Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Україні час прощатися з 1С: чим та як замінити е-бухгалтерію від росіян

Cергій Гузенко
Cергій Гузенко Owner, CEO at WEZOM
23 вересня 2022 12 хвилин читання

Питання відмови українського бізнесу від бухгалтерії 1С обговорюється вже багато років. На словах усі визнають та розуміють необхідність відходу від софту з російським корінням – це питання економічного суверенітету та кібербезпеки України. Але коли доходить до справи, чимало бізнесів йдуть шляхом найменшого опору й продовжують користуватися старими інструментами.

Чому українські підприємці за 8 років війни з Росією так і не спромоглися повністю відмовитися від софту з Росії? Що це — інерція мислення, лінь чи невпевненість у своїй спроможності опанувати щось нове? Чим його сьогодні можна замінити? Невже в IT сьогодні немає нічого досконалішого чи хоча б аналогічного за функціоналом, ніж розробки родом із дев'яностих? Cпробуємо відповісти на ці питання. 

Як 1С набув популярності в Україні

Давайте трохи заглибимось в історію. Після розвалу СРСР на пострадянському просторі не було ані розвинених інститутів підприємництва, ані IT-індустрії як такої. Усе це створювалося із нуля. До кінця дев'яностих загалом сформувалися ринкові інститути, паралельно розпочалася перша хвиля диджиталізації – в офісах з'явилися перші персональні комп'ютери.

В той період 1С практично не мав конкурентів, тому він просто посів вільну нішу бухгалтерського софту. У 1999 році вийшла «культова» версія платформи 7.7, яка за фактом була вже не просто програмою для бухгалтерського обліку, а цілим середовищем розробки облікового софту. 1С пропонувала власну процедурну мову з дуже низьким порогом входу. Чимало ветеранів українського IT розпочинали свою кар'єру саме як фахівці 1С.

Можливість доопрацьовувати й мало не писати код з нуля на той час виявилася дуже доречною. Україна історично відрізнялася складним трудовим та податковим законодавством, бухгалтерський облік постійно пристосовувася до новацій та змін. Закони та стандарти змінювалися часто, бізнес потребував досить пластичної цифрової платформи.

До цього можна додати демократичну на той час вартість (у максимальному варіанті платформа коштувала близько півтори тисячі доларів) та грамотно сформовану мережу франчайзингу, в якій сертифіковані розробники могли заробляти на продажу та супроводі продукту.

Поєднання всіх факторів й визначило успішність 1С на пострадянському просторі (у тому числі – в Україні) та дозволило їй надовго закріпитися в офісах. Фактично вже два покоління українського бізнесу використовують продукти 1С або його похідні. Хоча розробники спочатку націлювалися на малий та середній бізнес, знайомий усім інтерфейс досі можна побачити навіть у великих роздрібних мережах, у компаніях національного рівня.

Можна сказати, що головні причини популярності софту 1С – доступність, гнучкість, а на сьогодні – ще й багаторічна звичка, від якої дуже складно відмовитися.

Трохи цифр. «1С» працює з користувачами через партнерську мережу, яка містить:

  • понад 10 тисяч постійних дилерів у 600 містах колишнього СРСР;
  • понад 6000 підприємств мережі «1С:Франчайзинг», сертифікованих «Фірмою 1С» для надання комплексних послуг з автоматизації на базі програмних продуктів управління та обліку на підприємствах;
  • понад 1200 авторизованих навчальних центрів;

У чому полягає проблема з 1С?

Питання доречності використання російського софту в Україні вперше голосно прозвучало ще 2014 року. Тоді через російську агресію 1С заборонили використовувати у бюджетних українських організаціях. Російські розробники на тлі перших санкцій навіть створили нібито новий продукт під назвою BAS, який просувають на нашому ринку як польську розробку.

Може здатися, що відмова від 1С та його похідних — це насамперед етичне рішення, але проблема набагато глибша. Наприклад, російський уряд включив «Фірму 1С» до переліку системоутворюючих підприємств. Ні для кого не є таємницею, що російський режим давно тримає під політичним контролем увесь більш-менш великий бізнес в країні, і 1С точно не виняток. Замисліться самі, скільки «точок дотику» з українським бізнесом на сьогодні має компанія через численні «центри компетенції» та сервіс-партнерів.  

Лише Богу відомо, які бекдори містяться в софті 1С, та як російські спецслужби можуть використовувати їх для шпигунства або саботажу української економіки. Адже очевидно, що такі схильності вони точно мають.

Нагадаю, у травні 2017 року в Україні заборонили російські соцмережі та цифрові сервіси (під заборону тоді частково потрапили й продукти 1С). А вже за місяць українські підприємства зазнали безпрецедентної масованої кібератаки. Тоді постраждали не лише тисячі приватних компаній, а й аеропорт «Бориспіль», інфраструктура ЧАЕС, Ощадбанк та «Укрзалізниця».

А 24 лютого цього року, коли Росія відкрито пішла війною на Україну, в українських користувачів софту 1С раптово та масово «злетіла» ліцензія.

Поки українці героїчно відбивають напад, платити будь-які гроші бізнесу на боці окупанта, м'яко кажучи, неетично. Але навіть якщо залишити за дужками патріотичні почуття, то використання російського софту сьогодні може обернутися для будь-якого бізнесу на серйозні проблеми:

  • можливість раптового припинення роботи софту в українських користувачів;
  • ймовірні проблеми з підтримкою та оновленнями;
  • загрози витоку чи втрати внутрішньої інформації;
  • DDOS-атаки на сервери 1С;
  • репутаційні втрати через співпрацю з росіянами. 

Час 1С минув?

Навіть без врахування політичного чинника епоха 1С неминуче добігає кінця, ця платформа давно застаріла морально. У той час, коли IT-індустрія загалом глобалізується, 1С-розробка ізольовано розвивається у пострадянському світі. Сьогодні їй гостро бракує динаміки й тієї самої гнучкості, які дозволили продукту «злетіти» наприкінці дев'яностих. Достатньо сказати, що чимало розробників не обтяжують себе вивченням англійської та пишуть код російською. 

Програмування 1С стагнує, про це говорять навіть його прихильники. У розробці вкоренилася маса нелогічних обмежень з минулих часів. Платформу критикують через відсутність модульності, через складність інтеграції із сучасними продуктами, через ліцензійну політику та через багато інших невирішених проблем. 

І ринок на це реагує. На початку двохтисячних, коли я розпочинав свою кар'єру в IT, статус програміста 1С був солідним та добре оплачуваним. У ті часи web-розробка лише зароджувалася, як і масовий інтернет. Але сьогодні все інакше. Зарплати розробників 1С давно відстали від спеціалістів навіть із базовим знанням Javascript чи «джунів» мобільної розробки. Мережеві спільноти фахівців 1С рясніють питаннями про перехід до того ж мобайлу — до більш цікавих проектів та більш конкурентних зарплат.

Нещодавно я читав про мережу кав'ярень, яка не змогла знайти спеціаліста для підтримки своєї 1С-бухгалтерії на 7.7 й була змушена перейти на стороннє хмарне рішення. Це показова історія: нове покоління IT-фахівців не цікавиться 1С, воно хоче працювати з актуальними технологіями, зі світовим ринком. 

Чому тоді від 1С не поспішають відмовлятися?

Важливо сказати, що абсолютна більшість користувачів використовують софт 1С в базовому варіанті й практично не потребують послуг розробників з розвитку або доопрацювання платформи. Це невеликі та середні бізнеси, які за бажання можуть без особливих витрат замінити цю платформу будь-яким іншим обліковим сервісом.

Але є й користувачі, які свого часу зробили серйозну ставку на 1С та написали за його допомогою власні кастомні конфігурації для обліку та менеджменту. Іноді йдеться про платформи, написані практично з нуля.

Часто такі конфігурації використовують великі бізнеси, які роками тримали у своєму штаті команду 1С-розробників. Тобто в систему вкладено тисячі годин роботи, довкола неї давно сформувалися стійкі бізнес-процеси.

У таких випадках відмовитися від старої платформи дійсно важко, попри всі ризики та обмеження системи. Те саме можна сказати про бізнеси, які користуються готовими конфігураціями під конкретні види бізнесу від незалежних команд розробників 1С.

Рано чи пізно все ж доведеться шукати альтернативу — відносно недорогу платформу з невисоким порогом входу, яку можна легко кастомізувати або дописувати «під себе». Але на українському ринку сьогодні немає ультимативного рішення, яке б відповідало цим вимогам. 

І, певна річ, все погіршується інертністю на місцях. Як показує наш досвід з розробки CRM-систем, більшість українських бухгалтерів та деякі керівники за багато років дуже сильно «прикипіли» до знайомих інтерфейсів та функціоналу. Вони важко переносять необхідність працювати в незвичній адмінпанелі (на вимогу постачальника чи партнера, наприклад). Справа доходить до того, що розробники пишуть їм окремий API для обміну даними між 1С-бухгалтерією та зовнішньою CRM.

Чим замінити 1С?

А що є на ринку? Західні аналоги такого софту (той же німецький SAP) коштують або дуже дорого, або не враховують тонкощів українського законодавства. Якщо говорити про Європу та США загалом, то там бізнес ніколи й не потребував таких гнучких рішень. Частково й тому, що вимоги бухгалтерського обліку там лояльніші.

Українські розробники створюють власні платформи для онлайн-бухгалтерії (ISpro, А5, «Дебет Плюс», тощо), які багато в чому перевершують функціонал 1С, не кажучи вже про зручність користувачів. Але до масовості та доступності російського продукту їм наразі далеко.

Я бачу розв'язання проблеми у кількох площинах: на рівні держави, на рівні технологій, на рівні бізнесу.

На рівні держави відмова від 1C, BAS та «Бітріксів» має стати одним із головних пріоритетів української диджиталізації. Мінцифри має для цього всі необхідні можливості та механізми: можна заохочувати вітчизняних розробників, розвивати інфраструктуру для цифрового обліку, заохочувати бізнес використовувати нові продукти замість старих.

На рівні технологій українська ІТ-індустрія рано чи пізно запропонує гідну альтернативу. Впевнений, що це буде не просто черговий «аналог 1С», а стартап зі сміливими ідеями та технологіями, який швидко змінить правила гри. Швидше за все це буде потужний фреймворк для створення корпоративних систем, розроблений на будь-якій актуальній технології. Коли такий продукт з'явиться на ринку – питання риторичне, але для цього вже є всі передумови (так, історія Еrpisto не залишила мене байдужим). 

А що можна зробити зараз на рівні бізнесу? Малі та середні компанії можуть випробувати альтернативні платформи та хмарні послуги для обліку. А для великих компаній найкращим варіантом наразі імовірно залишається перехід на власний продукт кастомної розробки. Природно, що таке рішення вимагатиме інвестицій та часу, але результат того вартий: 

  • Кастомна ERP або CRM-система спиратиметься на актуальні технології — тобто її буде просто підтримувати, масштабувати й розвивати в будь-якому напрямку;
  • Внутрішні дані бізнесу будуть надійно захищеними, загрози кібератак – зведеними до мінімуму;
  • Індивідуальна розробка дозволить врахувати всі тонкощі процесів в окремо взятій компанії – логістика, склад, фінанси, робота з клієнтами та інше;
  • І навіть колір будь-якої кнопки можна буде налаштувати на вимогу головного бухгалтера;

Фінансова сторона такої розробки не така страшна, як може здатися на перший погляд. Адже масштабне впровадження будь-якого коробкового рішення у великий бізнес часто потребує інвестицій, які можна порівняти з вартістю розробки нового продукту.

Відхід російського софту з України неминучий, він назрів дуже давно. Бізнесу краще позбутися його планомірно й завчасно. Краще знайти нові інструменти зараз, а не кидати ситуацію на напризволяще. Тоді витрати та ризики можна буде скоротити до мінімуму, отримавши перевагу над менш спритними конкурентами.  

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
1
Прокоментувати
Yana Bukreyeva 23.09.2022, 02:28
Для Sap є addon-и, які відповідають українському законодавству.
Інші матеріали

Чи варто довчатися і зараз пробувати входити в ІТ, зважаючи на ситуацію на ринку

Олександра Стеценко 3 години тому

Цифрове забуття для російського VK та захист від астероїдних атак. Ранкова SPEKA

Наталія Миронова 5 годин тому

Розповідь світчера. Майбутній айтівець викладав астрономію, досліджував ракети та заводив в Україну лоукостери

Юлія Даниленко 23 години тому

Отримати грант чи піти стажером: як IT-компанії впливають на розвиток освіти в Україні

GlobalLogic Ukraine 28 вересня 2022 13:50

Києво-Могилянська академія відкриває IT-курси для українських ветеранів з інвалідністю

Вадим Добровольський 28 вересня 2022 10:29