Ключові тренди фінтеху у 2023 році: занепад чи нові можливості?
Минулий рік, без сумніву, був багатим на події у фінансовому світі. Обвал крипторинку, інфляція у провідних економіках світу, глобальне зміцнення DeFi та необанкінгу — усе це відбилося на розвитку фінтеху.
Погляньмо на цю вельми складну галузь з технологічної точки зору: які тренди та напрями будуть вирішальними у 2023-му? Як вони вплинуть на бізнес, на досвід користувачів, на урядову регуляцію фінансів? Як глобальна криза вплине на розвиток цієї галузі — вповільнить чи, навпаки, відкриє нові можливості?
Вбудовані фінанси та BNPL
Якщо говорити простими словами, то вбудовані фінанси (embedded finance, EF) — це практика впровадження фінансових продуктів у начебто далекий від фінансів користувацький досвід. Сама ця практика не нова. Скажімо, великі ритейлери, авіаперевізники та логістичні оператори вже багато років пропонують користувачам брендовані кредитні картки з особливими перевагами. Звісно, у партнерстві з банками. Однак сучасні цифрові фінансові сервіси та необанки виводять це «вбудовування» на небачений рівень.
Нині компанії будь-якої сфери можуть інтегрувати фінансові сервіси у користувацький шлях свого споживача: це може бути банкінг, кредитування, інвестиції, страхування тощо. Сьогодні ми бачимо в популярних платформах електронної комерції пропозиції споживчого кредитування без відсотків, які підштовхують користувачів купляти більше.
Ця схема відома у всьому світі як «buy now pay later» (BNPL), та в Україні її вже традиційно називають «оплатою частинами». За даними Exploding Topics, обсяг глобального ринку BNPL наразі оцінюється принаймні у $150 млрд. У 2022 році користувачами BNPL-сервісів стали 360 мільйонів людей.
За оцінками McKinsey, у 2021 році ринок «вбудованих фінансів» приніс $20 млрд доходу в одних лише Сполучених Штатах, а у наступні 3-5 років обсяг цього ринку може подвоїтися. Попри величезні можливості, чимало банків, платіжних провайдерів, інвесторів та tech-компаній лише придивляються до ринку EF та обмірковують свої можливості на ньому.
Штучний інтелект у фінансових технологіях
Поки увесь світ втрачає розум через здатність ChatGPT писати тексти та кодити на Python, штучний інтелект невпинно змінює правила фінансової індустрії. Засоби machine learning (машинного навчання) відкривають перед гравцями ринку неймовірні можливості з автоматизації складних операцій, де помилки можуть коштувати дуже дорого.
Якщо починати з найпростіших завдань, то чатбот зі штучним інтелектом — це ідеальний працівник колцентру, який відповідатиме на дзвінки в режимі 24/7. Якщо йти до складних завдань, то машинним алгоритмам під силу проводити оцінку активів, розв'язувати проблеми кібербезпеки, з високою точністю визначати ризикові операції та спроби шахрайства.
За оцінками Grand View Research, глобальний ринок засобів ШІ для фінтех-сектору у 2021 році перевищив позначку у $9,45 млрд і продовжує зростати. Експерти очікують, що в період з 2022 по 2030 рік ринок зростатиме з неймовірними середньорічними темпами у 16,5%. До боротьби за цей ринок долучилися такі гіганти, як Microsoft, Google, Salesforce, Intel, Amazon та інші.
Цього року роль алгоритмів машинного навчання лише зростатиме — вони дедалі частіше визначатимуть, кому саме надавати різноманітні фінансові сервіси, і на яких умовах. Видача кредитів, визначення кредитних лімітів, персоналізовані пропозиції по депозитах — усе це можуть робити алгоритми, причому дуже швидко і без людських помилок. Водночас пожвавиться дискусія щодо етичності застосування ШІ у таких критично важливих рішеннях. Останнє слово врешті має бути за людиною, а не за роботом.
Zero trust, або нульова довіра
Виклики сучасності диктують гравцям фінансового ринку жорсткі вимоги кібербезпеки. І одна з цих вимог — впровадження у цифрові продукти безпекової концепції Zero Trust або нульової довіри. В межах ZT ніхто не отримує повноваження та доступи до ресурсів за замовчуванням: кожен користувач, кожен пристрій та кожна цифрова сутність розглядаються системою як потенційне джерело загрози, тож мають перевірятись ретельно та безперервно.
Останніми роками дискусія щодо Zero Trust пожвавилась через низку кібератак на критичну інфраструктуру різних країн. Принципи нульової довіри запроваджують у своїх продуктах Microsoft, Oracle, Сisco, IBM та інші техногіганти. Американський інститут стандартів та технологій США (NIST) детально описав архітектуру Zero Trust у своїх рекомендаціях щодо кібербезпеки — ці рекомендації наразі активно впроваджуються як державним апаратом Сполучених Штатів, так і приватними організаціями по всьому світу.
Криптозима
Ще рік тому здавалося, що для крипторинку більше немає нічого неможливого, та у 2022 році він пережив забагато потрясінь. Крах TerraUSD, болісний для майнерів перехід Ethereum на PoS, банкрутства криптобанку Celsius Network, та хедж-фонду Three Arrows Capital і як кульмінація — скандальний крах криптобіржі FTX у листопаді.
Відтак загальна капіталізація криптовалют за рік скоротилась мало не втричі. За даними CoinMarketCap, якщо на початку 2022 року вона перевищувала $2,3 трлн, то нині становить близько $800 млрд. Не схоже, що в перспективі найближчих місяців ринку стане краще.
Дійшло до того, що гендиректор Європейського центробанку Ульріх Біндсейл нещодавно передрік біткоїну остаточну втрату актуальності — начебто сама його концепція та технологічні недоліки роблять його сумнівним засобом платежів. На його переконання, транзакції з біткоїном «громіздкі, повільні та дорогі», а сам актив є виключно спекулятивним. Втім, у ЄЦБ ніколи не приховували свого скепсису щодо криптовалют як таких.
RegTech або регуляторні технології
Фінансовий сектор — одна з найзарегульованіших галузей економіки, тож один з головних напрямків фінтеху пов`язаний зі спрощенням та автоматизацією функцій фінансового нагляду.
Водночас нові технології роблять фінансову галузь ще складнішою: криптоактиви, альтернативні та децентралізовані фінанси, застосування ШІ — усі ці новітні засоби також потребують державної регуляції та відповідної законодавчої бази.
Всередині фінтеху вже сформувався окремий напрямок — RegTech, тобто пошук технологій для спрощення дотримання вимог фінансового нагляду, для розробки нових вимог під новітні інструменти, для прозорості фінансової галузі як такої. RegTech покликаний допомогти приватним установам оптимізувати комплаєнс та мінімізувати ризики — за допомогою хмарних платформ та периферійних обчислень, засобів машинного навчання, data-аналізу.
Варто зазначити, що Національний банк України визначив розвиток SupTech та RegTech як одну зі стратегічних цілей стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року. Відповідні програми в Україні реалізуються за участі Мінцифри та Мін'юсту, попри усі труднощі.
Перспективи фінтеху у 2023 році
Цього року великий бізнес дивитиметься на інновації з обережністю. На тлі війни в Європі та світової економічної кризи зростання доходів сповільнюється, тож на перший план виходять ощадливість та ефективність. Більшість великих компаній імовірно скоротять витрати на свої інноваційні проєкти та технологічні інвестиції чи принаймні не будуть починати нових.
Відтак сміливі стартапи та необанки, що можуть пропонувати фінансові продукти на вигідних умовах, цілком можуть здобути свою частку ринку чи навіть запустити нові фінтех-тренди. Варто лише знайти вдалу концепцію та підібрати правильні технології, аби змінити правила гри.
