Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Чому рішення НБУ підняти ключову ставку з 10% до 25% — вдалий хід

Євген Дубогриз
Євген Дубогриз Експерт з банківського нагляду CASE Ukraine
2 червня 2022 7 хвилин читання

Перше

Це дасть Мінфіну можливості (або, як кажуть в експертних колах, «розширить можливості») підняти ставку за запозиченнями, зокрема за військовими ОВДП, а отже, продати ті ОВДП та залучити кошти. 

Чому це важливо? Бо, попри позитивні релізи, банки та населення в те інвестували мало та неохоче, цифри там великі в абсолюті, «шалені мільярди», але дуже невеликі щодо потреб. 

Фактично від 24 лютого було два основні шляхи наповнення бюджету: емісія НБУ та міжнародні запозичення й допомога. 

Друге вельми повільне, обіцянок у рази більше, ніж грошей. Емісія — вона і є емісія, це вже коли інші можливості недоступні або вичерпані. Бо зараз ситуація з бюджетом не дуже гарна. При тому що ліквідність у банків є.

Друге

Дасть банкам можливості — ні, не залучити додаткові кошти населення, піднявши ставки, як хтось міг би подумати, точніше, може, й залучити або зберегти те, що є, але це дуже другорядне. Отже, це дасть банкам можливість перепрофілювати структуру залучених коштів. Про що я? 

Зараз є приплив коштів до банків, і про нього переможно звітують і банки, і НБУ, але цей приплив — поточні рахунки. За строковими депозитами картинка дещо протилежна, це зрозуміло чому, тож не буду повторюватися.

Ок, що з того? З того, що банки, коли піднімуть ставки за депозитами та перетворять велику частину поточних рахунків на строкові депозити, зможуть більш вільно розпоряджатися цими коштами. Не боятися, що завтра населення прийде й забере все. Тобто вкладати у довші інструменти, у ті самі ОВДП насамперед.

Або серйозними словами: «Такий крок збільшить одночасно і можливості Мінфіну робити запозичення, і готовність банків інвестувати у державні цінні папери». 

Третє

Курсові нюанси. Зараз люди (і населення, і бізнес) перебувають у тих інфляційних очікуваннях, які є, просто зазвичай не бачать сенсу класти гроші на депозити чи інвестувати в ОВДП (якщо це не патріотична історія, а бізнесова). 

Фактичні альтернативи — це долар, тим більше що чорного ринку там меншає, та різні непевні інструменти, де непрофесіонал втратить із 99% гарантії, та однаково полізе, бо ставки 5-6% за депозитами — то ні про що, якщо навіть НБУ каже про інфляцію майже 20% (і то вони ще оптимісти, імхо, як і належить НБУ в офіційних стейтментах).

За підвищення ставок за депозитами та облігаціями долар стане не таким привабливим для українців. І навпаки, для нерезидентів можуть навіть стати цікавими якісь інвестиції в Україну, у ті самі ОВДП. Не думаю, що останніх буде дуже багато, що там будуть якісь дуже значні суми, але найбільш «ризикові хлопці» можуть і прибігти.

Та головне тут українці. Долар за такої ставки стає менш привабливим, аніж у попередні три місяці. А відтак і тиск на курс має трохи зменшитися («має" — це не означає, що долар  завтра буде по 25 чи по 8).

Або серйозно: «Різке підвищення ставки позитивно впливатиме на курс через підвищення привабливості гривневих активів та стабілізацію девальваційних очікувань». 

Четверте

Можливо, воно навіть найголовніше. Це вплив ставки на інфляційні очікування. Бо інфляцію зараз розкручують саме очікування, а не формула PY=MV. 

Своїми словами: якщо населення та бізнес думають, що ціни зростатимуть, то вони зростатимуть однозначно, навіть якщо в економіці все більш-менш ок, а гривню не друкують або активно стерилізують. І навпаки, що кращі очікування, то менша інфляція.

Девальвації це, до речі, також стосується.

До чого це я і до чого тут НБУ? 

До того, що інфляцію сповільнюватиме (тут і зараз, за війни та всього, що з нею повязано) не стільки класичний «трансмісійний механізм» на кшталт «НБУ підвищує ставку, банки підвищують ставки, люди несуть вільні гроші у банки, скорочують споживання, відтак грошей менше і ціни не зростають». 

Це зараз так не працює, бо споживання і так скоротилося, заощадження і так всі у банках, і немає тих «вільних грошей», й люди більше думають не як заробити, а як зберегти, та й кредитування немає як необхідного елемента того трансмеханізму. Сповільнюватиме більше те, що люди очікуватимуть, що ціни не зростатимуть або зростатимуть не так швидко. Тобто бачитимуть, що грошей друкують менше, або взагалі не друкують (пункти 1 та 2) — це перший зелений прапорець. 

Бачитимуть, що НБУ реагує, підвищує ставки — це може бути дивним, бо люди не розуміють механізму, але ж вони чують по телевізору і знають: «якщо підвищують ставку, отже, борються з інфляцією», це такий perception, і не треба знати, як воно працює. Це другий прапорець. 

Бачитимуть, що долар не зростає та не б'є рекорди (а це по телевізору дуже люблять показувати та сіяти емоції та паніку). Це третій прапорець. 

Бачитимуть, що депозити під 25%, що не треба купувати на останні гроші золото, брюлики (не жартую, на одному з радіо люди серйозно про це питали, це вже навіть не 2014-2015-й, це якісь 90-ті, початок) та долари. Це знову зелений прапорець..

І оце все, ці очікування, вони найбільше впливають на інфляцію, ніж формули зі старих підручників.

Або серйозними словами: «Півищення ставки є важливим елементом управління інфляційними очікуваннями: стабілізація очікувань матиме найбльш позитивний вплив на гальмування динаміки інфляції». 

Це четвертий плюс.

Мінуси?

"Фіскальна стійкість". Не вважаю це проблемою, коли війна у відкритій фазі. Що у нас борг до ВВП 70%, що 100%, що 1000%, що 0% — приватні інвестори грошей не даватимуть, бо війна, яка переважує всі ці скоринги та цифри, та криє їх як бик вівцю.

Кредитування, ставки за кредитами. Як вже пояснював. Під час війни кредитування немає. І не може бути. Маю на увазі ринкового. Може бути «кредитування зверху», держбанками. Може бути щось директивне. Та ринкового, масового, а не точкового, немає і не буде, допоки не буде визначеності, якої ще немає. Жодної різниці, чи кредитування немає за ставки 10%, чи його немає за ставки 25%.

Збитки банків? Будуть, просто будуть. У порівнянні з тими збитками, яких уже завдано, та не визнано, збитки від переоцінки ОВДП — це ніщо. І про це треба думати буде згодом. Це ключове питання, але питання «завтра». 

Збільшення видатків бюджету? Буде. Це теж на завтра, тут можна безліч аналогій привести, хоч про пораненого, якого треба рятувати тут і зараз. А так видатки зростуть, і питання, як і у випадку зі збитками банків, як, коли і за чий рахунок то компенсувати. І те теж історія завтра, того завтра, коли з'явиться хоч якась визначеність. Якої ще немає.

Текст переопубліковано з дозволу автора. 

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Ядерна загроза: що варто знати

Олександр Тартачний 12 годин тому

Гайд з виживання взимку: утеплення, припаси, автономне опалення. SPEKотна добірка для воєнної зими

Юлія Даниленко 13 годин тому

Telegram на вимогу Apple почав блокувати російськомовні канали, що закликають до насильства — Дуров

Юлія Даниленко 24 вересня 2022 18:15

Кінець горору від ДСНС, нові функції «Дії», ниття айтівців на росії. Ранкова SPEKA

Юлія Даниленко 24 вересня 2022 10:01

Закриті кордони для студентів-чоловіків, гра від штучного інтелекту та місячна ракета. Ранкова SPEKA

Юлія Даниленко 23 вересня 2022 08:49