ШІ – новий Арестович? Чому не варто брати згенерований контент для офіційних комунікацій
Згенерований арт дуже швидко став буденністю для людей, що працюють у комунікаціях. Здається, кожне українське медіа бодай раз за останній рік постило щось із Midjorney на сторінках своїх соцмереж. Офіційні канали не стали винятком. Воно й не дивно: красива картинка, яскраві образи, приховані сенси. Усе це чіпляє і збирає багато реакцій, проте не всі наслідки використання таких зображень позитивні. Розповідаємо про ситуацію з ШІ-артом в Україні, а також про кейс, який може змінити ставлення до ШІ.
Що відбувається з ШІ-артом в Україні?
У 2022 році в українському інфопросторі мистецтво від ШІ закріпилось як явище, що має чи не беззаперечне право на існування. А людей, які вводять ключові слова для генерації зображень у дискорді, сміливо називають митцями. Проте серед них є і професійні ілюстратори та дизайнери, які використовують ШІ як інструмент для пошуку натхнення і референсів. Тож не дивно, що навіть в описі вакансій з'являється «знання Midjorney буде перевагою». Зрештою, ці ж люди часом отримують замовлення на ШІ і на комерційній основі. Те саме відбувається і з аматорами.
Вдало згенерований арт на актуальну тему (а саме російсько-української війни з переможними наративами) розлітається дуже швидко і легко може перейти з диджитал-простору у фізичний: роздрукована картинка, принт на худі тощо.
Але український ШІ-арт не тільки про війну. І не лише арт. Наприклад, деякі рекламні кампанії у 2022 році використовували згенерованих персонажів на своїх банерах. Ця хвиля що далі, то більше набирає обертів, і здається, що ніщо її не спинить, допоки не постане питання доцільності чи правового регулювання.
Генерація зображень: ми знову пасемо задніх?
Картини від ШІ згодом перестануть дивувати. ШІ легко розпізнати неозброєним оком і здається, що от-от це стане новою кітч-хвилею, схожою на пісні на радіо «Байрактар„, малюків Гапчинської чи написи на шкарпетках. Проте так ми можемо стверджувати лише на цьому етапі, адже ШІ розвивається з такою швидкістю, що дивуються самі розробники.
Не можна тут оминути й питання авторства, яке на Заході постає дуже гостро: масові спроби заборонити ШІ-контент і застерегти від його використання. Але у нас це не обговорюють у професійних колах достатньо.
2023. Перший український скандал із ШІ?
Підписуйтеся на наші соцмережі
15 січня офіційний канал Верховної Ради запостив картинку, згенеровану штучним інтелектом, на тему теракту у Дніпрі 14 січня. І якщо у Telegram коментарі закриті, то у Twitter користувачі могли висловити своє обурення. Після десятка коментарів акаунт видалив цей пост.
Що не так зі згенерованим зображенням теракту у Дніпрі?
Раніше на каналі вже зʼявлялися зображення із Midjorney з нейтральним меседжем: українська символіка, силуети українських захисників тощо. Проте саме цей випадок зачепив аудиторію за живе.
На зображенні маленький заплаканий хлопчик із подряпинами на обличчі на тлі зруйнованої багатоповерхівки. Зображення дуже реалістичне: спершу можна сплутати з фотографією, на якій забагато ретуші. Саме ця правдоподібність і знітила аудиторію.
Чому не варто брати ШІ-контент для офіційних комунікацій?
- Навіщо зображувати максимально реалістичну картину штучними засобами?
Коли українські медійники та дипломати докладають максимальних зусиль, щоб донести до західної аудиторії наслідки російської агресії, згенероване штучним інтелектом реалістичне зображення війни може стати простором для маніпуляцій. «Чи не фейкова у вас війна, якщо її так добре малюють нейромережі?»
Безумовно, цим залюбки скористаються російські пропагандисти, чия діяльність, за даними ГУР Міноборони, буде набирати обертів, працюючи із західною аудиторією.
Але навіть без масштабної інформаційної атаки достатньо декілька англомовних ботів, щоб користувачі соцмереж засумнівалися у справжності нашої війни. Це може призвести до зменшення воєнної підтримки, на яку ми всі так чекаємо.
Згадуючи новину про те, що ШІ вже задіяли до створення хакерських кодів, можна сміливо припустити, що активний розвиток ШІ-арту може спричинити новий вид фейкових зображень, а отже, і новий рівень інформаційної війни.
- ШІ – це ненадійно
SMM українських офіційних Twitter-акаунтів може похвалитися своєю креативністю. На них підписані безліч англомовних користувачів, але передусім через меми, які, на відміну від ШІ-арту, можуть залишатися у статусі «народної творчості» і позначатися без зазначення автора.
За мемом ховається факт, обігрується конкретний випадок. І поки ШІ з цим не може добре впоратись, його спроби показати чіткий меседж чи політичне гасло перетворюється на зіпсований телефон, але під гарним соусом магічності.
Водночас ШІ-контент в інформаційному полі на Заході дедалі частіше постає як загроза передусім авторському праву, бо ШІ навчений генерувати на основі вже готових творів, автори яких не давали на це згоди. Тож, використовуючи ШІ-арт в офіційній комунікації, ми можемо ненароком стати на бік порушників прав, що може стати репутаційним ризиком. Навіть якщо це було несвідомо, це обов'язково хтось помітить.
- Українські фотографи та ілюстратори повинні мати пріоритет над ШІ
Будьмо чесними, ШІ — це не оригінальний контент. І річ навіть не у способі його генерації, а у тому, що ним нікого вже не здивуєш. Натомість є десятки, а то й сотні авторів українського контенту, яких варто підтримати. Зрештою, ніхто так добре не намалює війну, як людина, яка переживає її особисто. Саме тому на початку повномасштабної війни український ілюстратор Сергій Майдуков зауважив, що для іноземних видань ілюструвати війну мають саме українські автори.
Запрошуючи до медійної співпраці українських митців, що не послуговуються ШІ, комунікаційники не лише підтримують український продукт. Українські художники мають стати візуальними фіксерами в інформаційному полі, сповненому спотворених образів війни. Як випадкових, так і навмисних.
