Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Ринок роботодавця: чому молодь більше не поспішає в IT

28 жовтня 2024 7 хвилин читання

Ринок праці в ІТ знову вирізняється поміж інших. Цього разу тим, що це сьогодні один із нечисленних осередків так званого ринку роботодавця. Тобто правила гри у сегменті диктує роботодавець, а вже пошукач вирішує, погоджуватись на запропоновані умови чи ні. 

Ринок роботодавця: чому молодь більше не поспішає в IT зображення 1

Трохи незвично для кандидатів, які самі вирішували свою подальшу долю — посаду, продукт, заробітну плату, розмір та кількість «плюшок», за якими бігали, умовляли, переманювали…

Часи змінюються 

З одного боку, добре, що ринок не мертвий, хоча у першому півріччі все ще були скорочення персоналу. Натепер маємо по 5000 вакансій щомісяця. Наприклад, у вересні на jobs.dou.ua 5242 вакансії, що менше серпневого рекорду на 179, але підтримує «п’ятитисячний тренд» уже третій місяць поспіль. І не треба забувати, що це на 33% вакансій більше, ніж рік тому восени. 

А втім, ринок ласкавий лише для фахівців із досвідом — експерти кажуть, що натепер найгірший за 33 роки час для світчингу в ІТ. Багато початківців уже зрозуміли всю безнадійність цього тренду і намагаються повернутися у ті сфери, з яких пробували долучитись до ІТ. Тому падає кількість кандидатів без досвіду на ринку праці — вакансій для них все одно найменше серед загальної кількості.

Ринок роботодавця: чому молодь більше не поспішає в IT зображення 2 Джерело: DOU.ua

Глибина кризи

Перебудова ІТ-ринку праці стала настільки глибокою і кризовою (якщо намагатися оцінити з позицій минулих років), що торкнулася навіть запитів абітурієнтів: цього року охочих «піти у програмісти» суттєво поменшало.

Попри те що три ІТ-спеціальності увійшли до десятки найпопулярніших спеціальностей в Україні, кількість охочих упала — на ІТ-спеціальності подали на 25% менше заявок, ніж торік. А отже, кількість першокурсників на ІТ-спеціальностях зменшилась на 30%

Підписуйтеся на наші соцмережі

Чим це нам загрожує?

З одного боку, можливо, зменшення кількості студентів-айтівців не буде впливати загалом на галузь через підвищення якості навчання: наприклад, МОН створює мережу стартап-шкіл на базі університетів та наукових установ.

З іншого — зменшення кількості джунів може призвести до дефіциту фахівців, тому що ринок ІТ продовжує набір початківців, хоча, звісно, не у довоєнних масштабах. Врешті відсутність світчерів і новачків призведе до диспропорції на ринку праці.

Чи є вихід?

Як не дивно, вихід у тому, щоб залучати до співпраці ще молодших працівників. Поки є змога. Суто демографічно наступні декілька років маємо більш-менш пристойну кількість 15-18-літніх кандидатів, а далі — довготривалий негативний тренд. 

Не можемо сказати, що це новий тренд — ІТ-компанії уже давно залучають талановиту юнь. Маємо приклад черкаської компанії, де вже п’ять років працює фахівець, який   прийшов у програмісти зі шкільної лави. Колеги-ейчари підтверджують, що і київські роботодавці вже не перший рік співпрацюють з технічними школами, надають їм власні програмні кейси — і наймають талановитих школярів. За даними коментаторки, випускник працював на компанію та отримував 500 доларів зарплати, що у 2020 році для 16-річного хлопця було непоганою винагородою. У великих компаніях, як свідчать ейчари, такі молоді фахівці, як джуни, були вже не поодинокими випадками — вони проходили інтернатуру, глибше дізнавались про сутність майбутньої роботи, вивчали базу, проходили успішно тестування і залишалися працювати.

Чи зменшилося у нинішніх умовах бажання молодих фахівців долучатися до цікавої роботи? Ні. Чи зменшилося бажання роботодавців залучати підлітків, незважаючи на законодавчі труднощі офіційного працевлаштування? Ні!

Ринок роботодавця: чому молодь більше не поспішає в IT зображення 3

Як виявилося у коментарях до опитування, є конкретні кейси, коли до команди приєдналися молоді фахівці, аби роками довчатися до сініорних позицій: «чудовий кейс, коли до команди доєдналась 17-річна QA і вже продуктивно співпрацює 3 роки» або «маємо прекрасних сініорів у 22-24 роки, бо якщо активно працювати в комерційних проєктах і викладатися, то можна отримати дуже якісну та грунтовну експертизу».

Чи є труднощі із залученням молоді?

Трохи складніше залучати молодь до «апаратних» позицій, які стосуються «залізної» частини, саме через обмеження за функціоналом, що торкаються працівників до 18 років

Тому не всяке embedded-програмування або апаратна реалізація задумів зможе узяти у команду фахівця 17 років на повний функціонал. Тоді, можливо, стане у пригоді досвід, як не дивно, компанії «Сільпо»: у 2024 році вони реалізували амбітний проєкт із залучення до праці великої кількості 17-річних фахівців. Почали з дітей працівників, а потім залучали молодь з відкритого ринку праці. Так, довелося переглянути бізнес-процеси і посадові інструкції, але, враховуючи поточний дефіцит фахівців на ринку ритейлу, експеримент вдався.

На ринку ІТ дефіцит фахівців, мабуть, станеться не скоро, але нехтувати молодими талантами точно не варто. Саме через те, що демографія вперто повертає на дефіцит людей загалом і молоді особливо. 

Звісно, ШІ нам допоможе мінімізувати рутину, але повністю ліквідувати нестачу людей — навряд чи. 

Сумний висновок

Зважаючи на те, що декілька років тому середній вік українця був більш ніж 44 роки, через декілька років роботодавцям доведеться обирати між зрілими та дуже зрілими фахівцями. І тільки запопадлива співпраця з ось такою молоддю може виправити ситуацію на краще. У залученні молоді є свої проблеми — від паперової бюрократії та обмежень щодо співпраці до контролю держави на всіх етапах працевлаштування. Це не враховуючи нестабільність та непевність у власних планах самих кандидатів. 

Тому так важливо залучати «саме тих», вкладаючись у потужну інформаційну роботу та системну взамодію із закладами освіти. А ще у  якісну систему відбору, навчання та підтримки новачків. 

Ми ж пам’ятаємо, що Біллу Гейтсу було 15 років, коли він написав програму оптимізації вуличного руху і створив компанію «Треф Дейта» з її поширення. На цьому проєкті він заробив $20 тис.

А Марк Цукерберг створив першу програму у 12-річному віці. Це була невелика утиліта ZuckNet, призначена для миттєвого обміну повідомленнями, яку батько Марка почав використовувати у власному стоматологічному кабінеті для спілкування з пацієнтами та родиною

Щиро впевнені, що наші гейтси та цукерберги мають отримати шанс на розкриття власних талантів.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі

Інші матеріали

Що відбувається із зарплатами Java-розробників в українському технічному сегменті Q4 2024?

Володимир Білик 13 травня 2025 15:14

Британія відправить в Україну 5 нових систем ППО: що про них відомо

Владислав Паливода 12 травня 2025 10:57

Victoria's Secret помирає: чому зумери відвертаються від класичних брендів

В'ячеслав Юренко 13 травня 2025 16:57

Чому люди обирають концептуальні речі? На прикладі готелів та сучасного споживача

Гліб Кузнєцов 13 травня 2025 15:48

TURBO ZNO розповідає як підготуватися до НМТ за один тиждень

Спекотне промо 12 травня 2025 11:38