Як працює ударний дрон «Шуліка» для нічних бомбардувань від SkyLab. Репортаж SPEKA з полігону
22 червня SPEKA побувала на полігоні разом з українськими miltech-розробниками SkyLab. Засновник компанії Євген Рвачов та головний інженер SkyLab Павло Медвідь показали нам у роботі свій ударний дрон «Шуліка» для нічних бомбардувань та роботизовані платформи.
Ми побачили, як «Шуліка» скидає кумулятивні боєприпаси, що здатні пропалити танкову броню, на мішень розмірами 1х1 м. Дрон SIRKO-S, який здатен перевозити вантажі, поранених або нести на собі турель, вдалося потестувати особисто – і керування, і хід безпілотної платформи.
Розповідаємо (і показуємо), як працюють ці розробки від SkyLab, чим можуть допомогти на фронті, та що заважає їх туди повноцінно поставляти.
Шлях на полігон для тестування дронів
Локацію ми з фотографом із міркувань безпеки отримали від команди того ж ранку, коли мали виїжджати на полігон. Прогноз погоди обіцяв +18 і дощ, і це була найбільша брехня, що я бачила цього місяця, не рахуючи російської пропаганди.
Коли близько полудня ми пройшли лісовою доріжкою на полігон повз позначки «Заміновано», головний інженер SkyLab Павло Медвідь вже готував до демонстрації «Шуліку» та виносну станцію. За відчуттями температура підбиралася вже до +30.
Підготовка ударного дрона «Шуліка» до злету
Для демонстрації дрон віднесли на відстань 15-20 метрів: він доволі великий і має потужні гвинти.
Що нам мали показати на тесті: зліт дрона та його спуск, а також як «Шуліка» ставить муляж кумулятивного снаряда на скид та потрапляє ним у ціль – квадрат дерна шириною 1х1 метр.
«Цей дрон обладнаний лише тепловізійною камерою. Він був розроблений спеціально під завдання ураження живої сили, броньованої техніки, а не для розвідки, і призначений саме для роботи вночі. Тому зараз «Шуліка» гарячий, і в тепловізор ми практично нічого не побачимо», – уточнив засновник SkyLab Євген Рвачов.
Головний інженер почав перевірку систем, а Євген пояснив нам алгоритм підготовки дрона до злету: «Спершу пілот перевіряє основні системи – відеозв’язок, радіо, телеметрію; дивимося, як себе дрон поводить в повітрі. Ми у Києві, тож звʼязок тут глушать часто, а злітати можна не вище ніж на 20-25 метрів, хоча робоча висота “Шуліки” – мінімум 150 м».
Тим часом на дрон встановили муляжі без детонаторів. Зазвичай «Шуліка» обладнаний ПТАБами, які несуть кумулятивний заряд і здатні пропалити броню ворожого танка навіть без потрапляння у люк.
*Виносна станція потрібна для стабілізації зв’язку, але дрон може працювати і без неї.
Павло віддав команду Arm – це значить, що всі мають відійти від дрона подалі, він готовий злітати.
«Шуліка» злітає з доволі гучним звуком – дрон потужний. Піднімається на 20-25 метрів, вище в Києві не можна. «Може спрацювати ППО», – з посмішкою каже Євген, хоча зовсім не жартує.
З 25 метрів дрон по черзі скидає муляжі у ціль: перші два приземляються поруч з мішенню, третій потрапляє точно у центр. Секційний скид – можливість скидати ПТАБи по одному – дозволяє оператору коригувати приціл.
«Додам, що наш заряд – це не 400 грам, які скидаються з мавіка. Тож навіть якщо ми потрапимо не в люк, а лише у борт, це чотири кумулятивні снаряди, кожен з них десь 2 кг вагою, які пропалюють броню. Знищене буде все десь на 30 метрів поруч», – уточнює Павло.
«Шуліка»: навчання пілотів, особливості, ремонт
Павло Медвідь працює з «Шулікою» вже близько двох років. Розповідає, що навчитися ним керувати, залежно від кваліфікації пілота, можна за строк від трьолх днів до тижня.
– Скільки часу потрібно, щоб навчитися керувати дроном «Шуліка»?
Якщо пілот більш-менш досвічений і літав на чомусь більшому, ніж мавік, тоді навчання займає три дні. Тобто для нас не є проблемою скидати вибухівку – пілот практикується її скидати вже на фронті. Вам потрібно швидше віддати коптер, щоб він швидше поїхав на фронт і почав працювати. Тож ми більше вдосконалюємо льотні характеристики, характеристики під час подавлення РЕБом, без подавлення РЕБ, навчаємо, у яких випадках що робити, якщо дрон спуфлять/ не спуфлять.
Спуфінг дрона – це збиття його з курсу через закидування інших координат через супутник.
– Скільки пілотів ви вже навчили?
Потрібно рахувати по шевронах: мені кожен пілот видає свій шеврон. Але там вже 10+ сто відсотків.
– А скільки часу йде на ремонт «Шуліки?»
Якщо це механічне пошкодження і дрон пошкодили не критично, то годин шість, якщо дрон привезли машиною, пару днів, якщо «Новою поштою». Я 24/7 на зв’язку з пілотами, вони можуть мені телефонувати та писати вночі, в будь який час, і все, що ми можемо зробити дистанційно (а це все, що пов’язане з програмною частиною), ми робимо дистанційно, дрон нікуди не треба везти.
– На фронті воює саме ця чи схожа модель?
Зараз схожі моделі є на Херсонському напрямку, є ще дві моделі, які навчають у центрі керування польотів. Також вони працювали в Харківській області ще до великого наступу і в районі Пісків. Також станом на зараз у нас немає жодного знищеного і втраченого дрона.
Технічні характеристики ударного дрона «Шуліка»
- Висота польоту: 150-500 м.
- Корисне навантаження: 6-8 кг.
- Озброєння: кумулятивні заряди.
- Оперативний діапазон: 5-7 км з БК.
Павло Медвідь пояснює, що найбільш потужні характеристики цього дрона – по-перше, стійкий зв’язок.
«Ми особисто тестили і він протистоїть трьом впливам РЕБу; тут хороше відео, яке практично неможливо задавити РЕБом ( в залжності від того, де він стоїть, і ландшафту)», – пояснює інженер.
По-друге, система скиду.
«Ми можемо скидати почергово, можемо кидати точно, можемо скидати з висоти», – зазначає Павло.
І по-третє, автоматична система повернення у випадку, якщо є супутники.
«Тобто пілот не веде його назад, дрон сам знає найкоротшу траєкторію, збільшує швидкість і повертається “додому” . Цього у цілому достатньо. Ще на цій моделі стоїть стійкий GPS- приймач, який може аналізувати та протидіяти як мінімум одній станції подавлення», – закінчує інженер SkyLab.
Фото – Марія Ільченко. Обкладинка – Олександр Шатов.
