Сенсаційність vs. правда: як цифрові платформи формують суспільну свідомість
У сучасному інформаційному просторі медіа відіграють ключову роль у формуванні суспільних поглядів і настроїв. На жаль, все частіше вони використовують тактики маніпуляції, які базуються на страху, шоку та емоціях, щоб привернути увагу аудиторії. Це не лише впливає на сприйняття інформації, але й формує загальний медіа-ландшафт, в якому фейки, надмірна сексуалізація та емоційні гасла стають нормою.
Speka спробувала проаналізувати приклади маніпулятивного контенту, щоб зрозуміти, як медіа використовують ці стратегії для впливу на свідомість читача.
Еротизація спортивних новин на порталі YeSport
Новинний портал YeSport активно використовує спокусливий, еротизований стиль подачі новин, зосереджуючи увагу на сенсаційних деталях приватного життя знаменитостей та підсилюючи їх елементами драматизації й провокації. Приклади новин:
1. "Легендарний партнер Мессі зраджує вагітній красуні з колишньою Неймара – шалено еротична звабниця"
В заголовку YeSport навмисно драматизує особисте життя зірки футболу, фокусуючись на любовному трикутнику. Портал робить акцент на тому, що «легендарний партнер Мессі» був помічений у зв'язку зі «шалено еротичною звабницею». Подібне формулювання має викликати у читача емоції осуду та інтересу до чуток, що може легко маніпулювати громадською думкою.
2. "Найсексуальніша гольфістка світу показала гаряче тіло – еротичний перформанс на тренуванні"
Тут портал цілеспрямовано підкреслює сексуалізовані аспекти зовнішності спортсменки, практично не зосереджуючись на її спортивних досягненнях. Використання фрази «еротичний перформанс» і таких характеристик, як «спокуслива білявка» і «ідеальні форми», зміщує акцент новини з професійних здібностей на зовнішність, що може вводити аудиторію в оману.
3. "Зваблива кохана Федецького похвалилася сліпучими принадами на тлі райського краєвиду – фото"
Що у заголовку, що у тексті новини YeSport зосереджується на привабливості жінки, яка позує у відпустці. Використання слів на кшталт «сліпучі принади», «приваблива блондинка» та «екстремальне декольте» створює враження, що зовнішність є єдиною цінністю цієї людини, чим портал явно прагне посилити читачів емоціями, створюючи ілюзію близькості до життя зірок.
ТСН: шокуючі заголовки та емоційний вплив
Новинний портал ТСН вже понад двадцять років використовує теми, що апелюють до емоцій, шокуючих історій та драматичних деталей для створення інтенсивного залучення аудиторії. В новинах-прикладах акцент зроблено на приголомшливих обставинах та сенсаціях. Це допомагає ТСН залучити аудиторію через високу емоційну залученість, але також формує тривожне або негативне сприйняття світу в читачів. (Редактори інших видань і медіакритики наводять новинну концепцію ТСН як приклад того, як не треба писати новини — Speka).
1. "Наречена зробила жахливе відкриття про коханого за декілька тижнів до весілля, яке змінило все"
Новина зосереджена на драматичному розкритті інформації, що наречений приховував кілька особистостей і коханок, що в кінцевому підсумку зруйнувало їхні стосунки. Замість зосередження на аспектах, які можуть мати соціальне або психологічне значення, новина акцентує увагу на шоковому аспекті, залишаючи поза увагою глибші аспекти ситуації.
Читайте також: Як читати новини і не збожеволіти.
2. "Сім'я відкрила перед похороном труну і була нажахана знахідкою: що вона побачила"
Підписуйтеся на наші соцмережі
Портал використовує елементи жаху та тривоги, розповідаючи історію про похорон, який закінчився несподіваним відкриттям: у труні виявили незнайомця замість померлого родича. Подібний матеріал підсилює емоційний вплив і залишає читача із тривожним почуттям та шоком, що підвищує ймовірність його поширення через його емоційний заряд.
3. "Чи можна вживати алкоголь після того, як випили пігулку: лікарі ошелешили відповіддю"
Цей матеріал поєднує медичну тематику з елементами шокуючої інформації. Інформація є корисною, однак її подача зосереджується на негативних і навіть фатальних результатах, що може викликати надмірну тривогу у читачів.
tsn.news.24: розповсюдження фейків
Тікток-акаунт tsn.news.24 імітує популярний медіа-холдинг, але просуває антиукраїнську тематику. Його пости демонструють агресивні маніпулятивні техніки через поширення фейкових новин, які мають на меті створення панічних настроїв серед аудиторії. Контент цього акаунту часто використовує вигадані або перекручені факти, щоб викликати емоційний резонанс і залучення у вигляді переглядів та коментарів, навіть якщо це негативно впливає на психоемоційний стан користувачів.
1. "Надзвичайно жахливі новини для всіх українців. Верховна Рада України прийняла законопроєкт мобілізації від 17 років"
Цей пост є відвертим фейком, оскільки не існує законопроєкту про мобілізацію з 17 років для чоловіків і жінок одразу після закінчення школи. Контент цілеспрямовано викликає страх у молоді та їхніх батьків, створюючи помилкове відчуття небезпеки. Використання слів «надзвичайно жахливі новини» має викликати шоковий ефект і спонукати до швидкого поширення цієї новини без перевірки.
Читайте також: Чому люди вірять фейковим новинам?
2. "Увага! Триває збір голосів про відставку з посади та конфіскацію майна Стефанчука"
Ця новина є ще одним фейком, що використовує маніпулятивні заклики до дії. Використання фрази «за ради Бога залиште свій голос» та заклику підтримати голосування через посилання в профілі є спробою схилити глядачів до емоційної реакції та мобілізувати їх на певну дію, не надаючи при цьому реальної підстави для цієї дії. Таке формулювання навмисно створює враження, що відставка можлива через голосування в інтернеті, що не відповідає реальності, але викликає недовіру до офіційних осіб.
«Труха»: фейкова реклама без маркування та маніпуляції
Мережа телеграм-каналів «Труха», найбільший з яких має 2,5 млн підписників, у подачі новин активно використовує провокативні, іронічні та часом маніпулятивних меседжі для залучення максимальної уваги аудиторії. Також «Труха» порушує етичні норми, не позначаючи рекламу як комерційний контент.
1. "Видання «texty» опублікувало дослідження, в якому звинуватило 3 ОШБр у маніпуляціях"
У даному пості канал «Труха» ставить під сумнів результати дослідження, яке звинувачує 3 ОШБр у маніпуляціях, акцентуючи на героїзмі бригади. «Я з повагою відношусь до журналістів, але в даному випадку кажу вам відверто: «texty, йдіть науй з вашими дослідженнями». Ця фраза відображає сильну емоційну реакцію автора, що має на меті створити ідентифікацію читача з позитивним образом бригади. Вона спонукає до емоційного включення, але одночасно демонструє відмову від критичного мислення щодо інформації.
Для повної картини зауважимо, що в матеріалі «texty» йдеться, що використання маніпулятивної лексики не завжди є поганим та інколи є цілком виправданим. Як приклад доцільності використання емоційної лексики автори дослідження наводять канал 3-ї штурмової бригади.
Про сам телеграм-канал «Труха» «texty» пишуть: “Влітку на каналі щодня публікували в середньому 37 дописів — загалом 3400 за три місяці літа. І майже половина з них (~45%) містила щонайменше один вид маніпуляцій”.
2. "Сьогодні – потужна дзеркальна дата! 24.10.24."
Пост активно використовує астрологічні та містичні елементи, що часто привертає увагу певної аудиторії. Це може викликати цікавість читачів, але й водночас відволікати від реальних подій. Подібні публікації можуть створювати ілюзію важливості чи незвичайності дати, але не мають жодного фактичного підґрунтя, що може вводити в оману читачів. А заклик конкретизувати «запити» до Всесвіту та репостити пост є яскравим прикладом маніпуляції.
3. "Якщо ваша зарплата менша за 20 000 грн — можете сміливо «сісти на шию» державі"
Допис закликає читача перейти за посиланням на зовнішній ресурс, що свідчить про замасковану під формат новини приховану рекламну інтеграцію. Це призводить до хибного сприйняття інформації, де аудиторія не завжди може відрізнити об’єктивні новини від платної реклами.
«Фабрика новин»: шоковий контент на військову тематику
Контент україномовного ютуб-каналу «Фабрика новин» виразно орієнтований на викликання страху, тривоги та сильних емоцій через використання тривожних заголовків і маніпулятивних акцентів на сенсаційних заявах. Канал активно використовує слова та фрази, що вказують на надзвичайну небезпеку, загрозу національній безпеці та апокаліптичний сценарій розвитку подій, та посилює їх ВЕЛИКИМ ШРИФТОМ. Такі техніки спрямовані на втримання уваги глядача через нагнітання емоційної напруги.
Читайте також: Кого українці найбільше дивляться на Twitch та YouTube
1. "КРИТИЧНО НА ФРОНТІ! Відступаємо з ВЕЛИКОГО МІСТА. Бійці ЗСУ заявили про ТРАГЕДІЮ"
У заголовку до відео канал використовує слова «критично», «трагедія» та «відступаємо», що створюють у глядача враження невідворотної катастрофи. Згадка про відступ і «окупантів в центрі міста» підсилює відчуття паніки та невизначеності. Замість конкретних фактів або надійних підтверджень надається загальна картина загрози, що налаштовує на негативне сприйняття ситуації, хоча деталі залишаються не розкритими.
2. "Дивіться! НАШИХ БЕРУТЬ В КОТЕЛ. Росіяни прорвали оборону: закривають в кільце багато військ"
Використання фрази «беруть в котел» одразу формує в аудиторії образ оточення і небезпеки для українських військових. Посилання на «прорив оборони» та «замикання в кільце» натякає на можливість втрати великої кількості українських військових, при цьому канал підсилює емоційний ефект, не надаючи підтвердженої інформації щодо стану боїв. Така подача викликає почуття страху, що каналу може допомогти отримати більше переглядів, але водночас вводить глядача в тривожний стан.
3. "ЗДАЮТЬ ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ! Буде швидкий кінець війни. Видали план німців: ось що вони задумали…"
Цей заголовок експлуатує теми зради та геополітичних інтриг, посилюючи почуття невпевненості і підозри щодо «зовнішніх сил». Заяви про «план Німеччини» створюють сенсацію і змушують глядачів шукати подальше підтвердження, хоча жодних офіційних заяв про такий «план» не існує. Примушуючи аудиторію до емоційного відгуку, канал користується чутливими темами національної безпеки та міжнародної підтримки України.
Читайте також: Як розпізнати російські фейки. Алгоритм від VoxCheck.
Маніпуляції в медіа — це серйозна проблема, яка потребує усвідомлення та критичного підходу з боку споживачів інформації. Емоційна експлуатація, поширення фейків і сексуалізація контенту підривають довіру до медіа та формують спотворене уявлення про реальність. Лише усвідомлюючи ці механізми, ми можемо захистити себе від маніпуляцій і споживати інформацію більш відповідально.
