Виклики, які постають перед українськими бізнесами. Актуальність проблеми кадрового дефіциту

Кадровий дефіцит — це одна з найбільш серйозних економічних проблем, яка спостерігається у різних сферах бізнесу. Вона набула глобального характеру й має великий вплив на економіку країн по всьому світу. Навіть ті держави, які протягом років демонстрували стабільність в економічних питаннях, почали зіштовхуватися з труднощами. Прикладом можуть слугувати готельна й ресторанна сфери Іспанії та Португалії, які є лідерами туристичної індустрії в Європі. Наразі обидві країни потерпають від браку кваліфікованих працівників, а власники бізнесів визнають, що одна з причин виникнення цього дефіциту — недостатня увага до своєї команди, їх розвитку та покращення умов праці. З огляду на це вкрай важливо переосмислювати принципи управління кадрами та вдосконалювати пропозиції, які надходять на ринок.

Чому виникає кадровий дефіцит в Україні?

З початком повномасштабної війни ситуація значно ускладнилася через мобілізацію, руйнування інфраструктури, еміграцію населення та загальні економічні труднощі. Однак навіть до війни країна вже мала деякі проблеми на ринку праці, зокрема через низький рівень кваліфікації робочої сили, застарілі системи освіти та виїзд кваліфікованих спеціалістів за кордон. Багато бізнесів стикаються з труднощами у пошуку компетентних працівників, що обмежує розвиток і ефективність підприємств загалом. У таких умовах оптимізація бізнес-процесів є ключовим фактором для збереження конкурентоспроможності та стабільності. 

Однією з головних передумов виникнення цього явища стало значне скорочення робочої сили через мобілізацію, яка, з одного боку, допомогла забезпечити обороноздатність країни, а з іншого — призвела до втрат кваліфікованих працівників у багатьох галузях. Мобілізовані на фронт — чоловіки працездатного віку, що відчутно впливає на формування ринку праці в Україні, особливо у таких сферах, як будівництво, виробництво, сільське господарство та ІТ.

Крім того, війна стала каталізатором масової еміграції, оскільки українці, шукаючи безпечні умови для життя, виїжджали за межі України. Частка трудових мігрантів значно зросла, і це позначилося на внутрішньому ринку праці.

Особливо великий відтік фахівців спостерігається в ІТ-секторі, де спеціалісти легко можуть знайти працевлаштування в інших країнах Європи чи на міжнародних платформах, отримуючи більшу зарплату та кращі умови роботи. Це не тільки погіршує ситуацію з доступністю кваліфікованих кадрів, але й впливає на технологічний розвиток, адже чимало компаній стикаються з проблемами утримання ключових співробітників.

Вагомим фактором, який також впливає на кадровий дефіцит, є низький рівень освіти та професійної підготовки. Багато компаній мають боротися з проблемою браку відповідних кадрів, оскільки навчальні програми не завжди відповідають вимогам сучасного ринку, а відсутність досвіду серед випускників суттєво ускладнює процес їх адаптації до реальних умов. Такі виклики часто супроводжують будівельні чи виробничі бізнеси. Інколи ж проблема полягає в іншому, а саме в зміні позицій у компаніях чи поділі обов’язків. Наприклад, у IT-сфері складнощі можуть виникати не через брак професіоналів, а надмірне розширення штатів, яке спостерігалося в минулому.

Не менш важливим чинником є економічна ситуація в країні, а саме низький рівень зарплатні у багатьох галузях, що змушує людей шукати можливості для працевлаштування за кордоном, де їм пропонують кращі умови. Це особливо поширене явище в таких сферах, як будівництво, сільське господарство та деякі промислові напрямки. До того ж в Україні значна частина роботодавців пропонує низькі соціальні стандарти й обмежені можливості для професійного зростання, що також спонукає працівників будувати кар’єру не в Україні. Міністерство економіки України докладає зусиль для вирішення цієї проблеми, тому наразі на території країни вже збудовано понад 100 індустріальних парків. Їхня діяльність зосереджена на підтримці українських бізнесів, забезпеченні доступу до найкращої інфраструктури та допомозі компаніям у масштабуванні завдяки надійним партнерствам.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Статистика й тенденції

Питання відтоку кадрів розглядалося демографами ще до початку повномасштабного вторгення. Тоді, за даними Інституту демографії та соціальних досліджень, приблизно 3 млн українців мали статус трудових мігрантів. Після лютого 2022-го ці показники значно зросли, і, за останніми підрахунками, за кордоном перебувають 6,7 млн українців, з них 4,5 млн — трудові мігранти.

Не всі українські бізнеси здатні витримати випробування, тому деякі з них припиняють своє існування. За 2024 рік було закрито 210 тис. ФОП, що на 32% більше, ніж попереднього року, водночас, за оцінками експертів, цей показник став найвищим за останні п’ять років. Тільки за перше півріччя 2024-го припинили свою діяльність понад 1500 компаній. Лідерами за кількістю закритих підприємств стали представники гуртової торгівлі, операцій з нерухомістю та будівництва.

Однак варто наголосити, що водночас спостерігалося й активне відкриття нових бізнесів. За пів року було зареєстровано понад 13 тис. нових компаній та 148 тис. ФОП, що свідчить про бажання українців розвивати свою справу й робити внесок у майбутнє нашої держави. З огляду на це усім бізнесам важливо навчитися долати виклики, одним з яких є дефіцит кадрів.

Як подолати?

Натепер перед українськими бізнесами постає нелегке завдання подолання негативних наслідків, які спричинені дефіцитом на ринку праці. Зменшення залежності від кадрового дефіциту дозволить бізнесу досягти стабільності й ефективно функціонувати попри реалії повномасштабного вторгнення.

Для цього необхідно використовувати комплексний підхід, який передбачає застосування інноваційних методів управління, використання сучасних технологій і полегшення перебігу процесів адаптації до нових умов ринку праці.

Першим кроком для подолання кризи є інвестування в автоматизацію та цифровізацію бізнес-процесів. Це допоможе зменшити залежність від ручної праці, знизить потребу в чисельному персоналі й дозволить скоротити витрати на управлінські та операційні завдання. Системи автоматизації, до яких належить CRM та ERP, дозволяють бізнесу інтегрувати різні процеси в єдину платформу, що значно полегшує роботу з даними та підвищує ефективність без необхідності збільшення штату. Однак існують також відмінності між галузевими рішеннями. Це зумовлено тим, що головним завданням є максимальна адаптація продукту до вимог підприємців, а кожен напрямок має свої особливості.

До прикладу, ERP-система, розроблена для ресторанного бізнесу, допоможе обрати надійного постачальника, зменшити на 80% харчові відходи та ефективно управляти замовленнями. А влаштоване відстеження та аналіз цін на основні інгредієнти стануть незамінними помічниками для протидії інфляції.

Представники будівельної промисловості отримають можливість контролювати повний цикл ведення проєкту, відстежувати переміщення товарів та інвентарю між локаціями, навчати та вчасно інформувати персонал. Також користувачі зможуть налаштовувати будь-яку систему зберігання товарів, що є особливо важливим для будівельників.

У виробництві, де всі процеси супроводжуються високими вимогами й відповідальністю, необхідно використовувати ресурси, які здатні полегшити роботу. ERP-системи для виробництва допомагають ефективно планувати й контролювати якість. Управління ланцюгами постачання передбачає планування, вирішення логістичних питань та управління складами. Доволі поширеною проблемою досі залишається низька прозорість фінансових операцій, але контролювати їх буде значно легше завдяки використанню інноваційної системи.

До того ж все частіше впроваджуються рішення для різних напрямків бізнесу. Неприбуткові організації (фонди, громадські організації), використовуючи ERP-систему, можуть створювати звіти для донорів чи меценатів, а також відстежувати розподіл матеріальних і фінансових ресурсів. Державні установи теж починають цінувати переваги сучасних рішень, адже вони дають можливість автоматизувати процес закупівель, контролювати бюджетні витрати, централізовано зберігати документи та всю необхідну інформацію. Це свідчить про те, що інвестування в автоматизацію бізнесу — ключ до успіху. Це те, що зробить бізнес стабільним і менш залежним від дії зовнішніх чинників.

Наступним кроком до забезпечення сталого розвитку бізнесу навіть у складних умовах  є підвищення кваліфікації та внутрішнє навчання персоналу. Інвестування у корпоративні тренінги, онлайн-курси та програми розвитку допоможе підвищити кваліфікацію працівників та  їх конкурентоспроможність. Окрім цього, такий підхід знижує ризик виїзду людей за кордон, адже ті, хто бачать перспективи кар'єрного зростання і готові до постійного професійного розвитку, менш схильні покидати компанії.

Гнучкі формати, тобто віддалена або гібридна робота, є дійсно важливими для залучення та утримання співробітників у сучасному бізнес-середовищі. Люди дедалі частіше  надають перевагу можливості працювати онлайн, особливо у сферах, де фізична присутність на робочому місці не є обов’язковою.

До дієвих стратегій зараховують також покращення умов праці та мотивації співробітників. В умовах дефіциту кадрів важливо створювати такі умови, щоб персонал був мотивований залишатися у компанії і продуктивно працювати. Йдеться про конкурентну заробітну плату, розширені соціальні пакети, бонуси за досягнення результатів, а також можливості для кар’єрного просування.

Кадровий дефіцит — це серйозна проблема для бізнесу, але аж ніяк не вирок. Завдяки сучасним технологіям і стратегіям оптимізації процесів можна не тільки уникнути залежності від нестачі працівників, а й підвищити продуктивність підприємства. Використання автоматизації, ШІ, аутсорсингу, новітніх методик управління і підвищення кваліфікації персоналу є важливими кроками на шляху до оптимізації бізнес-процесів і стабільного розвитку компанії в умовах сьогодення.