Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як долати труднощі: три поради від філософів-стоїків

Ірина Юрченко
Ірина Юрченко SMM-менеджерка видавництва «Лабораторія»
24 травня 2022 13 хвилин читання

Ми не можемо контролювати все, що відбувається навколо нас, але можемо змінити власне ставлення до дійсності. Стоїки стверджують, що спокою у власному житті ми можемо досягти, лише покладаючись на власний характер і наявні ресурси, а також зосереджуючись на моменті, який проживаємо.

SMM-менеджерка видавництва «Лабораторія» Ірина Юрченко вибрала з книги "Нові стоїки. 52 уроки для наповненого життя" декілька порад, як упоратися з труднощами, орієнтуючись на правила стоїцизму.

Дізнайтеся, що ви насправді контролюєте, а що ні

Коли все йде так, як нам хочеться, то здається, що ми контролюємо своє життя. Але що відбувається, коли ми відчуваємо невизначеність? Можливо, ви знаєте слова Епіктета у формі знаменитої «Молитви про душевний спокій»: 

Епіктет
Епіктет
«Молитва про душевний спокій»

Боже, дай мені спокій прийняти те, що я не можу змінити, сміливість змінити те, що можу, і мудрість, щоб відрізняти перше від другого.

Епіктет поділяє світ на дві частини: сукупність того, що ми (повністю) контролюємо, і того, що не (повністю) контролюємо. Основна думка полягає в тому, що вкрай важливо використовувати нашу розумову енергію для зосередження на тому, що ми повністю контролюємо. Щодо того, що не перебуває під нашим повним контролем, то ми не припиняємо про нього дбати, але розуміємо, що не можемо гарантувати бажаного результату. Таке розуміння з'являється через постійну практику.

Що ми здатні контролювати, а що ні? За словами Епіктета, до першої категорії належать «думки, імпульси, воля до отримання і воля до уникнення — одне слово, все, що є нашим діянням». Епіктет стверджує, що всі ці три сфери (думки, імпульси, воля до отримання й воля до уникнення) ми, по суті, повністю контролюємо.

Те, що ви контролюєте згадані сфери, не означає, що на них іноді не впливають зовнішні (наприклад, думка інших людей) або внутрішні (скажімо, фізичні відчуття й автоматичні схильності, такі як бажання підкріпитися) чинники. Але, зрештою, і їх ви контролюєте, адже можете ухвалити свідоме рішення ігнорувати свій потяг або думку інших людей, коли здійснюєте вибір.

А як щодо того, що, на думку Епіктета, ми не контролюємо? Ідеться про «тіло, майно, репутацію, посаду — одне слово, все, що не є нашим діянням». До цього досить широкого набору належить усе, що перебуває за межами нашого свідомого розуму. Наше тіло однаково може захворіти, хоч би як ми про нього дбали; ми можемо втратити майно через крадіжку або нещасний випадок; нашу репутацію можуть зруйнувати обставини, на які ми не здатні вплинути; ми можемо втратити роботу не з власної провини. Можливо, ви заперечите, що, мовляв, сфери, які ми щойно назвали, ви контролюєте частково. Вони не такі, як, скажімо, погода, на яку ми справді ніяк не можемо вплинути. Звісно, Епіктет це знав! Те, про що він тут говорить, нагадує «аргумент найкращої ставки»: якщо ви ставите свій душевний спокій на те, що повністю не контролюєте, то добровільно віддаєте частину свого щастя випадку.

Що робити

Щодня обирайте для опису одну подію. Це може бути що завгодно. Ми пропонуємо обрати подію, що емоційно не надто вас засмутила, інакше вправа може виявитися заважкою, а ви тільки починаєте! Зазначте, що саме впродовж цієї події ви повністю контролювали, а що ні. Можливо, корисно також буде додати кілька слів про те, чому саме ви щось могли повністю контролювати, а щось ні. Якщо за виконанні вправи у вас виникають сумніви, згадуйте підказки Епіктета: ви повністю контролюєте ціннісні судження, бажання діяти та прагнення щось отримати або чогось уникнути. Також можете спробувати розділити складники події на внутрішні (думки, бажання, прагнення) та зовнішні (результати) чинники, адже ми переважно здатні контролювати те, що відбувається у нашій голові, а більшість того, що ми контролювати не можемо, перебуває у зовнішньому світі. Нехай ці категорії не сковують вас. Мета вправи частково в тому, щоб перевірити, чи узгоджуються поради Епіктета з вашим досвідом. Можливо, ви побачите, що він мав слушність, а можливо, ні.

Навіщо це робити

Якщо ви щодня виконуватимете цю вправу та розглядатимете конкретні події зі свого життя, то почнете розуміти, що насправді повністю контролюєте, а що ні. Ця вправа дасть вам чіткіше уявлення, на чому саме слід зосередити свої бажання й відрази, щоб досягти душевного спокою.

Подивіться на ситуацію ззовні

Можливо, ви чудово вмієте втішати тих, хто цього потребує, але чи здатні так само втішати себе?

Епіктет
Епіктет
«Енхейридіон», 26

Ми здатні виявити волю природи у питаннях, щодо яких маємо однозначну думку. Наприклад, коли раб іншої людини розбив винну чашу, ми відразу скажемо: «Такі речі неминуче стаються». Але знайте, що коли розбивається ваша чаша, вам варто було б реагувати так само, як і тоді, коли розбилася чаша сусіда. Цей самий принцип застосовуйте і до важливіших справ. У когось померла дитина чи дружина? Більшість із нас скаже: «Така людська доля». Коли ж помирає хтось із наших родичів, ми кричимо: «Яке горе мене спіткало!». Але нам слід пам'ятати, що ми відчуваємо, коли таке стається з кимось іншим.

Тут Епіктет максимально щирий із нами. Здавалося б, філософ-стоїк заохочує нас свідомо обрати зачерствіле ставлення до власних нещасть — ставитися до них так, наче вони сталися з кимось іншим. Із сучасної точки зору, таку пораду нелегко прийняти, адже ми прагнемо ставитися до інших людей з емпатією. Але насправді стоїків, зокрема й Епіктета, важко назвати черствими: вони говорили, що мета їхньої практики не в тому, щоб зробити з нас роботів, не здатних на емоційні реакції, бо так ми перестали б бути людьми. Як пише філософ-стоїк Сенека своєму другові Луцилію: «Перше, чого прагне дати філософія, — це відчуття єдності з усіма людьми; іншими словами, співчуття та відкритість до спілкування».

Згідно з ученням стоїків, важливіше розвивати співчуття, ніж емпатію. Сучасна психологія та філософія частково підтверджують ці давні уявлення. Психолог Єльського університету Пол Блум і філософиня Міського університету Нью-Йорка Джесс Прінц опублікували переконливі докази того, що емпатія пов'язана з етичними проблемами, адже нею, як й іншими сильними емоційними реакціями, легко маніпулювати. До того ж ми маємо схильність виявляти емпатію невідповідно до ситуації (наприклад, більше відчуваємо її до людей, яких знаємо особисто або бачимо на власні очі); емпатія не масштабується (неможливо відчувати емпатію до тисяч або мільйонів невідомих людей, навіть якщо вони цілком на неї заслуговують). Натомість співчуття зазвичай визначає розум, і воно здатне змінюватися у більших межах. Ми можемо співчувати навіть тим, кого не знаємо і хто переживає зовсім незнайому нам ситуацію, адже здатні погодитися, що така ситуація стала б для нас важкою і було б несправедливо, щоб ми самі або хтось інший так страждав.

Епіктет говорить ось про що: за звичайних умов ми схильні до самоемпатії («Який жаль! Який я нещасний!") і до співчуття іншим («Така людська доля"). Відмінність випливає з того, що наші судження зваженіші, коли подія не стосується нас безпосередньо. Спроба виправити цей дисбаланс робить нас не черствими, а раціональнішими.

Що робити

Вам потрібно буде щодня встановлювати таймер на п'ять хвилин і писати про проблему, яка вам дошкуляла упродовж дня, або хвилювання щодо наступного дня. Пишіть про те, що крутиться на думці. Якщо день минув вдало, а наступний нічим не бентежить, оберіть давнішу проблему, з якою хотіли б попрацювати. Щодня записуйте, як почуваєтеся у зв'язку з проблемою або ситуацією, а також фіксуйте можливі способи її розв'язання, але у незвичний спосіб. Коли щось собі радитимете, пишіть не в першій, а в другій особі, звертайтеся до себе на ім'я. Наприклад, замість писати «Я хвилююся щодо...», почніть зі слів «Ти хвилюєшся...». Працюйте, поки спрацює таймер.

Навіщо це робити

Якщо трохи відсторонитися від важкої ситуації, то можна втихомирити емоції й побачити її чіткіше. Керуючись співчуттям до себе, ви зможете запропонувати собі кращі поради, ніж коли підливатимете самоемпатію у багаття розбурханих емоцій. Ефективність таких вправ підтверджує сучасна наука, але стоїки випередили науковців на дві тисячі років. Якщо ви переглянете «Роздуми» Марка Аврелія (його особистий нотатник), то помітите, що він майже завжди пише до себе у другій особі.

Перетворюйте труднощі на можливості

Якби конкретні зовнішні обставини безпосередньо спричиняли емоційну реакцію, то всі мали б реагувати однаково на будь-яку проблему. Однак насправді це не так.

Сенека
Сенека
«Про провидіння», 2

Подивіться: атлети, що випробовують лише свою тілесну міць, вступають у поєдинки з найпотужнішими атлетами й вимагають від тих, хто готує їх до виходу на арену, застосовувати всю свою силу, працюючи з ними. Вони витримують удари і знущання, а якщо не можуть знайти того, хто був би їм рівнею, то б'ються з кількома відразу. Їхня сила й мужність слабне без супротивника. Вони можуть довести свою велич і міць, лише якщо покажуть, скільки випробувань можуть витримати. Знайте: хороші люди мають діяти, як атлети: не боятися незгод і труднощів, не скаржитися на важку долю, приймати як належне все, що їх може спіткати, і робити так, щоб це стало для них благом. Важливо не те, що ви витримуєте, а як ви це робите.

Щоб проілюструвати свої філософські міркування, стоїки часто використовували аналогії. Однією з їхніх улюблених аналогій був гімнастичний зал. Мабуть, не випадково дві найвідоміші філософські школи античності, Академія Платона та Ліцей Арістотеля, були розташовані у старих гімнастичних залах. У наведеному вище уривку Сенека, як завжди, елегантно використовує цю метафору, нагадуючи нам, що серйозні атлети (ті, що прагнуть стати найкращими й більш конкурентоздатними) не обходять труднощі, а з вигодою користуються ними, шукаючи найсильніших супротивників для тренувань, а іноді навіть стаючи до бою з кількома відразу.

Насправді труднощі, які постають перед ними, додають їм наснаги. Усі обставини нашого життя дають змогу випробувати й удосконалити свою доброчесність. Це можуть бути різні ситуації: від незначних незручностей, які ми можемо навчитися сприймати без роздратування, до серйозних перешкод на зразок розлучення. Річ не в тім, щоб іти життям, зберігаючи самовладання, як у хибному стереотипному уявленні про стоїків. Ми радше вчимося на власному досвіді, коли усвідомлюємо, яку роль могли відіграти у відповідних подіях, і намагаємося наступного разу вчинити краще. За словами Сенеки, стоїки «не скаржаться на важку долю». Зрештою, немає сенсу нарікати на те, чого ми не здатні змінити і що нам повністю не підвладне. То навіщо ж самим собі додавати страждань до проблеми, яка вже виникла або яку ми намагаємося подолати?

Тут також важливо зосередитися на ставленні. Цей урок полягає у чомусь більшому, ніж у намаганні навчатися на власному досвіді й витримувати те, що випадає на нашу долю. За допомогою аналогії з атлетами Сенека спонукає нас нетерпляче чекати на життєві труднощі. Якщо долати їх з правильним мисленням, це допоможе нам стати кращими людьми. Як каже Сенека з іншого приводу, кожен стерничий вправно керує кораблем у спокійних водах, однак лише буря випробовує і покращує його майстерність.  

Що робити

Ваша мета полягає в тому, щоб справді нетерпляче чекати на труднощі, які постають перед вами, та переосмислити їх. Замість сприймати скруту лише як тягар, який потрібно нести, чи перешкоду, яку слід обійти, ви попрацюєте над тим, щоб психологічно підготуватися до подолання труднощів. Питання переосмислення труднощів — особисте. Те, що здатне психологічно підготувати до скрути одну людину, може ніяк не вплинути на іншу. Тому краще спробувати знайти власні способи переосмислення труднощів. Мета полягає в такому погляді на ситуацію, щоб можна було легко впоратися з труднощами або принаймні менше боятися прикрої ситуації. Це можна зробити за допомогою раціональних та емоційних підходів.

Раціональні способи переосмислення труднощів дають змогу виявити в них користь, хоч би як усе обернулося. Ось дві раціональні стратегії, які можна застосовувати впродовж тижня.

• Подумайте, як ви можете зрости, якщо спробуєте подолати складну ситуацію, хоч би чим це закінчилося. Уявіть собі найкращий розвиток подій: як це здатне зробити вас кращою людиною? Важливо також уявити й найгірший розвиток подій. Як імовірно поганий результат може покращити ваш характер?

• Поміркуйте, чому ви взагалі намагаєтеся подолати ці труднощі. Навіщо ви завдаєте собі клопоту робити це? Якщо протистояння труднощам має якісь переваги, це може додати вам сили, щоб витримати їх.

Емоційні стратегії також можуть психологічно підготувати вас протистояти труднощам — і вони теж особисті. Поширений спосіб полягає в пошуку підбадьорливих слів, що спонукатимуть долати майбутні труднощі. Емоційні стратегії можуть наповнити вас емоційною енергією так, як цього не зроблять раціональні. Можна використати такий поширений вислів: «Під лежачий камінь вода не тече». Або скористатися висловом Сенеки: «Важливо не те, що ви зносите, а як це робите».

Щоб знайти те, що зрештою виявиться корисним для вас, потрібно трохи поміркувати й поекспериментувати. Можливо, вам згодиться поєднання емоційних і раціональних стратегій. Чи, може, буде достатньо лише таких чи таких підходів. Виділіть кілька хвилин та обміркуйте способи переосмислення труднощів, які, на ваш погляд, можуть бути корисними для вас, і запишіть їх у наведеному нижче полі.

Навіщо це робити

Мета цієї вправи в тому, щоб допомогти вам засвоїти важливий урок стоїків: труднощі відкривають можливості, які допоможуть стати кращою людиною. І запропонована практика зробить ці можливості захопливими. Доброчесність — це дар, який не зникає: хоч би що відбувалося у вашому житті, воно буде корисним. Це саме по собі відкриває чудову перспективу.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Як прожити найкраще життя — одна з ідей стоїцизму, яку варто взяти для себе

Кирило Мазур 18 липня 2022 12:25

Операційна система для темних часів

Сергій Коноплицький 18 червня 2022 14:14

SPEKотна читанка. Як майбутнє наступає нам на п'яти: розповідають Діамандіс та Котлер

Юлія Даниленко 14 січня 2022 12:42

SPEKотна читанка. Що один з перших інвесторів Facebook розповів про темну сторону соцмережі

Юлія Даниленко 12 січня 2022 14:13

SPEKотна читанка. Бліцмасштабування від засновника LinkedIn

Роман Судольський 5 грудня 2021 22:47