Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Українська економіка під час війни: основні цифри і тренди. Дослідження ЦЕС

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний Журналіст
15 червня 2022 5 хвилин читання

Центр економічної стратегії підготував звіт щодо найважливіших економічних змін в Україні станом на початок червня. Його презентували на дискусії 14 червня, а повний матеріал ЦЕС опублікує згодом.  

SPEKA виділила основні тези з дослідження.

  • Україна втрачає території

Станом на середину червня Україна контролює дещо меншу територію, ніж на час попереднього звіту (середину травня). Україна втратила Маріуполь, а також деякі території на Харківщині та Луганщині. А отже, втрат зазнає й економіка цих регіонів. 

  • Економіка навчається жити в умовах війни

Станом на 100-й день війни вже половина компаній, які входять до Європейської Бізнес Асоціації, працюють на повну потужність. А ще місяць тому таких було менше ніж 30%. Схожі показники й у Нацбанку України. Натепер бездіяльними є лише 14% компаній, а середнє завантаження компаній становить 60%. Аграрії засіяли 75% площ у порівнянні з довоєнним роком, але цей урожай ще потрібно зібрати. 

  • Імпорт та експорт 

У квітні експорт товарів зріс лише на 4,5%. Основними причинами є руйнування металургійних підприємств, також вплив «множинності» курсів валют (різниця реального та готівкового). 

З імпортом ситуація протилежна. У квітні він відновився на 41%. Це сталося тому, що суттєво розширили список товарів критичного імпорту, населення почало потроху купувати споживчі товари, взнаки дався також занижений курс. 

  •  Інфляція

Інфляція у квітні — +16%, у травні — +18%. Найбільше подорожчало пальне, на 58%, що вплине на зростання цін в інших галузях. Золотовалютні запаси знизилися на $2 млрд. 

  • Подвійний курс

Політика подвійного курсу ускладнилася, тож утримувати його стає дедалі складніше. Розрив між офіційним та готівковим курсом становить 21%. Офіційний курс долара — 29,25 грн, а готівковий — 35,53 грн. Триває обговорення, як відпустити курс у вільне плавання, але поки що офіційного рішення немає.

  • Облікова ставка

Нацбанк для захисту гривні підняв відсоткову ставку з 10% до 25%. Банки скаржаться, що їм важче стане обслуговувати свої борги, але це логічно, якщо за гривнею хочуть зберегти функцію заощадження коштів. 

  • Податки

Податки у порівнянні з квітнем зросли, але вони однаково низькі на тлі докризового рівня. Загалом за травень податків заплатили на 77 млрд грн, а витрачати держава мала в цей час понад 200 млрд грн. Тому залучали гранти, а НБУ друкував гривні. 

  • Різні пріоритети державних органів

Інтереси уряду — розширити список товарів критичного імпорту, політика податкових пільг, фінансування армії та соціальної сфери. Тому Мінфін змушений фінансувати державний дефіцит. Натомість НБУ хоче зберегти курсову стабільність та резерви. Більшість дій уряду суперечать позиції Нацбанку.

  • Фінансова допомога

Від початку війни від міжнародних партнерів надійшло $6,8 млрд. Серед них грантових коштів лише 20%. Цієї допомоги недостатньо. За даними Кабміну, Україна потребує $5 млрд щомісяця. Кандидатство в ЄС дуже спростило б повоєнне відновлення України і проведення реформ. Це допомогло б інтегрувати економіку України у європейську спільноту.

Огляд трендів бізнесу 

За словами виконавчої директорки Європейської Бізнес Асоціації Ганни Дерев'янко, бізнес вже відійшов від шоку. При цьому критична інфраструктура працювала без перерв, а інші бізнеси починають нарощувати темпи. Більшість повернулась на показники 50-60% довоєнної потужності. 

Водночас у багатьох компаніях готуються затягувати паски. За її даними, у 74% опитаних компаній планують зміни щодо персоналу, 26% хочуть заморозити бюджети на навчання, а 16% — заморозити бізнес. Також ще 13% планують скорочення персоналу, а 11% — скорочення зарплати. 

Майже в усіх компаніях (96%) є працівники, які переїхали за кордон. При цьому 65% компаній не планують релокацію до інших країн. Більшість працівників, які переїхали (56%), продовжують працювати дистанційно, ще 25% знайшли роботу за кордоном, але також працюють дистанційно в Україні.

Для більшості галузей основний пріоритет зараз не прибуток, а забезпечити роботу для працівників. Основні проблеми: безпека персоналу та логістика. Найменше постраждала галузь IT. Але наголошують, що нелегко довелося усім. Ступінь збитків залежить від місця дислокації виробництва.

Також бізнес переймається питанням податкового резидентства мігрантів, оскільки за законами ЄС вони стають платниками податків у тих країнах, де перебувають понад шість місяців.     

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Ядерна загроза: що варто знати

Олександр Тартачний 27 вересня 2022 17:00

Гайд з виживання взимку: утеплення, припаси, автономне опалення. SPEKотна добірка для воєнної зими

Юлія Даниленко 27 вересня 2022 15:42

Росіяни готують масовані кібератаки на об'єкти критичної інфраструктури України

Вадим Добровольський 26 вересня 2022 14:47

Telegram на вимогу Apple почав блокувати російськомовні канали, що закликають до насильства — Дуров

Юлія Даниленко 24 вересня 2022 18:15

Кінець горору від ДСНС, нові функції «Дії», ниття айтівців на росії. Ранкова SPEKA

Юлія Даниленко 24 вересня 2022 10:01