в міністерствах, на держпідприємствах, в органах влади?

Крім того, саме перехід держави на роботу з незалежними сервіс-провайдерами усуне ключову проблему щодо залучення дорогих фахівців для вирішення своїх технологічних завдань. Приватний інвестор може сплачувати ринкові зарплати кваліфікованому персоналу. Результати цієї роботи через операторську модель трансформують у недорогі послуги для кінцевого користувача. І тоді виграють усі.

Зрештою, коли Україна перебуває під кіберударами з боку Росії, хмарні технології стають найважливішим чинником підвищення загальної надійності та безпеки ІТ-систем і даних. Цій темі можна присвятити окрему статтю, настільки багато там нюансів та напрямів роботи.

Я впевнений, що у перспективі 3-4 років ми можемо побачити появу й вибухове зростання нових провайдерів. Якщо у 2021 році держава витратила на хмарні сервіси не більше $5 млн, то 2025-го цілком може бути $50-60 млн. Головне — бажання та політична воля.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Google навчатиме українців роботи з хмарними технологіями

Ірина Маринюк 20 вересня 2022 08:00

Вчений пропонує створити резервну копію людства на випадок апокаліпсису

Jez Emreis 11 вересня 2022 16:19

Amazon від початку війни допоміг Україні перенести 10 млн ГБ важливих даних

Олександр Кульбачний 10 червня 2022 14:27

Тиждень у спільноті: кібердетектив про «Укрпошту», чому ІТ-компаніям варто блокувати трафік з росії та білорусі, як зміниться ринок технологій

Ольга Валькевич 5 червня 2022 18:50

Broadcom купує VMware. Як це змінить ринки процесорів, серверів і хмарних технологій

Роман Судольський 1 червня 2022 16:30