СЕО Molfar Артем Старосєк про ризики та переваги експорту української зброї й роль OSINT-аналітики

Під час 5 панельних дискусій обговорювали, які можливості та переваги для України може дати експорт української зброї, спростовували міфи, почули думки експертів стосовно правових викликів, досвід військових щодо забезпечення армії та переваги, які отримають наші захисники від продажу зброї за кордон.

Одним з експертів події та учасником панельної дискусії на тему «Аналітика експорту: інвестиції, податки та правові виклики» виступив Артем Старосєк, засновник і CEO розвідувальної агенції Molfar.

SPEKA поспілкувалася з Артемом, аби дізнатися, що може загрожувати українським експортерам озброєння, про кроки у посиленні позицій України на міжнародному ринку та про роль OSINT в експорті зброї.

Перше — це питання political mapping. Тому що кажуть, що в Україні корупція, політичний вплив, але ми працюємо з Технологічними силами України, перевіряємо і я знаю, чому ми відмовляємо компаніям і якому відсотку компаній. Ми працюємо з європейськими та британськими фондами, перевіряємо для них стартапи, в які вони хочуть інвестувати. Там такі самі політичні, корупційні ризики, вони на тому ж рівні, що і в Україні.

Друге — вибір правильної країни. Тому що досить багато українських компаній вже релокувалися за кордон. Тому питання того, як правильно вибрати країну, досить важливе.

Третє — безпекове питання. Тому що, наприклад, у країнах, на ринки яких виходять багато виробників озброєння, так само є конкурентна розвідка від компаній, які там працюють, є державний вплив, вони хочуть отримати доступ до технологій, є активність росіян, які роблять диверсії. Там також потрібно стежити за безпекою.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Четверте — внутрішня перевірка співробітників. Тому що зазвичай люди — найслабша ланка, тож треба їх перевіряти як перед найманням, на рівні поліграфу і запитань, так і в подальшому, коли вони працюють. Треба робити фішинг на них, тестувати їх, телефонувати під виглядом податкової, ставити питання й дивитися, як вони реагують, щоб вони були завжди натреновані.

Основне — це вплив росії. Ми бачимо досить багато атак на критичну інфраструктуру в Україні. Такі атаки щодня відбуваються на виробників.

Є багато новин про те, що військовим в офіційні чати надсилають фішер [спроба фішингової атаки]. Це перший поінт — коли атакують людей.

Другий — коли державні стейкхолдери, партнери втрачають дані.

У вас все може бути захищено, але ви віддаєте презентацію державі чи партнерам і у них може статися витік.

Як кажуть державні стейкхолдери, у нас експорт відкритий, але по факту ні. Його, напевне, треба відкрити, але зробити контрольованим. Тому що, так, ми отримаємо приплив грошей у країну та масштабування виробників, але водночас є безпекові ризики щодо витоку технологій, корпоративної та інтелектуальної власності. З цим теж треба працювати. Тобто контроль є, його треба послабити, але не до кінця.

Технологічні сили України робили дослідження, опитали українських зброярів і виявили, що виробництва завантажені менш ніж на 50%, тож фактично ми можемо робити набагато більше.

За даними дослідження ТСУ, яке опублікували 11.12.2024, 55% зброярів прогнозували завантаженість виробничих потужностей за держзамовленням у 2025 році менш ніж на 30%. Ще 32% припускали, що виконання держзамовлення запустить до 50% потужностей. І лише 13% розраховували, що працюватимуть на 80% спроможностей.

Один із ключових висновків нового дослідження ТСУ: жодна з опитаних приватних компаній ОПК не вірить, що держава спроможна завантажити їхні виробничі потужності на 100%

Артем наголошує, що відкритий експорт — це необхідний крок для забезпечення стабільності у майбутньому:

Якщо говорити про майбутнє, то через закритий експорт ми не можемо залучати в Україну інвестиції, тому що фактично ми маємо одного клієнта — ЗСУ. Для західних інвесторів немає сенсу інвестувати, тому що це ризиковий бізнес

Згідно з дослідженням Технологічних сил України, одним з інструментів вирішення проблеми простою виробничих потужностей приватних виробників є відкриття контрольованого експорту озброєння та військової техніки. Це дасть змогу ефективніше використовувати наявні потужності та підтримувати розвиток галузі.

«Експорт допоможе завантажити потужності новими замовленнями, стане джерелом валютних надходжень до бюджету та здешевить одиницю зброї завдяки масовості виробництва», — наголошує Катерина Михалко у звіті ТСУ.