Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Чи можна посадити Путіна. Російське вторгнення з погляду міжнародного права

Рован Ніколсон
Рован Ніколсон доктор наук, лектор Фліндерського університету, Австралія
18 травня 2022 6 хвилин читання

"Побачимось у Гаазі" — це друге за популярністю побажання Путіну і російським військовим від українців. Але у Гаагу (Нюрнберг або Маріуполь, на суд на руїнах Кремля ми також згодні) рашистське керівництво ще треба притягнути. Чи існують для цього дієві інструменти?

Австралійський правник, лектор Фліндерського університету доктор Рован Ніколсон написав для SPEKA, чи реально притягнути російського диктатора до суду, коли і за що саме, чи зможе Україна отримати заморожені активи рф як репарації і на що взагалі здатне міжнародне право у нашій ситуації. 

Що може зробити міжнародне право, коли одна країна вторгається в іншу

Міжнародне право багато що може сказати з цього приводу, а от зробити — значно менше. Принаймні якщо йдеться про прямі дії. 

Хартія ООН забороняє застосовувати силу, окрім випадків самозахисту. Саме таким чином росія намагалася виправдати своє вторгнення в Україну. Вона стверджує, що так звані «ДНР» та «ЛНР» — незалежні держави, і вона їх «защищає». Але юридично ці території досі є частиною України, тож цей аргумент — повна маячня. Вторгнення є відверто незаконним застосуванням сили. 

Забезпечити дотримання правила, яке забороняє використовувати силу, завжди було нелегко. Особливо коли це країна на зразок росії — з сильною армією та нульовою повагою до закону. Але наявність такого правила допомагає сформувати правильний наратив, і саме воно є однією з причин того, що Україну підтримують стільки держав. 

Міжнародне право також регулює, що відбувається під час або після закінчення бойових дій. З-поміж іншого закон визначає, що окремі особи можуть бути визнані винними у воєнних злочинах. Тут до гри вступають інституції на кшталт Міжнародного кримінального суду в Гаазі. 

Чи можливо відправити Путіна під суд

Не існує «світового уряду», який міг би надати міжнародним судам їхню юрисдикцію (тобто право вирішувати певні питання або карати індивідуумів за їхні злочини). Замість світового уряду є комплекс правил, який визначає можливості таких судів відповідно до домовленостей, досягнутих з іншими державами. 

Після першого вторгнення росії у 2014 році Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Саме тому Головний прокурор МКС Карім Ахмад Хан може розслідувати злочини окремих російських військовослужбовців. Зібрані пересічними українцями докази, зокрема фото та відео, тут можуть стати у пригоді. 

Із Путіним ситуація трохи інша. Фактично найпростіше його звинуватити в агресії: у тому, що він взагалі розпочав вторгнення в Україну. Але оскільки цей злочин вчиняє насамперед лідер держави, а не солдати, країни не поспішають надавати суду юрисдикцію щодо цього питання, хіба що на це погодиться сама держава-загарбник або Рада Безпеки ООН. 

Доки Путін лишається при владі, ані росія, ані РБ ООН (у якій росія має право вето) на це не підуть. Це означає, що суд навіть розслідування проти Путіна за таким звинуваченням почати не зможе. 

Деякі міжнародні юристи вже запропонували створити новий трибунал, не пов'язаний із судом у Гаазі, який міг би засудити Путіна. Це був би аналог Нюрнберзького трибуналу, на якому судили нацистських керівників після Другої світової. 

Але тут постає інша проблема: як фізично доставити Путіна на суд. Проте міжнародне право має довгі руки і вміє чекати: деяких осіб засудили через десятки років після того, як вони скоїли злочини, іноді після зміни влади у їхніх країнах. А тим часом ці люди муситимуть жити у страху і не матимуть можливості виїхати за кордон. 

Як російське вторгнення в Україну вплине на міжнародне право

Історично такі грубі порушення закону, як це вторгнення, могли призводити до прямо протилежних наслідків. 

З одного боку, це може підірвати довіру до міжнародного права. Інші авторитарні держави можуть захотіти наслідувати приклад росії. Це пояснює, чому навіть ті демократичні держави, які географічно розташовані дуже далеко (наприклад, моя рідна Австралія), сприймають російське вторгнення в Україну як загрозу їхнім цінностям та інтересам.

Росія може спробувати окупувати східну та південну Україну і незаконно приєднати їх, як це було з Кримом. Подібний сценарій може бути вельми довгостроковим: наприклад, незаконна анексія Індонезією Східного Тимору тривала від 1975 до 1999 року.

З іншого боку, міжнародне право все ж може вплинути на результат конфлікту. Так сталося зі Східним Тимором. Після більш ніж двох десятиліть тиску Індонезія вивела звідти свої війська.

Насправді моменти кризи іноді спонукають країни активізувати механізми, які забезпечують роботу міжнародного права. Я вже згадував, що правило, яке забороняє застосовувати силу, завжди було важко виконати. Можливо, ми побачимо, як з'явиться новий механізм покарання за порушення закону, від якого не захиститься навіть росія. 

Чи може Україна претендувати на заморожені російські резерви 

Україна подала позов проти росії у Міжнародний суд ООН (окремий суд, який розглядає спори між країнами). Україна претендує на відшкодування збитків, завданих війною.

Подібні судові позови можуть розглядатися довго, часто роками. Але суд уже виявив певну симпатію до України. У березні 2022 року він наказав росії припинити військові дії. Таким чином, можливо, суд зрештою задовольнить позов про відшкодування.

Отримати репарації зазвичай дуже складно. Проте Україна може спробувати отримати доступ до заморожених активів росії через судові позови в іноземних країнах, де є ці активи, а рішення Міжнародного суду покращить шанси України.

Сподіватися, що міжнародне право зможе зупинити росію, не варто. Притягування військових злочинців до відповідальності також непростий процес. Але за правильних умов міжнародні суди можуть принести користь Україні. 

 

0
Прокоментувати
Інші матеріали

В Україні з'явився видавничий стартап від айтішників

Тетяна Троян 31 липня 2022 20:06

«Байки з калідору» з Євгеном Дубогризом: про економіку росії та України

Катерина Венжик 1 годину тому

Литовські залізниці послали «хакерів рф» у напрямку російського корабля

Катерина Венжик 4 години тому

Сотні гігабайт даних про окупантів РФ: прикордонники виявили диск із документами російської військової частини

Катерина Венжик 5 годин тому

Настрої бізнесу стають оптимістичнішими – дані Інституту економічних досліджень

Катерина Венжик 6 годин тому