Диявол в деталях. Наскільки етичні плани Китаю щодо штучного інтелекту

Міністерство науки та технологій Китаю нещодавно озвучило, як країна бачить ключові принципи роботи штучного інтелекту. SPEKA попросила старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая проаналізувати заяву і запропоновані настанови.

На перший погляд, китайські етичні принципи штучного інтелекту дуже близькі до європейських – добробут та права людини, справедливість, конфіденційність, підконтрольність, прозорість та підзвітність. Але диявол – в деталях, точніше – в культурному та політичному контексті.

Тоді як Європа постулювала етичні принципи ШІ, базуючись на фундаментальних правах людини, закріплених Хартією Європейського Союзу, Китайська влада відкрито декларує ШІ інструментом «модернізації соціального управління». І це означає не лише оптимізацію соціальних послуг за допомогою ШІ, а й побудову нового соціалістичного суспільства, де ШІ допомагає «осягнути групове сприйняття та психологічні зміни».

Так само «пріоритет суспільних інтересів, відчуття щастя, сталий економічний розвиток», постульовані в першому ж етичному принципі, відсилають прямо до національної безпеки та політичної стабільності, які задекларовані Комуністичною партією Китаю як передумови та основні продукти економічного розвитку.

У китайському контексті декларовані етичні принципи не суперечать використанню ШІ в системах масового спостереження за громадянами, для розпізнавання облич з метою етнічного профілювання (зокрема, уйгурів) та виявлення «потенційних терористів», відстежування комунікацій мовами меншин та залучення до цього приватних компаній. Всі ці заходи можна мотивувати пріоритетом суспільних інтересів, забезпеченням щастя громадян та сталого економічного розвитку.

З розвитком регуляторного середовища та застосувань штучного інтелекту стає все більш очевидним пріоритет державних інтересів над правами людини і, як наслідок, безпрецедентний об'єм та розмаїтість даних про громадян, які акумулюються в Китаї. Використання цих даних як урядом, так і бізнесом для навчання систем ШІ, та умовність етичних обмежень щодо їх застосування створюють конкурентну перевагу китайським технологіям. І ця перевага буде фактором тиску на європейську ліберальну людиноцентричну політику регулювання нових технологій.