Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Що найважливіше для лідера у воєнний час. Досвід захисника Маріуполя

Тетяна Голуб
Тетяна Голуб Program Manager
10 серпня 2022 7 хвилин читання

Життя усіх українців розділилося на «до» та «після» 24 лютого. В той самий час мало хто усвідомлює довгостроковість впливу повномасштабного вторгнення агресора не лише на наше повсякденне життя, а й те як ми змінюємося в відносинах та відчуваємо зміни у пріоритетах та плануванні. 

Ми можемо сидіти та чекати, поки увесь цей жах навколо швидко закінчиться. А можемо усвідомити, що майбутнє та відбудову нашої держави ми починаємо уже сьогодні, враховуючи попередній досвід не лише наш власний, а й уроки життя людей навколо. 

Наразі ми маємо можливість вчитися у справжніх героїв — учасників бойових дій. Зрозуміти, чим керуються наші лідери у лавах захисників, що надихає та допомагає приймати лідерські рішення в найскладніших моментах на фронті.

Мене звати Тетяна, я керівник програм в одній з IT-компаній, дослідниця лідерства вже протягом десяти років. Тому мені дуже важливо вчитися у сучасних вчителів військового часу та ділитися їх знаннями з усіма бажаючими.

Наш учитель лідерства -  це Гліб Стрижко морський піхотинець, захисник Маріуполя, потрапив у полон до середини квітня. Ми зустрілися з Глібом на zoom-розмову: Гліб- з палати шпиталя у Києві, я — у орендованому житлі в Ужгороді.

З перших хвилин розмови відчувається впевненість та сила духу Гліба, незважаючи на досить складну реабілітацію після численних поранень та майже втрачений зір. І це не дивно, оскільки Гліб з 16 років прийняв рішення на все життя, що для нього найбільша цінність — то є Україна.

Лідер з дитинства

Глібе, коли почався твій шлях у лідерстві?

Я був старостою у школі. При цьому моя роль була досить вагомою навіть на батьківських зборах. до мене прислухалися як учні так і вчителі.  Згодом я став президентом школи та був членом громадських організацій.

Як ти познайомився з Українською академією лідерства та став ментором?

Про Українську академію лідерства я дізнався завдяки друзям із громадських організацій, коли навчався у Дніпрі на третьому курсі. В кінці четвертого курсу, коли отримував бакалаврат побачив вакансію на сайті Академії лідерства та подав заявку. Відбір тривав протягом серпня місяця у декілька етапів. В результаті я став наймолодшим ментором академії в 21 рік. 

У чому полягала твоя роль ментора?

Я працював ментором з фізичного виховання протягом 2,5 років. Моя задача не була давати поради, якщо їх не просили. Натомість я просто розповідав про свій досвід, котрий міг би допомогти студентам. Я вимагав від студентів тільки те, що можу зробити сам. Тому якщо ми домовлялися, що зранку ми плануємо пробіжку у 5 км, всі прийдуть та будуть бігти до кінця, бо знають, що я буду бігти поряд.

Шлях до лідерства у лавах армії

Що вплинуло на твоє рішення піти в армію? 

Рішення долучитися до армії я прийняв ще у 2014 році, коли було анексовано Крим. Я був у 11 класі тоді, коли мій брат — професійний військовий- вирушив в АТО. Згодом мій вітчим також доєднався до захисників АТО, я планував піти в армію відразу після закінчення школи. Однак мій брат переконав мене, що моя допомога буде цінніше у ролі волонтера для підтримки хлопців на фронті.

А що тебе мотивувало долучитися саме до лав морської піхоти?

Мені пощастило познайомитися з Андрієм Зелінським — співзасновником Академії лідерства та військовий каплан морської піхоти. Андрій прописав в свій час цінності морської піхоти. З 2017 року мрія сама про вступ до першого батальйону морської піхоти, що у 2014 році вийшов з Криму на континент та не зрадив присягу Україні. 

Чи були наставники (вважай ментори) на початку кар'єри військового?

В армії поняття ментора замінює сержант, завдяки цьому саме роль сержанта вважають хребтом армії. Загалом сержанти — то досвідчені хлопці, що рухають навчання новоприбулих та надихають своїм прикладом не в останню чергу завдяки «Кодексу». Текст Кодексу сержанта містить гасло та девіз сержантського складу Збройних Сил України (цитата):

«Я сержант- захисник України, лідер та наставник для підлеглих та опора для командира. За будь-яких умов я поводжусь з честю, ніколи не здаюся і не відступаю. Я завжди відданий військовій справі, українському народові та Вітчизні»

Можеш, будь ласка, поділилися, які стилі управління мають твої наставники? Чи можна сформувати образ ідеального лідера?

Моїх наставників (командир взводу та командир відділення) важко порівнювати та виділяти їх спільні риси. Кожен мав величезний вплив на мене та досі є взірцем управління. Командир взводу мав особливі підходи, які не до вподоби всім. ВІн досить вимогливий, для нього важливі чіткість та педантичність (уважність до деталей) у всьому. Це давало потрібні результати, хоча певні хлопці могли називати його засоби дивними та неадекватними. Командир відділення же мав більш ліберальні підходи. Хоча в армії зворотній зв'язок можна надавати з будь-якими стилями управління безпосередньо товаришеві без усіляких «це зона твого розвитку», натомість просто можна сказати «Ти дурень», якщо це відповідає реальності.

Цінності воєнного часу

Що найважливіше для лідера у воєнний час?

Слід сказати, що війну я зустрів з тими самими побратимами, з котрими працював до війни. Найважливіше, що в нас було-  це довіра. Довіра була сформована завдяки спільному досвіду, спільними цілями та цінностями. Спільно розділена радість- збільшується. Спільне горе- зменшується. Я як лідер пояснюю своїм побратимам свої емоції, що наприклад сьогодні мені сумно та проговорюю, що мені допомагає переживати складні моменти.

Що впливає на формування довіри на фронті?

Довіра — це процес коли ми постійно формуємо відчуття опори одне об одного. Довіра це не може бути як факт під час зустрічі:

- Привіт, мене звати Гліб. 

А мене Тарас. На тобі довіру :).

Довіра формується до тих бійців, котрі демонструють компетентність під час критичних моментів (наприклад, обстрілів).Тобто довіряють тим побратим, що вже раніше проявляли себе активно в попередніх схожих ситцаціях.

Що ти можеш порадити молодим лідерам, враховуючи свій досвід?

Я хочу побажати усім молодим і не тільки лідерам. Будьте стійкими у своїх переконаннях. Знаєте, скільки людей мені стверждувало, що я не справлюся? Що я не досягну мети або не гідний чогось? З часом ті самі люди вибачалися, що були неправі.

Будьте рішучими та не втрачайте надію. Майте сміливість мріяти, щоби сміливо діяти.

Що може бути дороговказом для тих, хто працює на економічному фронті

Надихнувшись розмовою з Глібом, буду трошки хороброю та поділюся своїми власними висновками.

  • По-перше, незалежно від того, в якому ми фронті знаходимося- це військовий чи економічний фронт, нам варто бути послідовними у своїх очікуваннях до команд та власних діях. Ми не маємо права вимагати бути відповідальними своїх підлеглих, при цьому уникати відповідальності.
  • По-друге, давайте будемо інвестувати у довіру як запоруку міцних стосунків у будь-якій сфері нашого життя. Лише довіряючи керівництву (країни чи команди), плекаючи довіру в країні та команді, незалежно від того ми з Харкова чи Ужгорода, ми зможемо разом досягти перемоги.
Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

У світі дикого венчура. Штучний інтелект, контент-мейкери, та до чого тут інвестиції

Наталія Миронова 30 вересня 2022 16:48

Україна виграла битву за майбутнє інтернету

Вадим Добровольський 30 вересня 2022 13:45

Час мекнути, блокування PornHub, доказ знищення динозаврів. Ранкова SPEKA

Наталія Миронова 30 вересня 2022 10:03

Економіка невизначеності. Огляд основних подій українського та світового бізнесу

Ivan Verstyuk 29 вересня 2022 17:10

Знищено 60 одиниць бронетехніки росіян. «Народний супутник» ICEYE окупився за перші два дні роботи

Вадим Добровольський 29 вересня 2022 12:42