Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Суперактивне місто з дивною реакцією на повітряну тривогу. Як живеться українцям у Хмельницькому під час війни

Наталія Миронова
Наталія Миронова Relationship Manager at SPEKA
12 квітня 2022 8 хвилин читання

SPEKA продовжує ділитися досвідом українців, що вимушено змінили місце проживання. Ми розповідали про людей, що переїхали до Німеччини та Польщі. Однак більшість залишилася в Україні, тож ми розповідатимемо про особливості життя в українських містах.

Почнемо з Хмельницького.

Корисна інформація

Станом на 6 квітня 2022 року приблизно 300 тис. внутрішньо переміщених осіб перебували на Хмельниччині, з них понад 128 тис. тимчасово залишилися в області. 

На залізничному вокзалі Хмельницького діє координаційний центр, де можна отримати засоби гігієни, проконсультуватися чи просто відпочити. На випадок повітряної тривоги у приміщенні є укриття. Також діє Штаб допомоги вимушеним переселенцям у кінотеатрі імені Тараса Шевченка (вул. Проскурівська, 40). Від 15 квітня на Хмельниччині комендантська година діятиме від 23:00 до 5:00, але обидві установи працюють цілодобово.

Наприкінці березня Хмельниччина отримала першу партію терміналів супутникового зв'язку Starlink. Ними забезпечують військових, силовиків та об'єкти критичної інфраструктури задля наявності безперебійного інтернету.

Реєстрація переселенця

Довідка внутрішньо переміщеної особи надає право на соціальний захист, медичне обслуговування та фінансову допомогу. Подати заявку можна в управлінні праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради. Філії працюють з 8:00 до 17:00 з понеділка по четвер, а з 8:00 до 16:00 з п'ятниці по неділю за адресами:

  • вул. Інститутська, 18, тел.: 67-02-91, 067 352-34-50, 067 383-21-30;
  • вул. Перемоги, 10б, тел.: 63-00-24, 067 352-70-93;
  • вул. Шевченка, 99, тел.: 65-60-80, 067 352-70-89.

Із собою треба мати документи, що засвідчують особу.

Для отримання грошової допомоги необхідно мати довідку внутрішньо переміщеної особи й звернутися за однією з адрес, про які ми писали вище. Уряд продовжив термін подання заяви для отримання допомоги вимушеним переселенцям (а це 2 тис. грн для дорослих та 3 тис. грн на дитину) до 30 квітня. 

Життя у Хмельницькому

Про своє життя у Хмельницькому для SPEKA розповіла Executive Director 1991 Accelerator Director of Partnership and Innovation SET University Євгенія Клепа.

 

Про рішення залишитися в Україні

Я та більша частина нашої команди вирішили залишитися в Україні, бо це Батьківщина і зона комфорту. Не у значенні зручності, а у тому, що це наш дім. Навіть якщо я залишаюся не у своїй квартирі, рідна земля однаково допомагає зберігати стабільність, бути більш корисною та ефективною щодня. Я лишилася саме з цієї причини. Особисто мені вдома легше.

Життя у Хмельницькому під час війни

Місто суперактивне. Інфраструктура та магазини функціонують. Перукарні, комунальні служби, транспорт — все працює. Невеликі крамниці та базари пропонують усі необхідні товари. Також працює HoReCa. Доставка є чи не у кожному закладі. Також працює таксі. Я була здивована, що більшість таксі тут електромобілі.   

Кінотеатри, театри та концертні зали зараз, звісно, на нулі.

Діє комендантська година, а отже, вночі ніхто не гуляє. Поліція оперативно реагує на виклики. Ми живемо біля центру, і я бачу, що є патрульні машини. Це хороший сигнал.

Зважаючи на це, ти розумієш, що перебуваєш у відносній безпеці. Функціонування міста позначається на функціонуванні мене.

Про сирени та сховища

Сирени чути щодня. Якось за два з половиною дні не пролунало жодної сирени. Було дуже дивно. 

Сховища у місті працюють. У нашому будинку є два. Мене здивувало, що коли повітряна тривога захоплює тебе на вулиці чи в якійсь установі, тобі не пропонують піти в укриття закладу, який зараз поблизу. Це ж базова безпека. 

Магазини або взагалі не реагують на сирени, або одразу закриваються і виганяють усіх відвідувачів на вулицю. Це супердивно, бо у Києві відвідувачів заводили у спеціальні приміщення.

Труднощі роботи під час війни

Найперше це зв'язок. Він був не у всіх. Однак ми вже мали досвід переходу команди під час пандемії коронавірусу на ремоут та налагодження бізнес-процесів. Тож тепер, коли всі перебувають у різних місцях, ці процеси налаштовані. 

Проблема більше пов'язана зі зв'язком у прямому сенсі: чи є Wi-Fi та інтернет. Ми завчасно дізнаємося, хто коли може вийти на зв'язок, заздалегідь плануємо завдання.

Труднощі радше моральні. На це у мене, як у лідера команди й керівника, йде найбільший ресурс, тому що я намагаюся спочатку тримати в ресурсі себе, щоб потім можна було підтримувати інших. Бо у кожного є свої проблеми, і цей моральний фон впливає на ефективність роботи, а це найбільша складність. Тому важливо проявляти якнайбільше емпатії до кожного члена команди. 

Допомога компанії

Спочатку компанія закривала базові потреби: перевозила сім'ї, допомагала інформаційно. Наприклад, у частини команди з Маріуполя пропадав зв'язок. Тому компанія допомагала не тільки виїхати, а й через волонтерів дізнавалась про місцеперебування колег, їхнє самопочуття, про те, чи всі вціліли. Тож перші сили ми кинули на фізичне убезпечення членів команди та їхніх сімей.

Другорядне – гуманітарна допомога. Наприклад, минулого місяця всі отримували повний обсяг своєї зарплати, незважаючи ні на що.

Ми підтримуємо комунікацію з командою, реагуємо на їхні запити.

Але всі працюють.

Корисне для українців

Команда SET University теж знаходиться у різних містах. Тобто всі завдання онлайн. Ми всі знаходимося у різних часових поясах. Бо частина з нашої команди не встигла повернутись в Україну до війни. Але для нас це звично, й ми не припиняємо працювати. 

Ми запустили багато волонтерських ініціатив, пов'язаних зі збором коштів для ЗСУ, закупівлі потрібного для тероборони та військових. Одночасно запускаємо напрям кібербезпеки, запускається бакалаврат. Бакалаврат набирається безкоштовно.

В Україні мало хто приділяв увагу підлітковій кібербезпеці, й ми розробили онлайн платформу для підлітків шкільного віку як волонтерську ініціативу – все, що може бути корисними для ЦА.

Запускаємо онлайн-курс з кібербезпеки українською та англійською мовами. Він більше орієнтований на старшокласників та світчерів.

Як не наражати себе на небезпеку

Ми всі розуміємо, що неадекват є всюди, це не залежить від країни, регіону, сфери діяльності чи віку. Всюди є специфічні люди, які не дуже об'єктивно реагують. 

Так само і тут: дехто негативно реагує на тимчасово переміщених осіб. Реакція може бути на кшталт «приперлися, а тепер через вас ростуть ціни на житло та продукти». 

Другий момент – у когось негативне реагування не в контексті їх присутності, а в контексті поведінки. Це історія, що може впливати на безпеку фізичну. Бо, звісно, деякі приїжджі та деякі місцеві поводяться не зовсім коректно. Те, що ми називаємо «бидлом» у соціумі.

Але є інша реакція — позитивна. Є багато центрів, де допомагають волонтери, приносять зі своїх будинків речі. Діляться досвідом навіть куди краще сходити, яка манікюрниця краща. Їхня мета — ставитися до прибулих як до своїх.

Жити у місті України і не наражати себе на небезпеку — тут немає спецумов за воєнного часу. Це просто звична культурна поведінка, людяність, повага до цінностей та реалій. Це найголовніше, що може убезпечити людину.

 

 

 

 

 

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Економіка невизначеності. Огляд основних подій українського та світового бізнесу

Ivan Verstyuk 29 вересня 2022 17:10

Чи варто довчатися й пробувати входити в ІТ саме зараз

Олександра Стеценко 29 вересня 2022 15:37

Валізка для ядерної загрози. Які речі варто мати вдома, щоб бути готовим

Юлія Даниленко 29 вересня 2022 09:11

Ядерна загроза: що варто знати

Олександр Тартачний 27 вересня 2022 17:00

Гайд з виживання взимку: утеплення, припаси, автономне опалення. SPEKотна добірка для воєнної зими

Юлія Даниленко 27 вересня 2022 15:42