Українські благодійні фонди під ударом: хто і чому намагається їх дискредитувати
Українські благодійні фонди, які збирають кошти на підтримку ЗСУ, зазнають масованих атак у соціальних мережах. OSINT-аналітики Molfar виявили, що за цими атаками стоять не тільки російські структури, але й прихильники певних політичних сил в Україні. Метою таких атак є дискредитація діяльності фондів, зниження довіри громадян та, як наслідок, скорочення надходження грошей на підтримку армії.
Чому атакують благодійні фонди
Основні причини атак на благодійні фонди:
- Зниження довіри громадян: атакуючи репутацію фондів, зловмисники прагнуть підірвати довіру українців до благодійних організацій та зменшити обсяги пожертвувань.
- Дестабілізація ситуації в країні: російські структури використовують такі атаки для дестабілізації ситуації в Україні та підриву єдності українського суспільства.
- Політична боротьба: деякі політичні сили можуть використовувати атаки на благодійні фонди для дискредитації своїх опонентів.
Хто стоїть за атаками на благодійні фонди
За атаками на українські благодійні фонди стоять різні сили, серед яких:
- російські державні структури: використовують ботоферми, мережі тролів та інші інструменти для поширення дезінформації та дискредитації українських фондів.
- Проросійські сили в Україні: політичні партії та рухи, які симпатизують росії, також беруть участь у таких кампаніях.
- Конкуренти на благодійному ринку: можуть використовувати нечесні методи конкуренції для дискредитації своїх конкурентів.
- Політичні опоненти: використовують атаки для дискредитації своїх супротивників.
- Окремі особи: можуть атакувати фонди з особистих мотивів.

Які методи використовують ті, хто атакують благодійні фонди
Зловмисники використовують різноманітні методи для дискредитації благодійних фондів, зокрема:
Підписуйтеся на наші соцмережі
- Розповсюдження фейкової інформації: Створення і поширення неправдивих повідомлень про розкрадання коштів, нецільове використання донатів тощо.
- Масові коментарі: Залишення великої кількості негативних коментарів під постами фондів у соціальних мережах.
- Створення фейкових акаунтів: Створення фейкових акаунтів у соціальних мережах для поширення негативної інформації про фонди.
- Маніпуляція громадською думкою: Використання емоційних маніпуляцій для підірвання довіри до фондів.
Які джерела найчастіше використовували для атак на благодійні фонди
- Соціальні мережі: Telegram, Facebook, Instagram, Twitter, TikTok.
- Новинні сайти та блоги: Деякі атакуючі використовують власні або підконтрольні їм сайти для поширення фейкових новин.
- Форуми та коментарі на сайтах: Атаки у вигляді коментарів на новинах, форумах.
- Email-розсилки: Розсилка спаму та дезінформації на електронні адреси донорів.

Група журналістів з різних країн розслідувала діяльність російської організації «Агенція соціального дизайну» (АСД), яка спеціально створює фейкові новини та поширює їх у соцмережах. Ця організація, схоже, працює на російську владу.
Лише з січня по квітень 2024 року боти АСД опублікували майже 34 млн негативних коментарів у різних соцмережах, під дописами різних користувачів.
Багато українців використовують Telegram для отримання новин. Однак, саме в цьому месенджері найчастіше поширюють фейкову інформацію. Чому так? Тому що Telegram не застосовує міжнародні стандарти відповідності до якості та правдивості контенту. Це дозволяє легко поширювати неправдиві новини та маніпуляції.
Які наративи найчастіше розповсюджують під час атак
Фінансові махінації та корупція:
- Розкрадання коштів: Поширюються чутки про те, що керівництво фондів привласнює зібрані кошти, не витрачаючи їх на зазначені цілі.
- Завищені ціни на допомогу: Твердять, що фонди закуповують необхідні речі за завищеними цінами, заробляючи на цьому великі суми.
- Нецільове використання коштів: Поширюється інформація про те, що кошти витрачаються не на допомогу військовим або цивільним, а на інші, не пов'язані з війною, цілі.
Неефективність допомоги:
- Мала кількість допомоги: Твердять, що зібрані кошти не досягають тих, хто їх найбільше потребує.
- Низька якість допомоги: Поширюють інформацію про те, що надана допомога є низької якості або прострочена.
- Дублювання зусиль: Заявляють, що існує надмірна кількість фондів, що призводить до неефективного використання коштів.
Політичні атаки:
- Зв'язок з політичними силами: Твердять, що фонди фінансуються певними політичними силами і служать їхнім інтересам.
- Пропаганда політичних поглядів: Заявляють, що фонди пропагують певні політичні погляди.
- Підтримка радикальних угруповань: Поширюють інформацію про те, що фонди підтримують радикальні угруповання або терористичні організації.

Основна ціль атак — дискредитація фондів будь-яким доступним методом, щоб українці та бізнес не донатили їм, і, відтак, фонди не змогли б надсилати ту велику кількість допомоги на фронт.














На початку війни українці активно допомагали армії. Ми швидко збирали гроші на необхідне обладнання та підтримували один одного. Але з часом ентузіазм почав спадати.
Чому так сталося
- Втома від війни: Довга війна виснажує, і люди менше думають про збори.
- Політичні події: Мобілізація, побоювання щодо підтримки з боку інших країн та внутрішні проблеми викликали невдоволення.
- Дезінформація: російські та проросійські сили активно поширюють фейки про те, що зібрані кошти розкрадаються, а допомога не доходить до військових. Це підриває довіру людей.
Волонтерам і всім, хто допомагає армії, стало набагато складніше збирати кошти. Щоб мотивувати людей, потрібно докладати більше зусиль і придумувати нові креативні ідеї. А ще важливо боротися з дезінформацією та відновлювати довіру.
Більш докладну інформацію та результати дослідження представлено за посиланням.