Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Святослав Святненко про стартап-екосистему в Україні, вихід бізнесу на міжнародні ринки та пітчинг проєктів

Анна Сергієнко
Анна Сергієнко Журналістка SPEKA
10 червня 2024 22 хвилин читання

Святослав Святненко — засновник та CEO Центру інновацій та підприємства INNOV8 та фаундер venture building програми Mission Possible. Нещодавно приєднався до правління Асоціації продуктових технологічних компаній Techosystem. Повернувся з-за кордону в Україну у 2015 році, відтоді займається розвитком технологічної екосистеми, стартапів, інновацій та інвестицій. 

SPEKA поспілкувалася зі Святославом Святненком про те, що заважає стартапу вийти на міжнародний ринок, на якому етапі стартапи найчастіше просідають та як запітчити проєкт так, аби він зацікавив інвестора.

Наскільки розвинена стартап-екосистема в Україні?

Завжди можна займати оптимістичну або песимістичну позицію. Очевидно, що війна деструктивно впливає на екосистему. Ми бачимо, що компанії повинні як на початку війни, так і тепер, релокувати свої офіси, щоб залучати капітал і швидше розвиватися.

Є кілька чинників, які заважають стартапам в Україні розвиватися. Але якщо ми подивимося, у якому стані екосистема була на початку повномасштабного вторгнення, та порівняємо з тим, що було 5 і 10 років тому, то побачимо великі зміни. З’явилися десятки нових успішних компаній, українських стартапів, які залучають великі раунди інвестицій — від $3 млн. Хтось залучає $17 млн, хтось $13 млн, а хтось, як, наприклад, Grammarly, можуть залучати понад $100 млн і бути прикладом історії успіху.

Це чудовий показник того, що зараз екосистема нарешті досягає певної початкової зрілості, якщо порівнювати з періодом, коли я почав займатися екосистемою, технологічні компанії можна було перерахувати на пальцях руки, а стартап-рух тільки почав зароджуватися. Ми бачимо, що уже є десятки крутих українських стартапів, продуктових компаній, які зросли до такого рівня, що мають по 50-100 людей у команді, розвиваються на міжнародних ринках. 
Святослав Святненко

Також спостерігаємо тенденцію, коли співробітники цих компаній, які не є фаундерами, але зрозуміли, що таке стартап-культура, яким є шлях підприємства, який там high-risk, але high-reward, теж мізкують над своїми стартапами. І це означає, що вони вже друга хвиля фаундерів, проте з досвідом роботи у стартапах, чого не було раніше.

Які події були каталізатором початку розвитку стартап-екосистеми в Україні?

Складно назвати якісь ключові каталізатори. Дуже важливо для екосистем мати можливості, ролі та моделі.

Якщо ми подивимося на те, що робив колись, наприклад, Денис Довгополий щодо екосистеми чи exit Viewdle, то він показав, що Україна може продати компанію одному з найбільших технологічних лідерів — Google

Насправді кожен exit, кожна інвестиція точно пришвидшили розвиток екосистеми. Показали, що Україна є на радарі й може будувати величезні та успішні стартапи, які будуть купувати.

Присутність і збільшення кількості венчурних фондів — це теж певною мірою і каталізатор, і наслідок того, що екосистема стає сильнішою. Ми бачимо уже зараз десятки венчурних фондів в Україні, які готові інвестувати у підприємців. Хтось невеликі чеки до $300 тис., а хтось і $1,5 млн, якщо стартап справді має класний traction та класні умови. 

Таким чином, екосистема має дедалі більше капіталу. Капітал потрібен для того, щоб стартапи швидко зростали. Стартапи швидше зростають — і з’являється ще більший капітал.

Також важливо наголосити, що дедалі більше українських компаній думають глобально. І не тільки отримують інвестиції від закордонних фондів, але й виходять на міжнародні ринки. Інколи навіть by-default вони працюють на міжнародних ринках, а не українських. 
Святослав Святненко

Ми також бачимо, що дедалі більшає українських випускників з таких програм, як Y Combinator. Але ще 8-10 років тому, коли туди потрапив, наприклад, Petcube, який торував цей шлях для українських компаній, це були одиниці. Тепер ми маємо десятки компаній, які пройшли через найпрестижніший акселератор у світі та готові допомагати іншим туди потрапити.

Це, безумовно, класний кейс, адже кожна 20-та компанія, яка виходить з YC, стає Unicorn.

Святослав Святненко та Гаррі Тан, CEO і президент Y Combinator  Святослав Святненко та Гаррі Тан, CEO і президент Y Combinator 

Які проблеми у стартапі заважають йому вийти на міжнародний ринок?

Проблеми підприємців не змінюються вже багато років. По-перше, брак бізнес-експертизи. По-друге, брак доступу до фінансування. І по-третє, брак доступу до ринків. 

Брак експертизи 

Щодо браку експертизи. У стартапах ти або маєш build expertise/build skills (сам, як фаундер, будуєш ці skills), або маєш acquire skills, тобто запрошуєш у команду людей, які ці skills принесуть.

Стартапи на ранніх стадіях — це не компанії, які можуть дозволити собі наймати дорогих людей. Зазвичай там є мотивація, яка компенсується частково equity, співвласністю у компанії, частково зарплатою. Тому це складно.

Доступ до фінансування

Ситуація на ринку, з погляду капіталу, на ранній стадії унікальна за останні 10 років в екосистемі. У нас є приблизно $25 млн, які доступні як гранти, чого не було раніше. $10 млн — це програма від Google, яка зараз діє та може профінансувати 100 стартапів по $100 тис.

Ми запустили Seeds of Bravery з партнерами з усього Європейського Союзу, проєкт фінансують Європейська рада інновацій та Європейська комісія. У нас є грантовий фонд €12 млн. Ми вже оголосили перших переможців, які отримали €10 тис. 4-5 червня були jury days, де ми розглядали стартапи, які пітчили вже на €25-50 тис. Ми їх теж згодом анонсуємо. 

А також програми Українського фонду стартапів, який зараз підтримує фонд Western NIS Enterprise Fund, нова назва — Ukraine-Moldova American Enterprise Fund (UMAEF). Це американський фонд, який розвиває екосистему України та загалом економіку України протягом десятків років. Він підтримує Український фонд стартапів, аби він міг продовжувати програми на $25-50 тис. 

Тобто разом виходить $25 млн, доступних для українських стартапів у форматі грантів, коли не потрібно віддавати свою частку. Це дає їм можливість на наступних раундах залишати для себе дедалі більші компанії. Тобто коли вони будуть ці компанії продавати, їхня частка буде більшою завдяки тому, що на ранніх етапах за $200 тис. вони не віддали свої 10-20%. Що означає, що і команда буде більше винагороджена, і фаундери. 
Святослав Святненко

Це дасть змогу будувати у якомусь форматі історію з PayPal-мафією в Україні.  Коли за успішного кейсу, як це було з PayPal, Пітер Тіль, Рід Хоффман, Максиміліан Левчин, Ілон Маск і багато інших серед тих, хто продав цей бізнес, почали займатися купою крутих нових компаній. Такий multi-player ефект — це те, що має простимулювати ринок.

Андрій Сорохан, венчурний директор u.ventures, Святослав Святненко, засновник Mission Possible, Роман Севаст та Анастасія Павлишина, засновники Awesomic, на зустрічі з Пітером Тілем, засновником PayPal (зліва направо) Андрій Сорохан, венчурний директор u.ventures, Святослав Святненко, засновник Mission Possible, Роман Севаст та Анастасія Павлишина, засновники Awesomic, на зустрічі з Пітером Тілем, засновником PayPal (зліва направо)

Насправді, коли ми говоримо про каталізатори, одна з речей, яка має дати найбільший boost, — це продаж великого стартапу, скейлапу чи, можливо, IPO (перший публічний продаж акцій. — Ред.) якоїсь з українських технологічних компаній. Тому що це дасть можливість десяткам, а то й сотням людей отримати якусь винагороду і далі починати будувати вже свій стартап, свій бізнес.

Доступ до фінансів на ранніх стадіях

Стосовно доступу до фінансів на ранній стадії, є можливості, які, на жаль, з’явилися через війну, — це елементи підтримки. 

Наш проєкт Seeds of Bravery, який фінансує ЄС, а саме Європейська інноваційна рада, є якраз інструментом швидкої підтримки екосистеми. Для того щоб стартапи отримали екстракапітал, як грантовий фонд, і ще отримали екстранефінансову підтримку, є низка освітніх програм, акселераційних програм у межах проєкту. Зокрема,  програми доступу до ринку, які ми будемо надавати. І стартапи мають цим скористатися, щоб краще працювати з погляду доступу до клієнтів. 

Доступ до ринків

Третя проблема, про яку я згадав, — доступ до ринків. Це, напевно, одна з найскладніших проблем. Є цікавий кейс в Естонії. Естонські компанії апріорі не дивляться на естонський ринок і апріорі будують щось для європейського, для глобального ринку. 

Є цікаве порівняння компаній Bolt і Uklon. Ходять чутки, що засновники Bolt приїхали в Україну, подивились на Uklon, поїхали назад і заснували Bolt. Не знаю, чи це правда. Є Uklon, який створили раніше, ніж Bolt, але для українського ринку, який обмежений, має свою специфіку, не глобальний ринок, дуже волатильний ринок, на який впливає війна, макроекономіка. І Bolt, який заснували в Естонії, у малесенькій країні у порівнянні з Україною, та відразу дивилися на глобальні ринки. 

Нині Bolt може скоро зробити IPO і бути Unicorn. Uklon — сильний гравець в Україні, який намагається виходити на інші ринки, але, на жаль, поки що не досяг того рівня, що Bolt.

Чому у нас є проблеми з доступом до ринку? Локальний ринок інколи оманливий. Тобто ми бачимо, що низка стартапів намагається розпочати працювати на українському ринку, а потім виходити на глобальні ринки. І не завжди це у них виходить.
Святослав Святненко

Інколи український ринок оманливий, тому що тут інший тип клієнтів, інший формат продажів. Коли ти можеш, наприклад, поїхати в офіс поспілкуватися. Але ти не можеш поїхати у США, Бразилію чи Індію та закрити угоду. Тому тут є теж певні нюанси. Але врешті це про Network і Business Skills Founder.

У межах Seeds of Bravery ми маємо низку елементів, які пов'язані з виходом на ринок, з будівництвом цих навичок. Це і допомога у поїздках на конференції, де можна зустріти клієнтів, інвесторів. Це програми, які називаються Market Discovery та Fast track, покликані за короткий час дати розуміння, що таке, наприклад, ринок Ірландії чи ринок Швеції.

У вівторок, 11 червня, у нас буде Market Discovery — один день, присвячений Швеції. Партнери зі Швеції пояснюють, які є юридичні норми, які загалом ринки цікаві, які технології, яка конкуренція, як почати працювати на шведському ринку. 

Що таке Mission Possible, якою є місія програми?

Mission Possible — це піврічна venture building програма. Ми запустили її за підтримки Western NIS Enterprise Fund минулого року. По суті, перша когорта закінчила свою піврічну програму Demo-днем, який відбувся 28 травня. 

Олександр Акименко, програмний директор Mission Possible, Святослав Святненко, засновник Mission Possible, Роман Севаст, засновник Awesomic, та Андрій Сорохан, венчурний директор u.ventures в AGI House, Сан-Франциско (зліва направо) Олександр Акименко, програмний директор Mission Possible, Святослав Святненко, засновник Mission Possible, Роман Севаст, засновник Awesomic, та Андрій Сорохан, венчурний директор u.ventures в AGI House, Сан-Франциско (зліва направо)

На початку програми отримали майже 200 заявок, з яких відбирали 20 учасників, тобто 10%. Була досить сильна конкуренція, але ми відібрали diverse-когорту. Є 8 фаундерок, 12 фаундерів, вік — від 20 до 38 років.

У них різний бекграунд. Хтось із маркетингу, хтось з HR, хтось був CEO, хтось першим співробітником стартапу. Але всі за ці пів року отримали доступ до структури Mission Possible. 

1/3 — це навчальна програма, яку закриває нам Saїd Business School, University of Oxford, наші партнери з Британії. Вони дають дві програми — Venture Creation (як будувати стартап) і Venture Finance (як фандрейзити на стартап). Ми це доповнюємо своїми воркшопами від українських та міжнародних експертів, які є серед наших менторів та лекторів. 
Святослав Святненко

2/3 програми — про побудову бізнесу. Тому що навчатися можна вічно, але наш фокус на тому, щоб за пів року учасники побудували бізнес до стану Investment Ready і Growth Ready.

Тобто за структурою програми у нас є щотижневі бізнес-сніданки, на які до нас приходять круті підприємці, інвестори, серед яких Олександр Косован з MacPaw, Роман Прокоф'єв з Jooble, Макс Лисак з Mate academy. Також інвестори — Влад Тісленко з SMRK VC, Анна Шувалова і Денис Сичков з Horizon Capital. Ці люди надихають і дають дуже конкретні поради.

У Mission Possible було лише 20 місць. Як відбувався відбір учасників на венчурну програму? На які критерії зважали?

У нас було кілька критеріїв відбору. Спочатку ми зробили лонгліст з 60 учасників, щоб оцінити, що за люди до нас подавалися. Тому що на ранній стадії стартапу найважливіше — команда фаундерів і те, наскільки у них горять очі, наскільки у них є професійний бекграунд, наскільки вони можуть розв’язати проблему.

Команда Mission Possible Команда Mission Possible

Далі ми дивилися на самі проєкти: наскільки він працює на великому ринку, який, нашу думку, потенціал цієї ідеї. Ми також намагалися зробити так, щоб до нас не потрапили люди з однаковою або дуже схожою ідеєю. Тому що ми мали кілька заявок у схожій ніші. Наприклад, у ніші mental health чи продуктивності, які були досить близькі одна до одної. А ми все ж хотіли мати різноманітну когорту людей. 

Також дивилися на те, звідки ці фаундери, засновники стартапів. Знову ж таки намагалися зібрати когорту, де будуть люди з різною експертизою, де всі будуть одне одному допомагати упродовж цього піврічного шляху. 

Потім перейшли до стадії інтерв’ю, поспілкувалися з представниками сформованого лонгліста, щоб визначити, хто буде у цій двадцятці. З кимось ми спілкувалися один раз, з кимось два рази.

Demo-day, доступний публічно на YouTube, тому можна подивитися, послухати пітчі наших підприємців. Там є QR-коди, за якими можна зв’язатися з нашими підприємцями та поспілкуватися.

Перша когорта Mission Possible дійшла до свого кінця. Які результати програми?

Ми запитали учасників, як їм програма: що вони мають, які ключові досягнення за пів року. Більшість сказала, що це такий трансформаційний, life-changing experience. Хтось приходив взагалі без розуміння, що таке стартап, як його будувати. 

Я їм заздрю в тому сенсі, що те, що я вчив останні 10 років, вони отримали за пів року. У них є доступ до менторів, знання, розуміння, як рухатись далі. І у них залишається наша підтримка. 
Святослав Святненко

Ми також запитали, чи стартапи готові рекомендувати нашу програму іншим стартапам та фаундерам. Для нас це важлива метрика, щоб ми розуміли, наскільки вони задоволені. Наш Net Promoter Score вийшов 94 із 100 можливих. Значно більше, ніж, наприклад, в Apple чи Netflix. Притому, що я фанат цих брендів і того, що вони роблять. 

Олександр Акименко, програмний директор Mission Possible (ліворуч), та Святослав Святненко, засновник Mission Possible (праворуч) Олександр Акименко, програмний директор Mission Possible (ліворуч), та Святослав Святненко, засновник Mission Possible (праворуч)

Коли ми говоримо про результати, то їх треба розділяти: йдеться про прогрес, який зробили учасники за шість місяців програми, та про результати, які будуть після. Тому що кінець програми — це тільки початок їхнього шляху. 

Коли ми говоримо про те, що вони змогли зробити за пів року, то більшість запустила MVP-продукти, дехто вже почав продавати на десятки тисяч доларів, дехто вже залучає інвестиції. Тобто ми бачимо величезний прогрес.
Святослав Святненко

Потім ми говоримо про те, що на них чекає далі. Для нас це їхнє зростання, зокрема міжнародне. Ми дивимося на тих, хто вже потрапляє у наступні програми, які теж спрямовані на те, аби давати інструменти для зростання. Ми знаємо, що три компанії з першої когорти запросили до програми StartUp Academy від Genesis, величезного гравця на ринку.

DemoDay першої когорти венчурної програми Mission Possible DemoDay першої когорти венчурної програми Mission Possible

Декілька наших стартапів були запрошені робити пілотні проєкти з Fozzy Group. Ми бачимо, що деякі з наших стартапів подаються на грантове фінансування проєктів і чекаємо хороших новин і від Google, і від інших грантових програм. Дехто з когорти вже залучає раунд інвестицій, спілкується з інвесторами.

Тому ключові результати ми побачимо, напевно, упродовж наступного року і наступних років, коли ці стартапи будуть зростати.

Які тенденції ви спостерігаєте у стартап-індустрії?

Я навряд чи відмітив би тенденції саме щодо стартапів, тому що всюди працює YC Playbook, Y Combinator — купа інформації та контенту про те, як будувати стартап.

Коли ти будуєш онлайн-стартап на міжнародних ринках, не так важливо, де ти, саме з погляду продукту. Наша перевага у крутих інженерах. Це здебільшого фаундери, які don't give up. Бо часто стартапам не вдається, через те що вони give up too early. У нашому випадку, коли я дивлюсь на українських фаундерів, рівень resilience, рівень спроможності та у певному сенсі терпіння, впевненості у них один із найвищих серед екосистем, з якими я стикався у Європі чи Штатах. 

Очевидно, коли ми виходимо на рівень екосистеми, у нас є купа обмежень, які пов’язані з тим, що мало капіталу, акселераційних програм, інкубаційних програм, які мали б  підтримувати розвиток стартапів. 

Найбільший розквіт екосистеми відбудеться, коли війна завершиться, коли ми переможемо. І великою мірою те, що ми зараз робимо, — це підготовка екосистеми та стартапів до того, коли різко може стати набагато краще з погляду можливостей, мобільності, інвестицій, капіталу, уваги до України.
Святослав Святненко

 Дякуємо ЗСУ і кожному, хто боронить Україну, за цю можливість!

Який приклад підприємцям з України варто брати із Штатів?

Я думаю, що найбільша різниця між українськими фаундерами та підприємцями із Штатів пов’язана з комунікаційними навичками, sales- та pitch-навичками. Українські стартапи на ранніх стадіях дуже часто, як то кажуть, pitch like shit, тобто дуже погано пітчать, дуже погано себе продають і складно комунікують.

Але коли ми говоримо про американських підприємців, вони можуть продати все що завгодно. Навіть коли продуктів не існує, вони все одно«fake it till you make it — пітчать, комунікують, продають. Вони класно вміють будувати відносини, пітчити інвесторам. Сказати, що це у них в крові, — занадто, але ця культура там уже склалася. Купа людей уміє це робити, десятки, сотні тисяч людей через це пройшли, вони розповідають іншим, тому це, напевно, одна з відмінностей.

Друга відмінність, яку я помітив, перебуваючи у Кремнієвій долині, це те, що інформація до нас доходить з певною затримкою. Те, що там уже є трендом, те, що зараз обговорюють у Долині, я можу почути через місяць, три чи пів року.

Наприклад, коли ти в Долині, усі спілкуються про AI. Усі знають, що це the next big thing, це те, на чому потрібно фокусуватися. Якщо ти не працюєш з AI, якщо ти не розбираєшся в AI, то, ймовірно, ти вже у другому чи третьому ешелоні.

А в Україні штучний інтелект under hyped не до кінця розкручений. Ми маємо більше говорити про штучний інтелект. ШІ не має дорівнювати OpenAI чи ChatGPT. Тому що індустрія штучного інтелекту значно ширша, ніж це. І навіть Gemini у дечому кращий, ніж моделі OpenAI. 

Є Claude Anthropic, він один із топових перформерів щодо моделі. З’являються нові моделі, зокрема, зі Східної Європи. Наприклад, ElevenLabs, який заснували поляки. І світ рухається туди із шаленою швидкістю.

Я теж бачу, що Долина у певному сенсі має відновлення своєї енергії. Через те що все навколо AI.

І я теж чудово розумію, що низка людей, навіть у Кремнієвій долині, які зараз займаються AI-стартапами, з наступним релізом ChatGPT чи інших великих моделей можуть стати зайвими. У тому сенсі, що моделі зможуть робити, те, що робив стартап, і таким чином його вбити. 

Але з іншого боку, ставка Долини зараз на будівництві Центру компетенцій у ШІ. Адже 70-80% усіх стартапів у Долині у різних акселераторах — про AI. Я впевнений, що ті, хто їх туди запрошує, прекрасно розуміють усі ризики, пов’язані з великими фундаментальними моделями. Але вони знають, що це тисячі фаундерів, які побудують унікальну експертизу, які найкраще розбиратимуться у тому, як можна використовувати AI. І за наступних релізів, оновлень, нових моделей саме вони зрозуміють, як перетворити це у стартап, у бізнес, який зможе заробляти десятки мільярдів.
Святослав Святненко
Члени правління об’єднання учасників технологічної екосистеми України Techosystem Члени правління об’єднання учасників технологічної екосистеми України Techosystem

На якому етапі стартапи найчастіше просідають?

Я думаю, на кожному етапі зростання є свої нюанси та проблеми. Челендж, з яким стикається стартап, коли це ще навіть не стартап, а ідея — як знайти кофаундерів. Якщо ти технічний кофаундер — як знайти бізнесового кофаундера, якщо ти більше бізнес-кофаундер — як знайти технічного кофаундера.

Це складний процес. Іноді боляче дивитися, як знаходять кофаундера у барі за келихом пива: за дві години познайомилися, домовилися, почали працювати. До вибору кофаундера завжди треба ставитися максимально відповідально. Це людина, з якою ти проведеш 5, 7, 10 років. Тому важливо знайти правильного кофаундера, правильний склад кофаундерів. Це те, що є одним із пріоритетів, які стосуються ранніх стадій. 

Друга порада — максимально швидко спілкуватися з клієнтами, з максимально великою кількістю клієнтів і максимально швидко релізити версії свого продукту. Якщо стартап не працює над тим, щоб зрозуміти, хто їхні клієнти, які у них болі та потреби, або не працює над продуктом, то, ймовірно, it's waste of time. Тому потрібно максимально спілкуватися з клієнтами, визначати, яку проблему ви вирішуєте, чи вони готові за неї платити, чи ця проблема є тільки у них, чи у більшого спектра клієнтів. І будуйте продукт.

У нас іноді є страх зарелізити щось, бо продукт може провалитися, чи буде не таким, як хотілося б. У нас немає культури помилок на відміну від Штатів. Але я можу нагадати, що той же Airbnb, один із найуспішніших стартапів у світі, запускався тричі. Тому треба пробувати, спілкуватися з клієнтами, asap запускати продукт, якийсь MVP (Minimum Viable Product), MSP (Minimum Selling Product) і починати заробляти.

Ще одна порада — швидко вчитися, змінюватися і або будувати внутрішню експертизу, або знаходити можливості, як цю експертизу брати ззовні. Тому що ти зазвичай або Build Skills, або Acquire Skills у стартапах. Перша команда фаундерів працює над усім — від надсилання документа до фінрозрахунків і фандрейзингу. Що швидше буде такий core team, до якого теж треба дуже відповідально ставитись, то легше буде зростати.
Святослав Святненко

Серед фаундерів, з якими ми працюємо, я бачу велике бажання і можливість швидко вчитися. Тому що бути фаундером і лідером команди з 2 людей, з 5 людей, з 10 людей, з 50 людей, зі 100 людей, з 200 людей — це різна робота і часто дуже різні skills. 

Часто чуємо від великих корпорацій: «У нас 30 тис. людей, ми такі велик». Я б сказав, що чим менше людей у стартапі, то краще. Десять людей продали Instagram за $1 млрд. І це тільки один із кейсів, а їх багато. 

Коли йдеться про пізніші стадії, то, звісно, fundraising skills, communication skills, та  pitching skills виходять на перше місце. 

 У яких галузях інвестори вбачають потенціал для інвестицій?

Один із трендів останніх двох-трьох років — збільшення уваги до DeepTech. До інновацій, які базуються на науці, інженерії, складних алгоритмах. Дедалі більше українських інвесторів дивляться на цю індустрію. 

Низка інвесторів почала також думати про impact. Тобто не тільки про те, щоб це був стартап, який приносить кошти, а й про те, щоб він на щось впливав.

Але якщо говорити про індустрії, то у кожного фонду є інвесторська теза. Якщо ми дивимося на глобальні фонди, їх, напевно, десятки тисяч у світі. Хтось інвестує, наприклад, тільки в EdTech, тому що партнери фонду в цьому розбираються. Хтось може інвестувати будь-куди. Хтось тільки у DeepTech. 

Фонди різні. Але тренди зараз на DeepTech, на все, що стосується AI. Тобто навіть якщо це фонд, який інвестує у Health або Education, якщо у стартапа немає AI, на нього дивляться з піднятими бровами. 
Святослав Святненко

Є і специфічні індустрії, як-от Military Tech, Defense Tech, куди можуть іти не всі інвестори, бо просто не мають мандата. 

Але і для України, я думаю, Military Tech і Defense Tech — це індустрії, які точно мають отримувати шалені інвестиції. Тому що є велика кількість класних команд, технологій, які вже працюють. І ці команди мають отримувати підтримку.

А який фокус має Seeds of Bravery?

Seeds of Bravery має фокус на DeepTech. Ми фокусуємося тільки на Civil Publications. Ми не працюємо з Defense та Military. 

Серед тих технологій, індустрій, які, напевно, найцікавіші з погляду пріоритетів Євросоюзу, — це все, що стосується AI, Super Computing Quantum. Це все, що стосується руху до Net Zero економіки, до зеленої економіки. Це також HealthTech, причому у різних проявах: HealthTech, MedTech, BioTech. Ми також дивимося на технології, які стосуються Agri-FoodTech. Тому що у світі дедалі більше людей і їх треба годувати, а кількість землі не збільшується.

Ми теж дивимося на Digital. Знову ж таки AI, але Digital General технології. Дивимося на речі, які стосуються пріоритетів у стратегіях ЄС.

Як запітчити проєкт так, аби він зацікавив інвестора?

Жодного секрету немає. Скажу три речі.

По-перше, пітчинг — це часто відображення стадії стартапу та його успіхів. Коли у стартапу є класні показники зростання, відписані клієнти, класна команда, то значно легше пітчити. Інколи може бути достатньо кількох цифр на слайді, щоб зацікавити інвестора.

По-друге, треба практикуватися. Що більше ти практикуєшся, то більше стартап практикується. Пітчить по пів хвилини, хвилині, три хвилини, п'ять хвилин, сім хвилин, п'ятнадцять хвилин. Всі варіанти пітчингів. Що більше практики, то легше це буде.

По-третє, варто думати не лише про те, як пітчити, але й над сторителінгом — чому ви цей стартап заснували, чому вам вдасться, який шлях ви пройшли, які успіхи, челенджі. Сторителінг дуже важливий. Знову ж таки це той момент, де, на жаль, українським стартапам треба ще працювати.

50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Компанія OpenAI купує стартап Rockset за сотні $ млн

Владислав Паливода 2 години тому

ШІ-інструменти в смартфонах збиратимуть більше даних користувачів

Олеся Дерзська 8 годин тому

Viber запровадив ШІ-зміст в усіх чатах

Олеся Дерзська 21 червня 2024 19:15

ШІ для молодих архітекторів — наставник, підрядник, конкурент чи помічник?

Сергій Іванов-Костецький 20 червня 2024 17:00

Amazon витратить на хмарні технології у Німеччині $11 млрд

Владислав Паливода 20 червня 2024 08:35