Скільки коштів потрібно Україні для відновлення після війни? Головне з дискусії KSE (частина 2)

У KSE обговорили останній план відновлення України. Зокрема, як оцінювали збитки, хто має витрачати майбутні гроші та звідки їх узяти. SPEKA публікує головне з дискусії. 

У другій частині спікерами були: 

Як оцінити збитки від війни

Потрібно багато часу, щоб визначити вартість об'єктів, які постраждали під час війни. Це може тривати кілька років. Власники майна мають звертатися до приватних оцінювачів, заплатити їм чи це зробить держава, і за рік, три чи п'ять матимуть оцінку об'єкта. Але в Україні війна, значна кількість території окупована, точаться інтенсивні бойові дії. Через це держава та фахівці з оцінювання не можуть фізично дістатися до цих об'єктів. Для таких випадків міжнародні організації розробили методологію. Нам не важлива конкретна вартість квартири/будинку до руйнування, важлива кількість зруйнованих будинків і їхня середня ціна. 

Коли йдеться про структуру цифр, ми говоримо про три категорії. Перша  — це прямі втрати. Зруйнували будинок певної вартості. Друга — це ті прибутки, які могли отримати уряд та бізнес. Третя  — це ті гроші, які потрібні для відновлення будинків, шкіл, доріг та суми для бізнесу, підприємств, уряду, щоб відновити свою діяльність до попереднього рівня. 

Цифра у $165 млрд — це найменший показник, щоб просто відбудувати. Зауважу, що це дуже консервативний прогноз. Наприклад, ми хотіли відбудувати дороги за українською вартістю, а Світовий банк нам каже: ви ж ідете в Європу, тому потрібно за їхніми  стандартами. Ми рахували, що кілометр дороги коштує $1,2 млн, а Світовий банк оцінює у $7-8 млн.

При цьому ця цифра не враховує розмінування територій, яке коштуватиме ще $70 млрд, чи видатки на оборону.

До того ж у цьому прогнозі багато змінних даних. Наприклад, натепер важко оцінити, скільки коштує відновити театр або втрачена музейна колекція. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Тому ми постійно оновлюємо наш прогноз. Деокупували область — і адміністрації зібрали для нас нові дані. Так, приміром, трохи знизилася вартість відновлення доріг, бо збитки були меншими. Прогнозна оцінка може різнитися з реальними показниками у межах 10%.      

Прямі втрати України під час війни

Найбільше в Україні постраждали житлові будинки: пошкоджено або зруйновано 7% житлового фонду. Друга категорія — інфраструктура: дороги, залізниця, аеропорти, морські шляхи. Третій сектор — втрата активів підприємств, приблизна вартість яких становить $80 млрд. 

Відбудова житла та адміністративних приміщень

На цю програму потрібно $57,9 млрд. Обласні адміністрації надавали інформацію про кількість зруйнованих будівель, а також про пошкоджені об'єкти до яких неможливо дістатися. На сьогодні зруйновано 121 тис. будинків, з яких 107,7 тис. — приватні, 13,1 тис. — багатоквартирні. 

Планують будувати та реставрувати за принципом build back better, тобто кращими, ніж були. Зокрема, це стосується енергоефективності та інженерних мереж та будівництва укриттів. Будинки під час оцінювання поділили на три категорії за ступенем пошкодження: до 10%, від 10 до 40% та понад 40%, які дешевше побудувати заново.

Збитки охорони здоров'я, освіті та культури

Прямі збитки — $1,5 млрд, ще $2,7 — непрямі. Переважно це неотримання прибутку приватними та державними клініками. Щодо освіти, то тут багато прямих втрат — зруйновані заклади освіти. Загальна потреба цієї галузі — $4,4 млрд, з яких $4 млрд — на відбудову. Попри те, що бойові дії тривали в 11 областях, пошкоджені школи є у 18 регіонах, бо в них часто влучають ракетами.

У культурних, спортивних та туристичних установ прямі збитки становлять $700 млн, але це без вартості втрачених культурних надбань. Це один із секторів, який майже повністю зупинився, тому тут великі непрямі втрати — $4,3 млрд.

Відновлення інфраструктури 

На відновлення інфраструктури потрібно $41,8 млрд. Прямих збитків —  $31,3 млрд. Основна потреба — відбудова автодоріг. Пошкоджень від танків насправді набагато більше, ніж здається, тому що дорожнє полотно руйнується від ваги. Друга проблема  — відновлення залізничних колій. «Укрзалізниця» недоотримує прибутки, а також має багато втрат через евакуаційні маршрути. Непрямі втрати — $17,7 млрд.

Відновлення транспорту 

Внаслідок війни люди втратили 100 тис. автомобілів, зокрема майже 90-100% у Луганській та Донецькій областях. Окремо оцінили також літак «Мрія» — 16 млрд грн. Галузі завдали збитків на $4 млрд, переважно враховувався комунальний транспорт: тролейбуси, автобуси, трамваї. 

Втрати та відновлення промисловості та АПК

Основні складові  — ММК імені Ілліча та «Азовсталь» — $8 млрд. Це вартість фізична без недоотриманого доходу у $28 млрд. Щодо менших заводів, то дані наразі неточні.  

Непрямі втрати в агропромисловому комплексі значно більші, ніж збитки ($4,3 млрд) через неможливість експортувати. Серед них здебільшого неможливість зібрати урожай — $1,4 млрд. Також велика втрата елеваторів. Основна категорія втрат доходів — $12 млрд — через морську блокаду, а загальні втрати — $23,4. Але ця цифра може змінитися залежно від того, чи дійдуть згоди щодо відкриття портів. 

Аналіз супутникових знімків 

Мінцифри створило реєстр, у який можна вносити дані про зруйновані приміщення, але навіть 300 тис. заявок, які є зараз це, на жаль, крапля в морі. Тому почали аналізувати супутникові знімки та фото з дронів. Це доволі складно. Кожну з будівель необхідно розпізнати і визначити її тип, висотність, категорію пошкодження. Супутникові знімки навіть найкращої якості далекі від ідеалу, бо на них є хмари, тіні, об'єкти знімали під різними кутами. Легше працювати з дронів. У цьому співпрацюємо з Rebuild UA. Ми перетворюємо це в ортофотоплани, завантажуємо їх у спеціальний софт. Далі ці знімки перетворюються у конкретний список зруйнованих будівель. Такий підхід ми вперше застосовуємо у світі. Це такий промисловий спосіб. 

Лише в Ірпені — не найбільшому місті України і яке не найбільше постраждало під час війни зруйновано 10 тис. будинків. Це добре свідчить про масштаби війни. Ми сподіваємося, що супутникові дані спростять отримання коштів на відбудову, зменшать бюрократію і дозволять зрозуміти, що саме потрібно відбудовувати. Також їх можна використати для аналізу та покращення містобудівельної ситуації, щоб застосовувати нові стандарти урбаністики. Адже ми будемо не сліпо відбудовувати як було, а можемо помітити у яких районах якої інфраструктури бракувало та зробити міста зручнішими.

Підписуйтеся на наші соцмережі