Виконавча директорка Diia.City.Union Валерія Кушнерчук: Створюємо обʼєднання всіх екосистемних гравців IT-ринку
На початку цього року лідери української IT-індустрії та резиденти «Дія.City» створили спілку Diia.City.Union. Президентом став співзасновник і член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей, а виконавчою директоркою Валерія Кушнерчук. SPEKA поспілкувалась з Валерією про цілі та досягнення об'єднання.
Розкажіть про основі завдання та місію Diia.City.Union? Чи можна сказати, що, на відміну від інших об’єднань у технологічній екосистемі, ваша спілка сфокусована на GR-взаємодію з урядом?
Глобальна місія нашої спілки — об’єднання заради розвитку та масштабування ІТ-індустрії України, яка успішно конкурує на міжнародній арені та сприяє просуванню інновацій по всьому світу.
Diia.City.Union — це про синергію дій ключових гравців екосистеми, саме тому до нашої наглядової ради увійшли представники найбільших кластерів та провідних українських ІТ-асоціацій (Lviv ІТ Cluster, Kharkiv IT Cluster, IT Dnipro Community, IТ Ukraine Association, Європейської Бізнес Асоціації та Techosystem). Щодо основних напрямів діяльності, то насамперед це дійсно GR, що передбачає ефективну взаємодію резидентів «Дія.City» з урядом та захист їхніх інтересів.
Також спілка сфокусована на якісному нетворкінгу задля покращення внутрішньої комунікації та створення бізнес-можливостей для членських компаній.
У чому відмінність Diia.City.Union від Diia.City United?
Кожна інституція, яка будується у нинішніх умовах, докладає чимало зусиль, щоб допомогти ІТ-галузі зростати. Diia.City.Union — це обʼєднання всіх екосистемних гравців: до нас доєдналися як стартапи, так і великі сервісні, продуктові, defense-tech, fintech, edtech, health компанії.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Як стати членом спілки? Які переваги це дає? Які існують формати членства? Який внесок платить компанія-учасник?
Аби доєднатися до спілки, необхідно заповнити заявку на сайті https://diiacityunion.org/, після чого наша команда сконтактує з представниками компанії та обговорить можливі кроки взаємодії.
Долучитися до спілки можна двома способами: на умовах повного та асоційованого членства.
У першому випадку компанія матиме право брати участь у голосуванні та органах управління, ініціювати питання до обговорення, формувати політику та стратегію спілки, пропонувати спільні ініціативи та проєкти, а також долучатися до різноманітних заходів та воркшопів, що проводять експерти для резидентів «Дія.Сіті», бути запрошеними на відкриті зустрічі з представниками міністерств, посольств та озвучувати позиції своїх компаній.
Асоційоване членство дає змогу декілька разів на рік бути присутнім на заходах спілки. Будь-коли асоційований член може набути повного членства за умови подання заявки, сплати вступного та членського внесків.
Понад 1000 компаній отримали резидентство у «Дія.City», скільки з них є членами Diia.City.Union?
Наша спілка почала роботу на початку року, і можемо сказати, що станом на початок серпня до нас доєдналося 105 технологічних компаній та стартапів.
Чи є у вас кількісні показники у планах розвитку? Скільки плануєте залучити нових учасників до кінця року?
Наша глобальна мета — залучити понад 50% резидентів «Дія.Сity» до спілки. До кінця року плануємо подолати позначку у 200+ членських компаній, однак ми насамперед фокусуємося на відповідності цінностей та релевантності вступу компаній, аніж на кількісних показниках.
Як обирається правління спілки?
До правління Diia.City.Union увійшли представники компаній, які працювали над текстом законопроєкту про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, а також президенти IT Ukraine Association, Львівського та Харківського ІТ Кластерів.
Які проєкти ви реалізовуєте і плануєте?
З огляду на зміни у законодавстві та всі виклики, з якими стикаються ІТ-компанії під час війни, ми намагаємось акцентувати увагу на покращенні комунікації з урядом. Продовжуємо консультувати резидентів щодо законодавства, допомагати з аудитом та підбором аудиторської компанії, інформувати щодо потенційних законодавчих змін та адаптації до них.Серед останніх проведених заходів, наприклад:
- Q&A-сесії щодо електронного бронювання з Валерією Ткач (Мінцифри) та Катериною Черногоренко (Міноборони);
- «Дія.City Connect», присвячений особливостям правового і податкового простору «Дія.City»;
- зустріч з головою Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данилом Гетманцевим і заступницею міністра фінансів України Світланою Воробей щодо законопроєкту №11416;
- зустріч з послом України в Японії Сергієм Корсунським.
У травні під час офіційного запуску спілки ми провели Tech Ecosystem Summit спільно з Українським фондом стартапів. Захід об’єднав 650+ учасників і став платформою для обговорення ключових тем сучасного tech-сектору. Зараз ми спільно з Європейською Бізнес Асоціацією працюємо над ще одним масштабним івентом, який буде орієнтований на пошук шляхів підвищення технологічного потенціалу країни. Детальніше про це оголосимо незабаром.
В Україні багато організацій, які працюють у технологічній екосистемі — Український фонд стартапів, Vacuum Deep Tech Acceleration, Cyber/nnov8, EEN Ukraine + Academy of Science, YEP, Techosystem. Чи існує взаємодія між вами?
Так, безумовно взаємодія є. Оскільки до складу Diia.City.Union входять як великі технологічні компанії, так і стартапи, ми активно співпрацюємо зі стейкхолдерами екосистеми, аби захищати інтереси наших членів та спільно реалізовувати ініціативи для розвитку галузі. Наприклад, Український фонд стартапів є нашим партнером, з яким ми провели Tech Ecosystem Summit і запланували майбутні проєкти. Крім того, представник Techosystem є членом наглядової ради спілки.
Ми відкриті до партнерства та активно долучаємося до проведення заходів, що сприяють підтримці українського ІТ та інноваційного середовища. Вважаємо, що подібна синергія між ключовими гравцями індустрії є обов’язковою, якщо ми хочемо створити сприятливі умови для розвитку ІТ-галузі та посилити конкурентоспроможність України на міжнародному рівні.
Як ви оцінюєте роль держави у поточний період у взаємодії з IT-бізнесом та технологічним сектором? Що можна покращити?
Зважаючи на наш досвід, ми бачимо відкритість та готовність до діалогу з боку держави. Позитивними чинниками, які виділяють компанії-резиденти «Дія.Сity», є, зокрема, відсутність зайвої регуляції, релевантні переваги для бізнесу, можливість бронювання для фахівців критично важливих підприємств.
Водночас занепокоєння зараз викликають потенційні податкові зміни, ініційовані урядом 18 липня у межах законопроєкту №11416. Членські компанії спілки усвідомлюють необхідність акумуляції додаткових коштів на оборону під час воєнного стану. Попри всі виклики війни, ІТ-бізнес регулярно сплачує податки, донатить та підтримує Збройні сили. За останніми даними, за пів року резиденти «Дія.City» сплатили 8,4 млрд грн податків. Це майже стільки ж, як за весь минулий рік. Бізнес готовий і надалі допомагати армії, але при цьому умови у податковому просторі «Дія.City» мають залишатися незмінними. Частка ІТ у ВВП країни становить майже 5%, тож, аби продовжувати підтримувати економіку, ІТ-компаніям необхідно забезпечити стабільність ведення бізнесу та можливість прогнозувати свою діяльність.