Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Українське ІТ у буремні часи: як перетворити чорного лебедя на синього птаха

Сергій Корольов
Сергій Корольов Managing Director, Railsware
29 грудня 2022 7 хвилин читання

Цьогоріч Україна довела, що вона здатна на неймовірне: долати «другу армію» світу, працювати під час блекаутів, підтримувати одне одного попри все. І вітчизняному ІТ є чим пишатися. Ми утримали команди і продуктивність, зберігаємо зростання індустрії та донатимо на ЗСУ. Україна та українці ламають стереотипи та звичні моделі, і українському ІТ також час переосмислити свої підходи.

Ситуація на ІТ-ринку

Думаю, ви точно не пропустили панічні новини про масові скорочення у Big Tech. Може навіть скластися враження, що у глобального ІТ справи кепські. Ціна акцій падає, наймання заморожують, а інвестори зменшують вкладення у стартапи та очікують від менеджменту стабілізації і бодай якихось показників зростання. 

Утім, тривожну валізку ІТ-бізнесам не час збирати. Варто згадати головну пораду з «Путівника галактикою» — Don't panic. Приміром, подивимося на NASDAQ-100 Technology Sector Index (NDXT) цього року. Графік виглядає песимістично, показуючи падіння вартості 100 найбільших tech-компаній приблизно на 40% від початку року. 

NASDAQ-100 Technology Sector Index NASDAQ-100 Technology Sector Index

Але якщо подивитися на цифри з ширшої перспективи, стає очевидно, що не все так погано. Так, піки ковідного періоду залишилися позаду, але загалом галузь виходить на плато вище за допандемійні роки.

NASDAQ-100 Technology Sector Index NASDAQ-100 Technology Sector Index

Чому трапилася така ситуація на ринку?

  • Пандемія значно збільшила попит на цифрову трансформацію та ІТ-рішення

Через «чорний лебідь» пандемії значній кількості бізнесів довелося оперативно переходити на технологічні рішення. По-перше, щоб зберігати продуктивність своїх команд під час віддаленої роботи. По-друге, щоб і далі мати можливість надавати послуги та продавати товари за умов карантинних обмежень. І, звісно, щоб оптимізувати операційні витрати. Відбулося те, що McKinsey назвало «квантовим стрибком» впровадження цифрових технологій.

  • В ІТ-сферу рікою потекли інвестиції

І прогнози аналітиків, і очікування ринку розігріли ринок до небаченого раніше ажіотажу. Тенденції нагадували золоту лихоманку: гроші були готові давати чи не просто так, щоб спіймати хвилю і розраховувати на високі прибутки у майбутньому. 

  • Очікування не збіглися з можливостями

На жаль, ІТ-таланти — обмежений ресурс, тож задовольнити весь попит було нереально. Тому ринок почав битися за фахівців, пропонуючи дедалі більші (і часто невиправдані) зарплати. Окремі спеціалісти «хакнули» систему, працюючи на кілька компаній full-time одночасно. І це терпіли: чимало бізнесів були готові тримати людину, яка робить бодай щось. 

  • Період «дешевих грошей» скінчився і час затягувати паски

За ковідом прилетів ще один «чорний лебідь». Дата його прибуття точно відома — 24 лютого. Повномасштабне вторгнення в Україну, енергетична та харчова криза, геополітична турбулентність… Додайте до цього пришвидшення інфляції в усьому світі, зростання відсоткових ставок і зміцнення долара — і не дивно, що за ІТ-гігантами на кшталт Meta, Alphabet чи Amazon паски затягують і менші компанії. Якщо порівнювати з періодом пандемії, інвестори зараз геть неохоче дають гроші та очікують більших результатів за менших вкладень. 

Утім, перший шок уже позаду. Бізнеси звикають до нового економічного фону та відходять від гарячки попередніх років. Найближчі кілька років піде на одужання. Тобто компанії відмовлятимуться від практик, які зрештою їх розхитали, та повертатимуться до звичних процесів. 

Багато хто вивчить урок початку 2020-х: «золота лихоманка» рідко перетворюється на курку, що несе золоті яйця. А синиця у руках справді краща за журавля в небі: відмова від сліпої гонитви за трендами замість інвестицій у планомірний розвиток стає запорукою стійкості навіть у скрутні часи. 

«Синій птах» для українського ІТ?

Вітчизняна ІТ-індустрія також, хоч і не напряму, залежить від фондових стрибків. Розігрітий пандемією глобальний ринок дозволив їй розширити пул клієнтів та продовжити стрімке зростання: торік показник сягнув 36%. Цьогоріч, зі зрозумілих причин, він відчутно менший — 10%, утім заслуговує на повагу.

Є одне «але»: утримати чи збільшити його буде непросто.

  • Сервісним компаніям стало відчутно складніше залучати нових замовників.
  • Пул талантів став меншим: майже кожен пʼятий айтівець виїхав за кордон.
  • Конкурувати за професіоналів в умовах дистанційки доводиться з усім світом.
  • Руйнування інфраструктури погіршують продуктивність.
  • Нових кваліфікованих кадрів бракує, тоді як за досвідчених фахівців зберігається висока конкуренція.

Про що це свідчить? Зокрема, про те, що ставка на ІТ-сервіси як запоруку майбутнього успіху навряд чи спрацює. Не в останнє через їхню «ресурсну» природу. Якщо спрощено: щоб заробляти більше на ІТ-сервісах, потрібно продавати більше годин розробників. А отже, потрібно більше розробників, а їх якраз і бракує. 

Так, нині ІТ-індустрія притягує багатьох, зокрема світчерів. Відповідних курсів вдосталь. Чи отримаємо ми на виході фахівців, які готові постійно вчитися нового, розвивати власну експертизу і які мотивовані не лише високою зарплатою? Питання риторичне. 

Але давайте не будемо малювати песимістичну картину. Насправді 2022-й спонукав чимало компаній відійти від чисто сервісної моделі в бік власного продукту. А це — інвестиції в таланти (при чому, не лише інженерні: йдеться й про маркетологів, дизайнерів, продакт-менеджерів тощо), зменшення залежності від «людиногодин» чи то billable hours, створення того, що може приносити прибуток незалежно від блекаутів. 

Шлях від сервісу до продукту — навряд чи швидкий, утім цілком можливий. Наш досвід у Railsware це підтверджує: саме тому ми вже тривалий час працюємо за моделлю product studio. Так, це вихід із зони комфорту, але він приносить свої плоди. Сьогодні Railsware заробляє семизначні суми завдяки своїм успішним продуктам, зокрема, Mailtrap.io та Coupler.io.

Що змінюється, коли ви фокусуєтеся на продукті? 

  • розвиваються компетенції проєктного та продуктового менеджменту, 
  • розбудовується широка експертиза, яка виходить за межі суто технологій
  • ваша команда глибоко занурюється в бізнес-процеси та ринок
  • у компанії виховується культура інновацій та постійного професійного зростання
  • розробники стають справді інженерами, а не просто кодерами
  • ви і ваші колеги можуть «працювати не 12 годин на день, а головою».

Тож поки ЗСУ патрає одну капосну двоголову птицю, українське ІТ може вхопити за хвіст «синього птаха» продукту. Так, це потребує часу, вкладень, спроб та помилок. Але не варто боятися чи економити на розвитку талантів. І тоді Україна може мати статус не лише «світової житниці», але й глобальної кузні інноваційних ІТ-продуктів.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Чому і як ми мігрували з Notion на ClickUp: кейс Bypaul design studio

Павло Футрук 11 годин тому

Рік «Дія.City»: яким він був та що приніс державі та бізнесу

Владислав Миронович 12 годин тому

Вийшов англомовний тизер фільму про історію українського IT «Перший код» — відео

Катерина Колонович 14 годин тому

10 міфів про роботу з комп'ютером і зір: пояснює офтальмохірург

Владислав Миронович 14 годин тому

Резиденти «Дія.City» сплатили понад 4 млрд грн податків у 2022 році

Катерина Колонович 15 годин тому