В Україні запустили платформу Science at Risk. Як вона підтримує науку під час вторгнення
Далі — VR-зона. Ви — всередині понівеченого музею в Одесі — бачите пусті рами й бите скло. Ви дивитесь на твори Гамлета Зіньковського на вулицях Харкова, а поряд — місця ракетних ударів. Ви слухаєте історії людей, дотичних до культурної спадщини.
6 квітня в Києві відкрилась презентація платформи Science at risk («Наука в небезпеці«) від медіа »Куншт« та українських вчених.
Фотограф проєкту Валентин Кузан розповів SPEKA, що брав участь в більш ніж десяти зйомках зруйнованих чи пошкоджених культурних та наукових інституцій.
Валентин Кузан
Фотограф проєкту«Це був перший проєкт, в межах якого я їздив різними регіонами України. Ще перед повномасштабним вторгненням я думав, що буду знімати війну або її наслідки».
Підписуйтеся на наші соцмережі
«В деокупованому Чугуєві ми були першими представниками медіа, яких пустили всередину міста. Нас водили асфальтовою стежкою між замінувань. В Херсонському музеї ми бачили друзки розбитого під час викрадення скляного горщика V століття.
Цілий рік бачити руйнування, чути історії постраждалих людей й ночувати там, де лунають вибухи посеред ночі — це найскладніша частина проєкту« — поділився Валентин.
За даними МОН, зараз в Україні зруйновано 15% дослідницької інфраструктури.
Етапи створення платформи Science at Risk
Science at Risk — це ініціатива для українських науковців, що потерпають від війни. Платформа популяризуватиме експертизу українських вчених в світових та місцевих медіа, допомагатиме знайти міжнародну підтримку і розповісти про українську науку під час війни широкому загалу. Проєкт складатиметься з двох етапів.
Кирило Бескоровайний
співзасновник ГО «Куншт» та платформи «Наука в небезпеці»«Перший етап ми вже завершили — він тривав з вересня 2022 року до квітня 2023. Ми розробили бета-версію платформи, а також підготували десять репортажів про зруйновану інфраструктуру. Три експертні групи займались питаннями збереження й відновлення науки, а також комунікації. Окрім цього, два координатори створювали базу данних інституцій, що постраждали під час вторгнення й базу науковців з фаховою експертизою».
Вже зараз на платформі доступна база постраждалої інфраструктури з інформацією, яка сума необхідна для відновлення. Охочі можуть звʼязатись з координатором та допомогти.
Наступний етап Science at Risk триватиме до листопада цього року. 30 вчених розділили на три групи, що працюватимуть над аналітичними документами, які також включатимуть й практичні рекомендації. Протягом перших двох місяців світові експерти проводитимуть майстер-класи з того, як писати такі документи.
Проблема комунікації. Чому науковці не дають коментарі і як це виправити
Кирило Бескоровайний: «Вчені не завжди охоче дають коментарі ЗМІ, тому що стикаються з тим, що журналісти виривають їх слова з контексту чи недостовірно подають інформацію. Це світова проблема, що в Україні більш загострена — наука в країні завжди була недофінансована, тому репутація науковця — це величезний ресурс для нього. Й цей ресурс можуть поставити під загрозу необачливі журналісти».
Одна зі складових «Науці в небезпеці» — онлайн-база українських науковців, до яких можуть звертатись медіа чи міжнародні організації. Ця база має розвʼязати проблему наукової комунікації, популяризації науки та показати світові, з чим стикаються українські вчені під час війни.
Юлія Безвершенко
Кандидатка фізико-математичних наук, співзасновниця проєкту Science at RiskМи очікували, що у світі вже є рішення підтримки науки у війну. Але виявилось, що він теж не має інструментів. Темп кризи в Україні швидший за реакцію ззовні, а комунікація недостатня.
Всі, хто додається на платформу, дають згоду та проходять перевірку робочою групою. Це академічно доброчесні вчені, що знають англійську та можуть спілкуватись з міжнародними журналістами.
Додати свої дані до бази Science at Risk можна, заповнивши анкету за посиланням. Зараз на сайті — понад 50 експертів з екології, економіки, фізики, соціальних наук.
