Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Катерина Венжик
Катерина Венжик СЕО Speka.Media, редакторка
24 липня 2022 8 хвилин читання

Як читати новини і не збожеволіти

Шість простих кроків для споживання інформації без шкоди для здоров'я

Speka.Media продовжує тренування для здобуття навичок щоденної інформаційної гігієни та імунітету від російського ІПСО у проєкті SPEKcheck. Сьогодні у ньому — майстер інформаційного кунг-фу, редактор видання Texty.org.ua, викладач Могилянської школи журналістики Олексій Набожняк. 

Олексій Набожняк, редактор видання Texty.org.ua, викладач Могилянської школи журналістики Олексій Набожняк, редактор видання Texty.org.ua, викладач Могилянської школи журналістики

Уряд роздає по 8000 грн усім охочим, бо так повідомила дивна сторінка у фейсбуці.

Міністра оборони потрібно звільнити, бо один солдат заявив, що на передовій всі ходять без бронежилетів.

В Україні вже масово почали роздавати зброю, бо в Раду внесли такий законопроєкт.

Щодня тисячі людей поширюють перекручену, напівправдиву або повністю вигадану інформацію у своїх інфобульбашках. 

Ось декілька простих кроків, які уже на базовому рівні допоможуть фільтрувати інформацію і не потрапити у пастку, не понести зайву зраду, паніку та істерику серед друзів у соцмережах чи сусідів по коворкінгу. 

1. Усе беремо під сумнів

Будь-який заголовок у ЗМІ чи у соцмережах, інформацію від знайомих і незнайомих, але авторитетних людей слід пропустити через «грубий фільтр» — це первинний сумнів. Тут одразу відсікається найбільша дичина типу рептилоїдів, вишок 5G і теорії пласкої землі.

Решта (разом із зведенням Генштабу, повідомленням про пандочку в зоопарку, президента у реанімації чи новинами про біолабораторії з ковідними гусями) на запитання «Це взагалі можливо?» ймовірно матиме відповідь «У принципі, так». Цього не слід лякатися. Це означає, що ви готові до наступних етапів. 

2. Звідки інформація?

Походження інформації має бути прозорим. Одразу забудьмо про анонімні телеграм-канали, якими б патріотичними вони не здавалися, не кажучи вже про ті, якими курують спецслужби росії. Повиходьмо із плаксиво-істеричних псевдопатріотичних груп на Facebook та у Viber, а також перестаньмо заходити на сайти-сміттярки без редакції і з кричущими заголовками на стандартних кустарних шаблонах, які «проти корупції», «без цензури» і «наповнені справжнім компроматом». 

Обмежте коло споживання інформації живими людьми і медіа, де ви знаєте хоча б одну живу людину, нехай навіть ви її бачили по телевізору. 

Після цього перевіряйте інформацію за простим набором запитань. Хто це сказав? В якому документі це написано? З яких даних це випливає? Є цифри? Є факти? Хто це рахував? Я можу це перевірити? На якому сайті чи пабліку це опубліковано і чи є там посилання на першоджерело — людину, офіційний сайт, дослідження? Наскільки це першоджерело релевантне — чи є воно науковим, офіційним, фаховим? 

Якщо відповідей на ці запитання немає — це перший маячок про сумнівність інформації. 

3. Мотиви джерела 

Не існує стерильної інформації. Потрібно прийняти, що будь-які новини можуть бути забарвлені: або емоціями ведучого, або інтересами власника, або власним досвідом / вподобаннями журналіста / блогера, або політичними цілями політика / чиновника, комерційними цілями бізнесу, або ангажованістю експерта тощо. Відрізнити власне «тіло» інформації від такої «мотиваційної» надбудови не завжди можливо.

Наприклад, якщо «анонімне джерело» злило журналістам зміст переговорів чиновників, ми навряд чи дізнаємось його мотиви. Як, втім, і журналіст, який на нього посилається. 

Та деякі запитання все-таки варто поставити. Наприклад, я знаю, що це канал / блогер / сайт / телеграм-канал, близький до політичної групи «Х» — чи може бути інформація, яку я читаю про армію / мову / віру / реформи / владу — політично підфарбованою? Чи я ОК з цією мотивацією? Або ж мені також варто прочитати, що думає з цього приводу протилежний політичний табір або «нейтральне» джерело? 

Як і будь-яка людина, наше «джерело» інформації може помилятися. Це може бути ненавмисна помилка, неточність, брак інформації. А може бути навмисна маніпуляція чи недоговорювання. Ми не знаємо. До цього просто слід бути готовим. 

4. Джерела і «джерела»

Різні люди з різним статусом мають різний рівень відповідальності за сказане / написане.

Різноманітні «радники» з офіційним статусом і без такого, «блогери» (нехай навіть із багатотисячними аудиторіями), мікроінфлюєнсери, самоназвані «друзі президентів», політики середньої руки, зірки сцени чи просто самопроголошені «лідери думок» мають набагато більше свободи у своїх висловлюваннях, ніж офіційні чиновники. Вони не зобов'язані перевіряти інформацію, можуть її вільно інтерпретувати для швидшої публікації чи отримання политичних дивідендів. Чиновники ж формально несуть більше відповідальності за свої слова. А відтак часто програють у яскравості та оперативності.

Приблизно таке саме розділення між «офіційними» журналістами зареєстрованих чи визнаних ЗМІ і сайтами-сміттярками та анонімними телеграм-каналами. Очевидно, що в обох випадках «офіційні» джерела теж можуть помилятися і маніпулювати (див. п. 3), та все ж їхні «стартові» позиції у цьому забігу трохи кращі, ніж у людей-медіа. Наприклад, перевіряти інформацію про «реанімацію» Зеленського треба на його сайті або офіційних соцмережах. Але аж ніяк не вірити анонімному повідомленню на радіо. 

Окремо тут стоять «експерти». Кого такими вважати, не дійшли консенсусу. Проста відповідь: людина має розбиратися у вузькому предметі, мати відповідний досвід і практику. Не завжди «багато ходить по каналах» дорівнює «хороший експерт». Тому все, що він говорить, слід сприймати лише як точку зору, а не факт.

5. Відрізняємо факти від думок 

Що таке факт? Подія / явище, що мало місце і яке можна виміряти, зафіксувати. Те, що ми знаємо напевне і що підтвердять інші свідки. Те, що можна перевірити або підтвердити у документах. 

Що таке думка / точка зору / оцінка / коментар? Це спроба інтерпретації факту, припущення. «Цей підприємець роздав у своєму районі 100 продуктових наборів, повідомила його прес-служба». Це факт — повідомлення (ми не знаємо, чи він дійсно роздавав). «Це означає, що у підприємця зросли шанси на виборах наступного року. Він молодець» — це судження / коментар / точка зору. 

Ми маємо чітко розрізняти факти та оцінки. Маніпулятори часто їх перемішують, ствердно говорячи про свої думки як про реальність: «війна закінчиться за 2-3 тижні», «ми зібрали найкращий урожай за останні роки», «українці розкрадають західну допомогу» без жодних «можливо», «на мою думку», «за моєю оцінкою».

На жаль, таким грішать і медіа. Замість «можливо, у разі ухвалення законопроєкту і його підписання президентом, в Україні запровадять…» перетворюється на «в Україні уже запровадили / запроваджують…». Замість «ймовірно» або «за словами…», ствердне «Україна краде зброю».

Розрізнивши самостійно факт і точку зору, ми не будемо їх змішувати і у своїй голові. 

6. Чи це для мене важливо? 

Завершальне правило — відкидати повідомлення, які ніяк не впливають на ваше життя і які неможливо перевірити, але при цьому вони викликають сумнів.

Якщо ж новина безпосередньо вас стосується, дайте такій інформації «відстоятися», не діліться нею одразу в стрічці, з друзями, рідними. За цей час «пройдіться» по тексту критично, відповідаючи на запитання: чи хоче хтось, щоб я щось зробив або не робив після прочитання цієї інформації? Чи закликає мене до чогось емоційно (як у заголовку, так і у тексті), використовує слова-тригери?

Якщо відповідь позитивна, вірогідно вами та/або вашою увагою намагаються маніпулювати. А це додатковий маячок про те, що новина може виявитися недостовірною. Лише факт того, що ви це виявили, свідчить про високий рівень критичної оцінки інформації. Можете себе привітати: на одного свідомого споживача новин тепер стало більше. 

 Матеріал опубліковано у співпраці з ГО «Львівський медіафорум» за підтримки Міністерства закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (British Embassy Kyiv).

0
Прокоментувати
Інші матеріали

У світі дикого венчура. Новини глобального VC українською

Юлія Даниленко 2 години тому

Звідки українці отримують інформацію онлайн і кому довіряють. Опитування SPEKA

Юлія Даниленко 22 години тому

На росії оштрафували Twitch на $33 тис. за відео про Бучу

Ольга Кротовська 18 серпня 2022 19:23

Навіщо росіяни поширюють черговий фейк про Запорізьку АЕС?

Олександр Тартачний 17 серпня 2022 09:00

Путін у шкурі Пушкіна: як російська література слугує інструментом імперії

Юлія Даниленко 16 серпня 2022 19:35