Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Starlink, міграція, мобілізація. Велике інтерв'ю з CEO Львівського IT Кластера Степаном Веселовським

18 квітня 2022 14 хвилин читання

Навесні 2022 року Львів тимчасово перетворився на найбільший технологічний хаб України. За різними оцінками, кількість айтівців у місті зросла з 30 до 70-100 тис. У великому інтерв'ю CEO Львівського IT Кластера Степан Веселовський розповів SPEKA:

  • як змінилося життя організації під час війни;
  • для чого заходу України супутниковий інтернет Starlink;
  • що пішло не так із комунікацією Закарпатського IT Кластера;
  • чи планує команда Веселовського бронювати львівських IT-фахівців від мобілізації;
  • яким буде повоєнний ландшафт українського IT-ринку.

STARLINK ДЛЯ УКРАЇНИ

Як Веселовський познайомився з Ілоном Маском

Як відомо, Міністерство цифрової трансформації України домовилося зі SpaceX про постачання терміналів супутникового інтернету Starlink. Львівський IT Кластер паралельно запустив такий самий процес. Щойно ми побачили знаменитий твіт Ілона Маска, одразу почали шукати способи познайомитися з ним, аби домовитися про закупівлю терміналів Starlink західним регіонам України. Рішення щодо Starlink ухвалює він особисто.

Чому ми запустили цей процес? На заході України нині перебуває величезна кількість людей, і доступ до інтернету для об'єктів критичної інфраструктури є надзвичайно важливим. Водночас ми не готові брати Starlink у Мінцифри. Ці термінали більше потрібні у Маріуполі, Харкові, Миколаєві та інших гарячих точках. Ми економічно активний тил, можемо самі закупити собі обладнання. 

Я вже був знайомий із мамою Маска, торік вона виступала на нашій конференції IT Arena. Але для закупівлі терміналів ми пішли іншим шляхом. Вийти на прямий зв'язок з Ілоном Маском допомогла дуже відома людина з Кремнієвої долини. Ми з Ілоном обмінялися імейлами, досягли порозуміння і вже понад два місяці працюємо над цим проєктом. У першій партії ми закупили кілька сотень терміналів на сотні тисяч доларів. Зараз закуповуємо наступну партію троши меншого обсягу. 

На першу партію ціна була із суттєвою знижкою, на наступну вже ні. Детальніше сказати не можу через жорсткі умови NDA.

Навіщо Західній Україні інтернет від Starlink

Більшість терміналів використовують на об'єктах критичної інфраструктури. У кожному місті та області є певний набір служб, які мають функціонувати за будь-яких обставин: військові адміністрації, міськради, комунальної служби, лікарні, пожежні частини, поліція.

Starlink — наш бекапний зв'язок на таких об'єктах. Він налаштований, однак не використовується постійно. За протоколом ним користуються,, якщо зникне кабельний і мобільний інтернет. Тобто якщо трапляться хакерські атаки чи фізичне пошкодження зв'язку, критичні служби будуть працювати. І люди, які живуть у цих містах, почуватимуться у більшій безпеці.

Окрім об'єктів критичної інфраструктури ми забезпечили частиною терміналів компанії Львівського IT Кластера. Це допомагає бізнесу виконувати плани, утримувати та залучати клієнтів. Наразі мені відомо про чотири кейси, коли клієнти або підписали контракт із компанією в Україні, або не розірвали його саме завдяки проєкту бекап-інтернету від Кластера. Думаю, зараз таких випадків побільшало.

Як працює Starlink

Термінал Starlink — це пласка панель із чотирма антенами, сонячною батареєю та датчиком орієнтування за зірками і двигунами. Тарілка конектиться із супутником, а на «землі» до неї під'єднаний модем, що роздає Wi-Fi або кабельний інтернет. З особистого досвіду можу сказати, що швидкість інтернету Starlink становить приблизно 200 Мбіт/с на download та 20-40 Мбіт/с на upload. 

IT-БІЗНЕС ВОЄННИХ ЧАСІВ

Як змінилася робота Львівського IT Кластера від початку війни

24 лютого ми пережили шок. Моїм першим завданням було релокувати людей з нашої команди, які перебували у Києві та на сході України. Зв'язатися з ними, підтримати фінансово, організувати релокейт. По-друге, впевнитися, що всі мої працівники у безпеці та можуть працювати. По-третє, зібрати наглядову раду й обговорити наші плани. 

У перші два тижні всі наші проєкти фактично зупинилися, уся команда опікувалася гуманітарними проєктами. Ми облаштували центр для внутрішньо переміщених осіб на 1000 місць. Відправляли тонни гуманітарки до Харкова, Конотопа, Сум, Маріуполя. Запускали кіберпроєкти у співпраці з різними держорганами. Про певні проєкти я не маю права говорити, але фактично вся наша команда була фултайм зайнята без вихідних.

На третій тиждень ми зрозуміли, що треба відновлювати роботу проєктів кластера. Освітні проєкти, програма лояльності, профорієнтація... Ми не можемо зупинятися. Якщо втратимо профорієнтацію: нам це відгукнеться за чотири роки на ринку людського капіталу. Станом на зараз вся команда, окрім івенторів, завантажена на 100% профільною роботою.

А 11 квітня ми підписали угоду про співпрацю з Нацполіцією Львівщини та Львівською військовою адміністрацією. Разом працюємо над проєктом Vision, який допоможе ловити злочинців та диверсійні групи у регіоні. Простими словами, це сотні камер по всій області, а також софт, який дозволяє відстежувати за певними параметрами автомобілі та людей. Кластер профінансує закупівлю ПЗ для цього проєкту.

Як зараз працюють компанії Львівського ІТ Кластера

За даними нашого дослідження IT Research Monitoring, проведеного 4-7 березня, майже 98% компаній відновили свою операційну діяльність на рівні 90-95%. 

Від січня 2022 року до Львівського IT Кластера приєдналося понад 40 компаній. Майже половина з них долучилася ще до початку війни. Звісно, бойові дії стали додатковим каталізатором. Є компанії, які переїхали до Львова, зв'язалися з нами та сказали, що хочуть брати участь у житті міста та спільноти.

На жаль, у кластері є компанії, що припинили своє існування або перебувають на межі. Не всі переживуть цю війну та кризу на IT-ринку. Найважче нині тим компаніям, які працюють на українських замовників. Але переважна більшість учасників Львівського IT Кластера — це експортери, тож у них ситуація стабільніша. 

МІГРАЦІЯ І МОБІЛІЗАЦІЯ

Як змінився ландшафт українського IT-бізнесу

Станом на зараз багато українських IT-компаній переїхали у Закарпатську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Рівненську, Волинську та інші області заходу України. Це був вимушений переїзд, який певним чином змінив ландшафт технологічних хабів в Україні. Модель IT-кластера, яку в Україні першими запровадили ми у Львові 10 років тому, стала актуальною для Закарпаття та інших регіонів заходу.

Від редакції: на початку квітня запустився Закарпатський IT Кластер, засновники якого закликали українські IT-компанії з інших регіонів переїздити на Закарпаття, реєструвати свій бізнес тут і сплачувати податки до місцевого бюджету. Співробітникам пообіцяли захист від мобілізації в армію. У Харківському IT Кластері обурилися на такий заклик колег із Закарпаття, а засновник Promodo Олександр Колб навіть назвав його «мародерством». 

Народження Закарпатського кластера — цілком логічна річ. Єдине, що комунікував би я це по-іншому. Питання чутливе, тому комунікація має бути більш виваженою та продуманою. Під час війни я би не просив компанії переїжджати і перереєстровувати свої бізнеси, аби сплачувати податки тут. Моя позиція така: ФОПи, зареєстровані у Харкові, мають і надалі сплачувати податки у бюджет Харкова. Тому що Харків потрібно зараз підтримувати. Це стосується й інших міст на сході, півночі та півдні країни. А вже після перемоги, якщо Закарпаття чи будь-який інший регіон зможе запропонувати краще конкурентне середовище, має запрацювати здорова конкуренція між технологічними хабами.

Вважаю, що у регіонах, де побільшало айтівців, потрібно працювати над тим, щоб підвищити свою конкурентоздатність. Інвестувати в освіту, думати над майбутнім позиціонуванням, проводити роботу з компаніями та людьми, що переїхали, аби допомогти їм адаптуватися. Тоді Закарпаття має шанс стати технологічним хабом після війни.

У Львові зараз перебуває від 70 до 100 тис. айтівців. Більшість із них — переїхали сюди через війну. Фактично кожен четвертий IT-переселенець обрав Львів, тому що протягом десяти років місто виконувало свою домашню роботу, здобувши звання технологічного хаба. 

Але ми не говоримо зараз про те, що стали найбільшим технологічним хабом в Україні. Це нонсенс. Так, тимчасово ми зросли. Для місцевої влади та економіки це своєрідний челендж, аби значна частина IT-спеціалістів після перемоги залишилася тут і розбудовувала місцеву економіку, а не їхала за кордон. Ми вже мали цю ситуацію у 2014-2015 роках, коли відбувалася масова міграція зі сходу України. Тоді ми теж могли сказати «Львів запрошує всіх» і запропонувати компаніям і ФОПам реєструватися у нас. Але ми обрали зовсім іншу комунікацію. Більшість розглядала Львів як проміжний пункт на шляху за кордон. Наше звернення до них було таким: «Ми розуміємо ваші почуття зараз і поважаємо ваше рішення. Але ми хочемо запропонувати вам дати шанс Львову. Якщо вам не сподобається, то західний кордон поруч. Ви можете зупинитися тут і пожити рік. Діти підуть до школи, ви походите на конференції». І це спрацювало. 

Чи потрібно бронювати IT-спеціалістів від мобілізації 

Нехай на мене зараз образяться, але мені здається, що під час війни запускати ініціативи з бронювання усіх айтівців неправильно. В індустрії працює 300 тис. фахівців, більшість із них чоловіки. Неможливо та й не потрібно бронювати усіх. 

У Львові ми не бачимо великої проблеми з мобілізацією IT-спеціалістів. Поки що немає ситуації, яка б негативно впливала на ведення бізнесу. Ми це постійно відстежуємо, тому не робимо передчасних заяв про бронювання всіх айтівців. 

Понад 1000 айтівців із компаній Львівського IT Кластера служать у ЗСУ, теробороні та інших військових підрозділах

Водночас ми розуміємо, що масова мобілізація може загрожувати бізнесу. Наше завдання — забезпечити безперебійну роботу IT-компаній. Натепер наша індустрія — найбільший експортер у країні. Якщо хоча б одна індустрія у країні може забезпечити експортну виручку на рівні минулого року, вона має це зробити. Але чи потрібно для цього бронювати 300 тис. людей, які працюють в індустрії? Це неможливо ані з юридичної точки зору, ані з моральної. 

За нашими даними, понад 1000 айтівців із компаній Львівського IT Кластера служать у ЗСУ, теробороні та інших військових підрозділах. Ми щодня відстежуємо ситуацію в динаміці. Є певний критичний момент, і якщо він настане, Львівський IT Кластер знайде рішення і буде розповідати про цей процес публічно.

Чи зможе український IT-ринок у 2022 році досягти торішніх показників

Можливо, це погана аналогія, але у перший місяць пандемії COVID-19 ми теж думали, що на нас чекає падіння ринку. А вийшло навпаки. Зараз ми вже сприйняли цю ситуацію, бізнеси перебудувалися, співробітники IT-компаній здебільшого у відносній безпеці. На основі цієї інформації можемо припустити, що виконати торішній показник цілком реально. Можливо, буде незначне падіння.

ПІСЛЯ ВІЙНИ

Що буде після перемоги

Львівський IT Кластер завжди думає на кілька років наперед, тому ми вже починаємо думати, що буде після перемоги. Важливо розуміти настрої та плани людей, адже IT-ринок може опинитися у досить складній ситуації. У яких регіонах зосередиться бізнес, куди люди будуть переміщатися, чи поїдуть вони за кордон? Потрібно це розуміти і готувати відповідні проєкти, які допоможуть максимально зменшити ризики.

Тому найближчим часом ми запускаємо масштабне дослідження IT Research Resilience, сфокусоване на комплексному дослідженні змін, які відбуваються в IT-індустрії України після 24 лютого, та аналізі розвитку подій і трансформації ландшафту технологічної сфери після перемоги України. Розуміння того, як може виглядати ІТ-ринок, які плани у компаній та настрої у працівників, полегшить адаптацію сфери до нових реалій.

Якщо ми отримаємо велику трудову міграцію за межі України, то повертати цих людей буде дуже дорого для економіки. Багато хто зараз скаже, що всі готові повертатися у свої міста. Але я би хотів, щоб це показало дослідження. Плани не можна будувати на здогадках.

На мою думку, зробити таке дослідження зможе лише Львівський IT Кластер. Ми будували цю компетенцію шість років, витратили на її здобуття сотні тисяч доларів. Зараз найкращий час, щоб цей досвід застосувати. 

Нам потрібно зрозуміти, як виглядатиме ландшафт IT-бізнесу після перемоги. Долучатимемо до дослідження футурологів, аналітиків, економістів, аби на основі даних спрогнозувати різні сценарії розвитку подій і підготуватися до них. Це важливо для місцевих рад, усіх кластерів, центральної влади. Якщо всі думають, що війна закінчиться і все повернеться до того, як було, то я розчарую. Буде нова реальність. 

Сценарії для Львова

Звісно, не всі з тих, хто переїхав наразі до Львова, залишаться у місті. Люди і надалі шукатимуть, де їм комфортніше. Це триватиме довго. Можу точно сказати, що кількість IT-спеціалістів у нашому регіоні зросте. Тому що Львів — найбільш підготовлене місто для IT-індустрії, зокрема інфрастуктурно. Але я не думаю, що у перші роки після закінчення війни ми будемо готові забезпечити комфорт для, припустімо, 100 тис. людей в індустрії. А от для 60 тис. — цілком реально.

Тут є питання житла, освіти, культурного життя, урбаністики. Місто має певні обмеження, тому має розвиватися так, аби людям було комфортно. Трохи більше 45% IT-спеціалістів мають власне авто. І зараз Львів почасти втратив свій комфорт через велику кількість автомобілів, які створюють затори і проблеми з паркуванням. Масова міграція вплине на вартість житла і сервісів. Але варто пам'ятати, що це також створить додаткові ринки для місцевих підприємців.

 Фото надані командою Львівського IT Кластера.

Коментарі
Інші матеріали

Три погляди — одна правда. Як українські, російські та світові ЗМІ висвітлювали трагедію у Бучі

Наталія Миронова 24 травня 2022 15:52

Чи можна посадити Путіна. Російське вторгнення з точки зору міжнародного права

Юлія Даниленко за 2 години

Надіслати донейти через UNITED24 на допомогу армії тепер можна у застосунку «Дія»

Наталія Миронова 1 годину тому

Батько «Байрактара», зять Ердогана, турецький Ілон Маск. Історія творця знаменитого БПЛА

Юлія Даниленко 3 години тому

Депутінізація світової економіки: як Велика Британія пропонує покласти край залежності від російських ресурсів

Наталія Миронова 4 години тому