Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Відкриті дані та реєстри України: як тримається баланс між прозорістю та безпекою

Вокс Україна
Вокс Україна Аналітичний центр
21 вересня 2022 11 хвилин читання

Наявність реєстрів суттєво спрощує процеси у мирний час, але в період війни існує висока ймовірність несанкціонованих дій з інформацією реєстрів з боку агресора, що створює загрози для безпеки держави, бізнесів, громадян. Тому органи державної влади вирішили обмежити доступ до деяких державних реєстрів.

У цій статті Вокс Україна та Альона Гришко розібралися, до яких ключових реєстрів обмежили чи скасували доступ у зв'язку із повномасштабним вторгненням рф та які функціонують і в період воєнного стану для забезпечення прозорості та відкритих даних.

Відкриті дані в Україні 2022 під час війни Відкриті дані в Україні 2022 під час війни

Відкриті дані в Україні до повномасштабної війни

За результатами 2021 року Україна посідала перші позиції серед європейських країн за рівнем розвитку відкритих даних – шосте місце в загальному рейтингу Open Data Maturity Report 2021. Проте у ніч проти 14 січня 2022 року понад 70 веб-сайтів державних органів влади стали ціллю однієї з наймасивніших кібератак за допомогою WhisperGate

Ключовим завданням цього нападу було зниження рівня довіри до державних систем захисту персональних даних та пошкодження баз даних, а отже, жодних сумнівів щодо причетності рф не було, що і підтвердили результати спільного розслідування Мінцифри, СБУ та Кіберполіції. Як заявили в СБУ, жодного витоку інформації чи втрати персональних даних не відбулося, але водночас цей інцидент продемонстрував «вразливі місця» критичної інформаційної інфраструктури, що призвело до тимчасового призупинення роботи низки інших урядових сайтів з метою недопущення поширення атаки на інші ресурси, а також для локалізації технічної проблеми. 

За офіційними даними Держспецзв'язку, загалом атакували понад 70 держресурсів, 10 із яких зазнали несанкціонованого втручання. Контенту сайтів при цьому змінено не було та витоку персональних даних не відбулося. Вже 14 січня Міністр цифрової трансформації підтвердив, що функціонування більшості сайтів відновлено й наголосив, що самі реєстри не постраждали внаслідок цієї атаки (ред. – речення додано 14 вересня). Врахувавши всі «слабкості» системи та оперативно відновивши роботу ресурсів, Україна зіткнулася із схожою ситуацією за тиждень до, а також після початку повномасштабного вторгнення РФ. 24 лютого 2022 ДП «НАІС» тимчасово призупинило роботу Єдиних та Державних реєстрів, які знаходяться у підпорядкуванні Міністерства юстиції України.

28 лютого Кабмін для пришвидшення закупівель змінив процедуру, дозволивши на період воєнного стану укладати контракти напряму, без проведення аукціонів у Prozorro. 13 квітня з ініціативи Мінінфраструктури та Prozorro відновлено оперативну публікацію результатів закупівель, здійснених за  трьохсторонніми договорами, замовниками у яких виступають обласні військові адміністрації, а платником — Укрзалізниця за рахунок бюджетних коштів. У червні уряд повернув обов'язкові закупівлі в системі Prozorro.

Деякі реєстри продовжують функціонувати без обмежень для користувачів, проте лише на територіях, де не ведуться активні бойові дії в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць. Це Єдиний реєстр довіреностей (доступ не обмежувався з 24 лютого), Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів (т.зв. Реєстр бланків, доступ до якого не обмежувався з 24 лютого), Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів; Державний реєстр актів цивільного стану (наразі доступ до реєстрів є у відділах РАЦС); Державний реєстр обтяжень рухомого майна (доступ відновлено з 23 березня); Єдиний реєстр боржників (доступ відновлено з травня), Єдиний державний реєстр судових рішень, Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення

Прозорість під час війни

1 серпня Міністерство цифрової трансформації оголосило про відновлення роботи Порталу відкритих даних, що доводить готовність України й надалі дотримуватися принципів прозорості та підзвітності органів державної влади навіть в умовах воєнного стану. 

Між 29 липня та 20 серпня Міністерство цифрової трансформації проводило громадські слухання стосовно формування вичерпного переліку наборів даних, які підлягають опублікуванню, та даних, публікація яких під час воєнного стану не здійснюється. Результати слухань наразі невідомі, проте низка громадських організацій виступили проти такої ініціативи (ред. – речення змінено 14 вересня).  З одного боку, дійсно необхідно обмежити поширення чутливої інформації — наприклад, тієї, яка міститься у Реєстрі морських портів України, Реєстрі сертифікованих аеродромів (злітно-посадкових майданчиків), Реєстрі складських документів на зерно або в Державному реєстрі об'єктів підвищеної небезпеки, адже існує загроза національній безпеці України у разі потрапляння цієї інформації до рук ворога.  

З іншого боку, до проекту переліку потрапили реєстри, інформація з яких становить суспільний інтерес, зокрема, Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності, Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Враховуючи специфіку деяких реєстрів, які дають відкритий доступ до персональних даних (наприклад, Реєстр декларацій родинних зв'язків суддів), варто розглянути можливість публікації загальновідомої інформації за винятком тих даних, що потенційно можуть завдати шкоди  – наприклад, дані щодо осіб, з якими у судді є родинні зв'язки, місця їх роботи (проходження служби), займаних ними посад, тобто тих, які допоможуть з'ясувати місце проживання людини чи місцезнаходження майна. Тож залишається відповісти на питання – чи переважає правовий режим воєнного стану над суспільним інтересом, адже громадські організації вже відреагували на ці пропозиції, навівши беззаперечні аргументи на користь суспільного інтересу.

Війна дала поштовх для нового

Через активні бойові дії на території України протягом уже понад півроку виникла необхідність створити Реєстр пошкодженого та зруйнованого майна для збору даних про об'єкти нерухомості, пошкоджені або зруйновані під час воєнної агресії рф. 

Тривалий воєнний стан та вимушене закриття більшості нотаріальних установ вимагає адаптуватися до нових реалій, щоб спростити життя громадян у цих умовах. Так, Нотаріальна палата України разом із Сервісом «Опендатабот» створили Реєстр нотаріусів зі всієї України, які продовжують працювати та надавати послуги у період війни. «Для евакуації та перетину кордону дітей не з батьками, а з іншими родичами чи довіреними особами потрібна нотаріально засвідчена згода батьків,» – зазначають у Сервісі. І таких украй необхідних документів може бути велика кількість.

Оцифрування даних триває навіть у воєнний час. Так, у серпні (на 7 місяців пізніше, ніж було оголошено) Мінцифри та Мінрегіон почали створення  Єдиного  державного  реєстру адрес (ЄДРА) та  Реєстру будівель та  споруд (РБС), удосконаливши для цього програмне забезпечення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). 

Висновки та рекомендації

Через воєнний стан доступ до багатьох реєстрів був тимчасово обмежений, оскільки деякі дані, які в мирний час використовуються для боротьби з корупцією, розвитку економіки та побудови демократичного суспільства, потенційно можуть бути використані росією проти України. Тому одним із основних завдань суспільства після завершення війни залишається контроль за прозорістю рішень, ухвалених державою за цей період, та перевірка наявності фактичного доступу до інформації у реєстрах, зокрема тих, які становлять суспільний інтерес.

На нашу думку, після закінчення воєнного стану у повному обсязі необхідно відновити доступ до пошукової системи НБУ та оновити дані в реєстрах, які він адмініструє. Крім того, слід відновити повний доступ до Єдиного реєстру підприємств, Державного реєстру прав на нерухоме майно, реєстру банкрутів. Потрібно буде також переглянути обмеження, що діяли в умовах воєнного стану, та внести відповідні зміни в роботу Державного земельного кадастру та оновити Публічну кадастрову карту. Після закінчення війни частина земель буде забруднена, а отже, виникне необхідність переглядати цільове призначення ділянок.

Далі наводимо перелік нормативно-правових актів (перелік може доповнюватися), які втратять чинність після закінчення правового режиму воєнного стану: 

 

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

У світі дикого венчура. Штучний інтелект, контент-мейкери, та до чого тут інвестиції

Наталія Миронова 30 вересня 2022 16:48

Україна виграла битву за майбутнє інтернету

Вадим Добровольський 30 вересня 2022 13:45

Час мекнути, блокування PornHub, доказ знищення динозаврів. Ранкова SPEKA

Наталія Миронова 30 вересня 2022 10:03

Економіка невизначеності. Огляд основних подій українського та світового бізнесу

Ivan Verstyuk 29 вересня 2022 17:10

Знищено 60 одиниць бронетехніки росіян. «Народний супутник» ICEYE окупився за перші два дні роботи

Вадим Добровольський 29 вересня 2022 12:42