Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Що таке CESOP і як бути готовим до нього українським компаніям, що хочуть працювати на ринку ЄС

Maksym Boronenko
Maksym Boronenko Chief Commercial Officer fintech-компанії bill_line
11 вересня 2024 5 хвилин читання

1 січня 2024 року в ЄС набула чинності норма Central Electronic System of Payment Information (CESOP). Вона зобовʼязує провайдерів платіжних послуг (PSP), які працюють з міжнародними платіжними послугами у межах ЄС, збирати дані про транзакції та щокварталу робити звіти щодо них у згаданій вище системі. Сьогодні я розповім, що це таке і до чого має підготуватися український фінтех (і не тільки), що працює на ринку Євросоюзу. 

Історія та причини

Концепція впровадження CESOP починається із законодавчого акта, що був запропонований Європейською податковою комісією на початку 2020 року і давав ринку цілих чотири (!) роки на підготовку до нових правил гри. 

Повний текст залишаю за посиланням, однак про причини такої ініціативи здогадатися неважко — нова система має прикрити схеми уникнення сплати ПДВ. У ЄС він ранжується від 16% до 27% залежно від країни, однак найбільш поширеними є ставки 20-21%. І знаєте, скільки щорічно недораховується всеєвропейська економіка? Дуже багато: тільки за 2021 рік дефіцит ПДВ становив 61 млрд євро. Знайома ситуація, чи не так?

CESOP створюється як уніфікований реєстр, який збирає дані з кожної країни-члена та дозволяє обмінюватися ними, що значно спрощує трекінг та дозволяє оперативно відстежувати схеми.

З основною причиною зрозуміло, а отже, основний тягар має лягти саме на юридичних та фізосіб, дані про банківські рахунки яких в межах ЄС стануть доступні регуляторам. Однак хто робить фактичну роботу та підлягає оверсайту? Правильно, фактична відповідальність лежить саме на банках та небанківських фінустановах, які мають всі ці дані зібрати, передати та відповідати за законом у разі проблем.  

Як працює сплата ПДВ у ЄС

Підписуйтеся на наші соцмережі

Раніше у ЄС діяло правило, яке передбачало вимогу реєстрації для мерчанта як платника ПДВ, якщо його оборот продажів становить понад 10 000 євро (b2c-транзакції) клієнтам у країнах ЄС. Тепер реєструватися треба всім.

Для спрощення адміністрування ПДВ та уникнення реєстрації як платник VAT у кожній державі ЄС окремо залучена система One Stop Shop (OSS). Це онлайн-сервіс, через який компанії-мерчанти можуть передати інфу про b2c-транзакцію всередині ЄС без необхідності багаторазової реєстрації у кожній країні. Як вже зрозуміло, сплата ПДВ за всіма проведеними платежами відбувається щоквартально.

Проблема у тому, що навіть при всіх умовах багато хто не бажає платити ПДВ і користується неврахованими нюансами нагляду для такої оптимізації податкового навантаження. Нова система прикриває абсолютну більшість таких «дірок». 

Які дані будуть передаватися

Уже чинний реєстр (перший компанії мали надати до 30 квітня 2024 року) повинен містити інформацію про платника, одержувача, а також про саму міжнародну транзакцію. Нагадаю, міжнародним переказом вважається платіж, в якому якщо платник і одержувач перебувають у різних державах-членах ЄС або якщо одержувач зареєстрований у третій країні.

До кола інтересів потрапляють як прямі дебетні платежі (через SEPA та без), так і кредитні, транзакції з використанням e-money, еквайринг та звичайні грошові перекази.

Але є цікавий момент: вимога стає чинною, тільки коли платник є резидентом ЄС, а один і той самий отримувач приймає понад 25 транскордонних платежів за квартал. Як це змінить структуру та тривалість ведення ділових відносин між контрагентами — питання риторичне. 

Отже, що саме треба передавати: 

  • ID платіжної установи бенефіціара (IBAN, BIC тощо); 
  • інформацію про отримувача (назву юрособи, зареєстровану адресу, номер платника ПДВ, ID-рахунок); 
  • деталі транзакції (ID-транзакції, валюта, сума, точні дата і час, країна походження, за потреби — інфо про повернення). 

Дані будуть передаватися через міжнародну європейську антифрод-мережу Eurofisc, яка діє з 2010 року. І якщо бізнес є відкритою книгою, то дані покупця/платника збирати та публікувати заборонено (крім країни походження, звісно). 

Нюанси та приклади

Отже, яку схему намагається поламати Єврокомісія? Насамперед історію з підміною категорії товару під час онлайн-шопінгу. 

  • Мерчант фізично перебуває поза ЄС.
  • Мерчант продає на ринку ЄС без відповідної реєстрації на території однієї з країн союзу.
  • Після покупки товару продавець змінює категорію товару, аби максимально зменшити або взагалі прибрати необхідність сплати ПДВ за продану одиницю товару.

Таким чином, основна мета CESOP — ідентифікувати одержувача b2c-платежу, який має сплачувати ПДВ і вчинити на нього адміністративний вплив, якщо такий платіж не додав у скарбницю ЄС.

За оцінками податкової комісії, у новій системі у 2024 році очікують від 7 до 8 млрд транзакцій і кілька мільйонів одержувачів. Чи ускладнить це роботу для бізнесу в ЄС? І так, і ні. З одного боку, у досить забюрократизовану систему додається більше звітності, і це погано. З іншого, реальні проблеми виникнуть лише у податкових оптимізаторів: ті, хто працював у правовому полі, швидко адаптуються і продовжать роботу. Інший алгоритм на цивілізованому платіжному ринку просто непотрібний.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
50 UAH 150 UAH 500 UAH 1000 UAH 3000 UAH 5000 UAH
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Конференція Access2Finance: розширення можливостей для стійкого розвитку бізнесу

Ольга Топольська 10 вересня 2024 17:39

Топ-5 помилок біздева на міжнародній конференції

Maksym Boronenko 3 липня 2024 20:30

Visa представила Visa Pay та нові карткові продукти

Олеся Дерзська 30 травня 2024 15:10

Акселератор з Бельгії Seven Camp запрошує українські стартапи до безкоштовної участі

Юлія Мирська 4 березня 2024 13:43

В Україні зʼявиться е-гривня. Як це вплине на ринок?

Назарій Присяжнюк 17 лютого 2024 21:43