Український космічний рік почався з новин про супутники: хто та навіщо їх запускає

Початок року став для України багатим на космічні новини — на орбіту вивели одразу два супутника з українським корінням. 

Які українські супутники вийшли на орбіту у 2023 році

2022 року про космос в Україні говорили здебільшого у контексті супутникових фото, на яких можна було побачити пересування російської техніки та результати чергової  «бавовни» від ЗСУ. Але не тільки мілітарне спрямування супутників становить інтерес для України.

3 січня SpaceX Ілона Маска вивів на орбіту 114 супутників — серед них були й EOS SAT-1 від компанії українця Макса Полякова EOS Data Analytics та кубсат PolyITAN-HP-30, розроблений студентами київського Політеху. Що вміють ці космічні апарати? 

Підписуйтеся на наші соцмережі

PolyITAN-HP-30 — це дослідницький апарат. На його борту у космос відправили теплові труби, що використовуються для терморегуляції космічних апаратів. Це потрібно, щоб вивчити, як відбувається процес терморегуляції реальних космічних умовах. Цей кубсат зовсім маленький: уявіть собі коробку, в яку ви можете покласти телефон. Це і є розмір супутника — 10х10х20 см, вага — 3 кг. 

А от EOS SAT-1 вже значно більший. Його вага становить цілих 178 кг. Цей апарат став першим з семи апаратів першого у світі агро-орієнтованого сузір'я. Супутник має дві спеціальні камери, налаштовані саме на вирішення завдань у сільському господарстві. А ще технології EOS SAT-1 допоможуть знизити негативний вплив від сільськогосподарської діяльності на нашу планету.

І PolyITAN-HP-30, і EOS SAT-1 — це крапля в морі усього розмаїття супутників. Лише станом на 2021 рік на навколоземній орбіті налічувалося близько 7500 активних апаратів. Астрономічні супутники досліджують космічні об'єкти, за допомогою наукових дослідники проводять експерименти у космічному середовищі, метеорологічні надають інформацію про клімат, військові забезпечують розвідку, а супутники зв'язку — ретранслюють радіосигнал. З усіх цих задач, які виконують супутники, ключова — отримати інформацію про Землю. 

Ми звикли до того, що супутники конструюють великі світові компанії. Так, SpaceX вивела на орбіту вже 3664 супутники Starlink, Orbital Sciences Corporation — 174, а Space Systems / Loral — близько 100. Однак існують і супутники, чиїми творцями стали ентузіасти інженерної справи, нерідко студенти.

Наведу кілька прикладів: кубсат Phoenix Арізонського університету, наносупутник LuxCube від студентів з Люксембургу та естонський ESTCube-1. Всі вони, як і згаданий PolyITAN-HP-30, є науковими і вивчають окремі явища чи технології в умовах відкритого простору, а не досліджують Землю. Проте студентський супутниковий стартап може вирости і у повноцінну космічну компанію — це довели засновники індійських PISAT і SCATSAT та фінської ICEYE.  

Як справи зі стартапами з виготовлення супутників в Україні

Крім супутника від КПІ, в Україні існують ще декілька прикладів студентських проєктів. Їх небагато, однак вони вже зробили свій внесок у розвиток космічного стартап середовища в нашій країні. Серед них проєкт резидента Інжинірингової школи Noosphere у Черкасах Павла Усатюка. Його супутник Pancake можна зібрати як конструктор — за інструкцією. А далі оснастити його програмним забезпеченням і корисним навантаженням відповідно до цілей та задач запуску. 

Аби потрапити на орбіту, супутникам, у тому числі і Pancake, необхідний транспорт. І в стартап скарбничці Інжинірингової школи Noosphere він також є. «Студентська ракета» — це ракета-носій для мікросупутників CanSat, вага яких не перевищує 350 грамів. Така ракета може транспортувати супутник на висоту 2,5 км. Потрібна вона насамперед для того, щоб ще на студентській лаві молоді інженери здобули реальний досвід конструювання космічних апаратів. Однак «Студентська ракета» може використовуватися і з «дорослими» цілями — як повноцінна літаюча лабораторія для проведення наукових досліджень.

Ці супутникові проєкти розроблені студентами на базі вищих навчальних закладів України і технічних лабораторій Noosphere Engineering School. Це доводить — внесок університетів може стати ключовим в розвитку середовища космічних стартапів. А розробити власний супутник до снаги навіть студентам — за умови якісної теоретичної та практичної підготовки, сучасної методології та професійного менторства.