Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Укр
Eng
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Юлія Даниленко
Юлія Даниленко заступниця головного редактора
29 червня 2022 9 хвилин читання

«Хочете ще однієї війни з росією?» Як кремлівська пропаганда залякує, маніпулює та бреше у Грузії

До того, як росія почала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022-го, у 2008 році вона так само підступно вторглася у Грузію. Російська агресія проти Грузії не обмежувалася загарбницькою війною та насильством. За допомогою пропаганди та владного адміністративного ресурсу росія робить усе, щоб знищити опозицію, заплутати і залякати населення та завадити Грузії рухатися до ЄС та формувати незалежну міжнародну політику.

Ми поговорили з Мартою Ардашелією, головною редакторкою та засновницею незалежного грузинського медіа SOVA, про головні наративи та цілі російської пропаганди у Грузії у межах проєкту #SPEKcheck

Які основні наративи російської пропаганди у Грузії? Чи змінилися вони після війни 2008 року?

Після війни російська пропаганда змінила свою стратегію, зокрема, перейшла на грузинську мову. Раніше вона покладалася насамперед на свої російськомовні медіа та телеканали, і вони були досить популярними. 

Але після 2008 року російська пропаганда зрозуміла, що грузинський народ не дуже задоволений влаштованою кремлем війною, тому підхід потрібно міняти. Як вони вчинили? Вони перейшли на грузинську, створили багато різних джерел інформації, пов'язаних із росією. Ці медіа не завжди відверто проросійські, але вони просувають наратив традиційних цінностей, релігії тощо. І це праціює вельми вдало навіть тепер. 

Сьогодні російська пропаганда майже ідентична наративам нашої правлячої партії «Грузинська мрія». Найпомітніше це стало після початку повномасштабної війни в Україні, коли уряд заявив, що не підтримає санкції проти рф, бо не хочемо проблем з росією. Вони також намагаються просувати ідею, що будь-яка підтримка України дорівнює війні з росією. 

Це продовження наративу, який росія просувала у 2008 році. Вони говорили, ніби у цій війні винний персонально Саакашвілі, постійно питали: «Хто почав війну?» На кожних виборах це питання є першим і головним для грузинських партій. І за тим, як людина відповідає на це запитання, журналісти можуть визначити, хто прозахідний, а хто проросійський. Для нас це як універсальний ідентифікатор.

Тепер «Грузинська мрія» ставить питання трохи інакше: «Ви що, хочете ще однієї війни з росією?»

Річ у тім, що сьогодні в Грузії ми маємо проросійський уряд, який використовує ті самі меседжі, що й кремль. У нас є дві-три телевізійні станції, які пропагують проросійський радикальний порядок денний. 

Усе це створили після війни — дуже тонко, дуже якісно, і, як наслідок, тепер у нас ціла екосистема сил, що забезпечує російський наратив. Це дуже важка ситуація.

А як щодо використання фейків, щось змінилося? У 2008 році серед їхніх меседжів було багато абсурду, перебільшень і неправди. 

Зараз вони уникають відвертих фейків. Чесно кажучи, я навіть щиро захоплююся цими людьми, вони дуже добре роблять свою роботу. Я впевнена, що у «Грузинській мрії» і на тих каналах, про які я згадувала, є свої російські куратори, які вивчають грузинський характер, психотип, вони знають, про що ми думаємо і як вести суспільство туди, куди їм хочеться. Вони роблять те саме в Україні.

Це почалося не вчора, не 2008 року, і навіть не у часи СРСР. Тож вони дуже добре знають наших людей.

Вони ховають фейк серед правдивих заяв, потім додають ще один фейк і вселяють в аудиторію постійні сумніви, правда це чи ні. А розгубленим, наляканим, не впевненим у своїх цінностях суспільством значно легше маніпулювати.

Ми маленька країна. У нас немає величезної армії, і у нас ніколи не буде такої армії, як у України, тому що нас лише 3,5 млн. Звісно, ми не здатні виграти війну з росією. Нам потрібно шукати інші способи захищатися від неї. Але говорити «Ви хочете війни з росією?», звичайно, абсурд.

За свої 37 років я пам'ятаю чотири російсько-грузинські війни. Світ визнає лише одну з них. 

Наша нація надто травмована. Тому грузини так емоційно ставляться до ситуації вУкраїні. Вийдіть на вулиці Тбілісі чи Батумі і ви всюди побачите українські прапори, і це не тренд, і не гра на публіку. Це щира підтримка. Але російська пропаганда грає на страху війни, і розумію, чому фото та відео з України лякають моїх співвітчизників. 

росія також намагається скомпрометувати Захід та українську владу: мовляв, дивіться, війна триває вже понад 100 днів, і ніхто їм не допомагає. Вони не вважають достатньою військову допомогу, зброю, політичну підтримку. 

Фактично, вони кажуть, що все, окрім натовських boots on the ground в Україні не є допомогою? 

Так, вони просувають консервативний наратив, де справжня допомога — це солдати НАТО, решта не рахується. 

Яка аудиторія найбільш вразлива до російської пропаганди у Грузії?

Точних даних у мене немає, але це переважно сільське населення віком від 45 років. Ці люди пам'ятають радянські часи, коли вони були молодими і щасливими. Водночас це населення, яке не має змоги подорожувати і бувати за кордоном.

Соціально-економічна ситуація у Грузії зараз дуже складна, багато людей перебувають на межі бідності, тому не можуть дозволити собі навіть полетіти на лоукостері з Кутаїсі до ЄС. А от середній клас переважно підтримує європейський вектор.

Річ у тім, що ми маємо і внутрішній порядок денний. Зокрема, багато людей виступають проти партії Міхеїла Саакашвілі. А російська і грузинська пропаганда перекручують це у «якщо ти проти Саакашвілі, ти маєш бути прихильником „Грузинської мрії“». Вони переключають наратив на внутрішній порядок денний Саакашвілі проти Іванішвілі замість більшого питання про інтеграцію до ЄС.

Чого взагалі росія хоче від Грузії, на вашу думку?

Це дуже просто. Вона хоче перетворити Грузію на радянську республіку під рукою Москви: ні вступу до ЄС, ні НАТО, ні армії, ні суверенітету, ні державних інституцій.

І наш уряд відкрито каже: «У нас безвізовий режим з ЄС, якщо вам щось не подобається, ви можете виїхати». Про це заявив Бідзіна Іванішвілі, хоч і трохи іншими словами. Це просто божевілля. 

російська «імперія» прагне позбавити нас суверенітету, але вони продають це як патріотизм і лояльність своїм старшим виборцям. Вони також кажуть: «Санкції проти Іванішвілі — це санкції проти всієї Грузії». Яки стосунок до Грузії мають санкції проти олігарха? Це грубий підхід, але, на жаль, у них досі є прихильники та величезний адміністративний ресурс.

Як незалежні медіа борються з російською пропагандою?

"Грузинська мрія" здається дуже впевненою в собі, але істеричність їхніх меседжів демонструє прихований страх. Думаю, у глибині душі вони відчувають, що роблять щось не так. Адже якщо вони настільки сильні, чому так завзято борються проти проєвропейської меншини?

Їм також вдалося розчленувати критичний і популярний канал "Руставі 2", розділивши його на два різні канали, які, щоправда, також критикують чинну владу та росію.

Натепер ми не маємо сильної опозиційної сили, яка може серйозно вплинути на ситуацію, але наша головна надія — це багато незалежних онлайн-медіа, які не мають жодного стосунку ні до Саакашвілі, ні до інших політиків. 

Нещодавно на одному з телеканалів Іванішвілі сталася вельми цікава річ: молодий ведучий розкритикував союзника Іванішвілі Хаіндраву, який захищає президента та просуває проросійські наративи. Цей ведучий сказав, що Хаіндрава опинився на неправильному боці історії, оскільки європейський вектор Грузії захищений нашою Конституцією.

Тож проросійським силам варто остерігатися молодих людей, які вважають себе європейцями, а не росіянами, ніколи не були у Москві і часто навіть не розуміють російської мови.

Яскравий приклад — скандал через депутата російської держдуми Гаврилова, де молодь була основним джерелом протесту. Він був настільки масштабним, що навіть їхні прорадянські батьки зрештою сказали: «Добре, добре, це ваша країна, робіть, як хочете».

«Ночь Гаврилова»: как новая Грузия сказала России нет

Наші «Громадське» та Espresso.tv теж починалися як невеликі медіа, створені молоддю.

Різниця у тому, що росіяни вчаться на своїх помилках. Пам'ятаєте, як Янукович прямо відмовився підписати угоду про асоціацію і цим спровокував Майдан? «Грузинська мрія» так не робить. Вони кажуть: «Звісно, ми хочемо бути частиною ЄС, але якщо ЄС налаштований проти Іванішвілі, який є лідером грузинського народу і найдобрішою людиною у світі, що ми можемо вдіяти?»

На початку ви згадали про перехід російської пропаганди на грузинську мову. Чи має вона вплив і на молодь також?

Так, і це вкрай небезпечно. Ми не можемо очікувати, що всі будуть медіаграмотними. І зараз таку саму техніку росія використовує в Україні.

Є коло дуже освічених людей, які впевнені у своїй позиції і вміють перевіряти факти, але є також люди з менших міст, які не настільки освічені і, можливо, не знають жодної іноземної мови. На них впливає оточення, їхня місцева громада. І дуже часто ця місцева громада бачить світ саме з радянських позицій. 

Матеріал опубліковано у співпраці з ГО «Львівський медіафорум» за підтримки Міністерства закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (British Embassy Kyiv)

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Заручник власної пропаганди. Що може змусити Путіна визнати поразку

Юлія Даниленко 38 хвилин тому

Звідки українці отримують інформацію онлайн і кому довіряють. Опитування SPEKA

Юлія Даниленко 18 серпня 2022 21:05

На росії оштрафували Twitch на $33 тис. за відео про Бучу

Ольга Кротовська 18 серпня 2022 19:23

Навіщо росіяни поширюють черговий фейк про Запорізьку АЕС?

Олександр Тартачний 17 серпня 2022 09:00

Путін у шкурі Пушкіна: як російська література слугує інструментом імперії

Юлія Даниленко 16 серпня 2022 19:35