Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Роман Судольський
Роман Судольський Головний редактор SPEKA
26 травня 2022 11 хвилин читання

Птахофабрики кремля. Як росія намагається виграти інформаційну війну у Twitter і що пішло не так

У Ілона Маска та українських інформаційних військ спільна проблема — фейкові акаунти у Twitter.

Найбагатша людина світу намагається придбати соцмережу, але не вірить у слова керівництва Twitter, що на платформі менше 5% фейкових акаунтів. За даними Маска, їхня кількість перевищує 20%, і це змусило його призупинити угоду.

Здавалося б, до чого тут росія?

За останні три місяці західні аналітичні компанії та ЗМІ провели низку досліджень, які доводять, що кремлівські наративи штучно розганяють у Twitter з використанням фейкових акаунтів. І якщо для офіційних російських пропагандистів соцмережа вже знайшла протидію, то остаточно вирішити проблему фейкометів, які особливо активно діють на ринках Азії та Африки, Twitter поки що не зміг.

У межах проєкту SPEKcheck редакція SPEKA вибрала найголовніше з досліджень аналітиків та ЗМІ і розповідає, як вони змусили Twitter піти на суттєві зміни щодо власної політики. 

Офіційний Twitter-фронт

Рішення про обмеження доступу до Twitter у росії місцева генпрокуратура затвердила ще 24 лютого — у перший день повномасштабного вторгнення в Україну. На думку російських силовиків, соцмережа поширювала недостовірну інформацію про «спецоперацію». На початку березня роскомнагляд ввів рішення генпрокуратури в дію.

Втім, обмеживши доступ до платформи для власних громадян, росія почала масово тиражувати фейки у Twitter, використовуючи для цього також офіційні державні акаунти.

Зокрема, у них поширювалася інформація про те, що бомбардування пологового будинку в Маріуполі — це фейк, а вбивства мирних жителів у Бучі були інсценовані. Також через акаунти російських посольств та кремлівських медіа поширювався фейк про те, що 53-річна вчителька Ольга Курило з Чугуєва, фото якої облетіло весь світ, насправді не зазнала «жодної подряпини». 

Ольга Курило. Getty Images Ольга Курило. Getty Images

Австралійський дослідник соцмереж Тім Грем з QUT Digital Media Research проаналізував 75 російських урядових профілів у Twitter, які загалом мають 7 млн підписників. Він відзначив злагоджену систему ретвітів, яку вибудували ці акаунти, керовані з єдиного центру. Протягом години після «кореневого» пропагандистського твіту його ретвітила уся мережа, що збільшувало трафік на дезінформаційні повідомлення. «Вони використовують свою мережу для просування власних наративів у Twitter і виходять сухими з води», — писав Грем.

Але невдовзі Twitter все ж почав діяти. На початку квітня соцмережа обмежила 300 державних російських ресурсів, разом із профілем путіна, який нараховував 3,6 млн підписників на російськомовному акаунті та 1,7 млн на англомовному. Ці акаунти більше не з'являються серед рекомендованих у таймлайні соцмережі, а підписники не отримують сповіщення про нові твіти. Також соцмережа песимізувала їх у видачі.

"Коли уряд країни, яка бере участь у збройному конфлікті, блокує або обмежує доступ до онлайн-сервісів у власній країні, а сама продовжує використовувати ці сервіси для поширення своєї пропаганди, це створює шкідливий інформаційний дисбаланс", — пояснив Global Head of Safety & Integrity компанії Twitter Йоель Рот.

Неофіційний фронт

Якщо для поширення кремлівських наративів з офіційних акаунтів соцмережа доволі швидко знайшла протидію, то на тіньовому фронті все набагато складніше. Ботоферми, які розганяють російську пропаганду, вдалося виявити завдяки дослідженням західних аналітиків та розслідуванням BBC та The Economist. 

Дослідження CASM Technology

Другого березня голова лондонського Центру аналізу соціальних медіа (CASM, досліджує дезінформацію в інтернеті) Карл Міллер помітив серед Twitter-трендів два хештеги, які привернули його увагу: #IStandWithPutin та #IStandWithRussia. 

Ці хештеги швидко вийшли у топ в Азії та Африці (Індія, Пакистан, Південна Африка та Нігерія), нібито демонструючи підтримку російського вторгнення в Україну з боку місцевого населення.

Ядро цієї мережі — майже 10 тис. Twitter-акаунтів, кожен з яких до 9 березня поширив ці хештеги не менше п'яти разів. CASM Technology вирішив провести дослідження, хто стоїть за цими акаунтами і що вони роблять. Компанія Карла Міллера проаналізувала 9907 профілів, які поширювали твіти на підтримку росії декількома мовами 2 та 3 березня. 

CASM з'ясувала, що понад 1 тис. цих акаунтів містять усі ознаки спаму. Переважно вони поширювали чужі твіти, майже нічого не писали від себе і були створені зовсім нещодавно.

"Вірогідно, ці твіти писалися ботами, підробними або вкраденими профілями, за допомогою яких штучно підсилюється підтримка путіна у цих країнах", — говорить Міллер.

Лінгвістичний аналіз показав подібність меседжів, написаних різними мовами з різних акаунтів. Пікова активність цих профілів припадає на день вторгнення російських військ в Україну, а також на голосування щодо резолюції ООН 2 березня, яка вимагала від росії негайно вивести війська з України.

70-80% цих акаунтів просто ретвітили один одного. А в день голосування резолюції ООН всі вони разом постили антизахідні прокремлівські меми.

Міллер підкреслював, що підозрілі патерни у поведінці цих Twitter-акаунтів не дозволяють довести їхній прямий стосунок до російської держави. Але західні медіа взяли на озброєння дослідження CASM і вирішили ще пильніше придивитися до акаунтів, які розганяли проросійські наративи.

Розслідування BBC: як «вкрадені обличчя» розганяють кремлівську пропаганду в Twitter

Дослідженням CASM Technology зацікавилася міжнародна служба BBC. Експерти дослідили сотні профілів з вибірки CASM. Якщо компанія Міллера звертала увагу насамперед на лінгвістичний аналіз твітів, то контриб'ютори BBC придивилися і до аватарів. Це дозволило довести, що більшість акаунтів дійсно фейкові.

За допомогою реверсного пошуку за зображеннями експерти World Service Disinformation Team з'ясували, що фотографії, які використовують у профілях, узяли з акаунтів знаменитостей, впливових людей та простих користувачів, які й гадки не мали, що їхні портрети прикрашають сторінки прихильників війни росії з Україною. 

У вибірці зі 100 рандомних профілів з бази CASM у 41 профілі не було аватарів, на 30 були зображення знаменитостей (наприклад, путіна та Марка Цукерберга). Лише чверть акаунтів містила фото користувачів, але й серед них значна частина була вкрадена.

Індійська інфлюенсерка Е.Р. Яміні, популярна в Instagram та YouTube, ніколи не вела Twitter. Тим часом акаунт з її фото на початку березня опублікував твіт: #IStandWithPutin. True Friendship. 

BBC BBC

В обліковому записі на ім'я Прити Шарми зазначено, що вона «модель і підприємець» з Індії, а нині живе у Маямі. Акаунт створено 26 лютого — за два дні після повномасштабного російського вторгнення. Один із ретвітів стверджує, що путін хороша людина.

Однак насправді жінка на аватарці — австралійська інфлюенсерка Ніколь Торн, у якої 1,5 млн підписників в Instagram і яка ніколи не писала про путіна у власному Twitter-акаунті. 

BBC BBC

Ще один із проаналізованих акаунтів намагається видати себе за індійського співака Раджу Гуджара. Його перший твіт було опубліковано 24 лютого, у перший день вторгнення. Решта 178 постів — ретвіти, значна частина з яких складається з прокремлівської пропаганди. BBC зв'язувалася з Ніколь Торн та Раджою Гуджаром і вони підтвердили, що акаунти їм не належать.

Також аналітики World Service Disinformation Team проаналізували активність акаунтів. Деякі з них твітять з незначними перервами 24 години на добу. Це теж ознака того, що за акаунтом приховується бот.

Розслідування The Economist

У травні аналітики CASM Technology повторно проаналізували базу акаунтів, які поширювали прокремлівські хештеги у лютому та березні. До розслідування також приєдналися журналісти The Economist. Вони проаналізували 7756 акаунтів у Twitter, які протягом перших 12 днів війни щонайменше п'ять разів використовували хештеги #IStandWithPutin або #IStandWithRussia. 

Виявилося, що за цей час 44% підозрілих акаунтів закрила або заблокувала платформа Twitter. Приблизно 7% решти акаунтів поширювали проросійську риторику у підозрілий спосіб. Деякі були створені на початку війни, інші рідко згадували про росію до початку березня. Багато з них діяли спільно, публікуючи однакові повідомлення. На відміну від автоматизованих ботів, більшість із цих акаунтів використовували різні формулювання і робили різні акценти.

Аналітики дійшли висновку, що якщо Twitter більш-менш успішно блокує акаунти ботів, то у протидії реальним людям, яким платять за фейки росія чи її довірені особи, платформа не настільки ефективна. 56% акаунтів продовжували поширювати дезінформацію, а частка проросійських повідомлень серед підписників цих акаунтів зросла. Це навело аналітиків на думку, що російська пропаганда працює, попри обмеження платформи.

Оскільки ця діяльність зосереджена в Азії та Африці і ведеться не англійською мовою, захід майже не звертає на неї уваги. При цьому робота цих підозрілих акаунтів доволі успішна: у середньому їхні проросійські меседжі поширювали 61 раз, а кількість їхніх проросійських фоловерів продовжує зростати.

Але минулого тижня Twitter дістав з рукава новий козир.

Рішення знайшли? Нова політика Twitter боротьби з дезінформацією

19 травня компанія Twitter повідомила, що буде позначати твіти з дезінформацією про війну в Україні спеціальними попередженнями. Йдеться про меседжі, які вводять в оману та спростовані гуманітарними групами або іншими надійними джерелами, заявили у Twiiter.

За словами Global Head of Safety & Integrity компанії Twitter Йоеля Рота, це ефективний спосіб запобігти шкоді, при цьому зберігаючи та захищаючи свободу слова в соцмережі. 

Нові попередження будуть повідомляти користувачів, що твіт порушує правила Twitter, але все ж дозволятиме людям переглядати контент та коментувати його. Платформа не буде піднімати ці твіти у видачі або рекомендувати їх, а кнопка ретвітів відключать. За словами Йоеля Рота, такі обмеження здатні зменшити охоплення неправдивих дописів на 30–50%.

Насамперед такі позначки будуть з'являтися біля неправдивих твітів на популярних акаунтах — у профілях підтверджених користувачів і на офіційних урядових сторінках. Також компанія пріоритизуватиме подібні обмеження до контенту, пов'язаного зі збройними конфліктами.

Нова політика зменшить охоплення неправдивих дописів на 30–50%

Загалом нова політика застосовуватиметься до різних кризових ситуацій, де є широкомасштабна загроза життю і фізичній безпеці людей, їхньому здоров'ю або базовим життєвим потребам. Насамперед йдеться про міжнародні збройні конфлікти, але обмеження також застосовуватимуться до фейків про масові стрілянини або природні катастрофи. «Хоча робота над цією політикою розпочалася ще до війни в Україні, її необхідність стала ще більш очевидною із розгортанням цього конфлікту», — заявив Рот.

Матеріал опубліковано у співпраці з ГО «Львівський медіафорум» за підтримки Міністерства закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (British Embassy Kyiv)

0
Прокоментувати
Інші матеріали

«Хочете ще однієї війни з росією?» Як кремлівська пропаганда залякує, маніпулює та бреше у Грузії

Юлія Даниленко 29 червня 2022 17:40

Ранкова SPEKA: фіксація російських злочинів, рейтинг мов програмування та $3 млрд IT-експорту

Роман Судольський 24 червня 2022 09:17

Як збивати російські вкиди на підльоті: рекомендації досвідчених інфо-ППОшників та важливий анонс

Катерина Венжик 22 червня 2022 09:45

Ранкова SPEKA: Jooble, Tesla, Twitter, а також безкоштовні квитки для українців та платні SIM-картки для росіян

Роман Судольський 22 червня 2022 08:15

Інформаційна війна руками українських піарників: кейс PR Army

Роман Судольський 18 червня 2022 16:30