Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Страхи, землетруси й справедливість сучасної економіки

Ivan Verstyuk
Ivan Verstyuk автор та аналітик
6 жовтня 2022 9 хвилин читання

Останні декілька років виявилися надзвичайно стресовими для української та світової економіки. Спочатку пандемія COVID-19, а потім повномасштабне вторгнення до України створили велику турбулентність на світовому ринку. До чого це призвело?

Страх на ринку праці

Цікава цифра: 40% українських ІТ-працівників та працівниць, за даними dou, зараз бояться звільнення. Це десятки тисяч людей, які ще не так давно були головною і дуже бажаною аудиторією для продавців квартир, автівок, айфонів, брендового одягу Tommy Hilfiger й Abercrombie & Fitch та інших речей, котрі в наших широтах мають підкреслювати твій статус.

Я би на місці цих 40% людей, які бояться, об'єднав зусилля і створив реально дуже круту технологічну компанію. Не CRM безкінечно пиляти у різних його варіаціях, а от щоб щось хороше створити й продавати.

А ще ця цифра свідчить про кризу корпоративної культури. Я навіть не уявляю, як людина, котра боїться, може нормально працювати й створювати кльові проєкти. У здоровій корпоративній культурі це вирішується швидко: керівництво, помічаючи твій страх, має запевнити тебе, що тебе цінують, з твоїм працевлаштуванням нічого поганого не станеться. Але у нас інакша ситуація.

Мистецтво розширення

Видавництво Vivat відкрило книгарню біля Поштової площі у Києві. Показовий приклад розширення бізнесу під час війни. У багатьох компаніях всі суттєві робочі процеси зараз поставлені на паузу, а тут ми маємо щось протилежне. Судячи з усього, попит на книжки зростає ще відтоді, як у 2021 українці та українки отримували «ковідну тисячу», витрачаючи її переважно на придбання книг. Війна знову пробудила у суспільстві бажання читати — на полицях є цілі серії військової літератури, воєнних щоденників та історичних оглядів військової техніки. Якщо до війни попит існував переважно на дитячу літературу й бізнесовий нонфікшн, то зараз читачі й читачки дивляться на речі ширше. Нещодавні мої візити у три книгарні — у ТРЦ Smart Plaza Polytech, у ТРЦ «Піраміда» та у книгарню «Сяйво» — показали, що люди йдуть туди масово обрати  щось для вечірнього читання. Тим часом у Святошинському районі Києва триває організація книжкового простору — з цією ініціативою рухаються вперед тамтешні мешканці.

Привид інфляції

Офіційний показник зростання цін, за даними Національного банку України, становить 23,8%, але відчувається цінове зростання як щось дещо масштабніше. Додам приклад.

У супермаркеті Novus я щотижня купував банку кави Jacobs Monarch розміром 200 г за ціною 250 грн. Зараз ця банка вже коштує 440 грн. Тобто маємо зростання ціни майже на 100%.

Той самий Novus завіз цілу партію популярного лагера Lowenbrau — цілком достойне пиво. Супермаркет виставив на нього ціну понад 60 грн за пляшечку 0,33 л. Зрозуміло, що ніхто це пиво за такі гроші не купував. Коли наблизився термін придатності продукту, Novus знизив ціну до 39 грн — і лише тоді Lowenbrau опинилося у споживчому кошику покупця.

Конфіскація по-українськи

Понад 900 українських об'єктів, що належать росії через різні державні установи, націоналізують за особливою процедурою. Про це заявила заступниця голови комітету з питань економічного розвитку Роксолана Підласа.

Дуже важливий та доречний хід. Пам'ятаю те неприємне відчуття, коли ти починав мати справу з певною компанією, а потім тобі повідомляли: «Так це ж російська компанія!». І все. Тобі не було чим виправдатися, хоча ти, можливо, щиро не знав про походження цієї компанії.

Якщо така націоналізація відбудеться, то згодом слід чекати і на приватизацію цих активів, а тому Фонду державного майна буде чим займатися. Зараз він переважно здає нерухомість в оренду у Чернігівській, Рівненській областях, де безпекова ситуація дозволяє вести бізнес. Крен у бік Західної України зараз помітний не лише у діях Фонду державного майна, а й багатьох компаній та організацій.

Велетнів затрусило

Кепські справи у банків Credit Suisse та Deutsche Bank. Сумарний обсяг їхніх активів — $2,7 трлн. Акції Credit Suisse 3 жовтня упали на 10%, хоча менеджмент банку каже, що все гаразд, то біржа просто не розуміє їхній банк.

Погіршення балансів та загального фінансового здоров'я банків Credit Suisse та Deutsche Bank пов'язане із завершенням програми викупу активів, яку провадив Європейський центральний банк. Ще минулого року для потреб власної ліквідності ти міг продати ЄЦБ будь-що зі свого балансу — державні облігації, корпоративні облігації, цілі пласти іпотечних чи споживчих кредитів. Тепер же ти мусиш розраховувати переважно на себе. ЄЦБ тобі, звісно, видасть рефінанс під заставу, але і відсоткова ставка тепер вища, і умови інакші. Проблеми Credit Suisse та Deutsche Bank у тому, що вони у певний момент повірили, ніби програма кількісного пом'якшення від ЄЦБ працюватиме вічно. І свій бізнесовий цикл вони замкнули на тому, що у будь-який момент будь-який актив можна збути ЄЦБ та отримати в обмін за це живу ліквідність за гарною ціною. Ймовірно, не лише ці банки мали подібний підхід, тому слід чекати, що й інші банки єврозони можуть зараз відчувати проблеми з ліквідністю, котрі погіршать її баланс.

Deutsche Bank був відомий ще тим, що вів чимало бізнесу з російськими контрагентами, а зараз для цього бізнесу помітних позитивних перспектив уже немає. Це, вочевидь, теж негативно впливає на баланс цього банку. Подібні чинники мають вплив і на Credit Suisse.

Не думаю, що погіршення балансів Credit Suisse та Deutsche Bank спричинить окрему фінансову кризу в Європі. Упевнений, що вже зараз банківські регулятори Швейцарії та єврозони консультують керівництво цих банків щодо шляхів оздоровлення їхнього стану. Належна підтримка буде. Можливо, минає час європейських банків з великими балансами. Надходить епоха інакшої структури банківського бізнесу, де банківські роздрібні сервіси не муситимуть крос-субсидувати інвестиційно-банківські видумки керівників активами, які постійно вірять у щось нове й неперевірене. Крім того, європейським банкам потрібна бізнес-модель, більш стійка до інфляційних явищ. Якщо ти як банк протягом нинішнього року за заставу приймав, наприклад, нафту та газ чи похідні інструменти на енергоресурси, то ясно, що твій баланс скаче як шалений. Зміна енергетичної системи Європи, очевидно, відображається і на специфіці банківського бізнесу.

Зміни у фінансовому середовищі єврозони важливі для того українського бізнесу, який веде з країнами єврозони імпортно-експортні операції. В умовах валютних коливань слід уважніше ставитися до фінансової сторони операцій та уникати затримок в операціях з бюрократичних причин. Навряд чи український бізнес використовував у цих операціях складні похідні інструменти — і це добре, тому що позбутися цих інструментів, аби полегшити баланс, зараз може бути важко. Урок із ситуації з банками Credit Suisse та Deutsche Bank простий: потрібна диверсифікація ризиків. Бережіть здоров'я бізнесу там, де це можливо.

Трохи економічної філософії

Зараз в усьому світі змінюється середовище відсоткових ставок. Ставки зростають в усіх розвинутих економіках та більшості економік розвиткових. Відсоткова ставка певним чином показує динаміку капіталу  чим вона вище, тим швидше капітал рухається в економічній системі. Тому все говорить про те, що світова економіка хоче пришвидшити свої процеси, щоб здолати накопичені десятиліттями проблеми протягом наступних кількох років — до 2024-го.

Накопичені проблеми — це і всі види нерівності у корпораціях, і зацикленість економік Заходу на своїх власних потребах, і протистояння між урядовим сектором та інвестиційним середовищем.

Зараз на прикладі Британії ми бачимо, в якій жорсткий клінч з урядом, що хоче провести податкову реформу, можуть входити фінансові ринки.

Середовище більш високих ставок справді може оздоровити економічні процеси – в Європі, в Північній Америці, в Азії. Фінансовий ринок завжди виступає проти будь-яких різких змін, тому критикує він і підвищення ставок, лякаючи усіх рецесіями. Але якщо Захід безкінечно буде жити в середовищі безкоштовних грошей, його економіка стане ще дальшою від реального життя та його проблем. Чим менші відсоткові ставки – тим роздутіший фінансовий сектор, де тисячі людей заробляють на тому, що продають та купують цінні папери. Підігрівати цей сектор низькими ставками зайвий раз не варто, про що говорять, зокрема, дослідження французького економіста Томи Пікетті, котрий доводив, економіка має зростати на реальному виробництві, а не фінансових маніпуляціях, щоб бути справді справедливою.

Більш високі ставки зможуть принести додаткову справедливість у те, як розподіляються дивіденди від економічного зростання. І хай дорожчими стануть іпотечні кредити, але більш високі ставки збільшать купівельну спроможність громадян по цілому світі. Низькі ставки у 2012-2022 роках робили бідних біднішими, а багатих багатшими. Так не має бути. Тому чекаємо на нову хвилю економічної справедливості.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Маск оприлюднив документи, що стосуються скандалу у Twitter із Хантером Байденом

Катерина Колонович 15 годин тому

Що відбуватиметься із фінансовою допомогою Україні — головне з дискусії ЦЕС

Олександр Тартачний 1 грудня 2022 17:26

Кінець гри для криптовалют? — The New York Times

Олександр Тартачний 29 листопада 2022 16:30

Нова етика українського бізнесу. Яку економіку ми будуємо?

Ivan Verstyuk 29 листопада 2022 13:20

Що відбувається з економікою України у жовтні-листопаді: головне з доповіді ЦЕС

Олександр Тартачний 24 листопада 2022 10:30