Увійти в ІТ: як за 1,5 року я змінила три компанії та сферу діяльності

Привіт, мене звати Юля. Я знаю, що зараз багато хто боїться змінити роботу, через те що в житті і так вистачає нестабільності. Та я хочу надихнути вас своєю історією про перехід з FMCG-сфери (товари повсякденного вжитку) в IT та розповісти про адаптацію на новому місці під час війни.

Що було до війни

До великомасштабної війни в Україні я більше двох років працювала спеціалістом з комунікацій трьох брендів дерматокосметики одного відомого міжнародного холдингу у сфері FMCG (Fast Moving Consumer Goods, продукти щоденного використання).

Мій день був наповнений різними завданнями для просування відомих брендів: роботою з блогерами та бьюті-редакторами, затвердженням контенту для соціальних мереж, створенням цікавих івентів для українських лідерів думок і преси тощо. У мене завжди було багато цікавих проєктів з відомими людьми та класними продуктами.

Та з часом роботи ставало дедалі більше, я працювала за двох і, як майже після будь-якої великої компанії, була вижата повністю. В якийсь момент я зрозуміла, що перестала працювати у своє задоволення, а роблю це для отримання міжнародного досвіду, прокачування навичок і, звичайно, гучного імені у резюме. Тож після майже 2,5 років такої роботи я вирішила звільнитись і почати 2022 рік з чистого аркуша.

Війна застала мене на новій роботі

Вже 17 січня 2022 року я почала працювати в українській компанії з виробництва мінеральних вод, аби створювати класні інфоприводи для українських брендів та розвивати український ринок.

В один день внутрішня комунікація стала єдиними достовірним джерелом інформації для працівників. Якби не війна, я б і не знала, що вмію так швидко і влучно писати на будь-яку тему та бути рупором керівництва. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Та через пів року український бізнес почав дуже помітно відчувати на собі вплив падіння економіки і в багатьох компаніях почались скорочення. Не дочекавшись, поки до мене дійдуть HR-спеціалісти, я почала пошуки «запасного аеродрому».

Як я потрапила в IT

Зовсім випадково восени 2022 року мені на очі потрапила вакансія IT-компанії TRIONIKA, яка шукала спеціаліста для розвитку бренду роботодавця на ринку України. Для мене, людини з бьюті-сфери, яка нещодавно отримала лише невеликий досвід роботи у харчовому сегменті, IT здавалось чимось дуже далеким.

Якщо чесно, я ніколи не мріяла працювати в IT, мені здавалось, що це досить нудна сфера, де робота монотонна і немає місця креативу, навіть у сфері комунікацій. Коли я запитувала знайомих піарників з ІТ: «Чим саме ви займаєтесь на роботі?», вони неохоче розповідали про незрозумілі проєкти і намагалися змінити тему.

Я думала, що тут інші правила гри і мені не варто змінювати яскраву картинку, до якої я звикла, на сірі будні. Та коли на початку осені 2022-го я розуміла, що можу залишитися без роботи, то вирішила більше не бути такою категоричною. Тим паче рекрутерка сама мені написали та запропонувала вакансію PR-менеджера бренду роботодавця у TRIONIKA.

На співбесіді я нічого не приховувала й одразу говорила, що я «з іншого світу», тому буду поступово входити у процеси. Але це не злякало мого майбутнього роботодавця і я, неочікувано для себе, швидко змінила сферу своєї діяльності та увійшла в IT.

Що особливого в IT

Якщо раніше, аби затвердити якусь велику статтю, співпрацю чи бюджет, я мала витратити кілька днів на обговорення всіх деталей з маркетологами, своїм менеджером, інколи керівниками напряму, то тут, в IT, мені достатньо однієї розмови з ключовою особою і 20 хвилин.

А коли відчую, що потребую допомоги чи мені варто прокачати свої знання, я йду до спеціалістів за порадою чи піднімаю свій професійний рівень навчанням. Звичайно, що не все так ідеально, інколи я сумнівалася, чи правильно я зробила, що так різко змінила сферу.

Виклики для PR-спеціаліста в IT

Пропрацювавши в IT п'ять місяців, можу сказати, що я досі на етапі адаптації, знайомства зі сферою, з технічними журналістами та лідерами думок. Я досі намагаюсь зрозуміти, чим живуть мої колеги. І це, чесно кажучи, моя найдовша «акліматизація». Дуже важко увійти в колію, коли частина колег за кордоном, інша частина працює вдома, а ті, що ходять в офіс, не завжди швидко ідуть на контакт.

Виявилось, що в онлайні айтівці набагато відкритіші, ніж на кухні за поїданням піци. Та я розумію, що для всього потрібен час, адже після початку війни у всіх нас з'явились тривожність та нестабільний психологічний стан, які заважають легко інтегруватись в нове середовище.

Ще одним викликом для мене стала побудова нової бази технічних журналістів, з якими я знайомлюсь вперше, адже раніше з ними не працювала. Піарники знають, що на це треба дуже багато часу, а ще бажано живі зустрічі, івенти, конференції, яких зараз майже немає. Та я оптимістка, інакше б не стрибнула в нову сферу в найнестабільніший час в країні.

А ще я досі гублюся в деяких складних темах чи термінах, про які так легко говорять айтівці та технічні журналісти. Добре, що, коли працюєш онлайн, у тебе є час щось погуглити, аби не здаватися розгубленою.

Короткий висновок

В IT, як і в будь-якій сфері, є свої плюси і мінуси. Тут більше довіри, але й більше відповідальності, більше свободи, але й складніші виклики. Та я відчуваю себе впевненою у завтрашньому дні, я справді горю своєю роботою та продовжую розвиватись, що досі важливо, навіть під час війни.

Хай щастить у нових починаннях!