ШІ для медіа: боротьба з дезінформацією та автоматизація роботи
Коли востаннє ви були впевнені, що листуєтеся з реальною людиною у соцмережах? Чи можете точно сказати, яке фото у новині справжнє, а яке згенероване? Це не міркування героя антиутопії, а нова реальність у світі, де ШІ стає дедалі розумнішим. Плюси, мінуси й підводні камені використання штучного інтелекту в роботі й інформаційній війні обговорили учасники конференції «ДезАут» від ГО «Інтерньюз-Україна». Переказуємо найцікавіше.
Небезпеки й поширені схеми на основі штучного інтелекту
Нині за допомогою ШІ можна створити робочу презентацію, згенерувати відео у режимі реального часу та запрограмувати бота на створення любовних листів для клієнтів шлюбних агенцій.
Павло Бєлоусов, експерт із питань цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна», у своїх дослідженнях стикався з цілими мережами ботів, які ведуть тисячі паралельних розмов, намагаючись виманити гроші у довірливих користувачів. Вони створюють потрібні (замовнику) наративи й активно дискутують у соцмережах і месенджерах, поширюючи однотипні коментарі.
Не відстає у технологічному прориві й бізнес, особливо суперечливий. Одна з популярних схем — використання згенерованого голосу чи відео у реальному часі: наприклад, ви отримуєте дзвінок від директора. На другому кінці слухавки знайомий голосом повідомляє, що потрапив у халепу й потрібно надіслати 50, 100 тис. чи навіть 5 млн грн на невідому картку.
ШІ-медіаграмотність і три шляхи до регулювання
Щодругий користувач не відрізняє спілкування з ChatGPT від комунікації з реальними людьми, ділиться статистикою Олексій Мінаков, консультант та автор тренінгів із генеративного ШІ. Мовна модель може спілкуватися короткими реченнями й робити помилки, як людина. І нині немає детектора, який може це розпізнати.
ШІ можна регулювати — тільки не заборонами, а на рівні розробників і політик. Олексій переконаний: ми можемо пропонувати певні рекомендації або навіть ставити жорсткі вимоги до стейкхолдерів, особливо стосовно даних, на яких вчиться мовна модель.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Водночас на штучний інтелект можна впливати через майданчики, на яких поширюють згенерований контент. Нещодавно на платформі Meta запустили нову функцію — маркування створеного за допомогою ШІ контенту. Цю позначку може додати сам користувач, який публікує фото чи відео. На думку Олексія, це відповідальний крок з боку платформи, який не напружує користувачів.
Як щодо критичного мислення користувачів? Експерт вважає, що таке поняття, як «ШІ-медіаграмотність» у суспільстві наразі не сформоване. Проте курси й загалом навчання користувачів може бути відповіддю на виклики, що стоять перед нами.
Презумпція неправди й нова реальність
Ольга Петрів, юристка з питань ШІ у ЦЕДЕМ, стверджує, що велика кількість згенерованих текстів і зображень навколо нас розширює презумпцію неправди. Це
коли будь-який контент вважається заздалегідь таким, що викликає недовіру. І впливають на це насамперед публічні кейси.
Державні органи, громадський сектор і медіа можуть створити культуру етичного використання штучного інтелекту, переконує експертка. За її словами, негативний досвід споживання контенту, згенерованого ШІ, може мати серйозні наслідки: «Коли ми репостимо картинку чи текст, не перевіряючи їх, стаємо частиною дезінформаційного процесу. Презумпція неправди стає нормою в умовах інформаційного перевантаження. Це відчуття може спонукати людей і бізнес діяти відповідальніше після того, як вони стикнулися з негативними наслідками своїх дій».
Хоча подібний досвід може бути шкідливим, він також може стимулювати навчання й зміцнення інституту репутації. В результаті люди зрозуміють, що їхнє ім’я дорожче, ніж зекономлений час.
Експерти відзначають, що нині є зрушення у напрямі саморегулювання галузі. Великі компанії формують кодекси поведінки, розробляються рекомендації для медіа щодо етичного використання ШІ тощо.
ШІ у медіа: відбити інформаційні атаки ворога
Дезінформаційні кампанії ворога дуже тонкі й маніпулятивні, вони грають на реальних проблемах і емоціях людей. Це ускладнює завдання журналістів, які намагаються розпізнати фейки серед правдивих новин. Як можна відбивати інфоатаки за допомогою ШІ?
Аналізувати наративи. Павло Бєлоусов зазначає, що ШІ може аналізувати інформацію швидше і якісніше, ніж людина. Наприклад, спеціальні алгоритми допоможуть ефективно моніторити російську пропаганду та виявляти нові наративи.
«П'ять років тому аналітики сиділи по три-чотири зміни й дивилися на цього Соловйова. Сьогодні ШІ паралельно дивиться 100 каналів цілодобово і в кінці дня резюмує, який наратив розганяється», — каже Павло. Але й додає: хоча ШІ може обробляти великі масиви даних, без людини все ще не обійтися, адже хтось має задавати вектори аналізу.
Про автоматизацію процесів говорить і Олексій Мінаков. ШІ, за словами експерта, — це величезна можливість, яка раніше була доступна лише топовим світовим редакціям, як-то BBC. Проте сьогодні, з демократизацією технологій, вже й українські регіональні видання можуть швидко аналізувати шалені обсяги інформації, порівнювати й об'єднувати матеріали й глибоко аналізувати тексти.
«Уникнути поганого ми не можемо. Хороше мусимо використовувати», — ця проста формула від Павла Бєлоусова, можливо, найкраще описує наше завдання на найближчі роки. Ми не можемо зупинити розвиток технологій, але можемо навчитися використовувати їх на благо суспільства.
Рекомендації для медіафахівців
- Починайте з базових інструментів. Є найпопулярніші сервіси — ChatGPT, Gemini, Claude. Використовуйте їх, якщо потрібно тільки проаналізувати текст.
- Користуйтеся ШІ для автоматизації рутини — автоматизуйте обробку великих масивів даних, перекладів тощо. Це вивільнить час для глибшої аналітичної роботи.
- Зберігайте критичне мислення. Пам'ятайте, що ШІ — це інструмент, а не заміна журналістської роботи. Всі матеріали потребують людської перевірки та осмислення.
- Комунікуйте прозоро. Якщо використовуєте згенерований контент, обов'язково маркуйте його відповідним чином.
- Дотримуйтесь етичних принципів, особливо при висвітленні чутливих тем, пов'язаних з війною та людськими трагедіями.
Конференцію організувала ГО «Інтерньюз-Україна» у межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється за підтримки уряду Канади.
