Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Телефонне шахрайство, фейки та афери: як не втратити гроші

Світлана Овсієнко
Світлана Овсієнко Копірайтер SPEKA
9
4 червня 2025 7 хвилин читання

У відео на каналі Finance.ua розповіли про найактуальніші схеми телефонного шахрайства, які дедалі частіше стають причиною втрати грошей, персональних даних і навіть репутації. Ми підготували розширений виклад теми, щоби кожен читач зрозумів, як саме діють аферисти, на які психологічні тригери тиснуть — і що саме треба робити, аби не потрапити у пастку.

Телефонне шахрайство, фейки та афери: як не втратити гроші зображення 1 Телефонне шахрайство, фейки та афери: як не втратити гроші. Image: freepik.com

Телефонне шахрайство як явище: чому це загроза кожному

Ще десять років тому телефонне шахрайство зводилося до банальних дзвінків із проханням «перевести гроші». Сьогодні все набагато складніше: кожен десятий користувач смартфона у світі хоча б раз ставав жертвою таких афер.

Телефонні шахраї використовують машинне навчання, соціальну інженерію, автоматичні скрипти, бази злитих контактів, а також вразливість людей до авторитетів (наприклад, «ваш син у поліції» чи «ваш рахунок заблоковано банком»). Їхня мета — змусити людину діяти емоційно, швидко й не думаючи, і за кілька хвилин залишити її без грошей.

Deepfake-дзвінки: нова ера обману

Завдяки технологіям штучного інтелекту сьогодні зловмисникам достатньо 5–10 секунд вашого голосу, аби згенерувати його копію. Їм навіть не потрібно записувати телефонну розмову — достатньо уривка з TikTok, Instagram чи YouTube.

Далі відбувається наступне: жертва отримує дзвінок нібито від близької людини, яка терміново просить грошей. Або від «співробітника банку», який погрожує блокуванням рахунку. Аудіо звучить реалістично, а голос — «рідний».

Як діяти:

  • Завжди перевіряйте будь-яке таке прохання. Перетелефонуйте знайомому самі, бажано через інший месенджер або мобільний номер.
  • Банки не телефонують і не вимагають назвати CVV, PIN, одноразові коди чи паролі — це ключовий сигнал шахрайства.

Шахрайство через віртуальні SIM-карти: крадіжка номера — крадіжка вас

Однією з найнебезпечніших форм атак є викрадення мобільного номера через фіктивне «перенесення» його на віртуальну SIM (eSIM). Якщо шахрай отримає контроль над вашим номером — він отримає і доступ до SMS, кодів підтвердження та банківських додатків.

Усе починається з заяви на перенесення номера до іншого оператора — зловмисники можуть це зробити, зібравши достатньо даних із соцмереж або за допомогою інсайдерів.

Як діяти:

Підписуйтеся на наші соцмережі

  • Встановіть у мобільного оператора PIN або пароль на перенесення номера.
  • Використовуйте додаткові засоби захисту в банківських додатках (наприклад, біометрію чи окремий токен).

Смішинг, вішинг і фішинг: обман у текстах і дзвінках

Смішинг (SMS + phishing) — аферист надсилає повідомлення з фальшивого номера банку чи служби доставки. Там буде посилання, яке веде на підроблений сайт. Ви вводите свої дані — і втрачаєте гроші.

Вішинг (voice + phishing) — дзвінок від «працівника банку» або «держслужбовця» із проханням надати конфіденційні дані або переказати кошти.

Фішинг — загальний термін для електронних листів, SMS і фальшивих сайтів, які маскуються під офіційні. Головна мета — витягнути логін, пароль, номер картки.

Як діяти:

  • Не натискайте на посилання в повідомленнях від незнайомих відправників.
  • Займайтесь перевіркою вручну: самі відкривайте сайти банків, вводьте URL.
  • Не передавайте по телефону жодних кодів і паролів.

Обережно, ШАХРАЇ по телефону! Як захистити свої гроші?

Фейкові мобільні додатки: підробка під виглядом оригіналу

У Google Play та App Store шахраї викладають підроблені копії банківських або державних додатків. Інтерфейс — той самий, але «начинка» працює на викрадення логінів, паролів, токенів доступу та одноразових кодів.

Особливо небезпечно, коли користувач встановлює такий застосунок після переходу за посиланням у SMS або рекламі.

Як діяти:

  • Завантажуйте додатки тільки з офіційних магазинів і лише від перевірених розробників.
  • Перевіряйте відгуки, кількість завантажень і репутацію бренду.
  • Уникайте застосунків, які не мають відгуків або мають орфографічні помилки в описах.

Дія і шахрайство: фейкові портали, що маскуються під державу

Підроблені сайти, які копіюють інтерфейс Дії, стали новим способом викрадення персональних даних. Найчастіше шахраї створюють фейкові портали, які вимагають входу через «Дію», але всі введені дані потрапляють до злочинців.

Такі портали виглядають максимально достовірно, особливо якщо посилання потрапляє через SMS або месенджер. Люди думають, що переходять на справжній сайт держпослуги — і не підозрюють обману.

Як діяти:

  • Перевіряйте домен: офіційні сайти — тільки .gov.ua або diia.gov.ua.
  • Ніколи не переходьте за лінками з листів чи SMS, якщо не ініціювали запит самі.
  • Уникайте сайтів, які вимагають відразу ввести повні паспортні дані або банківську інформацію.

Фейкові оголошення і фіктивні збори коштів

Під час війни зросла кількість шахрайських оголошень про донати на дрони, авто, медицину, допомогу ЗСУ. Аферисти використовують імена відомих бригад, фондів, політиків, публікують фото реальних поранених — усе, щоби викликати емоційну реакцію.

Фальшиві оголошення зустрічаються на маркетплейсах: шахраї продають товар, вимагаючи передоплату, і зникають. Іноді навіть створюють копії сторінок справжніх волонтерів.

Як діяти:

  • Робіть перекази тільки на офіційні реквізити перевірених фондів.
  • Уникайте зборів через особисті картки в коментарях чи месенджерах.
  • Завжди перевіряйте інформацію через сайти організацій або через агрегатори благодійних ініціатив.

Як захистити себе: покрокова інструкція

  • 1
    Розвивайте цифрову гігієну. Слідкуйте, що публікуєте у соцмережах — навіть коротке відео може дати злочинцю ваш голос і номер телефону.
  • 2
    Не дійте під тиском. Шахраї часто використовують терміновість як інструмент тиску. Завжди беріть паузу.
  • 3
    Налаштуйте двофакторну аутентифікацію. Усі ваші банківські додатки, пошта, месенджери мають бути захищені додатковим рівнем перевірки.
  • 4
    Використовуйте окремий пристрій для банкінгу. Телефон лише для фінансів — це додатковий щит.
  • 5
    Оновлюйте антивірус та системи безпеки. Не відкладай оновлення — у них часто є критичні патчі проти відомих атак.
  • 6
    Повідомляйте про спроби шахрайства. Це допомагає попередити інших і дає змогу банкам та правоохоронцям відслідковувати шахрайські мережі.

Світ цифрових афер не стоїть на місці. Шахраї дедалі частіше діють не грубо, а технологічно — використовуючи наші звички, слабкі місця і довіру. Але з правильними знаннями та уважністю кожен може захистити себе. Цей лонгрід — не для залякування, а для озброєння інформацією. Дійте обережно, критично — і не дайте себе використати.

Глосарій ключових понять
  • Deepfake — технологія створення фальшивих аудіо або відео, які виглядають або звучать максимально реалістично.
  • Вішинг — телефонне шахрайство з використанням переконливих розмов.
  • Смішинг — фішинг через SMS-повідомлення.
  • eSIM — віртуальна SIM-картка, яку можна перенести без фізичного доступу до телефону.
  • Двофакторна аутентифікація (2FA) — додатковий рівень захисту при вході у сервіси.

Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів. 

9
Icon 4
Коментарі
Оля Матіяш 06.06.2025, 06:08
З кожним днем їхні схеми все крутіші, а люди все так само вірять
Іванов Захар 06.06.2025, 03:13
А хто знає, чи є якась база, де можна перевірити номер чи сайт, чи не фейк?
В мене вже пара знайомих попались
Це вже страшно. Я думаю, пора вже всім ставити ті коди на eSIM, бо хто знає, що завтра знов видумають

Підписуйтеся на наші соцмережі

Інші матеріали

Мобілізація, служба за контрактом ФОП, що зі звітністю та сплатою податків?

Inna Sharova 18 липня 2025 15:50

Чому performance-маркетинг — це не просто «налаштувати рекламу», а система з ROI у фокусі

Олександр Христич 1 годину тому

«Боляче читати такі новини», — видавництво «Ранок» заспокоює українців і розповідає про відновлення друкарні

Вікторія Лисенко 18 липня 2025 00:14

Арттерапія для тих, хто керує великим бізнесом — це про спокій чи про продуктивність?

Катерина Сердюк 18 липня 2025 12:04

Застосунок «Флюгер», що показує напрямки руху «шахедів», тепер доступний і для iOS

Владислав Паливода 18 липня 2025 07:57