Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Володимир Вахітов про погані фінансові рішення, прогнозування ризиків та як інвестувати у себе

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
29 листопада 2023 15 хвилин читання

Тотальна економія чи живемо один раз? чому в українців під час війни протилежні підходи до витрачання грошей? SPEKA поговорила про це з Володимиром Вахітовим — директором Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv. А ще дізналася, що заважає нам ухвалювати корисні рішення, куди інвестувати, якщо не маєш досвіду, та як уміння уважно читати впливає на наші доходи. 

Особисті фінанси та інвестиції під час війни — інтерв’ю Володимира Вахітова Особисті фінанси та інвестиції під час війни — інтерв’ю Володимира Вахітова

Чому люди схильні недооцінювати ризики, коли ухвалюють економічні рішення?

Ризик для поведінкового економіста — це ймовірність того, що подія станеться. Наприклад, розглядаємо ризик того, що станеться дефолт. У всьому просторі ймовірностей є один варіант, що він станеться, а, наприклад, тисяча або 10 тис. — що ні. Зазвичай, якщо запитати, як би ви оцінили ризик того, що Україна оголосить дефолт протягом, скажімо, наступних 10 років, відповідь була б далекою від реальності. Тому що переважна більшість не знає, як порахувати ймовірність цієї події. 

Людський мозок взагалі-то погано пристосований, щоб визначати ймовірності, ми більш-менш розуміємо ймовірності подій, які можна вирахувати через частотність: підкидаємо кубик, ймовірність випадання кожної грані одна шоста, ми приблизно розуміємо, що це означає. Або ж у лотереї є 10 тис. квитків, один із них виграшний. І навіть тоді часто помиляємось, коли намагаємось аналізувати минулі випадки.

Натомість, коли починаються події, які до того були невідомими (чи прилетить ракета і я отримаю поранення? чи загостриться через стрес якась хвороба?), у нас немає попередньої інформації, щоб це оцінити. 

Те саме стосується фінансової інформації. Наприклад, як визначити, скільки грошей вам потрібно відкласти на пенсію. Ми переважно будемо зважати на теперішні щомісячні потреби, хоча насправді вони можуть збільшитись або зменшитись. 

Тож рахуючи суму потрібних грошей на майбутнє, дуже часто виникає настільки велика сума, що люди просто не вірять, що вони зможуть її зібрати або заробити. Тому важлива риса людей — прагнути спожити зараз, ніж відкласти на потім. Особливо в умовах невизначеності, коли війна і невідомо, чи через рік все не зникне. 

Як прогнозувати та ухвалювати економічні рішення в умовах війни в Україні?

Подумаймо про це так: так погано, як було на початку війни у Києві у перший тиждень, мабуть, поки що не буде. Ворога відігнали від столиці досить далеко і війна за рік посунулась на схід. Підстав, що ворог нападе і захопить столицю, наразі немає, навіть більше, мені здається, що навіть якщо десь станеться прорив фронту, то однаково буде час підготуватися. 

Тобто такої невизначеності, яка була у перші тижні війни, немає. Є інші непрямі спостереження: чи закриваються бізнеси, скільки надходить податків. З цими показниками не все гаразд, але немає відчуття, що завтра буде все геть погано. 

У такій ситуації було б розумним жити так, ніби у тебе є майбутнє. Бо воно таки настане.   

Як готуватися до майбутнього та куди інвестувати? 

Якщо не знаєш, куди інвестувати, завжди можна вкластись у своє здоров’я та знання. Тому що це буде потрібно завжди. Через 40 років тобі буде потрібно, щоб у тебе не боліло серце чи спина, щоб могти щось зробити, та знання, щоб робити щось нове. 

Інвестиція у себе — це, мабуть, найкраща стратегія, навіть якщо немає повної впевненості, що на нас чекає завтра чи через 3-5 років. 

Але це дуже важко робити, тому що постійно є, по-перше, певний стрес прямо зараз через невпевненість довкола. Наприклад, ймовірність, що ракета прилетить у твоє місце роботи мала, але вона не нульова, і це з’їдає певний ресурс. Інфляція є, гривню незрозуміло що тримає, третини економіки немає. Тут є велика спокуса якнайбільше споживати зараз, тому немає особливо грошей, щоб інвестувати. Навіть не спокуса, а часто розподіл грошей у людей стає питанням вибору. Ти або купуєш кросівки, або донатиш на ЗСУ, але не можеш зробити те й інше водночас.

Це складна ситуація, бо якщо ми “проїмо” всі гроші, то буде незрозуміло, що робити, коли нам знадобляться гроші на знання, здоров’я чи відшкодувати непередбачувані збитки. Тому бажано залишати певну частку бюджету на те, щоб інвестувати у себе.   

Якщо є залишки, то можна починати інвестувати в облігації ОВДП або купувати валюту. Якщо вільних грошей більш ніж $10 тис., можна думати про купівлю акцій. 

Кошти з військових облігацій використовують для закупівлі обладнання Збройним силам України Кошти з військових облігацій використовують для закупівлі обладнання Збройним силам України

Що таке фінансова грамотність?

Був кілька років тому соціальний експеримент, проводили опитування серед людей з  не надто високим достатком. Їх запитали: «Ви отримали 1000 грн. На що витратите ці гроші?».

Майже ніхто не сказав, що запишеться на курси чи купить книгу. Зазвичай  це були споживчі покупки: подарунки родичам, іграшки дітям, покупки для родини тощо. Тобто гроші, які  упали з неба добре відображають, як ми думаємо про гроші загалом. Якщо у нас немає чіткого розуміння, на що будемо жити через 20-30 років, то ці гроші хочеться витратити тут і зараз. 

Це сукупність кількох проблем: бажання отримати щось тут і зараз, нерозуміння, як інвестувати гроші, а у разі інвестування — нерозуміння, чи ці інвестиції окупляться. 

Як зрозуміти, чи інвестиція вдала?

Я закупив у магазині продукції, яка довго лежить, наприклад, пральний порошок. Я купив, приміром, 10 пачок, він з часом дорожчав, але мені його вистачило на 5 років. Через 5 років його ціна зросла у 5 разів. Весь час, доки я його не купував, це була свого роду інвестиція, дохідність якої можна обрахувати. Тобто можна зрозуміти, скільки б я витратив на цей порошок, якби купував щороку постійно, і скільки я зекономив.

Також мій улюблений приклад: я сходив до стоматолога і полікував зуб. Яка ж це інвестиція? Я витратив 300 грн, які не повернеш. Але я позбувся болю. Якби я пішов, коли зуб сильно болів, то лікування було б серйознішим, і я витратив би вже 3 тис. грн. Тобто я зекономив 2700 грн, це і є мій «інвестиційний дохід».

Навчитися так мислити непросто, абсолютна більшість людей цього не вміє. 

Це те, що насамперед потрібно пояснювати:навіть якщо у тебе немає стандартних інвестиційних інструментів, інвестуй у себе, щоб згодом довелося менше витрачати на свої потреби та проблеми. 

Як зрозуміти, коли інвестиція в себе справді інвестиція, а не потурання власним забаганкам?

Інвестиція — це те, що приносить вигоду. Ти або у майбутньому отримуєш гроші або витратиш менше. Однак щодо деяких витрат справді буває складно сказати, є вони інвестицією чи ні. 

Наприклад, у літньої людини болять суглоби. Суглоб можна замінити, операція коштуватиме 100-150 тис. грн. Якщо її не зробити, то одного дня людина може зламати шийку стегна, провести якийсь час у лежачому стані, її родичі оплачуватимуть лікування та догляд. Можливо, це вийде дорожче, але точно довше. Насправді нереально розрахувати щось на кшталт «зараз я зроблю операцію, а тому за 10 років не зламаю стегно». Такі речі прорахувати заздалегідь дуже важко. 

З іншого боку, інвестиції у себе щодо здорового харчування чи способу життя, дуже ймовірно приведуть до менших витрат у старості. 

А от набити, наприклад, тату навряд чи можна вважати інвестицією. Воно покращує тобі настрій зараз, але довгостроково не впливає. Фактично єдиний орієнтир щодо інвестицій в себе — ставити запитання: «Як буде виглядати моє майбутнє та яким чином я можу його трохи покращити?».       

Яка інформація необхідна, щоб робити кращі прогнози та економічні рішення: фінграмотність, статистика чи щось інше? 

Потрібно розуміти що не буває безкоштовних пряників. Не можна нізвідки отримати щось.  

Мрія, що зараз на мене звалиться велике багатство, заважає жити. Коли люди починають так думати, то вони починають ризикувати, не особливо замислюючись, що вони роблять: вкладатися в МММ, купувати якісь дивні акції, входити у схеми багаторівневого маркетингу та відкривати листи від нігерійських принців у спамі пошти. 

Фінансова грамотність починається з розуміння, що у світі нічого не буває безкоштовного, що вам ніхто нічого не винний і що вас найпевніше хтось захоче обманути, тому треба розуміти, як цьому протистояти. Наприклад, усвідомлювати, як працює механізм кредитної картки, що таке кредитний договір з банком, у чому він полягає і т. д.

Це базові речі, про які розповідає фактично будь-який підручник з економіки чи з фінансової грамотності. Вони всі про одне й те саме, просто на різному рівні складності. Усі вони скажуть вам, що потрібно відкладати частину ваших доходів на майбутнє. Що вам потрібно зважувати ризики, коли вкладаєте гроші: яким чином ці гроші будуть зростати, тобто яка база цього бізнесу. 

Взагалі дуже корисна вправа, щоб більш-менш розуміти, на що йдуть гроші, якщо їх не вистачає, — подивитися виписки з банківської картки, хоча б за великими категоріями. 

Тобто це все про обізнаність. Потрібно розуміти, як працює світ. Переходячи дорогу, ми дивимось наліво та направо, не збираємо незнайомі ягоди у лісі, не залишаємо дітей незнайомцям — подібні правила існують і у світі фінансів. Тому на елементарному рівні кожен дорослий має розуміти, як працює кредитка.

Чому ж тоді дорослі люди влазять у борги перед кредитними установами?

Це проблема функціональної грамотності. Я люблю ставити експеримент на своєму курсі з поведінкової економіки у KSE. Я прошу людей придумати випадковий код, який складається з чотирьох  різних цифр та трьох різних літер. У мене не було жодного випадку, щоб щонайменше 20% людей у групі не провалили завдання і не написали код на кшталт ААВ2021, тобто літери та цифри повторюються або їх не три і чотири. Іноді показник неправильних відповідей доходить до 40%. А це люди середнього та вище середнього класу з хорошою освітою.

Вони читають задачу, але не надають деяким умовам значення, бо вважають завдання легким і не вартим їхньої пильної уваги. Те саме трапляється з людьми, коли кредитні спілки пропонують їм кредити за 1% у день. Вони не розуміють, що це величезна ставка і краще, наприклад, використати кредитний ліміт або взяти кредит у банку навіть під 50% річних, але це однаково буде дешевше. Ми дуже погано розрізняємо насправді важливі і не надто важливі шматки інформації.  

Це теж передусім питання освіти й того, як ми навчаємось розуміти зміст прочитаного.  Можна написати диктант, взагалі не розуміючи, про що він. Можна розв’язати стандартну задачу з математики, не розуміючи умови. Проте перевести текст нової задачі у вираз або рівняння, розуміння, що ж саме ти порахував, потребує розуміння прочитаного.

Чому в Україні низький рівень фінансової грамотності. Чи є дослідження, у яких країнах він високий? Що на це впливає?

Проблема в тому, що у бідних людей немає фінансової гнучкості: у них одне джерело доходу, з якого витрачається майже все. Тому в Україні не дуже велика кількість людей, які мають достатньо фінансів, щоб ними вільно розпоряджатись: більшість (75%) живе від зарплати до зарплати, тому не створюється звички думати про те, як витрачати гроші.

Є книжка Poor Economics нобелівських лауреатів з економіки Естер Дюфло і Абхіджита Банерджі. Автори ілюструють, яким чином незаможні люди ухвалюють рішення, що таке взагалі економіка бідності й поведінка бідності.

Фінансова грамотність сильно корелює з твоїм доходом. Дуже легко бути фінансово грамотним, якщо є на що витрачати гроші. Натомість якщо більшість доходів йде на оренду, комуналку, їжу та одяг, то маневру для інвестицій суттєво менше. 

Загальна бідність також впливає на те, як люди ухвалюють рішення.

Є спостереження: деякі солдати, які пішли на фронт і почали отримувати 30 або навіть 120 тис. на місяць, таких грошей не бачили ніколи в житті. Хто розумніший — витрачає на спорядження, але є багато таких, що почали витрачати їх дуже необдумано, на азартні ігри, на зайві речі. 

І це ще одна велика проблема — навчити людей розпоряджатись грішми. Тому що, коли вони несподівано зростають у доходах, розуміння, як поводитись з ними, часто немає. Історія про мерседеси та малинові піджаки у 90-ті та будинки деяких депутатів і прокурорів — це, власне, про те саме.

ЗМІ часто тиражують новини з певними цифрами, переважно негативними. Як розуміти, наскільки важливою є та чи інша економічна інформація та на які маркери звертати увагу за ухваленні економічних рішень бізнесу та особистих рішень?

Очевидно, що у вас не буде повної картини. Під час воєнних дій негативний фон існує постійно, і він нібито теж залишає свій відбиток на тому, як люди інвестують, наскільки активно тощо. 

Негативної інформації більше через ефект доступності інформації. Оскільки негатив «краще продається», його легко отримати, його більше в інформаційному полі, а отже, ми схильні надавати йому більшої ваги. Щоб подолати цей ефект, потрібно більше різноманітних джерел, а також ставити інформацію в контекст. Наприклад, у нас негативні очікування бізнесу у певній сфері, порівняймо їх із середнім показником торік або показниками сусідніх країн чи регіонах. Тоді можна зрозуміти, чи це загальний тренд, чи таке падіння трапляється щороку у цей період, і як падіння у конкретному секторі виглядає на тлі всієї економічної системи.

Якщо раніше ми говорили переважно про персональні рішення, то бізнес — це організація, де рішення не ухвалюється одноосібно. Переважно є команда, тобто ймовірність того, що рішення ухвалять емоційно, трохи менша. У бізнесі аналітики не довіряють лише сьогоднішнім новинам, а поміщають інформацію у контекст.  

Коли падає один ринок, часто зростає інший. Загалом одна з головних ідей економіки — диверсифікація. Якщо твій бізнес має різні групи товарів, різних клієнтів, різні ринки, то це збільшує волатильність, однак зміцнює економічну позицію. У такого бізнесу по одному товару може бути просідання, по-іншому стабільність, а по-третьому зростання, і загалом такий бізнес буде більш витривалий, ніж той, що залежить лише від одного товару на одному ринку.   

Це правило можна застосувати щодо особистих фінансів: у більшості українців одне джерело доходу, тож коли з ним щось стається, вони у скрутному становищі, не мають «запасу міцності». Натомість коли є багато варіантів, звідки отримувати гроші і як їх витрачати, таке домогосподарство зможе легше пройти крізь фінансові негаразди.  

З чого почати шлях до розуміння персональних фінансів для звичайної людини? 

  • 1
    Дуже важливо намагатися зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки. Ставити собі запитання. Якщо я зроблю певну витрату чи покупку, наскільки це необхідно? Які наслідки будуть для мого бюджету? Тобто розглядати витрати з погляду бюджетного планування. Це і є фінансова грамотність.
  • 2
    Записуйте свої витрати. Дуже часто 5-10% ваших витрат можна скоротити без втрати якості життя. Наприклад, люди, котрі палять або п’ють багато кави у кав’ярнях, можуть здивуватись, скільки вони витрачають на свої звички. А коли порахують, можливо, вирішать спрямувати ці гроші на щось інше. 
  • 3
    Працюйте над помилками. Якщо ухвалили погане фінансове рішення (взяли невигідний мікрокредит, стали жертвою шахрая тощо), подумайте, що спричинило це рішення та що можна було зробити інакше.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Microsoft інвестує $2,1 млрд в Іспанію, щоб розширити інфраструктуру ШІ

Юлія Мирська 20 лютого 2024 12:53

Японія інвестує $20 млн у фонд Horizon Capital

Юлія Мирська 20 лютого 2024 12:18

Roosh Ventures проінвестував ізраїльський стартап Permit.io

Юлія Мирська 16 лютого 2024 14:11

Microsoft інвестує 3,2 млрд євро у Німеччину, зокрема у розвиток штучного інтелекту

Богдан Камінський 15 лютого 2024 16:57

«Україна стане лідером усіх галузей, де будуть використовувати безпілотні системи». Інтерв’ю з виробником БпАК Gor

Сергій Коноплицький 9 лютого 2024 13:38