Продаж «Яндекса»: від російського Google до поплічника пропагандистів
19 травня агенція Bloomberg підтвердила інформацію про плани продати контрольний пакет російського «Яндекса» бізнесменам Володимиру Потаніну та Вагіту Алекперову. Головна структура компанії, нідерландська Yandex N.V., найімовірніше, обговорюватиме пропозицію на засіданні, яке відбудеться у Досі (Катар) наприкінці травня. Російський «Яндекс» оцінюють у $7-7,5 млрд.
Влада росії погодила список майбутніх власників компанії «Яндекс», які перебувають під українськими санкціями. Контрольний пакет (51%) розділить консорціум російських підсанкційних мільярдерів, а 49% залишаться у нідерландської Yandex N.V.
Тривалий час російський «Яндекс» був прикладом успішного російського технологічного продукту, створеного без участі держави. Його навіть називали «російським Google». Проте з часом компанія перетворилася не лише на рупор пропаганди, але й у важливу зброю в інформаційній війні, яку кремль веде проти України та світу. SPEKA розповідає, як це відбувалося.
«Яндекс»: від технодива до «інструмента продовження війни» та розділення
Російський «Яндекс» був прикладом компанії, створеної без державною підтримкою, не на гроші олігархів та без вкладень від продажу нафти й газу. Його дійсно можна було вважати технологічною казкою — конкурентною пошуковою системою, яка працювала з кириличними запитами набагато краще за всеохопний Google. Ця компанія провела успішну експансію на ринки сусідніх країн: офіси «Яндекса» є у Туреччині, Грузії, Швейцарії, США та у багатьох інших країнах. Та й в Україні «Яндекс» та його повноцінне представництво з’явилось набагато раніше за Google. Ця компанія обросла величезною кількістю додаткових проєктів — від рекламної платформи, рекламної аналітики до музичного сервісу, e-commerce, платіжної системи, власного браузера та навіть пристроїв. У 2011 році компанія провела успішне розміщення акцій та залучила понад $1,3 млрд, ставши єдинорогом.
Ще у 2008 році, задовго до того як роскомнагляд став головним цензором рунету, представники адміністрації президента почали вимагати, щоб на головній сторінці «Яндекс.Новин» відображалися посилання лише на ті медіа, які були погоджені російською владою. Попри не надто активний спротив команди, ця політика стала реальністю і в «Яндекс.Новинах» утворився «заголовковий список» — перелік медіа, погоджених адміністрацією президента, новини з яких могли з’являтися на головній сторінці і «Яндекс.Новин», і порталу yandex.ru.
Пізніше, коли в росії запрацював Роскомнагляд, уже ця структура формувала чорний список заблокованих сайтів і так званий екстремістський список мін’юсту росії. Згідно із російськими законами, «Яндекс» не мав права індексувати медіа та сайти з цих списків. Таким чином на законодавчому рівні цензуру в рунеті зробили реальністю, а «Яндексу» довелося просто виконувати закон, обманюючи своїх відвідувачів й пропонуючи їм лише дозволений владою контент.
1 березня 2022 року Лев Гершензон, який обіймав на той час посаду керівника «Яндекс.Новин», написав декілька дописів у Facebook, в яких назвав «Яндекс.Новини» важливим інструментом продовження війни. Згодом Лев та інші топменеджери «Яндекса» звільнилися, а самому «Яндексу» для збереження бізнесу довелося розділитися на російську та міжнародну структуру.
Основними акціонерами VK є структури, якими керує «Газпром», а очолює компанію Володимир Кирієнко, син Сергія Кирієнка, першого заступника керівника адміністрації президента росії. Таким чином, головний новинний агрегатор у «Яндекса» викупила компанія, якою керують близькі до путіна люди та яка належить державному нафтовидобувному гіганту. Наприкінці серпня 2022 року стало відомо, що VK купує у «Яндекса» домашню сторінку — ще одну важливу точку входу росіян в інтернет. Ймовірно для того, аби гарантувати, що контент, не схвалений адміністрацією путіна, не побачили росіяни.
Тоді ж заговорили про можливе розділення «Яндекса». Через пів року ці плани підтвердили у самій компанії. Відомо, що бренд «Яндекса» залишається за російською структурою, а зареєстрована у Нідерландах Yandex N.V. вийде з числа власників російського бізнесу.
Про що розповіли коди «Яндекса»
Витік кодів «Яндекса» у 2022 році, якому посприяли українські хакери, відкрив багато цікавої інформації про те, як працює найбільша російська пошукова система й лідер російського технологічного ринку. Загалом опубліковано понад 45 гігабайт вихідного коду внутрішніх репозитаріїв, тобто фактично повний код всього «Яндекса». На думку Сергія Петренка, колишнього директора «Яндекс Україна», опубліковані дані — це не злам, а злив когось із співробітників. А розмір витоку свідчить про те, що прецедент дійсно політичний, надто якщо додати, що опублікували зріз коду на символічну дату 24 лютого 2022 року.
Аналіз витоку показує цікаві моменти, серед них — расистські висловлювання, фрагменти переговорів з голосовим помічником «Алісою» та багато іншого. Проте найцікавішими блоками даних у витоку є ті, які стосуються цензури, зокрема пов’язаної з війною проти України.
Щоб у відповідь на ці запити користувачі раптом не побачили фотографію «бункерного діда» (це словосполучення «Яндекс» теж цензурував), пошукова система вилучала з пошукової видачі деякі знімки. Фото путіна на другому місці за кількістю правил для цензурування пошукової видачі після порнозображень. Ці правила застосовували до запитів незалежно від того, звідки користувач його задає. Тобто навіть умовні жителі Риги чи Берліну не могли побачити у «Яндексі» знімки того самого «бункерного діда».
Інші обмеження стосувалися неприємних асоціацій з літерою Z. У «Яндексі» зробили все, щоб користувачі не бачили поруч із Z-запитами символіку нацистської Німеччини. У коді пошукової платформи замінусовані (вилучені з видачі) слова з такого переліку: luftwaffe, знак, люфтваффе, emblems, немецкий, german, германский, славянский, army, рейх, вермахт, symboly, нацисты, германия.
У витоку можна знайти перелік заборонених та дозволених слів для капчі «Яндекса». Якщо припустити, що нові слова додавали наприкінцісписку, то останніми двома у витоку були «львов» та «сдаться».
Санкції проти Воложа та «смотрящий» від Кремля
На початку червня Євросоюз запровади персональні санкції проти одного із засновників «Яндекса» Аркадія Воложа через його відповідальність за просування державних ЗМІ у пошуковій видачі та видалення критики кремля, зокрема щодо війни проти України. Воложа назвали «бізнесменом, який матеріально та фінансово підтримує уряд рф і несе відповідальність за дії чи політику, яка підриває чи загрожує територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України».
Через пів години після новини про це у «Яндексі» повідомили, що Волож полишає раду директорів та всі інші керівні посади у «Яндексі» та його міжнародних дочірніх структурах. А вже наприкінці грудня 2022 року Волож заявив, що повністю припиняє працювати у компанії і займається стартапами, які не мають стосунку до «Яндекса».
Влітку 2022 року з’явилась інформація про те, що акціонери «Яндекса» планують запросити керівником компанії колишнього віцепрем’єра, чинного главу Рахункової палати Олексія Кудріна. Іншими словами, у «Яндекса», основні активи якого викупили близькі до «Газпрому» структури, з’явився «смотрящий» — людина, яка на місці контролюватиме діяльність компанії.
Докази всеохопної цензури в «Яндексі»
Вся історія «Яндекса» надто події, що відбувалися з компанією у 2022-2023 роках, показала, що російське технологічне диво перетворилося у поплічника пропагандистів. Всі угоди, які стосувалися компанії, а саме купівля окремих її розробок VK, призначення Кудріна, розділення на російську й міжнародну структуру, виглядають як спроба засновників та керівників компанії вберегти бодай щось із колись потужного бізнесу. А платою за цю можливість стало передання на відкуп державі інструменти, які можуть бути помічниками в пропаганді та контролі за інформацією, яка доходить до пересічних росіян.
Дані про те, як працює пошук від «Яндекса» і, в першу чергу, про цензурування пошукової видачі, є додатковими доказами ролі цієї компанії у формуванні спотвореної інформаційної картини в очах росіян та їх наступної підтримки бажання російського народу вбивати українців. То ж історія про те, як по-різному «бачили» Бучу у квітні 2022 року різні пошукові системи – це не випадковий збіг алгоритмів, а цілеспрямована широкомасштабна підтримка війни проти України, яка буде лише посилюватися.
Враховуючи останні угоди стосовно пропагандистських сервісів «Яндекса», годі сподіватися, що раптом цей сервіс почне показувати правду. Його майбутнє – така собі Baidu російського розливу, що контролюється державою та розповідає те, що говорять її ляльководи із Кремля.
