Шпигунські застосунки та розпізнавання облич: темний бік технологій на чемпіонаті світу у Катарі
На чемпіонаті світу з футболу 2022 року Аргентина перемогла Францію у серії післяматчевих пенальті.
Основний час завершився нічиєю з рахунком 2:2. В екстратаймах команди обмінялися голами — 3:3, а за результатами пенальті сильнішими були аргентинці — 4:2. Матч відвідали, зокрема, президент Франції Емануель Макрон та власник Twitter Ілон Маск.
І поки команда на чолі з Ліонелем Мессі святкує перемогу, SPEKA розповість про технологічні маніпуляції, які використовував Катар на чемпіонаті світу, а також про те, чому уряд країни потенційно має доступ до усіх персональних даних відвідувачів стадіонів.
Обов'язковий шпигунський софт для усіх відвідувачів Катару
Ще задовго до початку чемпіонат світу з футболу у Катарі потрапив до низки скандалів. Звинувачення уряду країни у хабарі для керівництва ФІФА за право проводити змагання, трудове рабство та смерть працівників, гомофобія урядових осіб… Але чемпіонат таки дозволили провести у цій країні
Для відвідування стадіонів потрібні два застосунки: Ehteraz та Hayya, які розробили у Катарі. Перший — це система відстеження COVID-19, який має завантажити кожен, хто прибув до країни, а Hayya використовують для доступу вболівальників на територію стадіону, перегляду розкладу та безкоштовного громадського транспорту.
В обох застосунків, особливо у Ehteraz, є колосальні проблеми з безпекою даних. Окрім того що Ehteraz відстежує місцеперебування (доволі логічно для застосунку для локалізації хворих), користувачі надають йому ще багато дозволів — фактично доступ до всіх операцій у телефоні та можливість їх відстежувати.
Керівник служби безпеки норвезької телерадіокомпанії NRK та дві IT-компанії перевірили цей застосунок і виявили, що він може:
- завжди відстежувати місцеперебування телефону за GPS;
- мати повний доступ до телефону, зокрема читати, видаляти та змінювати дані;
- мати віддалений доступ для підключення до Wi-Fi та Bluetooth;
- відкриватися згори над усіма іншими програми на телефоні;
- мати повний контроль, що гарантує, що пристрій неможливо вимкнути або перевести у режим сну.
«Щойно користувач завантажить застосунок Ehteraz (а це обов'язково під час в'їзду до країни), Катар фактично володіє вашим пристроєм, — розповідає Ойвінд Васаасен, керівник служби безпеки NRK. — Вони можуть змінити вміст усього вашого телефону, адже мають повний контроль над наявною там інформацією».
Підписуйтеся на наші соцмережі
Застосунок Hayya потребує менше дозволів, але також має низку критичних аспектів. Наприклад, програма запитує доступ, щоб ділитися вашою інформацією майже без обмежень. Крім того, Hayya дозволяє точно визначати місцеперебування телефону, запобігає переходу в режим сну та бачить мережеве з'єднання телефону.
І все це у країні, де гомосексуалізм незаконний, а будь-яке оголене фото на вашому телефоні можуть вважати ввезенням порнографії, а це кримінальний злочин.
Розпізнавання облич на стадіонах та на вулицях столиці
Катар використовує камери з функцією розпізнавання облич на усіх восьми стадіонах та на вулицях столиці Дохи. Загалом понад 15 тис. камер. Уряд країни запевняв, що це потрібно, щоб моніторити активність футбольних уболівальників та забезпечити менші черги у транспорті, туалетах та кафе, а також ловити злочинців і терористів. Правозахисники стверджують, що дуже мало доказів того, що навіть «традиційні» системи відеоспостереження знижують злочинність, радше вони створюють видимість безпеки.
Більшість європейських стадіонів вже випробовували ідею камер із розпізнаванням людей, щоб не допускати до гри футбольних хуліганів та шахраїв із квитками. Ці камери використовували домашні стадіони таких клубів, як данський «Брондбю», французький «Метц», іспанські «Атлетіко» та «Валенсія», англійський «Манчестер Сіті».
Однак алгоритми не досить точні. У 2017 році технологія сканування обличчя помилково ідентифікувала 2470 людей як можливих злочинців на фіналі Ліги чемпіонів. У 2019-му нідерландський футбольний клуб «Ден Бош», який використовує розумні камери, неправильно ідентифікував 20-річного вболівальника і заборонив йому вхід, заявивши, що він бився на трибунах та заходив у зони обмеженого доступу. Окрім того, його оштрафували.
Та проблема не у точності, а у правомірності таких дій. У квітні 2021 року Європейська комісія подала пропозицію щодо правового статусу штучного інтелекту. Наразі Європейський парламент визначається щодо пропозиції, але його члени підтримали повну заборону віддаленої біометричної ідентифікації у публічних місцях як державою, так і приватними особами.
Але заборона не міститиме використання систем для розпізнавання емоцій, а також біометричну категоризацію (наприклад, профілювання людей за віком, статтю чи етнічними ознаками).
Цензура у мережі та профінансовані пропагандисти на чемпіонаті
Оскільки звинувачення у корупції, порушенні прав людей та ненависті до ЛГБТК-спільноти вже завдали Катару та чемпіонату репутаційних втрат, уряд намагався відбілити себе у соцмережах. Журналісти The New York Times з'ясували, що Катар пропонував лідерам фанатських спільнот безкоштовні квитки на літаки, проживання та відвідування матчів за позитивний піар у соцмережах. Учасників спеціальної негласної фанатської програми попереджали, що хоча їх не просять бути «рупором» Катару, але кажуть, «не зневажати» країну чи турнір.
Вони також мали стежити за подібним негативом у коментарях до своїх публікацій. Пункт у кодексі поведінки вимагав від них «повідомляти організаторам про будь-які образливі або принизливі коментарі». Там, де це можливо, йдеться у кодексі, вони повинні надавати скриншоти усіх образливих публікацій.
У компанії Meta (Facebook та Instagram) вже заявили, що фільтруватимуть образливий контент у соцмережах. На тлі чемпіонату є одразу кілька загроз: торік Instagram розкритикували за те, що він не захистив чорношкірих гравців збірної Англії від расистських образ.
Компанія навчала гравців використовувати обмеження та ліміти для образливих слів у повідомленнях та коментарях, а минулого року запровадила нові алгоритми, які перешкоджають користувачам відповідати на образливі коментарі. Однак жодна з цих функцій не є новою чи спеціально розробленою для роботи на чемпіонаті світу.
Проведення чемпіонату не стало заходом із нульовим вуглецевим слідом
Катар обіцяв, що чемпіонат стане нейтральним заходом за викидами вуглецю в атмосферу. Це дуже амбітне завдання для будь-якої масової події бодай тому, що на неї прилітають тисячі вболівальників. А ще Катар значною мірою залежить від викопного палива, тут неймовірно спекотно, і до події майже не було відповідних об'єктів інфраструктури.
Обіцянки не дотрималися. Згідно з офіційним звітом ФІФА про викиди парникових газів, під час турніру викидається приблизно 3,6 млн тонн вуглекислого газу. Це більше, ніж деякі країни виробляють за рік.
Тепер Катар має придбати 3,6 млн вуглецевих кредитів, тобто вжити заходів, які компенсують таку кількість викидів. Але замість того, щоб зробити це через перевірені організації, які є нейтральною стороною, організатори створили власну, а отже упереджену, систему під назвою Global Carbon Council.
Через відсутність відповідної інфраструктури, Катару довелось інвестувати у нові стадіони та житло. Він надто залежить від імпорту, що створює у будь-якому будівництві більший вуглецевий слід. Навіть насіння трави для футбольних полів придбали та доставили зі Сполучених Штатів літаками із клімат-контролем. Утримання одного футбольного поля у листопаді та грудні, коли температура у Катарі +20-25, потребує 10 тис. л води щодня. А таких майданчиків 144. Опріснення морської води потребує багато енергії, а майже 100% електроенергії у країні виробляють з нафти та газу.
Але варто наголосити, що деякі зусилля скоротити вуглецевий слід все-таки були. Йдеться про інноваційний підхід до будівництва та обслуговування стадіонів. Наприклад, стадіон 974 звели з морських транспортних контейнерів. Це також дає змогу розібрати його та зібрати в іншому місці після турніру.
Решта стадіонів здебільшого побудовані з повторно використовуваних і перероблених матеріалів. Вони пройшли сертифікацію на екологічність (хоча орган сертифікації належить компанії, створеній суверенним інвестиційним фондом Катару). Також розробили новаторську систему охолодження повітря, яка споживає на 40% менше енергії, ніж будь-яка аналогічна система, та працює від сонячних батарей.
Хоча стадіони є максимально екологічними, їхнє зведення — це лише чверть від загальних викидів (більшість — авіаперельоти та проживання туристів). Тому є версія, що новації у будівництві стадіонів були «зеленим» камуфляжем (маркетинговим ходом, в якому застосували «зелений» піар, щоб ввести споживача в оману щодо екологічності послуги. — Ред.).
