Від втрати компанії до прибутку за один місяць: сила менторської підтримки в ІТ
Менторство в ІТ — це вже загальна практика, яка допомагає швидше досягти професійного результату. Що не менш важливо, це розвиває і саму спільноту. Чому ментора не замінить інтернет, де все є, як отримати щонайбільше користі від наставника і самому наставнику від такої практики та в чому сила менторства, розбиралася команда UA Tech Club, ком'юніті для українських ІТ-підприємців.
Героями нашого інтерв'ю стали засновник та СЕО Unicsoft Олексій Завгородній та співзасновник OSDB Богдан Гур'єв. Богдан у 2017 році разом із двома бізнес-партнерами заснували компанію та взяли свій перший проєкт на Upwork. Відтоді прави стрімко пішли вгору, але торік компанія ледь не збанкрутувала. Про те, чому так потрібно менторство в ІТ, читайте у нашому матеріалі.
Богдане, як вдалося досягти швидкого зростання компанії від часу заснування та що призвело до щомісячних збитків, якщо були проєкти та їхні виконавці?
Богдан: Ми почали працювати на Upwork, і досі цей ресурс є для нас основним джерелом доходу. Швидке зростання забезпечила саме систематична робота з цією платформою. Також ми не забували про наявних клієнтів, тому інвестували в акаунт-менеджмент для підвищення середнього LTV клієнта.
І ще один наш кейс, що забезпечив зростання компанії, — розширення бюджету проєктів, що проявлялося або у збільшенні наданих послуг, або у продовженні співпраці з цим клієнтом у новому проєкті. Тестували різні напрями продажів, основний критерій — систематичність. З точки зору маркетингу наша компанія достатньо запакована, що і викликало довіру в замовників.
Перший збитковий місяць обійшовся нам у $5 тис., другий — у $7-10 тис. Почалася «пожежа»: невдоволені клієнти, співробітники, «посипалися» проєкти, ми зрозуміли, що наша бізнес-модель веде нас лише у мінус.
Коли ви усвідомили, що без менторської підтримки вам не врятувати компанію?
Богдан: Нашу «пожежу» ми намагалися самотужки ліквідувати пів року. Ми настільки були завантажені в моменті, займалися операційною діяльністю, що пошук ментора в нас був далеко не в пріоритеті. Ми радилися із цього питання з іншими підприємцями, але активно не займалися пошуком. Я часто не спав вночі, багато працював, щоб наша «пожежа не розгорілася більше», але потрібно було не просто багато працювати, а докорінно змінювати наш план дій. Тож ми вирішили заручитися менторською підтримкою більш досвідченого підприємця.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Олексію, чому вирішив спробувати себе в менторстві? Чи був уже подібний досвід?
Олексій: Розпочну з невеликої передісторії. З партнером Богдана – Олексієм – я працював за моделлю субпідряду, хоча особисто познайомилися пізніше – на одному із корпоративів, який ми організовували та запрошували партнерів компанії.
Навесні 2021 року Олексій надіслав мені повідомлення із запитом на менторство, оскільки його компанії загрожувало банкрутство або закриття. Він просив розібратися із ситуацією, яка склалася в компанії, а до мене звернувся із цим запитом, оскільки знав мене «як СЕО крутої аутсорсингової компанії та ментора».
Не знаю, чого вважав мене ментором, у мене до того моменту не було подібної практики. Звісно, своїм досвідом я ділився, але ніколи не позиціював свою допомогу як менторську підтримку. Мені захотілося просто допомогти, тож погодився, але на той момент не розглядав це як менторську підтримку в чистому вигляді.
Як зрозуміли, що знайшли «свого» ментора?
Богдан: Коли Олексій Завгородній дізнався від мого партнера про нашу ситуацію, ми організували спільне інтро. Ми відверто розповіли про ситуацію в компанії і побачили непідробну зацікавленість. Так ми спілкувалися дві години, я дуже здивувався, що стільки свого часу Олексій інвестував у нас. Тож ми без жодних вагань зрозуміли, що знайшли «свого» ментора.
Розкажи про взаємодію в межах менторства та без чого, на твою думку, не буде бажаного результату.
Богдан: Коли ми звернулися до Олексія, у нас реально все «горіло», наша рішучість діяти була максимальною, адже ми усвідомлювали, що можемо втратити компанію. Перед початком роботи з ментором ми підготували драфт із планом дій, як ми бачимо свій вихід із кризи. Олексій вніс свої коригування, та після цього ми почали втілювати цей план крок за кроком.
Окрім таких емоційних моментів, звісно, Олексій давав рекомендації, про які ми навіть не думали. Наприклад, засейвети бюджет і відправити хороших розробників у відпустку. Усе разом це й дало той результат, що ми надалі успішно працюємо.
-Як змінилася бізнес-модель компанії після роботи з Олексієм?
Богдан: Ми змінили бізнес-модель з fixed price на hourly rate, я виходив на дзвінок до кожного клієнта та пояснював наше рішення. Наводив аргументи, підкріплював усе цифрами, чітко формулював позицію. Скажу відверто, я годинами готувався до дзвінків, щоби оголосити позицію компанії аргументовано та без жодних «але». Усі ті рішення допомогли нам у моменті, щоби вийти із кризи, але це не означає, що вони актуальні на новому етапі розвитку компанії.
– Чи виникали складнощі в роботі в межах менторської практики?
Олексій: Складнощів у роботі взагалі не виникало. У нас було дві зацікавлені в подібній співпраці сторони – вони потребували допомоги, а я був зацікавлений допомогти. Я радий, що завдяки імплементації моїх рішень вдалося досягти таких показників.
– Яка користь від менторської практики для тебе? Комерційна чи для саморозвитку та прокачки своїх скілів?
Олексій: Для себе особисто я не вбачав жодної комерційної вигоди, моє рішення базувалося лише на бажанні допомогти. Коли домовлялися про першу менторську сесію, думав, що приділю максимум годину свого часу. Але, у результаті, ми понад чотири години поспіль розбиралися з наявною проблемою, що додому я потрапив близько першої ночі.
За місяць мені відписав Богдан, щоби поділитися проміжним результатом. Так, фінансовий показник компанії змінився з мінус $25 тис. у плюс $2 тис.! Тобто компанія вийшла в плюс за один місяць, але зазвичай для такого результату потрібні місяці. Тож цей показник став маркером того, що мій досвід корисний іншим. Далі ще півроку я консультував Богдана в письмовій формі, дивився фінансові звіти компанії та пропонував свої рішення. Критичних ситуацій більше не виникало.
– Яку найбільшу цінність вбачаєш у цьому кейсі для тебе?
Олексій: Найбільша цінність – це те, що я знайшов ще одну улюблену справу для себе з практичною користю для інших. Мені подобається не лише ділитися знаннями, але й бачити результати своєї роботи. Це означає, що мій досвід цінний не лише для мене, тож це надихає та мотивує працювати в цьому напрямку. Наразі я взявся за новий менторський проєкт і відкрит до нових пропозицій. Тобто я не лише віддав (йдеться про мій час та знання), а ще й отримав – справу, яка мені подобається та якою я точно хочу займатися!