Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Чому український бізнес побудований на диктатурі? Колонка засновника та CEO White Sales Валентина Яроменка

Валентин Яроменко
Валентин Яроменко Засновник і CEO White Sales
15 липня 2022 7 хвилин читання

Бірюзові компанії — це організації, що характеризуються відсутністю ієрархічної структури, максимальною прозорістю та високим ступенем свободи співробітників в ухваленні рішень. Одним із небагатьох прикладів таких компаній на українському ринку є SalesTech-проєкт White Sales.

У колонці для SPEKA засновник та CEO компанії Валентин Яроменко розповідає, чому українському бізнесу варто позбутися диктатури керівників і як втілити бірюзову стратегію у життя.

Феодалізм та комплекси

Українці — смілива нація, яка любить волю та боронить свою незалежність сотні років. Уже в 16 столітті Запорізька Січ стала державним утворенням із демократичною основою керування. На початку 18 століття була опублікована перша конституція Орлика. В нашій культурі боротьба з панами, ляхами та московитами була просто на рівні ДНК. Сучасна історія також пронизана сміливістю та вольністю нашого народу — Злука, Незалежність, Помаранчева революція, Майдан, АТО і героїчна боротьба з 24 лютого проти останньої імперії та «братського» царя.

Але, водночас, якщо проаналізувати малий, середній та великий бізнес в Україні, то побачимо, що більш ніж 90% компаній побудовані на ієрархічному принципі, іноді з елементами матричної структури. В більшості випадків керують компаніями авторитарні керівники, «селфмейд-диктатори».

Диктатура чи демократія

У чистому вигляді, звісно, ані диктатура, ані демократія в бізнесі не існують. Але пропорція вирішує все.

Як на мене, для рефлексії найкраще аналізувати кейс «США — Китай». Приклад росії наразі не актуальний, бо вона очевидно показує всі жахливі сторони імперії.

Так от, ось вам питання, відповідь на яке пропоную висловити в коментарях нижче: «Чи зможе Китай найближчим часом обігнати США та стати країною № 1 у світі?».

Китай – централізована єдина система з сильним національним лобізмом та держпрограмами. США – магніт талантів з усього світу. Останні 100 років США продає людству американську мрію, в якій кожен може реалізувати те, що любить та хоче. 

Це два абсолютно різних підходи, які аналогічно можна відслідкувати й у бізнесі. Є схожі на Китай, США, і є навіть схожі на росію чи білорусь.

Валентин Яроменко Валентин Яроменко

Також з іншого боку можна виділити дві моделі поведінки працівників: робота заради грошей та робота заради задоволення.

Одні йдуть працювати за гроші, статус, владу. Тут платять більше, зрозуміліша зона відповідальності, є керівник. І свій творчий потенціал можна розкрити в хобі, власних проектах, в сім'ї чи з друзями. Робота — це просто обов'язкова повинність, яка дає гроші на життя.

Інші хочуть розвиватися саме в роботі, мріють, мають ідеї, ініціюють зміни. І чи не найбільша проблема – мати можливість це робити в своїй компанії. Часто вони створюють власний невеликий бізнес, не знайшовши підтримки в наймі. 

Яка з цих моделей більш результативна та успішна за ідеальних умов?

Нас дійсно не вчили бірюзі та демократії в роботі ані батьки, ані школа, ані виші, ані попередні компанії. І хоч на кожній співбесіді більшість з нас  жаліється на те, що їм на попередньому місці роботі не давали реалізовувати їх ідеї, на практиці більшість не будуть готові відразу взяти відповідальність на себе й почати втілювати свої ідеї. Але цей скіл доступний кожному українцю, він у нас в крові!

Також згадаю основні слабкі сторони демократії в бізнесі:

  • Контроль. Існує думка, що команда без ієрархії втрачає можливість контролю та швидкості прийняття рішень. Тобто не має змоги поставити завдання підлеглому та вимагати його виконання. 
  • Швидкість прийняття рішень. Одна з слабких сторін демократичних систем – прийняття рішень. Існують приклади голосувань, права вето та інше, що дуже ускладнюють прийняття оперативних рішень. Ми вирішили цю проблему шляхом погоджень зон відповідальності окремих ролей, де фінальне рішення за відповідальною роллю. Тобто зворотній зв'язок можуть давати всі, але рішення приймає той, хто має це зробити.
  • Люди. Існує стійкий аргумент, який мені найчастіше доводиться чути з цього приводу — «не готові наші люди до самоорганізації в бізнесі. Якщо їх не контролювати — ніхто нічого не буде робити». Але чи це ж не ті люди, про яких я написав вище? Чому, якщо я зміг створити бізнес, я повинен обов'язково брати на себе абсолютну владу, підкріплювати її штрафами, звільненням, СБ та наймати собі кріпаків?

То що ж робити з диктатором?

Власник — дуже цінний ресурс. І якщо він готовий почати процес трансформації до бірюзовою організації (демократична форма правління бізнесу без ієрархії), це вже гарантія успіху. Бо єдина умова побудови демократії – це рефлексія та бажання власника позбутись абсолютної влади. Після цього потрібно просто передати більшу частину його відповідальності людям та правилам.

Розкажу на нашому прикладі:

  • 1
    Функції та ролі. Описуємо всі функції компанії, ролі та їхніх зони відповідальності. Створюємо ідеальну структуру, без врахування актуальної команди та ситуації. Наприклад, функції: маркетинг, продажи, фінанси. Ролі маркетингу: smm, дизайнер, копірайтер.
  • 2
    Ролі власника. Описуємо ті ролі, у яких наразі залучений власник. 
  • 3
    Стратегічна роль. ФІксуємо бажану ключову роль, яка мала б залишитись у власника, і ті, які потрібно делегувати. 
  • 4
    Правила. Усі рішення, які приймає власник потрібно поступово трансформувати у фіксовані правила. Тобто якщо власник один раз прийняв рішення про спеціальну ціну клієнту, то ми зафіксували умови, та внесли це в правила. Наступного разу в подібній ситуаціїзавдання буде вирішене по створеному алгоритму без погодження.
  • 5
    Люди. Під кожній ролі запускати вакансію «джуна», шукати кандидата на цю роль та розвивати за менторства власника, поки кандидат не зможе забрати роль на себе.

Цих кроків достатньо, щоб із часом забрати у власника більшу частину його відповідальності. Важливо, що він не делегує це замам, матричним керівникам, секретарям, а відразу команді, на конкурентних умовах. Бо в демократії кожен займає свою роль у «суспільстві», і приймає рішення в рамках своєї зони відповідальності.

Я вважаю, що хоча ієрархічна система була придумана ще в стародавньому Єгипті, вона залишається досить дієвою та ефективною сьогодні. І я не закликаю всі бізнеси починати власні демократичні революції. Але я впевнений, що поява нових демократичних компаній в такий складний час дозволить отримати частину талантів в країні та здійснити прорив в нових напрямках. Зараз найкращий час для цього.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
2
Прокоментувати
Valentyn Yaromenko 19.07.2022, 09:34
Кожен власник має обрати сам, але як мінімум стратегія та інновації, як на мене, мають залишитися за ним.
Tetiana Hryhorieva 17.07.2022, 06:34
А що саме, на вашу думку, має за собою залишати власник, а що - делегувати іншим ролям в команді?