Що по канабісу в Європі? Головне зі звіту European Drug Report 2025

За оцінками експертів, протягом останнього року канабіс вживали приблизно 24 млн європейців віком від 15 до 64 років, що становить 8,4% дорослого населення. «Травичка» залишається найпоширенішим наркотиком у Європейському Союзі, йдеться в аналітичному звіті European Drug Report 2025. Пропонуємо вашій увазі ключові тези звіту.

Знати міру

Попри загальну стабільність у показниках вживання, у деяких країнах відзначають зростання поширеності «травички», в інших — зниження або стабільність. Особливе занепокоєння експертів викликає висока частка молоді серед споживачів: 15,4% людей віком 15-34 роки вжили канабіс упродовж останнього року. Серед школярів 15-16 років 13% бодай раз пробували марихуану, а третина вважає її легкодоступною.

Є зростання частки щоденних або майже щоденних споживачів — таких у ЄС майже 1,5% дорослих. Ця група стикається з найвищими ризиками, серед яких залежність, психотичні симптоми, зниження когнітивної функції та освітніх досягнень.

Понад третина звернень за спеціалізованим лікуванням від залежності у Європі у 2023 році були пов’язані саме з канабісом. Особливо високою є частка серед тих, хто вперше шукає допомоги — 42%. 

Типовий портрет нового пацієнта: чоловік 28 років, який почав вживати канабіс у підлітковому віці та звернувся по лікування через 12 років. Хоча психосоціальні методи, зокрема когнітивно-поведінкова терапія, є найпоширенішими, натепер не існує затверджених фармакологічних підходів.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Нова географія ринку, екологічний вимір та «вбивчі» сорти

Ринок канабісу оцінюють у понад 12 млрд євро — найбільший серед усіх нелегальних наркотиків. У 2023 році в ЄС було зафіксовано понад 478 тис. вилучень канабісу (зокрема 551 тонна смоли та 201 тонна трав’яного канабісу). Іспанія залишається ключовим гравцем — на неї припадає більшість вилучень смоли, трави та рослин. Цей факт свідчить як про роль країни у транзиті, так і про розвинене внутрішнє виробництво.

Маршрути контрабанди стають дедалі різноманітнішими: окрім традиційних постачань з Північної Африки, зростає частка авіаперевезень та доставка поштовими службами, зокрема із США, Канади та Таїланду. 

Окремо експерти звертають увагу на екологічний вимір: незаконне вирощування споживає великі обсяги води та енергії, а також спричиняє ерозію ґрунтів.

Середній вміст ТГК у смолі канабісу досяг рекордного рівня — 23%, що вдвічі перевищує показники трав’яної форми (11%). Високопотенційні продукти значно підвищують ризики для здоров’я, особливо у підлітків. 

На ринку також з’являються нові небезпечні продукти — їстівні форми, екстракти, фальсифікати із синтетичними або напівсинтетичними канабіноїдами. Наприклад, у 2024 році в Угорщині зафіксовано 30 випадків гострого отруєння через желейні цукерки з напівсинтетичними речовинами. 

Легалізація та регулювання

Політичні підходи до канабісу у Європі стають дедалі більш різноманітними. Уряд Німеччини у 2024 році ухвалив закон, що дозволяє обмежене домашнє вирощування, зберігання та вживання, а також створення некомерційних клубів. Подібні рішення ухвалили Мальта, Люксембург, Чехія. У Швейцарії стартували пілотні проєкти з ліцензованого продажу.

У Нідерландах, де вже десятиліттями толерується продаж до 5 г канабісу в кав’ярнях, запроваджено експеримент із «закритим ланцюгом постачання». Йдеться про вирощування у контрольованих умовах і продаж у визначених закладах, аби зменшити участь криміналітету.

Водночас легалізація порушує нові запитання, зокрема щодо безпеки на дорогах. Німеччина вже встановила допустимий рівень ТГК у крові водія, який прирівнюється до впливу 0,2 проміле алкоголю.

Європейський ринок канабісу — складне соціальне, медичне й політичне явище. Попри тенденції до часткової легалізації, залишається багато ризиків: від зростання потужності продуктів до підвищення навантаження на системи охорони здоров’я.

На думку експертів, підхід до регулювання має ґрунтуватися на доказах, бути гнучким до нових загроз, як-от синтетичні канабіноїди або екологічний вплив вирощування. У центрі має залишатися здоров’я населення і соціальна стабільність.