Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Тестовий режим переходу компанії у хмару. Чому на цьому не варто економити та на що звертати увагу

Юрій Лобунець
Юрій Лобунець ex-директор ІТ-департаменту компанії Терра Фуд
9 вересня 2022 7 хвилин читання

Інвестори на етапі пітчингу невідомого стартапу хочуть бачити бодай MVP-продукт чи прототип софту, гаджета або нової технології, в яку потенційно вони вкладатимуть кошти. Продюсери кінокомпаній чи каналів дивляться пілотну серію або сцену фільму, розмірковуючи, чи брати у виробництво запропонований сценарій. Бізнеси, наймаючи людей, дають їм тестовий період, щоб зрозуміти, чи збігаються у цінностях, умовах роботи, перспективах.

Пілотний етап — важлива річ перед ухваленням управлінського рішення. Переїзд у хмару не виняток.

Попри тисячі матеріалів про те, що перехід у хмару — це круто, легко та про оптимізацію, є й інший бік медалі Попри тисячі матеріалів про те, що перехід у хмару — це круто, легко та про оптимізацію, є й інший бік медалі

Це не дешеве задоволення і не разова акція, від якої можна з легкістю відмовитися, коли набридне або захочеться чогось нового. Тому в цьому питанні варто бути особливо прискіпливим і краще проінвестувати час та гроші у подовжений тестовий період, щоб максимально відпрацювати всі варіанти, ніж потім отримати незаплановані витрати. Чому бізнесам не варто економити на пілотній серії релокейту в хмару та які челенджі влаштувати провайдеру — далі у матеріалі.

ІТ-трансформація компанії

Компанія «Терра Фуд» почала створювати власні ІТ-сервіси та поступово мігрувати у хмару 2021 року. Це був непростий процес, адже компанія має кілька торговельних марок, забезпечує продукцією всі регіони України, п'яту частину своїх товарів експортує, а до складу бізнесу входять чотири виробничі майданчики у трьох областях України. Тож інформаційні технології потребують не лише налаштування чи встановлення окремих програм, а й побудови якісної та дієвої інфраструктури, менеджменту та взаємодії всіх виробничих потужностей.

Попри тисячі матеріалів про те, що перехід у хмару — це круто, легко та про оптимізацію, є й інший бік медалі. Це витрати на саме перенесення сервісів «нагору», трансформація та підлаштування програм і процесів до мережі провайдера, перекваліфікація персоналу тощо. Тому до цього питання варто підходити виважено й максимально практично.  

Наш алгоритм був такий: спочатку аналізуємо, чому нам потрібно переходити у хмару, потім проводимо ІТ-аудит, далі обираємо підрядника й влаштовуємо йому краштест. Якщо всі челенджі компанія та провайдер проходять разом і в комфортному режимі, тоді починається «піднесення до хмар». 

Причини для переходу в хмару

Якщо велика компанія ухвалює певне важливе бізнес-рішення, то відповідальна людина, топменеджер чи власники мають давати чітку відповідь на запитання «Навіщо?». З власного досвіду на посаді очільника ІТ-підрозділів потужних українських компаній можу сказати: існує три ймовірні причини міграції бізнесу в хмару.

  • 1
    Безпека. Сервери та обладнання, яке фізично розташоване в Україні, можуть знищити. Війна це наочно продемонструвала. Але можуть статися й інші форс-мажори. Наприклад, обладнання можуть заблокувати правоохоронці, влаштувавши «перевірку», чи вивести з ладу конкуренти.
  • 2
    Оптимізація процесів. Компанії починають переходити у хмару тоді, коли системи, з якими тільки починають працювати, легше розгортати у хмарах. Це CRM-системи, облікові системи взаємодії з клієнтами. Їх від початку легше розгортати у хмарах, тому що їх розробляють під ці технології. «Опускати» їх на землю може бути дорожче. Тоді перехід «нагору» дійсно оптимізує ресурси та здешевить певні процеси.
  • 3
    Трендовість. Керівний менеджмент компанії чи власник можуть вважати, що варто слідувати трендам. У цьому випадку – це точно буде дорожче, бо часто, просто «слідуючи трендам», бізнеси починають переносити системи 1 в 1, не задумуючись і не оптимізуючи власну інфраструктуру й процеси. Тоді це призводить до значних витрат, але не приносить очікуваних результатів.

Для компанії «Терра Фуд» причинами стали 1 і 2, тобто запит на безпеку й оптимізацію процесів. Зрозумівши запит, ми провели ІТ-аудит, під час якого оцінили власні можливості, зрозуміли обсяги й терміни роботи серверного обладнання, визначили ризики й переваги переходу в хмару. 

Краштест для провайдера

Після проведеного тендера нашим партнером стала компанія UCloud. З нею ми провели безоплатний тестовий період та оплачений уже нами пілотний період, попередньо погодивши й обговоривши всі моменти. 

Під час пілоту відстежували такі моменти: швидкість, сумісність мереж (у UCloud, наприклад, ми можемо використовувати всі наші сервіси) та прозорість взаємодії з сервісами. Також налаштували всі базові платформи й мережі у такий спосіб, щоб можна було швидко мігрувати між платформами. 

Швидкість. Основний тест:  наскільки швидко виконуються різні операції (збереження даних, доступ до даних, обробка тощо) у хмарі й на нашому обладнанні. Порівняння, просідає ефективність програм, чи, навпаки, підвищується. Це важливо, бо я вже маю досвід невдалого перенесення систем 1С в один відомий хмарний сервіс, точніше роботу в ньому системи 1С. На той момент програма у хмарі працювала з перебоями. Тож під час пілоту ми перевірити, наскільки деградує сервіс після перенесення або, навпаки, покращується. Відтак, і тоді, і зараз ми не переносимо у хмару систему 1С.

Технічні краштести. Наступним етапом з хмарним провайдером треба протестувати різні технічні речі. Коли навмисно вимикаються сервіси у нестандартний спосіб. Наприклад, раптово вимкнути живлення. Не так, як зазвичай, а аварійно. І дивитися, наскільки коректно сервіси будуть відновлюватися.

Тест бекапування. Окрім стандартних перевірок резервного бекапування та відновлення обов'язково треба тестувати доволі хитрі речі: наприклад, видаляти невеликі storage, а потім відстежували, скільки часу піде на відновлення цих storage з хмарного бекапу та зі свого бекапу з відновленням логіки. Порівнювати ці дані з тим часом, який прописаний для наземних сервісів. І тільки тоді вирішувати, впроваджувати хмарну платформу в експлуатацію чи ні.

Також під час пілотного тестування важливо перевіряти техпідтримку провайдера. Але тут є нюанс: процедура пілоту стоїть на контролі зазвичай в усіх керівників провайдера, і техпідтримка реагує миттєво. Тобто виділяють фахівця, який допомагає потенційному клієнту майже в режимі реального часу проходити всі етапи тестування. Але, щойно ми переходимо в продакшн, рівень техпідтримки трохи опускається у своєму сервісі. Хоча так не у всіх провайдерів. У нас, наприклад, немає запитань до UCloud, але на цей аспект варто звертати увагу ще на етапі тестування. 

Пілотний режим — як розвідка боєм: дає можливість виявити сильні й слабкі сторони партнера і зрозуміти, чи вартує міграція у хмару витрачених ресурсів і коштів. 

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Сервіс Poster для обліку продажів кафе запустили у форматі мобільної каси на смартфонах

Євген Муджирі 12 серпня 2022 14:07

Стиснення інформації у хмарі. Як бізнесу платити утричі менше

Данило Белов 28 червня 2022 10:40

Amazon від початку війни допоміг Україні перенести 10 млн ГБ важливих даних

Олександр Кульбачний 10 червня 2022 14:27

З релізу про свіжий пакет санкцій ЄС проти рф підступно зникла згадка про заборону хмарних сервісів

Ольга Кротовська 7 червня 2022 15:44

Удвічі скоротити хмарні витрати, гроші використати на допомогу Україні. Колонка Антона Грішка з Profisea Labs

Юлія Даниленко 25 травня 2022 15:16