Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Технологія українізації: як з'явився застосунок «Давай займемось текстом»

Наталя Місюк
Наталя Місюк Авторка проєкту "Давай займемось текстом"
17 лютого 2023 7 хвилин читання

Історія про те, як кримка та львівський айтівець розробили мобільний застосунок, що закохує в українську.

Моє ім'я — Наталя Місюк. Зараз мене називають популяризаторкою української мови, але з дитинства та до 2014 року я, як і майже всі кримці, користувалася здебільшого російською мовою в побуті та роботі (про відмову від російських версій популярних ресурсів, наприклад, тоді не було й мови). Навіть попри своє полтавсько-чернігівське коріння. Згадати мову, яка мені насправді рідна, вдалося лише згодом.

Яка ситуація з українською мовою була у Криму 

У Криму було багато спроб українізації. Навряд чи, з висоти сьогодення, якусь з них можна назвати вдалою. Так, у школі в нас були уроки української мови та літератури, викладали їх не дуже захопливо. Підручники здавалися нам старими, твори в них — безнадійно негативними, ми також вважали нудними завдання конспектувати параграфи, вчити правила та вірші.

Я б не сказала, що хтось у нас вірив або навіть міг уявити, що володіння українською може відкрити якісь цікаве перспективи в житті. Під таким кутом мову ми самі не бачили. І не знаходилося нікого, хто зміг би тоді нам це показати.

Як ми тепер усвідомлюємо, не обійшлося без впливу пропаганди, але Крим противився українській мові. Навіть у надруковані українською бланки різних документів ми вперто вписували дані російською.

Українська культура майже не досягала півострова. Коли я вже була студенткою та в мене з'явилися друзі з материкової України, я дізналася про пісні сучасних українських виконавців. Мої кримські знайомі про них не знали. Хіба що тільки про Океан Ельзи, але ж виконавців було набагато більше.

Звичайно, у Криму  люди дивилися телеканали та фільми українською — і це тоді відчувалося ок. Гадаю, великою мірою завдяки телевізору кримці й навчилися пасивно розуміти українську. Але не розмовляти нею.

Як з'явився проєкт «Давай займемось текстом»

Підписуйтеся на наші соцмережі

Моє життя дуже змінилося у 2014 році, коли я переїхала з Криму до Львова. Ще на вокзалі в Сімферополі провідниця поїзда, який тепер уже багато років не ходить, назвала мене «пані». Це був абсолютно новий досвід. Мені сподобалося.

У Львові я стала розмовляти українською. Спочатку було незвично, але поступово я згадувала те, що все ж пам'ятала зі школи або знала від своїх бабусь та дідусів. Також я помітила, що наша домашня полтавсько-чернігівська говірка дуже відрізнялася від львівсьої. Це мені здалося дуже цікавим. Теж сподобалося.

Я багато років пропрацювала маркетологом. Маркетинг — це про вміти зробити щось популярним. Якось мені спала на думку ідея: якщо це працює з товарами та послугами, чому б не застосувати все те саме, те, що я знаю та вмію, для того, щоби популяризувати українську мову? Мене дуже підтримував друг, який вважав, що мені потрібно мати власну справу. Так з'явився проєкт «Давай займемось текстом».

Спочатку як сторінки в соцмережах, де я почала розповідати про привабливу та соковиту українську, якою її бачу я. Проєкт сподобався авдиторії, я стала його активно розвивати. Тепер, три з половиною роки по тому, коли мене питають, ким я працюю, я відповідаю, що моя робота — закохувати в українську.

Це може здатися несподіваним, але провальні спроби українізації південно-східних регіонів мають одну дуже важливу перевагу: тепер ми точно знаємо, які підходи не працюють. Отже, можемо знайти нові.

Нові — гарне слово. Ви це знаєте, але я все одно скажу: ми живемо в часи, коли є технології, яких не було раніше. Що, якщо спробувати зробити мобільний застосунок, тобто інноваційне рішення, яке виведе українізацію на новий рівень? На такий, що був неможливим, раніше, коли ще не було смартфонів в кожній кишені.

Коли в травні 2022, на фоні війни та всіх складнощів нею спричинених, я отримала листа від IT-архітектора Олега Новосада, то дуже зраділа. Він запропонував об'єднати його вміння розробляти додатки з моїм бешкетним баченням української мови. Ми також з'ясували, що обидва любимо ігри. То чому б не гемійфікувати процес закохування в українську?

Через декілька місяців ми, у приємному хвилюванні, випустили застосунок. Хоча він був успішно пройшов тестування, ми все ж не знали, наскільки він сподобається авдиторії. Коли на третій день після релізу ми побачили себе на першому місці серед освітніх застосунків Україна на App Store, то були, як кажуть, в шокови. Ще через кілька днів ми увійшли в десятку найкращих застосунків тижня України на тому самому App Store — й далі в ньому тримаємося. Ми не планували робити щось грандіозне та не націлювалися на рейтинги. Ми просто працювали з повною віддачею.

Застосунок «Давай займемось текстом» Застосунок «Давай займемось текстом»

Наш застосунок вийшов веселим, звабливим, він про кохання, тому тільки для дорослих, 18+. Наразі в ньому є три безкоштовні гри та один навчальний курс. Перша гра називається «Словотіндер», адже ідею для неї ми піддивилися у відомого застосунку для знайомств. У другій серед чотирьох зображень гравцям потрібно обрати те, що відповідає вказаному слову. Третя називається «Пісняр». Саме їй присвячено багато захоплених відгуків від наших користувачів. У ній потрібно доповнити українські пісні — деякі з них я знаю ще з тих самих своїх кримських студентських років — словами. Хто добре впорався з рівнем, здобуває плейліст з композиціями на Spotify.

В аплікації є навчальний курс, наразі один. Я присвятила його львівській говірці, яку я дуже полюбила. Я знаю, як складно бути новачком в іншому регіоні, культура, традиції та звички якого відрізняються від притаманних рідному. Цей курс допоможе швидше та легше інтегруватися в атмосферу міста Лева всім, хто опинився в ньому. І полюбити не менше, ніж Львів люблю я. Курс містить уроки, професійний дубляж, вправи, домашні завдання та дві додаткові гри — багато всього.

Застосунок «Давай займемось текстом» Застосунок «Давай займемось текстом»

Ми хочемо закохати в українську мінімум 40 мільйонів людей — і потихеньку рухаємося до цієї амбітної цифри. Для цього ми працюємо. Працюємо так, як вміємо. Тобто натхненно, із задоволенням та завзяттям. А як інакше?

Застосунок «Давай займемось текстом» Застосунок «Давай займемось текстом»

Зовсім скоро буде наступний реліз. Застосунок стане кориснішим, бешкетнішим та ще більш інтерактивним. Але це буде зовсім інша історія. Розповім потім. Якщо будете мені чемні. Ну добре, маленький спойлер: там буде новий навчальний курс, нова гра та ще купа цікавого.

Застосунок «Давай займемось текстом» Застосунок «Давай займемось текстом»

А поки що завантажуйте застосунок тут: https://clx.by/text_ukraine

Застосунок «Давай займемось текстом» Застосунок «Давай займемось текстом»

Підписуйтеся на наші соцмережі

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Як айтівці бачать роботу мрії — опитування EPAM

Вікторія Рудзінська 14 годин тому

Як в IT змінились зарплати тестувальників — дослідження

Вікторія Рудзінська 21 січня 2025 07:03

AGROIT Forum 2025: ключова подія агроінновацій у Києві!

Інна Настенко 20 січня 2025 12:45

25 січня відбудеться віртуальна конференція UA Online PMDay 2025

Інна Настенко 20 січня 2025 10:05

МОН ініціює зміни для стимулювання розвитку наукових парків

Сергій Коноплицький 16 січня 2025 13:18