Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Що таке стартап-студії і чому світ ними зацікавився. Колонка Антона Верховодова

SPEKA Media
20 грудня 2021 7 хвилин читання

Збільшити шанси стартапів на виживання у 3-5 разів? Пришвидшити зростання стартапів від нуля до seed удвічі? Це може зробити модель стартап-студій. Innovation strategist Антон Верховодов розповів SPEKA, чим стартап-студії відрізняються від акселераторів та фондів, а також про їхні особливості та перспективи в Україні. 

Що таке стартап-студії?

Стартап-студія — це організація, яка поставила створення нового бізнесу на конвеєр. Їх ще називають венчурними студіями, або venture builders. 

Студії знаходять та валідують ідеї, збирають навколо них команди та надають для їхнього розвитку необхідні ресурси у правильний момент. За це вони отримують частку у створених компаніях. Їхня модель заточена під системну побудову стартапів. Це пришвидшує зростання стартапів за рахунок інфраструктури (капітал, люди, зв'язки), допомагає уникати типових помилок під час запуску стартапів, збільшує шанси на успіх (підняття більших раундів фінансування або екзит).

Загалом студії заробляють подібно до венчурних фондів: завдяки продажу своєї частки у разі М&А, ІРО або викупу частки на вторинному приватному ринку. Хоча, зважаючи на статистику про зниження ризиків за рахунок стартового фундаменту, студії у певних ситуаціях можуть заробляти на дивідендній моделі.

Чим це відрізняється від звичних акселераторів та фондів?

Хоча моделі схожі, однак стартап-студії:

  • не приймають заявки, а самі вирішують, який бізнес розвивати;
  • не читають фаундерам лекції, а реалізують завданняруками внутрішніх команд;
  • не обмежені часом та стандартизованими програмами, а кожному стартапу приділяють необхідний час і надають потрібні ресурси відповідно до команди, ринку та бізнес-моделі.

Стартап-студії – не ті ж самі VC-фонди. Заробляють вони за схожими схемами, але тримають у штаті значно більшу команду, працюють над стартапами операційно і реалізують свої ідеї (хоча також можуть робити скаутинг команд на початкових стадіях).

Чому стартап-студії стали популярними?

Більше половини з майже 600 стартап-студій планети створили після 2015 року. Особливо активними були останні два роки. Для цього є декілька причин.

Перша причина — COVID прирівняв інновації до створення нового бізнесу. Компанії обрізали «декоративні» інноваційні проєкти та почали переосмислювати суть свого бізнесу, думати про подальші кроки. Виявилося, що світ стрімко рухається до нових бізнес-моделей, у клієнтів та працівників змінюється поведінка, диджитал проникає всюди і багато речей робить у рази ефективнішими. Значна частина цього прогресу рухається завдяки стартапам. Тому зросла цінність тих, хто створює радикально нове, а не намазує помадою стару свиню.

Друга причина — венчурний перегрів. Уряди та центральні банки залили ринки дешевими грошима. Ці гроші почали шукати, куди себе запхати, щоб не втрачатися, а примножуватися. Венчурний капітал як клас активів став більш привабливим: з'явилися нові фонди, а старі підняли більше грошей. Якщо запитати досвідчених інвесторів, вони скажуть, що сьогодні забагато грошей ганяється за замалою кількістю гідних стартапів. Тому зростає попит на створення якісних проєктів.

Третя причина — зростання бажання підприємництва. У західних економіках міленіали та зумери почали масово звільнятися із великих компаній (ця тенденція жваво обговорюється як The Great Resignation). Їм набридла робота, яка їх обмежує (робочий графік, контроль, бюрократія) і не драйвить (заробляєш гроші своєму начальнику чи інвестору). Натомість вони хочуть більше контролю над життям та реалізації підприємницьких амбіцій. 

На додадок сучасні платформи радикально здешевили запуск власного бізнесу, медіа глорифікували стартаперство, венчурного капіталу стає дедалі більше. Усе це тільки активізує перехід найманих працівників у фриланс та підприємництво.

Як працюють стартап-студії?

Зазвичай студії формуються навколо певних тем, де напрацьовують сильну експертизу і таким чином посилюють свої стартапи.

В основі кожної студії — процес пошуку та валідації ідей, підбору команди, надання злітного майданчика новим бізнесам. Варіація процесу у кожного своя: десь роблять ставку на геніальність засновника, десь довіряють глибокому UX Research, хтось сповідує принципи lean startups, а інші надають перевагу агресивному спаленню коштів або ж фундаментальній розробці.

Найпопулярніші варіації того, як студії організовують роботу:

  • Кинути армію молодих талантів та ресурси на перспективні ідеї (Rocket Internet).
  • Шукати заряджених підприємців із частково опрацьованою ідеєю (Entrepreneur First).
  • Шукати заряджені таланти з підприємницькими амбіціями, допомагати знайти ідеї (FJ Labs).
  • Зібрати команду із сильною індустріальною експертизою та бажанням індустрію перевернути (Finleap, Heartbeat Labs).
  • Знайти дослідників із проривними роботами, комерціалізувати результати досліджень (Merantix, Flagship Pioneering).

Стартап-студії працюють у тісному контакті з інвестиційним капіталом:

  • Отримують фінансування напряму в капітал студії від інвесторів (які потім мають право на хороших умовах стати ранніми інвесторами створених стартапів).
  • Інвестори вкладають одразу в стартап на стадії ідеї, а студія бере плату за послуги з розвитку стартапу.
  • Корпоративні студії, які отримують кошти з бюджету материнської корпорації. 
  • Створені серійними підприємцями власним коштом.

Навіщо стартап-студії в Україні?

Стартап-студії можуть закрити прогалину між попитом на нові продукти та наявними (проте не активованими) стартаперськими талантами в Україні. 

Професіонали навколостартапних спеціальностей (ІТ, маркетинг, продукт, бізнес) на ринку вже є. Проте збиратися до команд навколо ідей заважає низька підприємницька компетенція, а інколи брак конкретизованих ідей.

Серед споживачів (В2С, МСБ, корпорацій) зростає запит на нові продукти, що відповідають духові часу. Наявні гравці задовольнити цей попит не можуть, бо вони або заточені на продаж людино-годин (ІТ-аутсорсери), або не здатні випускати фундаментально нові продукти через повільну бюрократичну роботу чи перевантаження поточними операційними завданнями. Стартапи ж  здебільшого фокусуються під тиском венчурних інвесторів на європейському чи американському ринках.

Стартап-студії, які виникнуть в Україні, реалізують великий підприємницький потенціал, про який вже говорять історії Depositphotos, Grammarly, Reface, Looksery та багатьох інших українських стартапів. Цей потенціал однозначно глобальний. Одна із можливостей — масштабувати продукти, з яких формується економіка із низькою купівельною спроможністю, на схожі ринки.

У наступних статтях я докладніше розкажу про історію ринку стартап-студій, найуспішніші кейси, шляхи створення та типові помилки у цьому процесі.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

У світі дикого венчура. Штучний інтелект, контент-мейкери, та до чого тут інвестиції

Наталія Миронова 30 вересня 2022 16:48

У «Дія.Бізнес» відновили інвестменю приватизації та оренди держмайна

Вадим Добровольський 29 вересня 2022 15:38

Перспективні стартапи та новий нетворкінг: які виклики й тенденції чекають на ІТ-ринок

Наталія Миронова 27 вересня 2022 15:41

Біржі, банки та експерименти. Якою є економіка України та світу у вересні 2022 року

Ivan Verstyuk 26 вересня 2022 13:53

Пів року війни: в якому стані економіка? Головне з дискусії «CASE Україна»

Олександр Тартачний 23 вересня 2022 10:00