Чорно-білі фото як протест проти насильства: як соцмережі підтримували Стамбульську конвенцію та чому саме ч/б фото стали символом боротьби жінок

Сьогодні Верховна Рада нарешті ратифікувала Стамбульську конвенцію (повна назва — «Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами»).

Цей документ не тільки збільшує наші шанси на кандидатство в ЄС (його ухвалення було особливо важливе для Нідерландів та Швеції, для яких питання рівності та захисту прав людини має особливу вагу), а є маркером цивілізованості, якому мають відповідати усі держави-кандидати в ЄС. 

Не будемо докладно розбирати, хто скільки голосів дав під час голосування (хоча деякі партії з приставкою «євро» неприємно здивували, таке враження, що їх покусали представники Ради Церков на вході у будівлю парламенту). 

Натомість згадаймо, як підтримували Стамбульську конвенцію соціальні мережі і звідки взявся масштабний флешмоб з чорно-білими фото. 

Теги #ChallengeAccepted та #womensupportingwomen вперше з'явилися у мережі в середині літа 2020 року. Instagram, а за ним й інші соцмережі наповнилися ч/б фотками з цими тегами. Насправді першим був тег #istanbulsözleşmesiyaşatır («Стамбульска конвенція береже життя«), який виник у Туреччині. Саме влітку 2020 року Туреччина вперше заявила про вихід зі Стамбульської конвенції (а через рік врешті покинула список підписантів), і цей флешмоб став спробою спочатку туркень, а потім і решти жінок в усьому світі вкотре привернути увагу до проблеми домашнього насильства і спробувати зупинити відкат Туреччини у питанні прав людини. 

То чому саме чорно-білі фото стали символом боротьби жінок за свої права і проти насильства? Відповідь — у кримінальних хроніках турецької преси. Саме такими турецькі газети публікували фото постраждалих чи вбитих жінок.

Тому такі знімки і стали символом цієї боротьби, в якій турецькі жінки, на жаль, зазнали поразки. А ось українські сьогодні перемогли, навіть попри тріск шаблонів і скрєп половини народних депутатів.