Топ технологій, які зробили українську армію сильнішою: від ППО до РЕБ
Незабаром буде 1000 днів від початку повномасштабної війни. До цієї сумної дати SPEKA та The Page підготували спецпроєкт, мета якого — розповісти, як агресія окупантів вплинула на Україну та українців.
Військові подекуди називають доступний Україні арсенал зброї «зоопарком» — через велику мішанину різних типів озброєння та особливості її обслуговування. Адже Силам оборони надали різноманітну зброю понад 30 країн. Попри те що будь-яка зброя важлива для війська, частина не виправдала сподівань. Розповідаємо, як підсилювали армію іноземні союзники та власний ОПК.
Не Друга світова, а радше Перша з нюансами: особливості війни в Україні
Перш ніж говорити про зброю, варто зазначити основні зміни у стратегії ведення воєн та як російсько-українська війна вже змінює про них уявлення.
Отож, Друга світова війна великою мірою сформувала спосіб ведення бойових дій. Це тотальна війна на суші, на морі та у повітрі, на що орієнтувалися провідні армії світу у воєнному будівництві. У наступі переважала ідея глибоких операцій, коли спочатку швидко проривається тактична глибина оборони у декількох місцях, а потім спрямовується ешелон бронетанкових сил для руйнування системи управління і логістики противника. Та російсько-українська війна доводить, що ця тактика вже не працює, а танки, які забезпечували швидкий наступ, тепер радше допоміжна техніка.
Тепер на чільне місце вийшли засоби розвідки у режимі реального часу і засоби дальнього вогневого ураження, які постійно здешевлюються.
Тобто виявити і знищити скупчення сил противника більшої, ніж рота, подекуди легше, ніж створити та застосувати аналогічний підрозділ для наступу.
За деякими винятками просування зараз даються великими втратами і вимірюються кілометрами, а не десятками чи сотнями кілометрів, як під час «бліцкриг-воєн». У результаті на багатьох напрямках тривають позиційні бої, що більше схоже на Першу світову, але в умовах, коли обидва противники майже постійно бачать одне одного.
Ера безпілотників
Величезну роль у російсько-українській війні відіграють дрони. Це найбільш універсальний, дешевий і ледь не ключовий спосіб ведення сучасної війни. Вони проводять розвідку і завдають ураження та ефективно допомагають прямо і опосередковано боротися як з піхотою, так і з броньованою технікою. Але повною мірою не зможуть замістити потребу у техніці, особливо це стосується захищеної бронетехніки, яка потрібна піхоті, щоб брати/утримувати території.
На початкових етапах війни особливо відзначився турецький БПЛА Bayraktar TB2, який використовувався для ураження колон техніки, зокрема під час оборони Києва. З часом його значення дещо знизилось, і він перейшов переважно на розвідувальну роботу.
В умовах стійкої лінії фронту росіяни сформували ешелоновану ППО, використовувати Bayraktar TB2 як ударні безпілотники стало невигідно. Однак ці дрони використовувались для розвідки на Чорному морі, зокрема для вистеження крейсера «Москва» та операцій на нафтових вежах поблизу острова Зміїний.
Почали також розвиватись та вдосконалюватись і українські дрони, зокрема Shark, miniShark, PD-1, PD-2 тощо. З 2023 року дедалі більшого значення набувають FPV-дрони. Лише за 10 місяців 2024 року, держава замовила їх понад 1 млн. Завдяки їм ЗСУ не лише знищують наземну техніку, а й ворожі розвідувальні БПЛА.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Також саме завдяки безпілотникам Україна змогла перетворити віддалені від берега морські території у сіру зону. Маючи дуже обмежений флот, ВМС покладались на морські дрони, зокрема MAGURA V5 та Sea Baby. Завдяки діям цих безпілотників вдалося знищити приблизно 15 кораблів чорноморського флоту рф. Як наслідок — більшість кораблів перебазувалась із Севастополя в окупованому Криму до Новоросійська, що дало змогу створити «зерновий коридор» для кораблів.
Наземна техніка: Bradley та Leopard
У 2023 році Україна планувала провести масштабний контрнаступ, щоб повернути окуповані південні території.
Зустріч «Рамштайн-8» 20 січня 2023 року знову відбулася на німецькій авіабазі НАТО. Німеччина нарешті погодила постачання танків Leopard 2 Україні. Тоді ж британці погодили постачання танків Challenger. Приблизно у той самий час США почали постачати бойові машини піхоти Bradley. Про американську бойову машину піхоти M2 Bradley військові експерти говорять як про легендарний виріб американської оборонної промисловості.
Пояснюється така популярність кількома чинниками. Bradley має універсальне озброєння та гарну захищеність за високої рухливості, плавучість та аеротранспортабельність, а ще легкість у ремонті. Тому Bradley є основною БМП армії США, яка стала у стрій ще у 1981 році.
Та варто визнати: хоча західна бронетехніка є корисною, ці танки та БМП не дали переваги у контрнаступі 2023 року. Частково це пояснюється витоком планів, але також через обмежену кількість техніки наданої союзниками.
Реактивні системи залпового вогню HIMARS
З червня 2022 року 50 країн домовилися постачати Україні далекобійні реактивні системи залпового вогню M270 та M142 HIMARS. Це стало великою зміною на полі бою, адже дозволило Україні частіше завдавати ударів по командних пунктах, укріплених позиціях, аеродромах та мостах далеко за лінією фронту. Зокрема, HIMARS відіграв важливу роль у руйнуванні мостів через Дніпро, що змусило російські війська відступити з Херсону.
Ще однією особливістю цих РСЗВ є можливість використовувати балістичні ракети ATACMS дальністю до 300 км. Завдяки їм Україна знищувала російську авіацію в аеропортах Бердянська та Луганська. Щоправда, союзники досі після багатьох наполегливих прохань не дають дозволу на використання цієї зброї по військових об’єктах на території росії.
ППО України у 2022-2024 роках
Арсенали зенітних сил України, а отже кількість засобів ППО, помітно скорочувались з 1990-х і до повномасштабного вторгнення. Так, у 1997-му році до цього роду військ входило 160 дивізіонів у складі різних зенітно-ракетних комплексів. Вже у 2006 їх було 58, а у 2021-му — трохи більше сорока.
Щонайменше майже 40 важливих об'єктів держави потребують постійного прикриття силами та засобами протиповітряної оборони. Серед них найбільші міста, атомні станції, ГЕС, підприємства хімічної промисловості тощо. А під час масових ракетних обстрілів, які використовує росія потреба у засобах ППО значно зросла.
За два з половиною роки від початку повномасштабного вторгнення зенітні ракетні війська Повітряних сил ЗСУ отримали на озброєння та освоїли низку західних комплексів протиракетної та протиповітряної оборони. Це ЗРК Nasams, IRIS-T, Patriot, SAMP/T, HAWK тощо.
Особливо важливим стало отримання комплексів Patriot та SAMP/T, які здатні збивати надзвукові аеробалістичні ракети росії «Кинджал».
Водночас українські військові проявляють винахідливість та адаптують деякі засоби ППО, не для оборони, а для нападу. Наприклад, припускають, що збиття літака дальнього радіолокаційного виявлення А-50У та бомбардувальника Ту-22М3 відбулось із модифікованої установки C-200.
Також, відомо, що Україна переробила береговий ракетний комплекс «Нептун». Тепер установку використовують для ударів по наземних цілях.
Далекобійні ракети та ударні дрони
Для нанесення ударів по території росії, Україні довелось розробляти власну зброю великої дальності. Найчастіше влучали у оборонні заводи, НПЗ та нафтобази і аеродроми. Переважну більшість повітряних атак виконують далекобійні дрони. Серед них «Бобер» та «Лютий». Точні характеристики обох виробів невідомі, але є певні припущення. Наприклад, видання BuildingTECH ще торік повідомляло, що такий БпЛА «Бобер» здатний, вражати цілі на відстані понад 1000 км, має швидкість — 150-200 км/год, вагу — 150 кг та окрему бойову частину — 20 кг.
24 серпня 2024 року Україна вперше вдарила по території рф новою далекобійною зброєю під назвою «Паляниця». Бойове застосування було успішним, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Паляниця» — це ракета-дрон українського виробництва, яка здатна атакувати цілі у глибині росії та зменшуватиме військовий потенціал росіян, зокрема авіацію та аеродроми. Відомо лише, що запускають ракету-дрон із спеціальної наземної станції. Вона має турбореактивний двигун і здатна пролітати до 700 км. Нова зброя схожа на дрон, але має характеристики крилатої ракети.
Досі є відносно мало відомостей про цю ракету, але одразу після її анонсу були знищені два великих збройних арсенали на території росії.
Як радіоелектронна боротьба впливає на бойові дії
Хоча основна увага традиційно присвячується техніці, яка здатна завдати ураження, важливим аспектом є радіоелектронна боротьба. Спочатку ця розбіжність мала незначний вплив, коли лінія фронту була нестабільною, але росія змогла розмістити свої традиційно сильні засоби радіоелектронної боротьби там, де вони можуть мати найбільший ефект. В результаті високоточні снаряди з GPS-наведенням Excalibur можуть промазувати по цілі через російські електронні перешкоди. Щось подібне почало відбуватися з керованими авіаційними бомбами JDAM, які також використовують GPS. Та навіть ракети далекого радіуса дії GMLRS, якими можна оснащувати HIMARS. Також такі засоби глушать безпілотники, які або повертаються на місце вильоту або падають.
Росія впродовж багатьох років приділяла велику увагу до потужності свого військово-промислового виробництва та розвитку широкого діапазону засобів РЕБ. Це робили для протидії мережевим системам НАТО.
До того ж це той аспект боротьби у якому мало надії на союзників. Наприклад у США обладнання РЕБ належить до категорії технологій, які обмежені режимом експортного контролю, за дотриманням якого наглядає Державний департамент. До того ж, коли справа доходить до новітніх систем, існує небажання, особливо з боку американців, продемонструвати росії своє озброєння, оскільки інформацію, наприклад, про частоти та використані методи перемикання каналів, росіяни, ймовірно, передадуть китайцям.
Водночас Україна починає розробляти власні рішення. У 2023-му році з’явилась інформація, що для протистояння ракетним і далеким дроновим ударам Україна розгортає загальнонаціональну систему радіоелектронної боротьби «Покрова», а також системи ситуативної обізнаності «Графіт» і «Кварц».
Система «Покрова» здатна підміняти супутникове радіонавігаційне поле, придушувати супутникову радіонавігацію по всій лінії фронту та на більшій частині території України. «Покрові» «допомагають» «Графіт» — система для автоматизованої передачі інформації про проліт БПЛА та «Кварц» — система для збору, обробки, відображення даних і управління засобами РЕБ.
Андрій Знайченко, директор військово-технічної компанії Kvertus, широко поділяє системи радіоелектронної боротьби на «великі» та «малі» РЕБ. Перший включає складні системи з декількома спеціальними апаратами, які виявляють радіовипромінювання на великих територіях. Останній складається з портативних станцій, гвинтівок для боротьби з дронами та рюкзаків із можливостями радіочастотного глушіння для захисту від безпілотних літальних апаратів-камікадзе.
